рабовласник

См. также в других словарях:

• рабовласник — а, ч. У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва …   Український тлумачний словник

• рабовласник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• пекулій — я, ч. У Римському праві – рухоме та нерухоме майно, що його на певних умовах рабовласник давав у користування …   Український тлумачний словник

• рабовласниця — і. Жін. до рабовласник …   Український тлумачний словник

• рабовласницький — а, е. 1) Прикм. до рабовласник. 2) Заснований на рабстві, рабоволодінні. •• Рабовла/сницький лад перша суспільно економічна формація, заснована на експлуатації примусової праці рабів …   Український тлумачний словник

• рабство — а, с. 1) Становище, положення раба (у 1 знач.). 2) Перший в історії людства суспільний лад, за якого виробники – раби – були у повному, неподільному розпорядженні рабовласників. 3) перен. Цілковите, абсолютне підкорення чужій волі, чужому… …   Український тлумачний словник

• римський — а, е. Прикм. до римляни і Рим. || Власт. римлянам, такий, як у римлян. •• Ри/мське пра/во сукупність правових норм, вироблених у Стародавньому Римі, що виражали волю панівного класу рабовласників та були засвоєні багатьма європейськими державами …   Український тлумачний словник