-
101 степень
1) ( мера) grado м., misura ж.••в высшей степени — al massimo grado, massimamente
2) ( звание) grado м., rango м.3) (разряд, категория) categoria ж.4) potenza ж.5) ( уровень) livello м., grado м.* * *ж.сте́пень развития культуры — grado dello sviluppo della cultura
сте́пень родства — grado di parentela
сте́пень мастерства — grado di maestria
сте́пень кандидата наук — grado / titolo di kandidat in scienze
присудить учёную сте́пень — conferire un titolo scientifico
в высшей сте́пени — al massimo grado, assolutamente
до последней сте́пени — all'ultimo grado; al massimo
в равной сте́пени — nella stessa misura
в должной сте́пени — nel modo dovuto; debitamente, nella misura dovuta / confacente
до некоторой сте́пени — fino a un certo punto; in una certa misura
ни в коей сте́пени — in nessun modo
до такой сте́пени — fino a questo / tal segno / punto
2) мат. grado m; potenzaвозвести число в сте́пень — elevare un numero a una potenza
3) грам.сте́пени сравнения — gradi di comparazione
сравнительная / превосходная сте́пень — (grado) comparativo m; superlativo m
* * *n2) liter. punto3) math. esponente, potenza4) econ. rapporto, categoria, livello, tasso di concentrazione5) fin. tasso, segno6) phys. entita (интенсивность) -
102 засекание
I1)2) разг. ( обнаруживание)3)4)IIспорт. засекание ноги на финише — мәреге жеткенде аяқтан шалып қалу
-
103 исхлестать
1)2) -
104 навьючивать
навьючить нав'ючувати, в'юкувати, в'ючити, ючити, нав'ючити, навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, обладовувати, обладувати кого, що чим, що на кого, на що, (о мног.) понав'ючувати, пов'ючити, понавантажувати, поналадовувати. [Нав'ючивши пашню на осли свої, рушили звідти (Куліш). Понав'ючуйте скотину свою (Н.-Лев.). Раба малого, нездужалого навантажив усяким покупом, як того мула (Л. Укр.). Обладував ослін міхами з вином (Л. Укр.)]. Навьюченный - нав'ючений, в'юкований, навантажений, на[об]ладований, понав'ючуваний и т. п. -ться - нав'ючуватися, нав'ючитися, понав'ючуватися; бути нав'ючуваним, нав'юченим, понав'ючуваним и т. п.* * *несов.; сов. - навь`ючитьнав'ю́чувати, нав'ю́чити и мног. пов'ю́чити -
105 нализываться
нализаться1) (вволю) нализуватися, нализатися, (насм.) нализькатися, (о мног.) понализуватися. [Чим не наїсися, тим не налижешся (Номис)];2) (напиваться) нализуватися, нализатися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, набиратитися, набратися, надудлюватися, надудлитися, наджудитися, налигатися, (налить бельма) залити сліпи. [Ведуть раба божого нарізаного так, що ледве тямить себе (Квітка). Надудлившись пива, задумали танцювати (Н.-Лев.). Налигавшись рому та портеру (Н.- Лев.)].* * *несов.; сов. - нализ`аться1) (сов.: вдоволь полизать) нализа́тися, -лижуся, -лижешся2) ( напиваться) нали́зуватися, -зуюся, -зуєшся, нализа́тися, насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчуся, -смокчешся, сов. наду́длитися, налига́тися, нажлу́ктитися, мног. понали́гуватися, -гуємося, -гуєтеся -
106 подвластный
підвладний; (подчинённый) підлеглий, підданий, (весь во власти кого-л.) підневолений; (наход. в распоряжении) підручний. [Він вільна людина, нікому не підвладний. Я не раба віддана (Куліш). І на тебе самого й на підневолених твоїх (Св. Письмо). Зевес не то потурає, а ще й допомагає своїм підручним (Єфр.)].* * *підвла́дний; ( подчинённый) підле́глий -
107 покорный
покірний, покірливий, супокірний, упокорений, похилий. [З покірним, нерозумним виглядом вона слухала всього, що їй велено (Грінч.). Хлопець покірливий, слова наперекір не скаже. Смирна, несмілива, супокірна (Ор. Левиц.). Перед панами мала упокорений вигляд (Л. Укр.). Немає віри на кращі дні в похилого раба (Грінч.)]. Быть -ным кому - коритися кому и перед ким; хилитися під кого; бути покірником чиїм, кому. Ваш -ный слуга - ваш слуга покірний. Нет, слуга -ный! На это я не соглашусь. - Ні, даруйте! на це а не піду (не пристану). Покорнейший - найпокірніший; найпокірливіший. Ваш -ший слуга - ваш слуга найпокірніший.* * *покі́рний; ( склонный к покорности) покі́рливийслу́га \покорный! — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую!
-
108 рабатка
сад.раба́тка -
109 Придверный
придверний. [На ході Хуса шепоче до придверного раба (Л. Укр.)]. -
110 грабёж
грабеж; рабаванне; рабаваньне; рабаўніцтва; рабунак* * * -
111 грабительство
-
112 налётчик
-
113 налётчица
-
114 раб
* * * -
115 рабство
slavery; servitude, bondage, thraldom (состояние раба тж.)* * ** * *slavery; servitude, bondage, thraldom* * *bondagebondserviceenslavementhelotismhelotrymancipationserfageserfdomserfhoodservitudeslavedomslave-owningslaverythraldomvassalagevilleinage -
116 Sklavin
f раба, рабыня; невольница -
117 Ныне отпущаеши ...
(начальные слова славословия св. праведного Симеона, взявшего на руки младенца Иисуса, принесённого в Иерусалимский храм; Ев. от Луки 2:29-32; тж. начало молитвы во многих церквах) the Canticle of Simeon, лат. Nunc Dimittis"Ныне отпущаеши раба Своего, Владыко, по глаголу Твоему с миром" — "Lord, now lettest thou thy servant depart in peace, according to thy word"
Русско-английский словарь религиозной лексики > Ныне отпущаеши ...
-
118 причаститься
( принять причастие) to partake of the Eucharist, to commune, to receive (the Communion), to communicate, to receive the Sacrament, to be administered; to break breadбыть на обедне, но не причащаться — to be present at Mass without receiving
"Причащается раб Божий (раба Божия) (имя) честнаго и святаго Тела и Крове Господа и Бога и Спаса нашего Иисуса Христа, во оставление грехов своих, и в жизнь вечную" (слова священника каждому, кто подходит к чаше для причащения) — "The servant (handmaid) of God ( name) partakes of the precious and holy Body and Blood of our Lord and God and Savior Jesus Christ, for the remission of sins and unto life everlasting"
Русско-английский словарь религиозной лексики > причаститься
-
119 раб рабов Божьих
катол.(с 12 в. один из титулов Папы Римского) the Servant of the Servants of God, лат. Servus Servorum Dei, сокр. S.S.D.от раба рабов Божьих (в наст. время часто пишется на папских буллах) — from Servus Servorum Dei
Русско-английский словарь религиозной лексики > раб рабов Божьих
-
120 рабство
с.slavery; (состояние раба тж.) servitude, bondage, thraldom ['θrɔːl-]быть в ра́бстве (у) — be held in servitude (by)
отме́на ра́бства — abolition of slavery
См. также в других словарях:
раба́ — раба, ы … Русское словесное ударение
раба́т — рабат … Русское словесное ударение
Раба — Раба: Топоним Раба река в Австрии и Венгрии, приток Дуная Раба посёлок в Австрии Фамилия Раба, Хуан Пабло Другое Раба синоним к слову «рабыня» Раба (фильм) См. также Раб (значения) Rába … Википедия
РАБА — РАБА, рабы, мн. редк. (обычно употр. рабыни). женск. к раб. «Нет! я не жалкая раба, я женщина, жена.» Некрасов. «Не как раба желаний легких мужа,… но как тебя достойная супруга…» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
раба — раба, рабы, рабы, раб, рабе, рабам, рабу, раб, рабой, рабою, рабами, рабе, рабах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
раба — роба, рабыня, крепостная, холопка, рабица, невольница Словарь русских синонимов. раба рабыня, невольница Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
раба — нескл. РАБАТ а, м. Rabat. В нач. 17 столетия небольшой, чаще всего белый, воротник прямоугольной формы, при Людовике XIV его концы спереди значительно удлинились, сзади он стал совсем узким (из за длинного парика), а ткани, из которых воротник… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Раба — ж. жен. к сущ. раб Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
раба — РАБ, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Раба — Раб, река, пп Дуная; Австрия, Венгрия. На рим. дорожной карте IV в. ( Пейтингерова таблица ) указана под названием Arrabo. В источнике 791 г. и в более поздних Raba. Совр. венг. Raba, нем. Raab. Ряд этимологии, по одной из которых первичная форма … Географическая энциклопедия
РАБА — Божья. Разг. Устар. Женщина как существо, созданное Богом. Верш. 6, 15 … Большой словарь русских поговорок