-
21 гідрид
ru\ \ гидридen\ \ hydridede\ \ Hydridfr\ \ \ hydrureхімічна сполука водню з металами і менш електронегативними, ніж він, елементами; одержують за певних умов: підвищеній температурі і тиску; бор і елементи IV, V, VI, VII головних підгруп періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва утворюють летючі гідриди (наприклад, B2H6, SiH4, GeH4, и др.); летючі гідриди одержують безпосередньою взаємодією елементів чи розкладанням водою або кислотами відповідних з'єднань елементів з металами; гідриди застосовують для одержання деяких чистих металів і чистого водню, в органічному синтезі -
22 гідрофобність
ru\ \ гидрофобностьen\ \ hydrophobicityde\ \ Hydrophobiefr\ \ \ hydrophobieпоняття, що характеризує часткову спорідненість речовин чи утворених ними тіл з водою; гідрофобність слід розглядати як малий ступінь гідрофільності; на гідрофобній поверхні крапля води завжди утворює крайовий кут змочування -
23 калій
Кru\ \ калийen\ \ potassiumde\ \ Kaliumfr\ \ \ potassiumелемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який (легко ріжеться ножем), пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря (наприклад, під шаром гасу), відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів (польовий шпат і слюда), міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві (Великобританія) електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію -
24 літій
символ Liru\ \ литийen\ \ lithiumde\ \ Lithiumfr\ \ \ lithiumелемент №3 періодичні системи Д.І.Менделєєва (I група, II період), атомна маса 6,939; відомі 5 ізотопів з масовими числами 6—9, 11, типовий ступінь окислювання +1; сріблясто-білий, м'який, найлегший метал, належить до лужних металів; Tпл 454 К; на повітрі тьмяніє внаслідок утворення оксиду Li2O і нітриду Li3N; з водою реагує менш енергійно, ніж інші лужні метали; широко розповсюджений у природі (гірські породи, мінеральні джерела, морська вода, кам'яне вугілля тощо); походження назви — від грецьк. lithos — камінь; відкритий 1817 року І.Арфведсоном (Швеція); застосовують для легування алюмінієвих сплавів, бронзи, магнієвих сплавів, 6Li — для одержання тритію, для виготовлення регулювальних стрижнів в атомних реакторах, 7Li — як теплоносій у ядерних реакторах, як каталізатор полімеризації тощо -
25 рубідій
символ Rbru\ \ рубидийen\ \ rubidiumde\ \ Rubidiumfr\ \ \ rubidiumелемент №37 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період), атомна маса 85,47; відноситься до лужних металів (Tпл 312 K); відомо 26 ізотопів з масовими числами 74—99; типовий ступінь окислювання +I; м'який сріблясто-білий метал, хімічно активний, на повітрі самовільно займається, з водою і кислотами реагує з вибухом; у природі входить до складу карналіту і лепідоліту; відкритий 1861 року Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) методом спектрального аналізу по червоних лініях у спектрі; звідки і його назва — лат. rubidus — темно-червоний; застосовують як компонент матеріалу катодів у фотоелектричних приладах, як гетер у ртутних лампах; солі рубідію використовують в аналітичній хімії, у медицині -
26 фосфор
символ Pru\ \ фосфорen\ \ phosphorusde\ \ Phosphorfr\ \ \ phosphoreелемент №15 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 3 період), атомна маса 30,9738; відомо 8 ізотопів з масовими числами 28—35; типові ступені окислювання -III, +III, +V; проста речовина, існує декілька алотропних модифікацій: білий, червоний, чорний фосфор; найбільш активний білий фосфор: отруйний, спалахує на повітрі (тому його зберігають під водою), світиться в темряві (звідси назва — від грецьк. pharos — той, що несе світло); Tпл 317 К; основна сировина — апатити, фосфорити; відіграє важливу роль у житті тварин і рослин; відкритий 1669 року Г.Брандтом (Німеччина); застосовують: білий фосфор — для одержання червоного фосфору, фосфорних кислот, як розкислювач і компонент деяких сплавів; червоний фосфор — у виробництві сірників; чорний фосфор — як електропровідний матеріал; у сплавах застосовується як розкислювач і компонент; у залізних сплавах, в основному, є шкідливою домішкою
- 1
- 2
См. также в других словарях:
водою — водой, вплавь, водным путем Словарь русских синонимов. водою нареч, кол во синонимов: 3 • водным путем (2) • … Словарь синонимов
Водою плывучи, что со вдовою живучи. — Водою плывучи, что со вдовою живучи. См. ПУТЬ ДОРОГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Бездонной кадки водою не наполнишь. — Бездонной кадки водою не наполнишь. См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ Бездонной кадки водою не наполнишь. См. ПОРА МЕРА СПЕХ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. — Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. См. УМЕРЕННОСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Бездонную кадку водою не наполнишь — Бездонную кадку водою не наполнишь. Ср. In vas pertusum congerere. Пер. Въ дырявую кадь лить. Lucret. (95 51) 3, 949. Ср. εἰς τὸν τετρήμενον πίθον ἀντλεῖν = черпать въ дырявую кадь = безуспѣшно трудиться. Xenophon. Oecon. 8, 40. См. Бочка Данаид … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою — Лучше хлѣбъ съ водою, чѣмъ пирогъ съ бѣдою. Ср. Лучше блюдо зелени, и при немъ любовь, нежели откормленный быкъ, и при немъ ненависть. Притч. 15, 17 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Часом с квасом, а порою с водою — Часомъ съ квасомъ, а порою съ водою. Ср. Нагъ золота не копитъ! Краюха есть въ запасѣ, часомъ съ квасомъ, А то и такъ. Островскій. Дмитрій Самозванецъ. 1, 1 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Хлеб с водою, да не пирог с лихвою. — Хлеб с водою, да не пирог с лихвою. См. БОГАТСТВО ДОСТАТОК … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Огнем вода ключом кипит, а водою и огонь заливают. — Огнем вода ключом кипит, а водою и огонь заливают. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Живет порою, что едим и с водою. — Живет порою, что едим и с водою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Жнут порою, что едят и с водою. — Жнут порою, что едят и с водою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа