підірваний

техн. ото́рванный

техн. со́рванный

техн. взо́рванный ( подорванный), подо́рванный

техн. разо́рванный

рваний, розірваний, подертий, драний, дірявий; йыртых чекмен рваний плащ СМ.

рваний

рваний

рваний

рваний

обідраний, обшарпаний, обдертий, лахмануватий, (о мног.) пообшарпувані, пообдирані; (шутл.) сороколатий.

* * *

1) прич. обі́рваний; віді́рваний; зі́рваний; обску́баний; обшмато́ваний; обша́рпаний; обде́ртий; обі́рваний, уві́рваний; уві́рваний, обі́рваний; обі́рваний

2) в знач. прил. рва́ний, дра́ний, дранти́вий; ( в лохмотьях) обі́рваний, обі́драний, обде́ртий, обша́рпаний

надорвать

I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];

2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -

1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];

2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -

1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];

2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).

II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - надорв`ать

1) по́рваний, розі́рваний; поде́ртий, по́драний, розде́ртий, розі́драний

2) по́рваний; розі́рваний

3) на́рваний

4) обі́рваний, позри́ваний

1) прич. зі́рваний; уві́рваний, ви́рваний; зі́драний, зде́ртий; зі́рваний; зі́драний, зде́ртий; зі́гнаний, зі́рваний

2) (в знач. прил.: о голосе) зі́рваний

1) пере́рваний; уві́рваний, обі́рваний; по́рваний; припи́нений

2) переби́тий, пере́рваний; перехо́плений; перепи́нений

1) нерівний, кострубатий; зазублений

2) драний, порваний; зношений; пошарпаний

3) одягнений у лахміття; обірваний

4) нерозчесаний, кошлатий; патлатий

5) кудлатий (про тварину)

6) клочкуватий

7) недбалий, необроблений, кострубатий (про стиль)

8) різкий, неприємний (про звук)

9) військ. безладний, розосереджений (про вогонь)

* * *

1) нерівний, шорсткуватий; зазублений

2) рваний, драний, розідраний; поношений, порваний; пошарпаний

3) одягнений у лахміття; обірваний

4) нечесаний, кошлатий, кудлатий ( про людину); з шерстю, яка звалялася ( про тварину); клочкуватий, який висить жмутами

5) недбалий, кострубатий ( про стиль)

6) різкий, неприємний ( про звук)

7) тex. зазублений; рваний ( про поверхню металу)

8) вiйcьк. безладний ( про вогонь)

1) розірваний, подраний, пошматований

2) обірваний, обдертий; одягнений у лахміття

3) розбитий ущент, знищений

4) старий

* * *

1) розірваний, порваний; у жмутах

2) знищений (репутація, умовності)

1) нерівний, шорсткуватий; зазублений

2) рваний, драний, розідраний; поношений, порваний; пошарпаний

3) одягнений у лахміття; обірваний

4) нечесаний, кошлатий, кудлатий ( про людину); з шерстю, яка звалялася ( про тварину); клочкуватий, який висить жмутами

5) недбалий, кострубатий ( про стиль)

6) різкий, неприємний ( про звук)

7) тex. зазублений; рваний ( про поверхню металу)

8) вiйcьк. безладний ( про вогонь)

1) пере́рваний; переде́ртий, пере́драний, поде́ртий, по́драний; по́рваний; пошмато́ваний; перешмато́ваний; пошматко́ваний, пошма́таний

2) пере́рваний

3) позри́ваний

подорвать

I. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;

2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;

3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.

* * *

відламаний, відчахнутий, відірваний, обірваний, рваний, ламкий О; пор. хопух, див. хоп-.