-
1 підбор
-аподбо́р, каблу́к -
2 підборіддя
1) подборо́док2) ( в узде) подше́йник -
3 підборіддячко
-а; уменьш.подборо́дочек -
4 підборідний
1) подборо́дочный2) подборо́дный -
5 підборідник
-аподборо́дник -
6 підборідь
- родіподборо́дник -
7 підпідборідний
подподборо́дочный -
8 упертий
I прич.1) упёртый2) устремлённый; упёртыйII прил.1) упря́мый, упо́рный; ( в роли сказуемого или приложения) упря́мец ( о мужчине), упря́мица ( о женщине); ( несколько мягче) неусту́пчивый, несгово́рчивый2) (настойчивый, непреклонный; стойкий) упо́рный; ( неисправимый) закорене́лыйупе́ртий по́гляд, упе́рті о́чі — упо́рный (при́стальный) взгляд
упе́рте підборі́ддя — упря́мый подборо́док
См. также в других словарях:
підборідник — а, ч. 1) Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. 2) Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. 3) муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри … Український тлумачний словник
підпідборідний — а, е. Який знаходиться під підборіддям. •• Підпідборі/дний трику/тник ділянка на передній поверхні шиї, обмежена передніми черевцями двочеревцевих м язів та тілом під язикової кістки … Український тлумачний словник
підборідь — іменник жіночого роду ремінь підборідник рідко … Орфографічний словник української мови
підборіддячко — а, с. Зменш. пестл. до підборіддя 1) … Український тлумачний словник
підборідний — а, е. Стос. до підборіддя … Український тлумачний словник
підборідь — ро/ді, ж., рідко. Те саме, що підборідник 2) … Український тлумачний словник
підборіддя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підборіддячко — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підборідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
підборідник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
підбор — а, ч. Дерев яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття … Український тлумачний словник