-
1 півроку
мн.half a year, six months -
2 нівроку
-
3 півроку
нескл.полго́да -
4 half-yearly
1. adj1) піврічний2) що виходить раз за півроку (про журнал тощо)2. advраз на півроку; два рази на рік* * *I a1) піврічнийII advраз на півроку; двічі на рік -
5 semi-annual
1. nперіодичне видання, що виходить один раз на півроку2. adj1) піврічний; що відбувається раз за півроку2) бот. що проходить вегетацію протягом півроку -
6 полгода
півроку. Приеду через -да - приїду за півроку (через півроку).* * *півро́куо́коло \полгода — з півро́ку
-
7 Пополугодно
пополугодично півріччями, (посменно в течение полугода) по півроку, (каждые полгода), що-півроку. Сводить счёты -дно - зводити рахунки півріччями, що- півроку. -
8 алтай
півроку, шість місяців; алтай д'ечсе — йаз олур мине півроку — настане літо СГ; алтай бир йыл СБ, алтай бир кӱз / гӱз Г, СЛ / СГ півроку-рік, дуже довго, тривалий час. -
9 half-year
-
10 semiannual
I nперіодичне видання, що виходить раз на піврокуII a1) піврічний, який відбувається раз на півроку2) бoт. який вегетує протягом половини року -
11 half-yearly
-
12 semiannual
I nперіодичне видання, що виходить раз на піврокуII a1) піврічний, який відбувається раз на півроку2) бoт. який вегетує протягом половини року -
13 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
14 нечто
I. мест. неопр.I. щось, (кое-что) дещо, (как сщ.) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное - щось вельми дивне. -то невообразимое - щось неуявленне. -то поразительное - щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то - погляд і дещо. -то иное - що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].II. Нечто - см. Нешто.II. Не что) мест. указат.-отриц.I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится - не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь - нічого не візьмеш. -то ему сделаешь - нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Нечого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам - мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать - а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать - я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать - зні[е]чев'я, від (з) нічого робити. [Знічев'я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! - нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать - більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему - нема(є) чому, нічому. -му удивляться - нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем - нема(є) чим, нічим. Не за что - нема(є) за що, ні за що. Не к чему - нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем - нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть - нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» - «-чем» - «Дякую!» - «Нема за що (ні за що)». Не на что - нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба - нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего - нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем - нема(є) з чим, ні з чим.II. Нечто, нрч. (народн.) - (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что - дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» - «-то» - «Чи ти бував у Москві?» - «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» - «-то, давай» - «Береш півкарбованця,чи що?» - «Гаразд (Ну-ну), давай».* * *мест.щось; ( кое-что) де́що\нечто то ино́е — щось (де́що) і́нше
-
15 ничего
1) мест. - см. Ничто;2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.* * *I1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку\ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]
живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)
стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)
2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь\ничего го, что... — нічо́го (дарма), що
3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінькоII см. ничто -
16 алтайлых
тривалістю з півроку СК; алтайлых йол шлях тривалістю з півроку СК. -
17 пів-
-
18 half
1. n (pl halves)1) половинаhalf a mile — півмилі (тж —mile)
2) спорт. половина гри3) частина (чогось)4) семестр, півріччя5) розм. півстопки віскі6) юр. сторона (у договорі)by half — а) наполовину; б) значно
by halves — частково, не зовсім, наполовину
to do smth. by halves — недоробити, не закінчити
to go halves with smb. in smth. — ділити з кимсь щось пополам (нарівно)
to have half a mind to do smth. — бути не від того, щоб зробити щось
too clever by half — ірон. надто вже розумний
to see smth. with half an eye — а) відразу зрозуміти щось; б) недбало поставитися до чогось
to get half a stretch (for an offence) — розм. одержати півроку ув'язнення (за злочин)
half a loaf is better than no bread — присл. ліпше синиця у жмені, ніж журавель у небі
2. adj1) половинний; що дорівнює половині2) неповний, частковий, половинчастий3. adv1) наполовину, частково; пів-, напів-2) значною мірою; майже3) дуже, страшенно, жахливо4) аж ніяк, зовсім ніI don't half like it — мені це аж ніяк (зовсім) не подобається
not half bad! — розм. непогано!
* * *I n; (pl halves)1) половина2) семестр, півріччя3) частина, частка ( одна з двох приблизно рівних)4) півчарки, півпорції ( віскі)5) = half-crown; = half-dollar6) = halfback7) cпopт. половина гри, тайм; половина поля; рівний рахунок ( гольф)8) юp. сторона ( у договорі)9) як компонент складних слів зі значенням ( half-) пів-, напів-, половина, половинний, наполовинуII a1) половинний; який дорівнює половині2) неповний, частковий; половинчастийIII adv1) наполовину; напів-; недостатньо; неповністю2) значною мірою, майже3) (звич. із запереченням) дуже, жахливо; зовсім, аж ніякIV = halve I -
19 year
n1) рікfiscal year — бюджетний (фіскальний) рік
last (next, this) year — у минулому (у наступному, у цьому) році
2) pl вік, роки3) довгий період часуyear by year, year after year — щороку
from year to year — з кожним роком, рік у рік, щороку
in the year of grace (of our Lord) 1861 — у 1861 році від Різдва Христова
in this year of grace — ірон. в наші дні, у наш вік
* * *n1) год2) pl вік, роки; тривалий період часуthis [last, next] year — цього [минулого, наступного]року
academic /school year — навчальний рік
fiscal /financial year — бюджетний /фінансовий/ рік
calendar /legal, civil, artificial year — календарний рік
basal /base/ reference/ year — екон. базисний рік
astronomical /natural, solar, tropical, equinoctial year — ( астрономічний) тропічний рік
siderial year — сидеричний /зоряний/ рік
Sabbatic (-al) year — кожен сьомий рік, коли рілля, виноградники залишаються необробленними (у стародавньому, сучасному Ізраїлі); (творч відпустка на рік або півроку (надається раз на сім років викладачеві коледжу /університету для навчання, подорожі або відпочинку))
in the year of grace /of our Lord/ 1564 — у 1564 році від різдва Христова
in this year of grace upon — в наші дні, в нашому столітті
we shall return one year from today — ми повернемося ( рівно) через рік
from year to year, year by year, year after year — щороку; з кожним роком; рік від року
a three year's period — трирічний період /срок
first [second] year student — першокурсник [другокурсник]
to see the old year out, the new year in — проводити старий, зустріти Новий рік
he is old [young]for his years — він виглядає застарим [замолодим]( для своїх років)
a man in /of/ years — літня людина, людина в літах
to grow /to be getting on, to advance/ in years — старіти
she is in her twentieth year — їй ( йде) двадцятий рік
I haven't seen him for /in years — я не бачив його цілу вічність
in /from/ since/ the year dot /one/ — жарт. з прадавніх часів; = за царя Гороха
-
20 half-year
См. также в других словарях:
Нівроку (фестиваль) — Всеукраинский фестиваль «Нівроку» музыкальный фестиваль, что проводится в Тернополе, собирает самые интересные и самые актуальные украинские группы начиная с 1991 года. Благодаря ему город получил славу рок города. Девиз фестиваля … … Википедия
нівроку — присл., розм. 1) Нічого собі, непогано, так як треба. || Більше ніж треба. || у знач. прикм. Непоганий, такий як треба. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому небудь своїми словами. ••… … Український тлумачний словник
півроку — невідм., ч. 1) Половина року як проміжок часу. 2) Вік, що дорівнює половині року … Український тлумачний словник
нівроку — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
півроку — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
єврокубок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
піврічний — а, е. 1) Який триває, продовжується півроку. || Розрахований на півроку. 2) Віком у півроку. Піврічна дитина … Український тлумачний словник
Ot Vinta! — У этого термина существуют и другие значения, см. От винта. Ot Vinta! Группа Ot Vinta! на Махнофесте 2006 в Гуляйполе Основная информация … Википедия
5th Mechanized Brigade (Ukraine) — Infobox Military Unit unit name= 5th Separate Mechanized Brigade caption= A Ukrainian Army Soldiers aboard BTR 80A armored personnel carrier, travels along a highway from Al Kut to As Suwayrah, Iraq. dates= 17 August 2003 March 2004 country=… … Wikipedia
Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs … Литературная энциклопедия
Украинская литература XIX и начала XX века — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы … Википедия