-
1 пыл
1) полум'я, поломінь (-мени);2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].* * *1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття -
2 жар
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.* * *1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску3) ( повышенная температура тела) жар4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -ус \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом
-
3 задор
1) заїдливість, задирливість (-вости), задирацтво, загонистість (-тости); см. Задирчивость;2) (горячность, пыл) запал (-лу), завзяття. Вводить в -дор кого - розпалювати, роз'ятрювати кого. Войти в -дор - розпалитися, роз'ятритися;3) зачіпка; см. Задирка 1.* * *I1) (рвение, страстность) завзя́ття, заповзя́ття; задьо́ристість, -тості; ( пыл) за́пал, -у, запа́льність, -ностівойти́ в \задор р — розпали́тися, -палю́ся, -па́лишся, запали́тися
2) (вызывающий тон, вызывающее поведение) задери́куватість, зади́рливість, -вості, зади́ркуватістьII см. задорина -
4 пылкость
1) палкість, запальність, завзятість, ярість, гарячість, огненність, огнистість, огняність, паленість (-ости). -кость воображения - палкість уяви. -кость характера - палкість, запальність, завзятість, огненність, огнистість вдачі;2) см. Пыл 2.* * *па́лкість. -кості; гаря́чість, -чості; запа́льність, -ності; ( пыл) за́пал, -у, завзя́ття -
5 горячка
1) медиц. - гарячка, (в)огневиця, пал, палючка. Послеродов. -ка - породільна гарячка. Белая -ка - запійне маячення (маячіння), омут п'яничний. Быть в горячке - на гарячку лежати. В -ке, в горячечном состоянии - в огні. [Не знать що провадить, буцім ув огні (Квіт.)];2) (пыл, увлечение) - см. Горячность. Пороть горячку - парка парити, гарячкувати, хапатися. [Вже він парка парить];3) (горячий челов.) гарячка, запальний, палкий (чоловік), -на, -ка людина. [Ти таки добра гарячка (Неч.-Лев.)].* * *1) ( болезнь) гаря́чка; лихома́нка; вогневи́ця, огневи́ця, палю́чкабе́лая \горячка — мед. запі́йна маячня
2) перен. гарячка; ( спешка) хапани́напоро́ть горя́чку — парка́ па́рити, гарячкува́ти, поро́ти гаря́чку; ( суетиться) хапа́тися
3) ( вспыльчивый человек) гаря́чка; запальна́ люди́на -
6 запал
-
7 зной
спека, спекота (пекота), (жара) жара, жарота, гарячінь (-чіні), пал (-лу), вар, звар (- ру), варота, ш[с]квара, сквар (-ру). [Тихо й нудно і спека пекельна (Васильч.). Сонце томить спекотою військо її мужа (Руданськ.). Такий звар, що дихати не дає (Франко). Літній пал (Франко)]. Солнечный зной - сонячна спека, сонячний пал. Летний зной - літня спека, літній пал. Полуденный зной - опівденна спека. Влажный зной - парнота, припарок (-рку).* * *1) спе́ка, спеко́та и спекота́; ( изнуряющий) вар, -у2) (жар, пыл) жар, -у -
8 копыл
1) копил (-ла), соб. копилля. [Копили поробив на сани (Сл. Гр.)];2) (в ткацком станке) льонка. Выйти из -льев вон - розійтися, з уторів зійти (о мн. посходити). На -пыл поставить - поставити дуба. Поднять всё вверх -лом - зняти все догори ногами.* * *см. колодка 2) -
9 ожесточение
жорстокість, немилосердність, запеклість, зажертість, озвіреність (-ости).* * *1) ( жестокость) жорсто́кість, -кості; ( озлобление) озло́блення; ( злоба) злоба́ и зло́ба; ( злость) злі́сть, род. п. зло́сті; ( остервенение) лю́ть, -ті, розлю́чення, лю́тощі, -щів2) ( обострение) заго́стрення; ( усиление) поси́лення3) (перен.: упорство, рьяность) завзя́тість, -тості, завзя́ття; ( пыл) за́пал, -у -
10 распаление
1) розпа́лювання, розпа́лення, розпаля́ння; розжа́рювання, розжа́рення, розпіка́ння, розпе́чення2) ( пыл) за́пал, -у -
11 увлечение
1) ( действие) захо́плення; перетяга́ння, перетя́гування2) ( воодушевление) захо́плення; ( восторг) за́хват, -у; (пыл, рвение) за́пал, -у3) ( кем-чем) захо́плення
См. также в других словарях:
пыл — пыл/ … Морфемно-орфографический словарь
пыл — См. азарт, горячность, огонь в пылу гнева... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пыл азарт, горячность, огонь; воодушевление, энтузиазм, эмоциональность, возбуждение, пафос,… … Словарь синонимов
пыл — а ( у); предл. о пыле, в пылу; м. 1. Разг. Сильный жар, пламя. Пирожки с пылу, с жару (ещё горячие). 2. Сильное внутреннее возбуждение, страстный порыв. Юношеский пыл. Остывший пыл. Отдать кому , чему л. весь пыл своей души. С пылом, с жаром… … Энциклопедический словарь
ПЫЛ — ПЫЛ, пыла, о пыле, в пылу, мн. нет, муж. 1. Сильный жар, пламя (обл.). Пирожки с пылу, с жару. С пылу горячие (пирожки). 2. перен. Душевный подъем, страстность, горячность, способность быстро увлекаться (книжн.). В пылу гнева. Юношеский пыл.… … Толковый словарь Ушакова
Пыл-Ю — Характеристика Длина 15 км Бассейн Белое море Бассейн рек Мезень Водоток Устье Пысса · Местоположение 106 км по … Википедия
ПЫЛ — ПЫЛ, а ( у), о пыле, в пылу, муж. 1. Сильный жар от огня (прост.). Пирожки с пылу, с жару. 2. Душевный подъём, горячность. Юный п. В пылу сражения (в самый разгар). Охладить чей н. п. (ирон.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… … Толковый словарь Ожегова
пыл — пыл, а и у, предл. п. в пыл у … Русский орфографический словарь
пыл — ПЫЛ, взлет, задор, запал, пламя, подъем ПАФОС, патетика, приподнятость ПАТЕТИЧНОСТЬ, приподнятость ПАТЕТИЧЕСКИЙ, пафосный, приподнятый, книжн. патетичный … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
пыл — ПЫЛ, арх., диал. – см. распыл. На пыл изувера! – В жопу кол осиновый вбить, пущай подергается, яко юродивый (2. 165) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
пыл — пыл, а и у, о пыле, впылу; пылу не хватило; но: не хватилодушевного пыла; с пылу, с жару … Русское словесное ударение
Пыл — м. 1. разг. Сильный жар, пламя. 2. перен. Душевный подъем, страстность, горячность. отт. Способность быстро увлекаться чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой