-
101 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
102 над
и Надо предл.1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.* * *тж. н`адо; предл. с твор. п.1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим
над доро́гою — над (понад) доро́гою
сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою
2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)рабо́тать — над
кни́гой — працюва́ти над кни́гою
рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою
3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)
-
103 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
104 важен ..., а не
Важен..., а не-- It is the total travel that counts, not the direction. (Важен суммарный пройденный путь, а не направление движения.)Русско-английский научно-технический словарь переводчика > важен ..., а не
-
105 дорога
ж.1) (полоса земли, служащая для передвижения) roadбольша́я доро́га — main road
шоссе́йная доро́га — highway
просёлочная доро́га — country road
пла́тная доро́га — toll road
сверну́ть с доро́ги — leave the road
пройти́ да́льше по доро́ге — go down the road
туда́ не прое́хать по доро́ге — the place is not accessible by road
2) ( путь следования) way; (маршрут тж.) route [ruːt]по доро́ге домо́й — on the way home
не сто́йте на доро́ге — keep / get out of the way
показа́ть кому́-л доро́гу (куда-л) — show smb the way (to a place)
3) ( возможность для движения) wayдоро́гу! — make way!
дава́ть / уступа́ть кому́-л доро́гу — let smb pass; make way for smb; ( об автомашинах) yield the right of way
4) (путешествие; пребывание в пути) trip, journey ['ʤɜː-]да́льняя доро́га — long way / journey
отправля́ться в доро́гу — set out [start on] one's journey
на доро́гу (перед отправлением) — before the trip / journey
в доро́гу, на доро́гу (для использования во время пути) — for the road / trip / journey
взять что́-нибудь почита́ть в доро́гу — take something to read on the trip
вы́пить на доро́гу — have one for the road
с доро́ги — 1) ( по приезде) after the journey 2) ( во время путешествия) on the way; while travelling
я то́лько что с доро́ги — I've just arrived
вы, наве́рное, уста́ли с доро́ги — you must be tired from the / your trip
пиши́те с доро́ги! — write on the way!
в доро́ге — on the road; (while) travelling
он про́был в доро́ге три дня — he was on the road for three days
5) (с определением; средство к достижению чего-л) way, roadпойти́ по но́вой доро́ге — advance along a new road
идти́ пра́вильной доро́гой (действовать верно) — be on the right track; ( быть честным) be on a good path
пойти́ по плохо́й / криво́й доро́ге, вы́брать неве́рную доро́гу (делать что-л предосудительное) — go astray; fall into bad ways
идти́ свое́й доро́гой — go one's own way
••желе́зная доро́га — railway брит.; railroad амер.
желе́зная доро́га ме́стного значе́ния — local line
е́хать по желе́зной доро́ге — go by rail / train
всю доро́гу (всё время) прост. — all the time / way, without (a) letup
вы́биться / вы́йти на (широ́кую) доро́гу — make / find one's way in life
вы́вести кого́-л на (широ́кую) доро́гу — set smb on his feet; (рд.) help smb on to the high road (of)
вы́йти на большу́ю доро́гу — become a highway robber
забы́ть доро́гу (куда-л) — stop visiting a place
забу́дь сюда́ доро́гу! — don't even think of coming here again!
идти́ прямо́й доро́гой (к) — 1) ( двигаться прямо к цели) take the shortest route (to) 2) ( быстро приближаться к какому-л событию) go the straight road (to)
идти́ прямо́й доро́гой к катастро́фе — go the straight road to disaster
находи́ть доро́гу к се́рдцу — win smb's heart
одна́ доро́га (остаётся) (дт.) — there is only one way (out) (for); there is only one thing smb can do
перебежа́ть доро́гу кому́-л — steal a march on smb; snatch smth from under smb's nose
по доро́ге — 1) ( во время пути) on the way 2) (в одном направлении с кем-л; тж. о совпадении целей, задач) the same way / direction
мне с ва́ми по доро́ге — we go the same way; I am going your way
мне с ва́ми не по доро́ге — we go different ways, our ways part
прегради́ть доро́гу (дт.) — bar the way (to)
пробива́ть себе́ доро́гу — 1) ( пробираться куда-л) force one's way through 2) ( делать карьеру) make one's way in life
прокла́дывать доро́гу (дт.) — clear the way (for); blaze the trail (for)
разбо́йник с большо́й доро́ги — highway robber
стать кому́-л поперёк доро́ги — bar smb's road; be in smb's way
ска́тертью доро́га! — (a) good riddance
туда́ и доро́га (дт.)! разг. — 1) (о заслуженном наказании и т.п.) (it) serves (d) right! 2) ( о чём-л ненужном) it won't be missed!; that's where it belongs!
-
106 курс
м.1) (направление движения, путь) course; (направление деятельности тж.) policyвзять / держа́ть курс (на вн.) — head (for); (перен.) pursue a course / policy (of), work (towards)
держа́ть курс на юг — head for the south
кора́бль де́ржит курс пря́мо на юг — the ship is heading / standing due south
ложи́ться на курс — set course
меня́ть курс (тж. перен.) — change one's course
2) ( учебный цикл или учебник) courseкра́ткий [по́лный] курс — short [complete] course
слу́шать курс — take a course
чита́ть курс — give a course
уче́бный курс — course of studies
пройти́ курс — complete a course
3) ( год обучения в вузе) (academic) yearстуде́нт пе́рвого [второ́го и т.д.] курса — first-year [second-year, etc] student
он на тре́тьем курсе — he is in his third year
перейти́ на четвёртый курс — enter the fourth year
4) ( цикл лечебных процедур) courseкурс лече́ния — course of (medical) treatment
5) (цена котировки, обмена) rate, value; (ценной бумаги тж.) priceкурс рубля́ к до́ллару — rouble-to-dollar rate
биржево́й курс (акции) — stock market price / rate
обме́нный курс — exchange rate
••быть в курсе (де́ла) — be well informed / posted about smth; be in the know разг.
держа́ть кого́-л в курсе — keep smb informed / posted
-
107 по
I предл. (дт.)1) ( обозначает место движения или расположения) on; ( вдоль) alongидти́ по́ полу [траве́] — walk on the floor [grass]
идти́ [е́хать] по доро́ге [тропи́нке, у́лице] — walk [drive ] along the road [path, street]
путеше́ствовать по стране́ — journey through the country, tour the country
кни́ги разло́жены по всему́ столу́ — the books are lying all over the table
по всей стране́ — all over the country
он путеше́ствовал по всей стране́ — he has travelled all over the country
2) ( посредством) byпо по́чте — by post
по желе́зной доро́ге — by rail / train
е́хать по желе́зной доро́ге — go by rail / train
по во́здуху — by air
по ра́дио [телефо́ну] — over the radio [telephone]
3) (на основании, в соответствии) by; ( согласно) according toпо приказа́нию — by order
по пра́ву — by right
по приро́де / по кро́ви — by nature / by blood
по и́мени — by name
по происхожде́нию — by descent
он армяни́н по происхожде́нию — he is of Armenian origin
по его́ ви́ду мо́жно поду́мать — from [judging by] his looks one might suppose
по сове́ту — on [according to] smb's advice
по а́дресу — to the address
по его́ а́дресу — to his address
э́то по его́ а́дресу — that is meant [ment] for him, that is aimed at him
жить по сре́дствам — live within one's means
по положе́нию (согласно предписанию) — according to the regulations; ( согласно занимаемому положению) in accordance with one's position; ex officio [,eksə'fɪʃɪəʊ] офиц.
4) ( вследствие) by; ( из-за) throughпо оши́бке — by mistake
по невнима́тельности [рассе́янности] — through carelessness [absent-mindedness]
по боле́зни — through illness
по чьей-л вине́ — through smb's fault
не по его́ вине́ — through no fault of his
по обя́занности — according to duty; as in duty bound идиом.
5) (обыкн. дт. мн.; при обозначении времени) in, at, onпо утра́м — in the morning
по ноча́м — at night
по выходны́м дням — on one's free / off days
••II предл.по рука́м! — см. рука
(дт., вн.; в разделительном значении)по́ два [по десяти́] — in twos [in tens]
по́ двое — two by two, in twos
по десяти́ челове́к — in groups of ten, in tens
по пяти́ рубле́й шту́ка — at five roubles apiece
III предл. (вн.; при указании предела, границы)по два я́блока на челове́ка — two apples each
1) (до) to; up toпо по́яс — up to one's waist
по коле́но — knee-high (см. тж. колено)
с ию́ня по сентя́брь — from June to September
по 1 сентября́ — up to the first of September
2)по э́ту [ту] сто́рону (рд.) — on this [that] side (of)
IV предл.по пра́вую [ле́вую] ру́ку — см. рука
(пр.; сразу после) on, uponпо прибы́тии — on one's arrival
по (своём) прибы́тии он — on his arrival he
по оконча́нии — on the termination
по рассмотре́нии — on examination
опла́та по получе́нии — cash / payment on delivery
-
108 working path
траектория рабочего движения; рабочий путьАнгло-русский словарь промышленной и научной лексики > working path
-
109 среднее
1. media2. central3. intermediate party4. moving average5. fair6. apparent7. midband8. moderateумеренный климат, средняя полоса — moderate climate
9. avgсреднее время доступа к диску — avg. disk sec/io
10. mean11. middling12. middle; medium; central; middling; average; mean; neuter; secondary13. averageколебаться около среднего — average (refl.)
14. intermediate15. medial16. median17. mid18. neutralСинонимический ряд:посредственный (прил.) не ахти какой; не бог весть какой; не бог знает какой; не очень; посредственный; так себе -
110 ходить
гл.1. to go; 2. to walk; 3. to go/to travel on foot; 4. to stride; 5. to march; 6. to pace; 7. to stroll; 8. to amble; 9. to saunter; 10. to trudge; 11. to plod; 12. to hobble; 13. to shuffle; 14. to shamble; 15. to tiptoe; 16. to sneak; 17. to stagger; 18. to stumble; 19. to lurch; 20. to swagger; 21. to strut; 22. to wander; 23. to prowl; 24. to wade; 25. to pick one's way; 26. to edgeРусский глагол ходить используется в разных ситуациях; относится к движению людей, работе механизмов, внешнему виду человека. Русский глагол ходить не уточняет, как осуществляется движение и при каких сопутствующих обстоятельствах. В английском языке эти аспекты уточняются значениями отдельных слов. В русском языке любые уточнения способов движения передаются, как правило, словосочетаниями с глаголом ходить.1. to go — (как и русский глагол ходить, английский глагол to go многозначен и относится как к живым существам, так и к неодушевленным предметам, машинам и механизмам): a) ходить, ездить, передвигаться (предполагает передвижение живых существ любыми способами — ногами, транспортными средствами и т. п.; обычно сопровождается определениями: как, когда, куда, каким образом): to go in pairs (arm-in-arm) — ходить парами (под руку); to go shopping — ходить за покупками; to go to the theatre (to the cinema, to concerts) — ходить в театр (в кино, на концерты); to go there right now — пойти туда сейчас же; to go by train — ездить поездом; to go by boat — плыть пароходом; to go by air — лететь самолетом; to go out to work — ходить на работу/ ходить на службу; to go swimming (skiing) — ходить плавать/купаться (ходить на лыжах) In summer he goes for a swim in all sorts of weather. — Летом он ходит купаться в любую погоду. On Saturday we usually go shopping. — По субботам мы обычно ходим за покупками. We don't often go to museums. — Мы редко ходим в музеи. My father liked to go into the mountains and he often took us kids with him. — Отец любил ходить в горы и часто брал нас, детей, с собой. b) ходить, функционировать, работать (описывает функционирование неодушевленных предметов, главным образом машин и механизмов): This watch doesn't go. — Эти часы не ходят. The bus goes there twice a day. — Автобус ходит туда два раза в день. Cars can't go along such roads. — Машины по таким дорогам не ездят./ Машины по таким дорогам ездить не могут. The train went at full speed. — Поезд шел полным ходом. Buses don't go along these streets. — По этим улицам автобусы не ходят/не ездят.2. to walk — ходить, гулять, прогуливаться, ходить пешком, прохаживаться, переступать ногами ( двигаться вперед с обычной скоростью): Lena and Ann always walk to school together. — Лена и Аня всегда идут в школу вместе. Shall we walk or take a taxi? — Пойдем пешком или возьмем такси? Ben learned to walk at ten months. — Бен научился ходить, когда ему было десять месяцев./Бен пошел, когда ему было десять месяцев. On the final day we walked over twenty miles. — В последний день мы прошли более двадцати миль. We walked around the market for a while, before going to the beach. — Мы немного походили по рынку прежде чем пойти на пляж. I keep seeing these two strange men walking around, I'm sure they are up to something. — Я все время вижу этих двух незнакомцев, которые ходят вокруг, я уверен, они что-то замышляют. The doctor told Sam to walk as much as possible — it was good for his heart. — Доктор посоветовал Сэму побольше ходить — это полезно для его сердца./Доктор посоветовал Сэму побольше двигаться — ему это полезно для сердца. Ellyn is up at six every morning to walk along the beach. — Эллин встает в шесть часов каждое утро, чтобы походить/погулять по пляжу. I like to go walking in the woods, just to breathe the air. — Я люблю ходить по лесу, просто чтобы подышать свежим воздухом. We are going to walk for a while before dinner. — Мы пошли до обеда немного погулять.3. to go/to travel on foot — ходить пешком: It is not far, it will take you about ten minutes on foot. — Это недалеко, всего минут десять пешком. They planned to travel partly by boat and the rest of the way on foot. — Они планировали проплыть на лодке часть пути, а остальной путь проделать пешком.4. to stride — шагать, ходить большими шагами (двигаться быстро, особенно если вы чувствуете неуверенность, сердитесь или торопитесь): Не strode along the beach. — Он шагал по пляжу./Он вышагивал по пляжу. Не strode on/off. — Он зашагал дальше. The interviewer strode confidently towards me and shook my hand. — Журналист уверенно шагнул ко мне и протянул руку, здороваясь со мной. I saw Max striding angrily away. — Я видел, как Макс в гневе зашагал прочь. She strode quickly and purposefully into the room, with her head upright. — С высоко поднятой головой и явным намерением что-то сделать она быстро шагнула/вошла в комнату.5. to march — маршировать, ходить строевым шагом, двигаться решительно, двигаться твердым шагом (двигаться быстро, уверенными шагами, особенно под влиянием гнева или решимости что-либо сделать): Sheila marched into the office to demand an apology. — Шейла уверенно вошла в контору потребовать, чтобы перед ней извинились. «I'll never forgive you for this», Margosaid marching off. — «Я тебе этого никогда не прощу», — сказала Марго и вышла. The soldiers marched through the town in two straight columns. — Солдаты прошли строем через город двумя стройными колоннами./Соддаты промаршировали через городдвумя стройными колоннами. At the army training camp the new recruits will learn how to march and shoot. — В военно-учебных лагерях новобранцы научатся ходить строем и стрелять. The prisoners were made to march around the court yard. — Узников заставляли маршировать по тюремному двору.6. to pace — ходить взад и вперед (обычно в небольшом пространстве, особенно если вы нервничаете, раздражены или рассержены): Sheila paced back and forth along the corridor, waiting for the doctor to come back. — В ожидании возвращения врача Шейла нервно ходила взад и вперед по коридору. «We are going to be late», Jordan said irritably pacing up and down the room. — «Мы опаздываем», — раздраженно сказал Джордан, меряя шагами комнату./«Мы опаздываем», — сказал Джордан, шагая взад и вперед по комнате. A lion paced up and down the cage. — Лев ходил по клетке взад и вперед.7. to stroll — прогуливаться ( ходить ради удовольствия): 1 strolled along the beach with the warm sun on my face. — Я медленно прогуливался по пляжу, теплое солнце светило мне в лицо. The young couple strolled through the park, arm-in-arm. — Молодая пара под руку прогуливалась по парку. In the evening Madrid fills with people strolling unhurridly from bar to bar. — По вечерам Мадрид наполняют гуляющие пары, которые не спеша переходят от бара к бару.8. to amble — двигаться мелкими шагами, семенить; идти неторопливым шагом, брести, бесцельно бродить; идти иноходью ( о лошади): An old man appeared from behind the house and ambled across the yard. — Из-за дома показался старик, который бесцельно бродил по двору. We ambled around the town. — Мы бродили по городу. One of the horses, the white one, slowly ambled toward me. — Одна из лошадей — белая — иноходью приблизилась ко мне.9. to saunter — прогуливаться, прохаживаться, фланировать (ходить с гордым видом, что нередко у других вызывает раздражение): We sauntered up and down the street. — Мы прогуливались/прохаживались вверх и вниз по улице. «Shouldn't you be in class?» — the teacher asked the girls who were sauntering down the corridor. — «Вы разве не должны быть в классе?» — спросил преподаватель девочек, спокойно прогуливающихся по коридору. I sauntered into the garden, where some friends were chatting near the fire. — Я медленно прошел в сад, где у костра болтали несколько моих друзей. As usual, he sauntered into the class twenty minutes late. — Он с независимым видом вошел в класс как обычно с двадцатиминутным опозданием.10. to trudge — устало ходить, тяжело ступать, тащиться (тяжело двигаться медленными шагами, потому что вы устали): Mother walked for four miles to the nearest store trudging back home with her bag of groceries. — Мать ходила в магазин в четырех милях от дома, а потом устало тащилась домой с тяжелой сумкой продуктов. Trudging through the sand was exhausting. — Тащиться по песку было тяжело. He trudged the streets all day. — Он таскался по улицам целый день. Не trudged wearily up the hill. — Он устало тащился в гору.11. to plod — брести ( с трудом), тащиться, медленно плестись, устало плестись (еле-еле передвигая ноги из-за усталости или потому что вы несете что-либо тяжелое): Не plodded wearily home. — Он устало плелся домой. The travelers plodded through deep snow at the side of the railroad. — Путешественники устало плелись по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна./Путешественники медленно брели по глубокому снегу вдоль железнодорожного полотна. The donkey was plodding slowly along underthc heavy load. — Ослик еле плелся под тяжестью поклажи.12. to hobble — ковылять, прихрамывать: Не hobbled along. — Он шел прихрамывая. The man hobbled along on his crutches. — Мужчина ковылял на костылях.13. to shuffle — ходить шаркая ногами (двигаться медленно и с шумом, не поднимая ног от пола на должную высоту): Не shuffled to the bar across the room. — Он пошел шаркающей походкой к бару. Supporting herself on Ann's arm the old woman shuffled towards the door. — Опираясь на руку Анны, старушка шаркая шла к двери. I heard Bob shuffling around the kitchen. — Я слышала, как Боб шаркая ногами тяжело двигался по кухне.14. to shamble — ходить вразвалку; ходить волоча ноги (медленно и неуклюже, ленивой походкой двигаться, наклоняясь вперед): The old man shambled off. — Старик, волоча ноги, пошел прочь. Не shambled into the room and up lo the window. — Он ввалился в комнату и вразвалку подошел к окну. Looking tired, Parker shambled to the stage and started playing. — С усталым видом Паркер медленно прошел на сиену и начал играть.15. to tiptoe — ходить на цыпочках ( стараться быть незамеченным или не производить шума): Bobby tiptoed past his daughter's bedroom so as not to wake her. — Бобби на цыпочках прошел мимо спальни дочери, чтобы не разбудить ее. They tiptoed from room to room, afraid to speak above a whisper. — Они ходили на цыпочках из комнаты в комнату и говорили только шепотом.16. to sneak — ходить крадучись, красться (тихо двигаться прячась от кого-либо, особенно если вы делаете что-либо плохое и не хотите быть пойманным): The thieves sneaked in when the guard had his back turned. — Воры крадучись пробрались внутрь, когда охранник стоял к ним спиной. Polly sneaked in through back yard so that her parents wouldn't wake up and see how late it was. — Полли крадучись вошла со двора так, чтобы не разбудить родителей и не дать им понять, как поздно она пришла.17. to stagger — ходить хромая, ходить шатаясь, шататься (двигаться неуверенной походкой, шатаясь из стороны в сторону, почти падая, особенно из-за того, что вы устали, пьяны или ранены): I was hit on the head and just managed to stagger out of the room. — Меня ударили по голове, и я с трудом, шатаясь выбрался из комнаты. My father was staggering under weight of a huge parcel. — Мой отец шел пошатываясь под тяжестью огромного пакета.18. to stumble — спотыкаться, ходить спотыкаясь (неуверенно двигаться, натыкаясь на то, что под ногами, или потому, что вы устали или пьяны): The room was dark and Sten nearly fell over a chair as he stumbled to the corner. — В комнате было темно, и Стэн споткнулся о стул и чуть не упал, идя в угол комнаты. Having drunk half a bottle of whisky I stumbled upstairs and to bed. — Выпив с полбутылки виски, я спотыкаясь поднялся наверх и лег в кровать.19. to lurch — идти нетвердой походкой, пошатываться, неуверенно двигаться: Не lurched sideways two steps as the stone rolled by. — Он уклонился на два шага в сторону, когда камень прокатился мимо. Harry lurched to the bathroom clutching his stomach in pain. — Гарри шатаясь побрел в ванную комнату, хватаясь от боли за живот.20. to swagger — расхаживать, ходить с гордым/важным видом, самоуверенно ( идти двигая всем корпусом): Paul swaggered arrogantly into (he boxing ring, as if he had already won the fight. — Павел с гордым видом вышел на ринг так, как будто он уже одержал победу. Sally's boyfriend came swaggering down the steps with his hands in his jackets. — Дружок Салли, засунув руки в карманы, с гордым видом спускался по ступенькам лестницы. Ben left the room swaggering clearly pleased with himself. — Бен гордо вышел из комнаты, весьма довольный собой.21. to strut — ходить с важным видом, выхаживать, вышагивать (ходить с гордо поднятой головой, грудью вперед, всем видом показывая свою важность): Look at him strutting across the office, he thinks he is so important. — Посмотри, как он вышагивает по офису, он думает, что он очень важная птица. During the mating season the male bird will strut in front of the female. — Во время сезона спаривания самец гордо вышагивает перед самкой.22. to wander — бродить, бесцельно ходить (часто по местам, которые вы не знаете): Tom spent most of his free time wandering about in the woods. — Большую часть своего свободного времени Том бродил по лесам. For an hour and a half we were wandering around the old city, completely lost. — Совершенно заблудившись, часа полтора мы бродили по старому городу.23. to prowl — рыскать, идти крадучись (тихо передвигаться, оставаясь незамеченным, особенно при попытке что-либо украсть или напасть на кого-либо): The nurse said that she could hear someone prowling in the garden. — Няня сказала, что она слышала, как кто-то крадучись ходил по саду. Several wolves prowled around the camp, but they were kept at bay by the fire. — Несколько волков рыскали у лагеря, но их остановил огонь костра. The police have warned the public the killer may be prowling the streets. — Полиция предупредила население, что убийца еще может бродить по улицам.24. to wade — ходить по воде, шлепать: Ellen waded into the water then started swimming across the river. — Эллен вошла в воду и поплыла на тот берег реки. The rescuers worked wading waist deep in the muddy water. — Спасатели работали по грудь в грязной воде. The fisherman got out of the boat and waded ashore. — Рыбак вышел из лодки и вброд пошел к берегу.25. to pick one's way — осторожно ходить (идти, выбирая дорогу, обходя опасные места): The boys began to pick their way over the rocks towards the ocean. — Мальчики начали осторожно двигаться по камням в сторону океана. Gathering her skirt she began to pick her way through the puddles. — Подобрав юбку, она начала пробираться, обходя дождевые лужи.26. to edge — ходить пробираясь боком; ходить по краю (медленно и осторожно, двигаясь боком через небольшое, узкое пространство, которое не позволяет идти нормальным шагом): Ben edged sideways through the front door, which seemed to be stuck. — Бэн протиснулся через парадную дверь, которую по-видимому заело. Edging my way through the crowd I eventually managed to get to the bar. — Пробравшись боком через толпу, я наконец смог добраться до бара. -
111 коштмаш
коштмашсущ. от кошташ1. хождение, ходьба; прогулка, расхаживание; прохождение, ходЮмоҥа дене коштмаш крестный ход;
перныл коштмаш блуждание, шатание, хождение без цели;
ече дене коштмаш ходьба на лыжах.
Тунеммаш – тиде кыльдырге коштмаш огыл. С. Музуров. Учёба – это не лёгкая прогулка.
2. посещение чего-л., выход, хождение куда-л.; поход за чем-л.Пашаш коштмаш хождение (выход) на работу;
емыжлан коштмаш хождение (поход) за ягодами;
музейыш коштмаш посещение музея;
катокыш коштмаш посещение катка.
Пайдам кас еда театрлашке коштмаш пуэн. Г. Зайниев. Пользу давало ежевечернее посещение театров.
3. езда, поездка, путь (проезда)Корныш кӧ коштын гын, пала: коштмаште тӱрлыжат перна. Н. Еремеев. Кто путешествовал, знает: в пути сталкиваешься со всяким.
4. ход, движение, перемещение чего-л.Маятникын коштмашыже движение маятника;
юж коштмаш перемещение воздуха;
шагат коштмаш ход часов.
Коштмаште газетым лудаш сай огыл. Н. Арбан. Неудобно читать газету на ходу.
5. походка, поступь (иктаж-кузе ошкылмо але ошкыл колтымо)Коштмашыже куштылго. У него лёгкая походка.
6. в поз. опр. относящийся к хотьбе, хождению, движению, езде, к манере движения, к походкеКоштмаш корнешыже (Эчаным) волгенче рашкалтен пуштеш. Н. Мухин. На пути прохождения Эчана убивает молния.
7. ист. мера длины в пять верст -
112 курс
I1. курс; направление движения, путь (самолётын, корабльын монь коштмо корнышт, кайыме велышт)Курсым кечывалвелыш налаш взять курс на юг;
курсым йӱдйымаке кучаш держать курс на север;
курсым вашталташ менять курс;
курс гыч кораҥаш сойти с курса.
Корабль ончыктымо курс дене иеш. «Мар. альм.» Корабль плывёт по указанному курсу.
2. курс (политикысе тӱҥ корно, установко)Курсым палемдаш определить курс;
чын курсым ойырен налаш выбрать правильный курс;
тыныслыкым аралыме курс курс на сохранение мира.
Элым социально-экономически вияҥдыме шотышто съездын палемдыме курс лишыл жапыште вичияш планын кугу да конкретный заданийышкыже шыҥдаралтшаш. «Мар. ком.» В ближайшее время выработанный съездом курс социально-экономического развития страны должен быть воплощён в развернутых и конкретных заданиях пятилетнего плана.
Сравни с:
корноII1. курс (высший да специальный кыдалаш учебный заведенийлаште посна тунемме ий да тунемше тӱшка)Икымше курс первый курс;
марий отделений курс курс марийского отделения;
кокымшо курсыш вончаш перейти на второй курс;
курсын старостыжо староста курса.
Роза тений кумшо курсым пытарен. М. Рыбаков. В этом году Роза окончила третий курс.
Мый денем пырля ик курсышто Аля лӱман ӱдыр тунеме. Т. Батырбаев. Вместе со мной на одном курсе училась девушка по имени Аля.
Тракторист-влакым ямдылыме курс курсы трактористов;
туныктышо-влакын шинчымашыштым нӧлтымӧ курс курсы усовершенствования учителей;
кок тылзаш курс двухмесячные курсы;
курсым почаш открыть курсы.
Смирнов сар деч ончыч политруклан гына кӱчык срокан курсым пытарен. Н. Лекайн. До войны Смирнов окончил только краткосрочные курсы политруков.
3. курс (высший школлаште могай-гынат наукым радам дене туныктымо материал але книга)Кӱчык курс краткий курс;
тӱҥалтыш курс вводный курс;
могай-гынат курсым колышташ слушать какой-либо курс;
лекций курсым пытараш закончить курс лекций.
Ме Россий историй курсым тыге пӧлена. Я. Ялкайн. Курс истории России мы делим так.
-
113 направлений
направлений1. направление; линия движения; путь развития (иктаж-могай действийын але явленийын вияҥме корныжо)Политикын направленийже направление политики.
Партийный вуйлатышын кум тӱҥ направленийже уло: политический, идеологический, организационный. «Мар. ком.» У партийных руководителей имеются три направления: политическое, идеологическое, организационное.
Сравни с:
корно2. направление; общественное, научное течениеЛитературный направлений литературное направление;
искусствышто реалистический направлений реалистическое направление в искусстве.
Сравни с:
течений3. направление; документ о назначении на работу, о командировании (эмлалташ, тазалыкым тергаш, пашаш колтымо нерген документ)Вӱрым шымлаш направлений направление на анализ крови;
пашаш каяш направленийым пуаш вручить направление на работу.
Пырля тунемше йолташ ӱдыр-влак, направленийым налын, шаланен пытеныт. В. Иванов. Подруги по учёбе, получив направление, разошлись.
4. направление; участок фронта (фронтын иктаж-могай велыштыже кучедалмашын эртымыже)Кечывал направленийыште тале кучедалмаш кая. На южном направлении идёт сильное сражение.
-
114 тыртешке
тыртешкекруглый, округлый; имеющий форму круга; шарообразный, шаровидный; имеющий форму шараТыртешке вынем круглая яма;
тыртешке ӱстел круглый стол;
тыртешке форман округлой формы.
Мланде Кече йыр коштеш, коштмо корныжо тыртешке огыл, кужалге оҥго гай. «У илыш» Земля обращается вокруг Солнца, путь её движения имеет форму не (правильного) круга, а вытянутого кольца.
Качыриже тылзе гай тыртешке чуриян. «Мар. ӱдыр.» А у Качыри лицо округлое, как луна.
-
115 плоское движение
Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > плоское движение
-
116 производная физическая величина
производная физическая величина
производная величина
Физическая величина, входящая в систему величин и определяемая через основные величины этой системы.
Примеры производных величин механики системы LMT: скорость v поступательного движения, определяемая (по модулю) уравнением v = dl/dt, где l - путь, t - время; сила F, приложенная к материальной точке, определяемая (по модулю) уравнением F = та, где т- масса точки, а - ускорение, вызванное действием силы F.
[РМГ 29-99]
производная физическая величина
Величина, входящая в систему физических величин и определяемая через основные величины этой системы (ОСТ 45.159-2000.1 Термины и определения (Минсвязи России)).
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]Тематики
- метрология, основные понятия
Синонимы
EN
DE
FR
Русско-немецкий словарь нормативно-технической терминологии > производная физическая величина
-
117 производная физическая величина
производная физическая величина
производная величина
Физическая величина, входящая в систему величин и определяемая через основные величины этой системы.
Примеры производных величин механики системы LMT: скорость v поступательного движения, определяемая (по модулю) уравнением v = dl/dt, где l - путь, t - время; сила F, приложенная к материальной точке, определяемая (по модулю) уравнением F = та, где т- масса точки, а - ускорение, вызванное действием силы F.
[РМГ 29-99]
производная физическая величина
Величина, входящая в систему физических величин и определяемая через основные величины этой системы (ОСТ 45.159-2000.1 Термины и определения (Минсвязи России)).
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]Тематики
- метрология, основные понятия
Синонимы
EN
DE
FR
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > производная физическая величина
-
118 производная физическая величина
производная физическая величина
производная величина
Физическая величина, входящая в систему величин и определяемая через основные величины этой системы.
Примеры производных величин механики системы LMT: скорость v поступательного движения, определяемая (по модулю) уравнением v = dl/dt, где l - путь, t - время; сила F, приложенная к материальной точке, определяемая (по модулю) уравнением F = та, где т- масса точки, а - ускорение, вызванное действием силы F.
[РМГ 29-99]
производная физическая величина
Величина, входящая в систему физических величин и определяемая через основные величины этой системы (ОСТ 45.159-2000.1 Термины и определения (Минсвязи России)).
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]Тематики
- метрология, основные понятия
Синонимы
EN
DE
FR
Русско-французский словарь нормативно-технической терминологии > производная физическая величина
См. также в других словарях:
путь движения — 3.11 путь движения: Пешеходный путь, используемый МГН, в том числе инвалидами на креслах колясках, для перемещения по участкам местности (дорожки, тротуары, пандусы и т.д.), а также внутри зданий и сооружений (горизонтальные и вертикальные… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
путь движения — ▲ путь ↑ передвижение проложить. протоптать. подъем. спуск (крутой #). ↓ переправа … Идеографический словарь русского языка
путь — 3.18 путь: Сцепление идентификаторов файлов без разграничения. Если путь начинается с идентификатора главного файла, то это абсолютный путь. Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
путь эвакуации — 3.13 путь эвакуации: Безопасный при эвакуации людей путь к эвакуационному выходу или месту размещения спасательных средств. Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
путь эвакуации (эвакуационный путь) — 3.16 путь эвакуации (эвакуационный путь): Путь движения и (или) перемещения людей, ведущий непосредственно наружу или в безопасную зону, удовлетворяющий требованиям безопасной эвакуации людей при пожаре. Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ПУТЬ — мифологема движения, пространственно временной ориентации и цели; аспект смысла жизни и вектор истории; универсалия научного и худож. познания и культурного творчества. Своим универсализмом архаич. семантика П. обязана широким смысловым… … Энциклопедия культурологии
ДВИЖЕНИЯ — ДВИЖЕНИЯ. Содержание: Геометрия Д....................452 Кинематика Д...................456 Динамика Д....................461 Двигательные механизмы............465 Методы изучения Д. человека.........471 Патология Д. человека ............. 474… … Большая медицинская энциклопедия
путь — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? пути, чему? пути, (вижу) что? путь, чем? путём, о чём? о пути; мн. что? пути, (нет) чего? путей, чему? путям, (вижу) что? пути, чем? путями, о чём? о путях 1. Путём называется полоса земли,… … Толковый словарь Дмитриева
путь — (6) 1. Дорога: А мои ти Куряни свѣдоми къмети ... пути имь вѣдоми, яругы имъ знаеми, луци у нихъ напряжени, тули отворени, сабли изъострени. 8. Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! ...подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
путь — Дорога, ход, конец, маршрут, курс, оборот, рейс (корабля), крюк. Сделать один тур вальса. Сделать один вольт. Артистическое турне по России. Пойду, отдохну с дороги . Пушк. Путь мой лежит на Ростов. Путь дорога.. Ср. . См. дорога, путешествие,… … Словарь синонимов
путь — и; м. 1. Полоса земли, служащая для передвижения (езды и ходьбы); дорога. Проложить новый п. (также: стать первооткрывателем, первопроходчиком в каком л. деле). Прямой, извилистый п. Зимний, летний п. П. в горах, в горы. Путь дорога, путь дорожка … Энциклопедический словарь