-
1 публічність
ПУБЛІЧНІСТЬ - поняття, що позначає сферу людського буття, яка стосується взаємодії з іншими людьми з метою досягнення блага для всіх. П. охоплює справи і речі, які однаковим чином стосуються всіх (res publica). Спільна діяльність задля досягнення загального блага має на меті вільний характер участі в ній кожного індивіда. Свобода людини є передумовою участі у вирішенні публічних справ, адже їхнє вирішення передбачає добровільне покладання на себе певних зобов'язань щодо дотримання цих рішень та можливої участі у виконанні їх. У цьому сенсі П. збігається з поняттям "політичне" як таким; це взаємодія осіб, що мають певні права та обов'язки (громадяни) стосовно спільних справ, зорієнтованих на загальнозначущі цілі. З часом сфера П. виокремлюється у галузь правових відносин. Як правило, сфера П. інституалізується у формі державної влади, однак не вичерпується нею; П. функціонує як процедурна вимога до організації та функціювання владних інститутів. Позадержавна форма П. - громадянське суспільство - передбачає вільні асоціації громадян, що спільно обстоюють як загальносуспільні, так і певні корпоративні інтереси і здійснюють ефективний контроль за змістом та характером перебігу політичного процесу.Р. Кобець -
2 პუბლიკა
публіка -
3 publikum
публіка -
4 публика
публіка, людність, публічність (-ности), (общество) громадянство, (маса) загал. [Там у той час було мало публіки (Л. Укр.). Ці книжки на живих мовах в Італії добре йдуть в публічність (Баштов.)].* * *пу́бліка -
5 publication
публікація, (о)публікування- publication of judgmentpublication of a defamatory matter — опублікування вигадок, що ганьблять ( особу)
-
6 public opening of tenders
публічне відкриття конкурсних пропозицій; публічне розпечатування заявок ( на торгах); публічне розпечатування конвертів з пропозиціями ( на конкурсних торгах)The English-Ukrainian Dictionary > public opening of tenders
-
7 публицистический
публіцистичний. [Наукові та публіцистичні статті (Грінч.)].* * *публіцисти́чний -
8 publicystyczny
[публіцистични]adjпубліцистичний, публіцистський -
9 publiczność
[публічношьчь]fпубліка, публічність -
10 affront
(публічна) образа; ображати (публічно) -
11 defensive publication
публікація на захист ( когось), захисна публікація -
12 public execution
публічна страта, публічне виконання смертного вироку -
13 public practice
публічно-правова практика, публічно-правовий звичай; державна практика -
14 публикационный
публікаційний, оповісний.* * *публікаці́йний -
15 публицист
публіцист.* * *публіци́ст -
16 публицистика
публіцистика.* * *публіци́стика -
17 публично
публічно, прилюдно[е], привселюдно[е], принародно, уселюдно, людно. [Прилюдно він назвав мене колись утисником (Грінч.). За тих часів суд відбувався привселюдно (Ор. Лев.). Ну його принародно ганьбити та соромити (Кониськ.)].* * *нареч.публі́чно; прилю́дно, привселю́дно -
18 публичность
публічність, прилюдність, привселюдність (-ности).* * *публі́чність, -ності; прилю́дність, привселю́дність -
19 publicysta
[публіциста]m -
20 publicystka
[публіцистка]f
См. также в других словарях:
публ. — публ. публикация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. публ. публика; публичный … Словарь сокращений и аббревиатур
публіка — Побліка, публіка: Публіка: Публіка: в розумінні: сором, ганьба [XII] ганьба перед громадою [VIII] ганьба, сором, осуд [2,X] гидоті [16] прилюдна ганьба [33] прилюдна ганьба, скандал [24] публічна ганьба, скандал [23] сором [5;7] сором, ганьба… … Толковый украинский словарь
публіка — іменник жіночого роду глядачі, натовп публіка 1 іменник жіночого роду сором, ганьба діал. публіка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота особа поганої поведінки діал … Орфографічний словник української мови
публіка — I публ іка и, діал. 1) ж. Ганьба, сором. 2) ч. і ж. Особа поганої поведінки. II п убліка и, ж., збірн. 1) Люди, що перебувають де небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. || Певні кола глядачів, читачів і т. ін. 2) розм. Люди, народ, товариство.… … Український тлумачний словник
публікація — [публ іка/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
публіка — кы, ж. Пн. Публіка, глядачі, слухачі … Словник лемківскої говірки
публіцист — [публ іци/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў … Орфоепічний словник української мови
публіцистичний — [публ іциести/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
публікатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
публікаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
публікація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови