Перевод: со всех языков на русский

с русского на все языки

псэ

  • 41 къэбызджэн

    (къобызджэ) неперех. гл. устар. шевельнуться, проявляя слабые признаки жизни
    / Зэрыпсэум, псэ зэрыпытым и нэщэнэу тIэкIу зигъэхъеин, къэпIэтIэуэн.
    Дыгъэр къыщыкъуэкIым, бадзэ дияхэр къэбызджащ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэбызджэн

  • 42 къэпсэужын

    (къопсэуж) неперех. гл. 1. воскреснуть ( из мертвых)
    / Къэхъужын, псэ къыпыхьэжын.
    * Хъыджэбзыр мывэ сыну жауэ щыт щIалэм еуэри щIалэр къэпсэужащ. Ад. фольк.
    2. переносное возродиться, ожить
    / КъэщIэрэщIэжын, зыкъэужьыжын.
    ЦIыхуншэ хъуа къуажэхэр къэмпсэужащ. Нартыхухэр уэшх къатешхэри къэпсэужащ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэпсэужын

  • 43 къэщтэн

    I (къещтэ) перех. гл. 1. взять кого-что-л. ( руками)
    / Убыдын, къэпхъуэтэн (IэкIэ).
    * {Цурэ}.. чысэ кIыхьыр къищтащ.. тутын тхьэрыкъуэф гъум ишыхьащ. Къ. Хь.
    2. занять, захватить что-л. (напр. крепость)
    / Къэубыдын, къэзэун (быдапIэ). ЩIыпIэр къэщтэн.
    * Трояр къарукIэ мыхъуу бзаджагъэкIэ къащтэн мурадыр ящIащ грекхэм. Ижь. д. и ист.
    3. согласиться с чем-л., принять что-л.
    / ЗыгуэркIэ арэзы хъун, зыгуэрым теубыдэн.
    * Сэ сыпсэуху фэ зэкъуэшитIым сырещанэу сыныфхыхьэнщ, си къуэшыгъэр къафщтэмэ. фольк.
    4. предпочесть, выбрать что-л.
    / Зыгуэр къыхэхын.
    * Жьым щытхъуи щIэр къащтэ. (погов.)
    5. принять, утвердить что-л.
    / Зыгуэр (унафэ сыт хуэдэхэр) IэрыIэткIэ гъэбыдэн. Лэжьыгъэм и планыр къэщтэн.
    / Къызэт, къэхь(унафэ щIыныгъэ наклоненэм иту).
    * - УзгъэгуфIэнущ., Ларисэ. къащтэ гуфIапщIэ, - тхьэмадэр унэкум йоувэ. Щ. Ам. Къащтэт мыдэ уи тхылъыр. Щ. I.
    Бэджэнду къэщтэн см. бэджэнд.
    {И} емыкIу къэщтэн см. емыкIу.
    Къалэн къэщтэн см. къалэн.
    ЛэжьапIэ къэщтэн см. лэжьапIэ.
    Мэ къэщтэн см. мэ.
    Нэхъ къэщтэн см. нэхъ.
    ТхьэкIумэм къищтэн см. тхьэкIумэ.
    Унафэ къэщтэн см. унафэ.
    Хьэл къэщтэн см. хьэл.
    Хьэхуу къэщтэн см. хьэху.
    Шынэ къэщтэн см. шынэ.
    ЩIыхуэ къэщтэн см. щIыхуэ.
    Iэнэ къэщтэн см. Iэнэ.
    Iэщэ къэщтэн см. Iэщэ.
    II (къощтэ) неперех. гл. испугаться, вздрогнуть (от неожиданности, страха)
    / КъэскIэн, къыхэщтыкIын, шынэн.
    * - Дэнэ щыIэ Быцэ? - къэщтауэ щIоупщIэ Маржэнэт икIи и нэр къихуу зеплъыхь. Къ. Хь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэщтэн

  • 44 къызэщIэушэжын

    (къызэщIоушэж) неперех. гл. 1. проснуться снова ( многих)
    / Псори дэнэкIи къыщыушыжын.
    Хьэблэр къызэщIэушэжащ.
    2. переносное проснуться, пробудиться снова ( о природе)
    / Къызэщыужын, псэ къыхыхьэжын (мэзхэм, губгъуэхэм, н. къ. хужаIэ).
    Мэзхэри губгъуэхэри къызэщIэушэжащ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къызэщIэушэжын

  • 45 къызэщIэушэн

    (къызэщIоушэ) неперех. гл. 1. проснуться ( о многих)
    / Къэушын, къызэщыун (псори, дэнэкIи).
    Псори къызэщIэушащ.
    2. переносное проснуться, пробудиться ( о природе)
    / Къэушын, псэ къыхыхьэн (мэзхэм). Гъатхэм дунейр къызэщIоушэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къызэщIэушэн

  • 46 къыпыхьэжын

    {И} фэр къыпыхьэжын см. фэ II.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къыпыхьэжын

  • 47 къыхэтхъын

    (къыхетхъ) перех. гл. см. хэтхъын.
    {И} псэр къыхэтхъын см. псэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къыхэтхъын

  • 48 къыхуихуэн

    (къыхуохуэ) неперех. гл. выпасть на долю кому-л., случиться с кем-л.
    / Хуэзэн, ирихьэлIэн къехъулIэн, къыщыщIын.
    Гузэвэгъуи псэ тыншыгъуи къыхуихуэн.
    * Абы и щIыфэм псы нэмысу, зызэфIимыхыу мазэкIэ, уеблэмэ нэхъыбэкIэ щихь зэмани къыхуихуэрт. Гъу. Хъу.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къыхуихуэн

  • 49 лъэдакъэ

    1. пятка ( ноги)
    / Лъакъуэр зэрытеувэ щIыбагъ лъэныкъуэр.
    * Абы зэ лъапэкIэ, зэ лъэдакъэкIэ теуэу Къэрэжан и пащхьэм зыщегъэуфафэ. Хь. Хь.
    2. каблук
    / Туфлъэ, къатыр лъэгухэм щIэукIа къытелъэгыкIыр.
    * Нал зыщIэукIа шырыкъу лъэдакъэхэр мэтIыркъэ ину. Iуащхь.
    3. толстый конец бревна
    / КъэкIыгъэ лъэдий пыупщIам и кIапэ нэхъ гъум лъабжьэм и гъунэгъуу щытыр.
    * Зы бжэгъу кIэщI щIым хаукIэр и лъэдакъэр занщIэу пыхауэ. Къэб. фольк. Жыг лъэдакъэжь гуэрым тест ар {хъыджэбзыр}.. спэмыжыжьэу. Iуащхь.
    ЛъэдакъэкIэ гъэвэн сильно наказать кого-л. (букв. заставить пахать пятками).
    Лъэдакъэ махуэ къыщынэн счастливо уйти из родного дома ( о выходящей замуж девушке).
    Лъэдакъэм егъэпхъуэжын дать кому-л. жару.
    * УкъыкIэрымыху,.. уи лъэдакъэм уезгъэпхъуэжынщ. КI. А.
    Лъэдакъэм (лъэдакъэпэм) теувэн = лъэдакъэпэр пычын.
    Лъэдакъэпэр пычын наступать на чьи-л. пятки, настигать, догонять кого-л.
    * Бажэр ирахужьащ и лъэдакъэпэр пачу. Дыщэ кI.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лъэдакъэ

  • 50 лъхудий

    человек, душа
    / ЦIыху, псэ.
    Лъхудий хуэмызэн.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лъхудий

  • 51 мывэ

    камень
    / Зи инагъкIэ, зи теплъэкIэ зэхуэмыдэу бгы къырхэкI Iыхьэхэр. Мывэ быдэ.
    * Мывэ къэщтэн. Мывэр куэдрэ щылъмэ, жыглыц къытокIэ. (погов.)
    Мывэ зэпыхын выполнять очень трудную работу. ( букв. распиливать камни).
    Мывэ уэшх къешхами что бы ни случилось.
    * Мывэ уэшх къешхами, къызэмыхьэлъэкIыу губгъуэм сыбдисынщ, сэ си псэ. Сов. Къэб. ифольк.
    мывэ джей булыжник
    / Мывэ хъурей джафэ.
    * Испыхэм я унэхэр мывэ джей зэупсеят. Нарт. ЦIыкIухэм къыщIахьэри къыщIэнауэ мывэ джей хъуреижь щIэлът хьэщIэщым. Н. З.
    мывэ къалэ крепость
    / Мывэм къыхэщIыкIа быдапIэ.
    Мывэ къалэ ухуэн. Мывэ къалэм дэсын.
    мывэ къурш см. мывалъэ.
    * Мывэ къуршым хэту къущхьэхъу даху Iэщхэм я лъэгур щIихырт. Iуащхь. Мывэ къуршым мэш трасэркъым. (погов.)
    мывэ сэрей каменная ограда
    / Хадэ, пщIантIэ, щIыхьэпIэ сыт хуэдэхэр къызэрыхухьа мывэ блын.
    * ТIэкIу зебэу ар куэбжэм дэкIри мывэ сэрей къуапэм къухьащ. Къу. С.
    мывэ фамыщI каменный уголь
    / КIанэурэ, мывэ такъыр теплъэ иIэу щIым къыщIах гъэсыныпхъэ.
    Мывэ фIамыщI къыщIэхын. Мывэ фIамыщI гъэсын.
    мывэ хэхыпIэ каменный карьер
    / Ухуэныгъэм е нэгъуэщI щIыпIэ къыщагъэсэбэп хъун мывэ къыздыдах щIыпIэ.
    Мывэ хэхыпIэм лъэрмывэпхъэ (щхьэл мывэ) къыхэхын.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > мывэ

  • 52 мылIа-мыпсэууэ

    нареч. ни жив ни мертв
    / Псэ зыхэмытыжым ещхьу.
    * Хъыжьэ и напIэ Iув зэлъахэр къридзыхщ, и жьакIэ бжьыныфэр и IэмыщIэм ирикъузэри мылIа-мыпсэууэ зигъэсабыращ. Къ. Хь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > мылIа-мыпсэууэ

  • 53 ныкъуэлIэ

    1. полумёртвый
    / ЛIэным нэса, зи псэ пыт къудей.
    * ЩIалэр хьэдэхэм яхидзэжауэ ныкъуэлIэу яхэлъти мывэупцIэр щихуэри къэхъужащ. фольк.
    2. неперех. гл. слабый, хилый
    / ГуащIэ мащIэ, хуабжьу уэдыкъуа, теплъэншэ.
    * А ныкъуэлIэр дэ гъусэ тхуэхъурэ, - жиIащ лIым ауан хэлъу. Таур. хъыб.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > ныкъуэлIэ

  • 54 плъапIэ

    1. наблюдательный пункт
    / Зыгуэрым щыкIэлъыплъ лъагапIэ хэха; зыплъыхьыпIэ.
    * Емынэжь лъагапIэ ин гуэрым плъапIэ трищIыхьауэ, плъапIэм Нарт Хэкум иридыгъукIауэ пщащэ итт, къакIуэм и шыфэлIыфэр Емынэжь хуиIуэтэжу. Нарт.
    2. зрелище (предмет наблюдения, обозрения)
    / ГъэщIэгъуэныпIэ, яфIэгъэщIэгъуэну зэплъ.
    * Пэжщ, мы унэр пщы Елджэрыкъуэ щригъэщIам къуажэм дэс псоми я плъапIэу щытащ. Къ. Хь.
    3. переносное мечта, предмет желаний, стремлений
    / ХъуэпсапIэ, гур зыхущIэкъу, зыхуэпабгъэ.
    * Кавказ дахэу ди Хэку лъапIэ, ПлъапIэу щыIэм я нэхъыфI... Япэу лъ. з. Зауэ гуащIэр бийм къыщIидзамэ, Антхэм псоми уэрат я плъапIэр, Зэрылъэпкъыу псэ къахэплъхьэрт. Н. Ш.
    ПлъапIэ емытын держать кого-л. в узде, держать в чёрном теле. ПлъапIэ имыIэжын (абы фIэкIа) быть очарованным кем-чем-л.
    * Хъаныкъуэм ФатIимэт цIыкIум фIэкIа плъапIэ иIэжтэкъым. Ад. таур. ПлъапIи жапIи емытын не дать пикнуть.
    * ИтIанэ кIэпхын цIыкIур къыпкIэраIунщи, шыуан цIыкIур къыпкIэращIэнщи, плъапIи жапIи къыуамытыжу жьэгум удадзэжынщ. Ш. А.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > плъапIэ

  • 55 псэу

    живой
    / Псэ зыхэт, лIэныгъэ зэмыIуса.
    * ЛIам я жэнэтыр лъапIэу ярещэ, Псэум йоIущащэри я псэр къещэхур. П. Б.
    Псэуаи мыпсэуаи жил ли, не жил ли (о покойнике, которого очень быстро забыли).

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псэу

  • 56 псэудэу

    живой, здоровый
    / Псэ зыIут, гъащIэ зыхэт.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псэудэу

  • 57 псэун

    (мэпсэу) неперех. гл. 1. жить
    / Псэ хэтын, гъащIэр ехьэкIын.
    * Щхьэр псэумэ пыIэ щыщIэркъым. (погов.) И анэ гупсэщ, и адэ псэущ. (погов.)
    2. содержать себя, добывать средства к жизни
    / Зыхуей гъуэту гъащIэр хьын, унэн.
    * Адэ щIэинкIэ псэуа щыIэкъым. (погов.)

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псэун

  • 58 псэущхьэ

    1. животное
    / ЦIыхум къыщынэмыщIа псэ зыIутхэр.
    * Гум хыхьэ пщэдджыжь дыгъэпсым псэущхьэ псори къызэщIигъэхъеящ. Т. Хь.
    2. живое существо
    / Псэу зыIут.
    * Унэм зы псэущхьэ щыплъагъуртэкъым, япэм хуэдэу пырхъ макъыр зэ ину зэ цIыкIуу къэIу мыхъумэ. Къу. С. Псэущхьэ губзыгъэ зыгъэлIэн ишхыркъым. (погов.)

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псэущхьэ

  • 59 псы

    I 1. вода
    / Псыежэх, тенджыз, гуэл сытхэр къэзыгъэхъу ущызэкIэщIэплъ ткIуаткIуэ.
    * Шыгъу зышхар псы йофэж. (погов.) Псыр псэ пылъхьэжщ. (погов.)
    2. река
    / Псыежэх.
    * Лъагъуэхэш ажэжьхэр псы уэрым пэмылъэщу ирихьэжьэрэ хъушэр абы кIэлъелъэрышэмэ, куэд итхьэлэнкIэ хъунут. Т. Хь. Псы икIыгъуэм унэмысу уи кIэр думыхьей. (погов.)
    Псибл икIын кануть в вечность (букв. оно уже за семью реками). Псы гъэва кипяченная вода.
    * Пщэдджыжьым ХьэтIутIэ псы гъэвакIэ зэхэпща хьэкъуртыр ишхри лIыщIапIэм къэкIуащ. Ж. Б.
    Псы игъэжыхьыжын разорить дотла подчистую что-л.
    * ЖьакIэжь и лъапсэм псы идгъэжыхьыжынщи ди Сэтэней гуащэ дахэр тхьыжынщ, - яжриIащ Уэзырмэс нартхэм. Нарт.
    Псы мэхын = псы хуэлIэн.
    Псы утхъуам бдзэжьей къыщыубыдын в мутной воде ловить рыбу.
    Псы хыхьэн пропитаться водой.
    * ЦейлъэщIым псы хуабжьу хыхьэри шыдым и хьэлъэр куэдкIэ нэхъ уэндэгъу хъуащ. Япэу лъ. з.
    Псы хуэлIэн испытывать жажду.
    * Ажэр псы хуэлIэ хъуати бгым ехри псыкъуийм бгъэдыхьащ. Япэу лъ. з.
    Псы щIэгъэуэн затопить.
    Псы щIэуауэ къэнэн остаться ни с чем, разориться.
    Псым итхьэлэн утонуть.
    * Бдзэжьей цIыкIу псышхуэ итхьэлэрэ? (погов.) Инжыдж узэпрыкI хъуну псытэкъым - шыбэри Iэщ хъушэри итхьэлащ. Нарт.
    Псым иубыдын = псы хуэлIэн.
    * Пхъэри ислъхьауэ, тIэкIуи сешауэ, псым сиубыдати, адэ.. къуэмкIэ сежьащ. Е. К.
    Псым тхъу техын переливать из пустого в порожнее (букв. с воды снимать коровье масло).
    Псым хуэдэу къэфэн танцевать плавно (букв. танцевать как вода).
    Псым хуэдэу уаулъагъу! Чтоб тебя ( люди) стали ценить так же, как и воду!
    Псым щIилъэфэн пойти ко дну, утонуть.
    Псыр щIэкIын высыхать.
    псы бабыщ серая утка
    / Шэд къамылылъэхэм щыпсэу бабыщыщхъуэ.
    Псы бабыщым и лыр IэфIщ.
    псы бзу оляпка, водяной воробей
    / Зи дамэхэр кIэщI, бзу гъуабжэ кIагуэ лъакъуэ кIыхь цIыкIу.
    Псы бзур нэхъыбэрэ щыгъуалъхьэр псы Iуфэ пабжьэ зэгъуэкIхэрщ.
    / ЩIыIубнэфым ещхьыфэ дзыгъуэ лъэпкъ.
    Псы бланэр нэхъыбэрэ мэзым щIэж псыхэм щопсэу.
    псы дэгъэуэхыпIэ место пуска воды по определённым руслам
    / Псыр зыхуей кIэнауэм щыдагъэлъадэ, щагуэш щIапIэ.
    * Псы дэгъэуэхыпIэ щIын.
    псы джэд лысуха ( птица)
    / Шэдыр зи псэупIэ джэд лъэпкъ.
    Псы джэд псым итхьэлэкъым, мэлыхъуэхьэ дыгъужьым ихькъым.
    псы дзыгъуэ водяная полевка ( водяная крыса)
    / Псым щыпсэу дзыгъуэ.
    Псы дзыгъуэм пыт кIэ кIэщIыр щескIэ къегъэсэбэп.
    псы ефапIэ водопой
    / Iэщыр псы щрагъафэу псыежэх, гуэл с. ху. яIэ щIыпIэ хэха.
    Шыхэр псы ефапIэм хун.
    псы жапIэ см. псы бэкъу.
    * Псы жапIэу дэ тхуащIахэм Тэрч IурыщIэу тетщи къожэр. П. Б.
    псы зешапIэ водопровод
    / Псыр бжьамийхэмкIэ зэрызэрашэ ухуэныгъэ.
    Къуажэхэм псы зешапIэхэр щащIащ.
    псы ина лужа
    / Уэшх нэужьым, уэсыр щыткIукIэ е псы къытеуа нэужь кумблIэмбхэм къинэ псы.
    Машинэм псы инахэр иутхыурэ мажэ.
    псы куу глубоководный
    / Зи гущIыIумрэ зи лъащIэмрэ зэпэIэщIэ псы.
    Псы куухэм кхъухь щызокIуэ.
    / Псыежэх цIыкIу.
    псы кIэнтхъ незначительный остаток воды ( после запруды или пересыхания)
    / Псы кIэкъинэ.
    Псы кIэнтхъ икIутын.
    псы къиуа разлив, половодье
    / Уэсымрэ мылымрэ куэду ткIууэ е уэшхышхуэ къешхыху псыр ину къежэхыныгъэ.
    Псы къиуам нэри пэри ихьу йожэх. Псы къиуам хэхуэн.
    псы къыпыжыпIэ водосток
    / Псыр къыщыпыж, къызыпыж.
    Псы къыпыжыпIэр пыщтыкIат.
    * Псы къыпыжыпIэм пэгун щIэгъэувэн.
    псы къыхэжыпIэ исток реки
    / Псыежэхым и къежьапIэ.
    псы къуэкIий см. псыбэкъу.
    * Темботрэ Исуфрэ шыгъуэгу щхьэгъубжэмкIэ долъ, бжыхьым щхьэдолъыхри псы къуэкIийм долъадэ. Щ. Ам.
    псы нэпкъ обрывистый крутой берег
    / Псы Iуфэ задэ.
    псы ныджэ пойма реки
    / Псы къыщиуам деж щIигъанэ щIыналъэр.
    * Си наджэ-къаджэм псы ныджэ пшахъуэр яубэ... Къэб. п. и ант.
    псы уэрыпIэ стремнина ( в реке)
    / Псыежэхыр нэхъ щыуэр щIыпIэ.
    Псы уэрыпIэм щынэсым шур шым кърихьэхащ.
    псы хэлъэдапIэ устье реки
    / Псы ежэхыр тенджызым, гуэлым е нэгъуэщI псыежэхым щыхэхуэж щIыпIэ.
    псы хэхуапIэ см. псы хэлъэдапIэ.
    псы хэхуэжыпIэ см. псы хэлъэдапIэ.
    псы хущхъуэ целебная вода, лечебный источник
    / Уз гуэрхэм зэреIэзэ псы.
    Ди республикэр псы хущхъуэхэмкIэ къулейщ.
    псы хьэлывэ вареник
    / Кхъуейлъалъэ, кIэртIоф с. ху. дэлъу гъэва хьэлывэ цIыкIу.
    Псы хьэлывэ щIын.
    псы хъумапIэ водохранилище
    / Псы щахъумэн папщIэ ящIа гуэл IэрыщI.
    / КIэпIащIэ зиIэ, псым щесыф, шындырхъуом ещхь псэущхьэ.
    псы щхьэл водяная мельница
    / Псым игъэхьэжэ щхьэл.
    / Псым и лъащIэ.
    Псыр къабзэти псы щIагъым щIэлъ псори плъагъурт.
    псы щIагъ кхъухь подводная лодка
    / Псы щIагъым щызекIуэ кхъухь.
    Псы щIагъ кхъухьым къулыкъу щыщIэн.
    псы IэфI газированная вода с сиропом
    / Газ зыхэт, пхъэщхьэмыщхьэпс IэфI зыхэкIа псы.
    Псы IэфI ефэн.
    псы Iуб глоток воды
    / Псы ткIуэпс, гъаткIуэ, псы еIубыгъуэ.
    * Пхъэру къажэм псы Iуб ягъуэткъым. фольк. Дыгъужьыгъуэ хьэкхъуафэм итым щыщу зы псы Iуби сIухуакъым. Нарт.
    псы Iуфэ берег реки
    / Псыежэхыр зыдэт къуэм и джабитI псым хуэгъэзар.
    * КIукIуэ нэпкъым ехри псы Iуфэм Iулъ мывэ гуэрым тетIысхьащ. Iуащхь. Псы Iуфэм Iусым икIыпIэр ещIэ. (погов.)
    Псы Iуфэ мылу зыIуегъэхын убраться, уйти с глаз долой.
    Псы Iуфэ мылу IугъэсыкIын заставить кого-л. уйти, убраться.
    * Пщы ябгэм и гъунэгъуу хамэ гуэр къэтIысамэ, псы Iуфэ мылу IуигъэсыкIырт. Къэб. таур.
    псы Iуфэ бзу трясогузка ( птица)
    / Псыхъуэм дэсырей бзу кIэ кIыхь цIыкIу; мывэкIэпыс.
    II 1. шнурок
    2. ручка чего-л.
    / Сумкэ, портфель с. ху. яIэ убыдыпIэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псы

  • 60 псыхуэлIэ

    жажда
    / Iур гъущIэныгъэ, псы хуеыныгъэ.
    * Сэ сщIэрт апхуэдэ псыхуэлIэ егъэлеяр псэ хэкIыгъуэр къызэрысам и дамыгъэу зэрыщытыр. Iуащхь.
    ПсыхуэлIэм иубыдын чувствовать нестерпимую жажду.
    * Псэбыдэ псыхуэлIэм иубыдащ, кIуэ аракъэ, псы емыфамэ, зэгуэуду лIэн хуэдизу. Нарт. ПсыхуэлIэр (ихын, ихун) игъэкIын утолить жажду.
    * Мы фи псыри псы хъуркъым, уефэ пэтми уи псыхуэлIэр ирихыркъым. Ш. А.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псыхуэлIэ

См. также в других словарях:

  • ПСэ — ПЭС паспорт экспортной сделки ПСэ Источник: http://www.cii.spb.ru/Web/Doc Terminology01.html ПСЭ продление срока эксплуатации ПСЭ приёмно сливная эстакада Источник: http://hsk cleaning.ru/node/67 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ПСЭ — ПСЭ: Периодическая система элементов почв. предельные структурные элементы телефония подстанция электронная, например: ПСЭ 48 продление срока эксплуатации паспорт экспортной сделки [1] Слюдопласт прокладочный ПСЭ, ТУ 3492 009 31885305 2003 почти… …   Википедия

  • псэ — (псэр) душа 1. Диным щыIэныгъэм ипэублэ материальнэу щымытэу, псэр тхьэм къыхилъхьагъэу, цIыфым иаджал къызыскIэ ыпсэ хэкIышъ, зыгорэм мэкIожьэу, псэр щыIэ зэпытэу еIо Пыим кIэкIыемэ зы псэу хэлъыр Iуегъэзы (Айдэмыркъан) Ыпсэ хэкIыгъ ◊ Ынэ ис,… …   Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ

  • Поисково-спасательный экраноплан ПСЭ «Спасатель» — Поисково спасательный экраноплан ПСЭ «Спасатель» 2003 ПСЭ «Спасатель» Построен в 2003 году. Гибель атомной подводной лодки в 1989 г., унесшая жизни 42 человек, показала, что практически отсутствуют эффективные средства… …   Военная энциклопедия

  • Полистирол — Полистирол …   Википедия

  • Структура почвенного покрова — (СПП) закономерное пространственное размещение почв на небольших территориях, выявляемое при детальном картографировании их почвенного покрова и образованное многократным повторением одного или нескольких различных основных образующих её… …   Википедия

  • Богданович, Максим Адамович — Необходимо проверить качество перевода и привести статью в соответствие со стилистическими правилами Википедии. Вы можете помочь …   Википедия

  • Полимер — (Polymer) Определение полимера, виды полимеризации, синтетические полимеры Информация об определении полимера, виды полимеризации, синтетические полимеры Содержание Содержание Определение Историческая справка Наука о Полимеризация Виды… …   Энциклопедия инвестора

  • ПЭС — плотность электронного состояния техн. Источник: http://asf.ur.ru/VNKSF/Tezis/v7/Base/Tesis.php Code=394.htm ПЭС СПбЭС Санкт Петербургские электрические сети ОАО организация, Санкт Петербург, техн. ПЭС …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Аббревиатуры телефонии — Эта страница глоссарий. Аббревиатуры, используемые в телефонии и связи …   Википедия

  • Адыги — (Черкесы) …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»