-
1 Псевдо-Діонісій Ареопагіт
Псевдо-Діонісій Ареопагіт - ім'я невідомого автора, що увійшов в історію філософії як Діонісій, член Ареопагу - судової колегії в стародавніх Афінах. Представник пізньої патристики, християнський мислитель V - поч. VI ст В. ірогідних біографічних даних украй мало. Письмові твори, що збереглися: "Про містичне богослов'я", "Про божественні імена", "Про церковну ієрархію", "Про небесну ієрархію" та 10 послань, написаних від імені згаданого в "Діяннях апостолів" П.-Д. А. - освіченого афінянина І ст., наверненого в християнство проповіддю апостола Павла в афінському Ареопазі. Вчення, викладене в "Ареопагітиках" (працях П.-Д. А.), є однією з обґрунтованих спроб синтезу ідей християнства й неоплатонізму. Релігійно-філософські роздуми П.-Д. А. побудовані на широкому використанні текстів неоплатоніка Прокла. Засновані на неоплатонізмі апофатичні твердження про неможливість визначення і, тим більше, опису Бога ("Про містичне богослов'я") дещо пом'якшуються (й деінде переосмислюються) через з'ясування можливостей і меж богопізнання шляхом сходження ієрархічними щаблями відповідних аналогій ("Про божественні імена") С. имволічно потрактована неоплатонічна онтологія набуває соціального змісту в тезі про підпорядкування церковної ієрархії небесній. Церква постає у П.-Д. А. як досконала, позбавлена суперечностей, а отже, і динаміки спільнота людей, що існує у відповідності з найзагальнішими законами всього сущого; як ієрархія людей, що є безпосереднім продовженням ієрархії ангелів, відображенням Божественного, небесного світла в душах гідних людей. Метафори світла й любові належать до найуживаніших в "Ареопагітиках". їх філософський сенс полягає у встановленні моментів символічного взаємозв'язку Божественного та людського рівнів буття. За П.-Д. А., освітлення людської істоти Божественним світлом знаменує момент осягнення нею любові до ближнього як найголовнішої підвалини людського буття та неможливість пізнати розумом джерело цього буття (Бога). Ідеї П.-Д. А. наклали значний відбиток на середньовічну духовну культуру в цілому та філософію зокрема. Вчення П.-Д. А. про зло як позбавленість блага, щось несамостійне привернуло увагу Томи Аквінського. У візантійському православ'ї спадщина П.-Д. А. отримала офіційне визнання (завдяки інтерпретації Йоанна Скіфопольського та Максима Сповідника). Впливу П.-Д. А. зазнали Дамаскін, Еріугена, Альберт Великий, Кузанський, Фічіно, Сковорода.Філософський енциклопедичний словник > Псевдо-Діонісій Ареопагіт
-
2 псевдоґравітаційний
физ. псевдогравитацио́нныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > псевдоґравітаційний
-
3 псевдоінформація
вчт псевдоинформа́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > псевдоінформація
-
4 псевдоінформування
вчт псевдоинформи́рованиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > псевдоінформування
-
5 псевдоітерація
матем. псевдоитера́цияУкраїнсько-російський політехнічний словник > псевдоітерація
-
6 псевдоисторизм
псевдоістори́зм, -у -
7 псевдоисторический
псевдоістори́чний -
8 мнимый
начеб-то (якийсь), ніби(-то) (якийсь), (архаич.) мниманий, (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный) на[у]думаний, примислений, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний; срв. Ложный. [Мниманий духовний чин (Ів. Вишенський). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М. Зеров). Він умів будити від сну зачаровані країни і знав, як зрушити речі з їх удаваного заціпеніння (М. Калин.)]. -мый больной - уявний (надуманий, удаваний, уданий) хворий. -мая величина, -мое число, мат. - уявна величина, уявне число. -мый друг - ніби-приятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг). -мое изображение, физ. - уявне зображення, -ний образ. -мое исключение - неправдивий (несправжній, уявний) виняток (-тку), псевдо-виняток. -мое преимущество - уявна (гадана) перевага. -мая причина - уявна (гадана) причина. -мое противоречие - ніби-суперечність, несправжня суперечність (-ности). -мый путешественник - ніби-то подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього). мая смерть - ніби-смерть, гадана смерть (-ти), завмертя (-тя), завмерлість (-лости). -мое счастье - гадане щастя. -мый счёт, торг. - фіктивний рахунок (-нку). -мый ученый - квазі- вчений, псевдо-вчений (-ного).* * *( воображаемый) уя́вний; ( вымышленный) ви́гаданий; ( притворный) уда́ваний; ( кажущийся) позі́рний; ( ненастоящий) неспра́вжній; ( фиктивный) фікти́вний, нереа́льний -
9 pseudointellectual
I nпсевдоінтелектуал, людина з претензією на інтелектуальністьII aпсевдоінтелектуальний, який претендує на інтелектуальність -
10 pseudointellectual
I nпсевдоінтелектуал, людина з претензією на інтелектуальністьII aпсевдоінтелектуальний, який претендує на інтелектуальність -
11 Йоган Скот Еріугена
Йоган Скот Еріугена (бл. 800 - 810, Ірландія - бл. 877) - середньовічний богослов і філософ. Освіту здобув в одному з ірландських монастирів. Од початку 840-х рр. проживав у Франції, при дворі Карла Лисого.У своїх поглядах був послідовником Св. Августина та Псевдо-ДіонісіяАреопагіта; твори останнього від 855 р. почав перекладати з грецьк. на лат. мову, супроводжуючи власні переклади детальними коментарями. Філософська система Й.С.Е. близька до пантеїзму з виразними елементами діалектики та містицизму. Прагнув довести, що і розум, і одкровення є джерелами істини, тому не суперечать одне одному. У творі "Про поділ природи" ("De divisione naturae") обґрунтовує пантеїстичну ідею, що Бог і світ об'єднуються в єдиному понятті "сущого", або "природи". До "природи" Й.С.Е. відносить не тільки те, що є, а й те, чого нема. Вся природа поділяється ним на чотири класи: 1) "природа, що творить, але не є створеною", тобто Бог як предковічна першопричина всіх речей; 2) "природа, що творить і сама створена", тобто ідеї (типу платонівських), що існують у Богові; 3) "природа, що створена, але сама не творить", тобто світ одиничних речей, і 4) "природа, що не творить і не створена", тобто знову Бог, але не як творець, а як мета й призначення всіх речей. Усе, що випромінюється з Бога, прагне повернутися до нього; отже, кінець усіх речей збігається з їхнім початком. Переклад Й.С.Е. творів Псевдо-Діонісія Ареопагіта справив великий вплив на середньовічну думку, хоч основний твір самого філософа - "Про поділ природи" - мав доволі незначне поширення (до того ж, його не раз як єретичний засуджувала церква).[br]Осн. тв.: "Про божественне передвизначення"; "Про поділ природи". -
12 псевдогравитационный
физ.псевдоґравітаці́йнийРусско-украинский политехнический словарь > псевдогравитационный
-
13 псевдоинформация
вчтпсевдоінформа́ціяРусско-украинский политехнический словарь > псевдоинформация
-
14 псевдоинформирование
вчтпсевдоінформува́нняРусско-украинский политехнический словарь > псевдоинформирование
-
15 псевдоитерация
матем.псевдоітера́ція -
16 псевдогравитационный
физ.псевдоґравітаці́йнийРусско-украинский политехнический словарь > псевдогравитационный
-
17 псевдоинформация
вчтпсевдоінформа́ціяРусско-украинский политехнический словарь > псевдоинформация
-
18 псевдоинформирование
вчтпсевдоінформува́нняРусско-украинский политехнический словарь > псевдоинформирование
-
19 псевдоитерация
матем.псевдоітера́ція -
20 pseudo-
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПСЕВДО — (от греч., pseudos ложь). Частица, приставляемая впереди некоторых слов и придающая им значение фальшивости, ложности, равнозначащее нашему: лже. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПСЕВДО греч.,… … Словарь иностранных слов русского языка
псевдо — (греч. pseudo ) (книжн.). Первая часть составных слов в знач. мнимый, ложный, напр. псевдоискусство, псевдонародный, псевдонаука, псевдонаучный, псевдоклассический и т. п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
псевдо… — (греч. pseudo ) (книжн.). Первая часть составных слов в знач. мнимый, ложный, напр. псевдоискусство, псевдонародный, псевдонаука, псевдонаучный, псевдоклассический и т.п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
псевдо... — ПСЕВДО... [от греч. pseudos ложь, вымысел] Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: ложный, мнимый. Псевдогерой, псевдогуманист, псевдоделовой, псевдоинтерес, псевдоклассицизм, псевдонародный, псевдонаука, псевдопатриотизм,… … Энциклопедический словарь
Псевдо — (от греч. pséudos ложь): Приставка, означающая ложность, ненастоящесть следующего за ней. Пример: псевдонаука, псевдоучёный. Сокращение от слова псевдоним. Специальный термин, употребляемый при общении сорокоманов (см. Сорокомания). См. также… … Википедия
псевдо... — псевдо... (гр. pseudos ложь) приставка, обозначающая: ложный, мнимый (соответствует русскому лже... ), напр.: псевдоартроз. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. псевдо... ( … Словарь иностранных слов русского языка
псевдо — pseudo <гр. pseudos ложь. 1. Частица впереди некоторых слов, означающая ложность, мнимость, например псевдонаучный. СИС 1954. 2. разг. Псевдоним. Предположим, Литературка печатает письмо. Как и с какими глазами он <автор письма в редакцию … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ПСЕВДО... — ПСЕВДО... (от греческого pseudos ложь), часть сложных слов, означающая: ложный, мнимый (например, псевдонаука) … Современная энциклопедия
ПСЕВДО... — ПСЕВДО... (от греч. pseudos ложь) приставка, означающая: ложный , мнимый (напр., псевдонаука) … Большой Энциклопедический словарь
Псевдо- — I префикс Словообразовательная единица, образующая 1) имена существительные названия лиц со значением ложности или мнимости того, что названо мотивирующим именем существительным (псевдоучёный, псевдохудожник и т.п.) 2) имена существительные со… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Псевдо- — I префикс Словообразовательная единица, образующая 1) имена существительные названия лиц со значением ложности или мнимости того, что названо мотивирующим именем существительным (псевдоучёный, псевдохудожник и т.п.) 2) имена существительные со… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
