Перевод: с русского на все языки

прыйсціся да смаку

  • 1 вкус

    Русско-белорусский словарь > вкус

  • 2 чувство

    адчуванне; адчуваньне; вычуванне; вычуваньне; вычуццё; вычуцьцё; пачуцце; пачуцьце; пачуццё; пачуцьцё; прытомнасць; прытомнасьць
    * * *
    ср.

    лишиться чувств — страціць прытомнасць, знепрытомнець, самлець

    прийти в чувство — прыйсці да прытомнасці, апрытомнець

    3) в др. знач. пачуццё, -цця ср.

    Русско-белорусский словарь > чувство

  • 3 безвкусие

    безвкусица безсмак (р. -ку), несмак, безсмаковиця.
    * * *
    тж. безвк`усица
    не́смак, -у, бе́зсмак, -у; ( безвкусное) позба́влене смаку́

    Русско-украинский словарь > безвкусие

  • 4 безвкусно

    сварено) несмачно. -но (сделано сшито) - безсмачно, без смаку.
    * * *
    нареч.
    1) несма́чно, без смаку́
    2) без смаку́

    Русско-украинский словарь > безвкусно

  • 5 безвкусный

    (о пище) несмачний; (о вещи) без смаку зроблений.
    * * *
    1) ( о пище) несмачни́й, позба́влений смаку́, без смаку́
    2) перен. позба́влений смаку́, без смаку́; ( о вещи) зро́блений без смаку́

    Русско-украинский словарь > безвкусный

  • 6 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 7 всласть

    усмак, до смаку.
    * * *
    нареч.
    усма́к, до смаку́; ( вдоволь) вдо́сталь; диал. удоста́чу; ( вволю) уво́лю, досхочу́, доне́схочу, доне́хочу

    Русско-украинский словарь > всласть

  • 8 входить

    войти увіходити, входити, увійти, вхожати (несов.), вступати, вступити. -ить с трудом - вдибати, сов. вдибати. -ить протискиваясь - всуватися, всунутися, протовплюватися, протовпитися. -ить малозаметно - просмикатися, просмикнутися. Войти в воду - вбрести (сов.). -ить в землю - вгрузати, вгрузнути. -ить судном в реку - спадати, спасти. -ить во вкус чего - набиратися, набратися смаку до чого. -ить в силу (о человеке) - вбиватися (вбитися) в силу, в потугу; (о законе) набирати (набрати) сили, ставати правосильним. Войти в обычай - повестися (сов.). -ить в товарищество, заплатив вступительный взнос, пай - вкупатися, вкупитися. -ить во что (вмешиваться) - вмикуватися, втручатися до чого. [Батько тепер до господарства не вмикуєтьея, син сам усім порядкує]; срв. Вникать. -ить в соглашение - вступати в згоду, порозуміватися. Войти в милость к кому - підійти під ласку кому, здобутися ласки в кого. -ить с представлением - звертатися з поданням. -ить в пререкания - заходити (вдаватися) в суперечки. -ить в долги - запозичуватися (сов. -зичитися), напозичатися.
    * * *
    несов.; сов. - войт`и
    1) вхо́дити и увіхо́дити, увійти́ и мног. повхо́дити и поввіхо́дити; ( заходить) захо́дити, зайти́ и мног. позахо́дити; ( вступать) вступа́ти, вступи́ти
    2) (обращаться с просьбой, предложением) зверта́тися, зверну́тися

    Русско-украинский словарь > входить

  • 9 выбирать

    выбрать (делать выбор) вибирати, вибрати, обирати, обрати, обібрати, (тщательно) добирати, добрати [Обрали його за титаря. Не все бери, що крамар подає, а добирай. Добирає що-найгірших слів]. Выбирать по вкусу - добирати собі до смаку, любувати [Любує собі невістку]. Не из чего выбрать - нема між чим вибрати. Выбирать по одиночке - визбірувати. [Чорногуз стоїть у болоті та визбірує жаб]. Выбрать время - вигодити годину, час. Выбранный - вибраний, обраний, обібраний, дібраний. Выбираться, выбраться -
    1) - вибиратися, вибратися, видобуватися, видобутися; (с трудом) виборсуватися, виборсатися, викараскуватися, викараскатися, вихоплюватися, вихопитися. [Вибралися жити в нову хату. Повибиралися аж у Дінщину. Вибралися в дорогу. У таке вскочив, що насилу виборсавсь. Вихопився з свити та вскочив у панське пальто];
    2) (случиться) ви(й)нятися. [Аби-ж вийнялася вільна година, я знов сиджу за книжкою (Конис.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыбрать
    1) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти, (выделять, отбирать) обира́ти, обра́ти и обібра́ти и мног. пообира́ти
    2) (кем чем, кого - избирать голосованием) обира́ти, обра́ти и обібра́ти и мног. пообира́ти (ким-чим, на ко́го що, за ко́го що, кого́), вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > выбирать

  • 10 губа

    I. 1) губа (мн. губи, р. губів), уста (р. уст) (ум. губка, губонька, мн. губки, губоньки, губенята, устоньки; ув. губище). Отвислые губы (насмешл.) - капиці, варги. С отвислой губой - вислогубий, варгатий. Губа венчика (бот.) - губа віночка. Развесить, распустить губы - розпустити губи, капиці. С заячьей губой - тригубий. Губа не дура - губа не з лопуцька, знає де смак. Губы дуть - губи надимати, г. закопилювати. Губы сжать - стиснути г., зашити г., зшилити губи. Закусить, прикусить губу - укуситися за язик. Молчит и губами не шевельнёт - мовчить - ні пари з уст; ротом не поведе;
    2) (виды грибов): а) (съедобные) - губи, б) (грибы наросшие на деревьях) - соб. трут (ед. трутник), губка.
    II. (залив со впадающей рекою) сага, затока, (на Белом море) губа.
    * * *
    I
    губа́

    не по губе́ (губа́м) что кому́ — не до смаку́ (не до губи́) що кому́

    II
    ( залив) губа́
    III
    ( гриб-трутовик) гу́бка, трут
    IV ист.
    губа́

    Русско-украинский словарь > губа

  • 11 извращение

    (слов, фактов, смысла, содержания) перекручування, переинакшування, -перевертання, калічення, перебріхування, оконч. перекручення, переинакшення, перевернення, покалічення, перебрех (-ху) (слів, фактів, значення, змісту), баламуцтво, (ненормальное уклонение) збочення. [Свідомого перекручування подій не можна не бачити (Н. Рада). Перекручення історії (Нова Гром.). Допустився перебріхування фактів (Київ). Цей період з погляду національної приналежности найбільш заплутаний і повний свідомого й несвідомого баламуцтва (Єфр.)]. -ние характера, таланта, вкуса, естественности - калічення, псування, збочування, знатурювання, оконч. покалічення, зі[о]псуття, збочення, знатурення вдачі, таланту, смаку, природности. Половое -ние - статеве збочення.
    * * *
    1) ( действие) перекру́чення, (неоконч.) перекру́чування, переверта́ння; ви́кривлення, викривля́ння; спотво́рення, (неоконч.) спотво́рювання; пору́шення, (неоконч.) пору́шування; псува́ння, зіпсуття́

    \извращение ние и́стины — перекру́чення (ви́кривлення, перекру́чування, викривля́ння) і́стини

    2) ( противоестественное отклонение) збо́чення, зіпсуття́; ( искривление) ви́кривлення, спотво́рення; ( ненормальность) ненорма́льність, -ності

    вкусовы́е \извращение ния, \извращение ние вку́са — зіпсуття́ смаку́

    \извращение ние обме́на — фиоиол. пору́шення о́бміну

    полово́е \извращение ние — стате́ве збо́чення

    Русско-украинский словарь > извращение

  • 12 изысканность

    вишуканість, добірність, виборність, (утончённость) витонченість (- ности). [Убрана з претенсією на виборність, але досить незграбно (Л. Укр.)]. -ность слога - добірність, вишуканість стилю. -ность вкуса - витонченість, вишуканість смаку, вподобань, витончені вподобання.
    * * *
    1) ви́шуканість, -ності; ви́тонченість; добі́рність
    2) ви́шуканість

    Русско-украинский словарь > изысканность

  • 13 испорченность

    зі[о]псованість, зіпсутість, попсованість (-ости), зі[о]псуття, (искалеченность) з[по]нівеченість (-ности), (в нравст. знач. ещё) розпоганення, зледащіння, зледащілість (-лости), (грубо) розіпсіння, зі[о]псіння. -ность воздуха - зіпсутість, зіпсованість повітря. -ность вкуса - зіпсованість, зіпсуття смаку. -ность нравов - зіпсуття звичаїв (норовів).
    * * *
    зіпсо́ваність, -ності, зіпсу́тість, -тості, зіпсуття́

    Русско-украинский словарь > испорченность

  • 14 любить

    -бливать
    1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];
    2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];
    3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;
    4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.
    * * *
    (кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти

    Русско-украинский словарь > любить

  • 15 нагромождать

    нагромазживать, нагромоздить что, чего на что
    1) нагромаджувати що и чого, громадити що, нагромадити, накопичувати, накопичити, накладати, накласти купою (горою, на купу), навергувати, навергати, (диал.) (грамуздом) награмужджувати, награмуздити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати, понавергувати, понакладати купою (горою, на купу), понаграмужджувати що и чого. [Стільки природа нагромадила в йому чудного (Куліш). На Тарпейську скелю високих гір нехай собі громадять (Куліш). Накопичити перед його розумом цілу гору доказів (Черкас.)]. Не -ждай книг ворохом, упадут - не накладай книжок купою, (не накопичуй книжок), бо впадуть;
    2) (настраивать) настановляти, настановити, набудовувати, набудувати (купою), накопичувати, накопичити, (диал.) награмужджувати, награмуздити, (о мног.) понастановляти, понабудовувати (купою) и т. п. що и чого. -здил без вкуса вычурных башенок - понабудовував (понакопичував, понаграмужджував) без смаку цяцькованих башток. Нагромождённый -
    1) нагромаджений, накопичений, накладений купою (горою, на купу), наверганий, (грамуздом) награмужджений, понагромаджуваний и т. п. [Старі книжки, накопичені на ляді (Крим.). Купами наверганого каміння (Рада)];
    2) настановлений, набудований (купою), накопичений, награмужджений, понабудовуваний и т. п. -ться -
    1) нагромаджуватися, громадитися, нагромадитися, понагромаджуватися; бути нагромаджуваним, нагромадженим, понагромаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагромадитися, (о мног.) понагромаджуватися.
    * * *
    тж. нагромоздить
    нагрома́джувати, нагрома́дити, джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; ( накладывать) накладати, накласти, -кладу, -кладеш и мног. понакладати; ( наваливать) навалюва́ти, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати

    Русско-украинский словарь > нагромождать

  • 16 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 17 невкусно

    нрч.
    1) несмачно, недобре;
    2) не до смаку, не до вподоби, не до думки, не до мисли. [Мабуть йому таке слово не до думки спало (Рудан.)]. Срв. Невкусный.
    * * *
    нареч.
    несма́чно; несмакови́то

    Русско-украинский словарь > невкусно

  • 18 невкусный

    1) несмачний, несмаковитий, недобрий (на смак), (нелакомый) неласий. [Несмачний (недобрий) борщ (Брацл.)];
    2) (перен.: неприятный) нелюбий, прикрий. Ему это было -но - йому це було не до смаку (не до вподоби, не до думки, не до мисли).
    * * *
    несмачни́й; несмакови́тий, недо́брий [на смак]

    Русско-украинский словарь > невкусный

  • 19 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 20 нравиться

    подобатися, (очень редко) любитися, (быть по нраву) бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї), бути уподібним (сподібним) кому, (по душе) бути до мисли, бути гарним кому; (по вкусу) бути до смаку, смакувати кому; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по - ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто не вмів-би так, як він, подобатись дівчатам (Самійл.). Їй подобається чорнявий сусід (Коцюб.). Він мені починає подобатись (Коцюб.). А що, хата любиться? (Лебединщ.). Невже оці пісні вам такі гарні? (Звин.). Люди звикли (до картоплі) і тепер вона всім смакує (Наш). Поважна розмова їй смакує (М. Вовч.). Мені життя іще смакує (Стар.-Чернях.)]. -тся ли он вам? - чи він важ подобається? чи він вам до вподоби? чи він вам уподібний? Как вам это -тся? - як вам це подобається? Ему -тся в деревне - йому до вподоби (подобається) на селі (село, жити на селі). Здесь всем -тся - тут усім подобається, тут усім до вподоби, (редко) тут усі прилюбляються. [Париж гарний і усі тут прилюбляються (М. Вовч.)]. Что кому -тся - що кому до вподоби (до смаку), що кому подобається. Больше -ться, чем кто, что - більш(е) подобатися (бути вподібнішим, бути більш(е) до вподоби), ніж хто, ніж що; бути кращим за кого, за що, від кого, від чого. [Довший батіжок цьому хлопчикові вподібніший, ніж короткий (Н.-Лев.). Мені кавун кращий за диню (Харківщ.)]. Перестать -ться (разнравиться) - перестати подобатися, стати не до мисли, розлюбитися. [Незабаром три факультет мені розлюбився (Крим.)]. Не -ться - не подобатися, (быть не по нраву) бути не до вподоби (не до сподоби; бути невподібним (несподібним); (не по вкусу) бути не до смаку, не смакувати. [Йому не подобаються наші горниці (Черкас.)]. Не -тся он мне - не до вподоби (не подобається, невподібний) він мені. Нравящийся - що подобається, (що) до вподоби и т. п., уподібний, сподібний, гарний кому.
    * * *

    Русско-украинский словарь > нравиться


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

Мы используем куки для наилучшего представления нашего сайта. Продолжая использовать данный сайт, вы соглашаетесь с этим.