См. также в других словарях:
стук — I виг., часто уживається з повторенням: стук стук, стук та стук. 1) Звуконаслідування, що означає короткий, уривчастий звук від удару по чому небудь, падіння чогось і т. ін. 2) Уживається як присудок за знач. стукнути. II у, ч. 1) Короткий,… … Український тлумачний словник
