-
1 choppy
adj1) мінливий; поривчастий (про вітер)2) неспокійний (про море)3) потрісканий, порепаний* * *a1) який часто міняє напрямок; поривчастий ( про вітер); мінливий; нестійкий2) неспокійний ( про море); покритий брижами ( про поверхню рідини)4) потрісканий; шпаруватий5) нерівний, позбавлений цілісності -
2 glib
1. adj1) жвавий (промову)2) говіркий, балакучийglib talker — балакун, говорун, базікало
3) слушний, пристойний, правдоподібний4) гладкий (про поверхню)5) легкий, вільний (про рухи)2. v1) плавно рухатися2) робити гладким3) говорити жваво (і багато)* * *I a1) жвавий, меткий ( про мову); красномовний, балакучий2) пристойний, правдоподібний ( привід)3) icт. гладкий ( про поверхню)4) icт., дiaл. легкий, безперешкодний ( про рух)II v1) icт. рухатися плавно2) icт. робити гладким3) дiaл. говорити жваво е багато -
3 choppy
a1) який часто міняє напрямок; поривчастий ( про вітер); мінливий; нестійкий2) неспокійний ( про море); покритий брижами ( про поверхню рідини)4) потрісканий; шпаруватий5) нерівний, позбавлений цілісності -
4 glib
[glɪb]adj1) гладе́нький ( про поверхню)2) говірки́й, говірли́вий3) жва́вий, метки́й ( про мову)4) легки́й ( про рухи) -
5 скований
-
6 сковувати
= скувати1) ( метали) to forge, to weld together2) ( заковувати в ланцюги) to chain, to fetter, to bind, to shackle, to put in fetters ( irons)3) військ. to hold, to fixсковувати вогнем — to pin ( down) by the fire
4) ( кригою) to lock up5) ( про рухи) to constrain, to enchain -
7 constrained
[kən'streɪnd]adj1) ви́мушений, приму́шений; зму́шений2) зніякові́лий3) напру́жений, ско́ваний (про рухи, манери і т.д.) -
8 deliberate
1. [dɪ'lɪbəreɪt] vобмірко́вувати; обгово́рювати; ра́дитися2. [dɪ'lɪb(ə)rɪt] adj1) навми́сний, уми́сний2) обере́жний, оба́чний; пові́льний ( про рухи) -
9 uneasy
[ʌn'iːzɪ]adj1) незру́чний2) неспокі́йний, триво́жний3) зніякові́лий, соромли́вий; незгра́бний ( про рухи)I felt uneasy — мені́ було́ нія́ково
-
10 flutter
1. n1) тріпотіння, дрижання; майоріння2) розмахування, махання, змахування3) трепет, збудження, хвилювання4) розм. переполох; сенсація5) розм. ризик (в азартних іграх)6) метушливі рухи7) тех. вібрація; деренчання8) рад. пульсуючі перешкоди9) телеб. тремтіння зображення10) ав. флатер2. v1) тремтіти; дрижати; тріпотіти; хилитатися; майоріти2) бити (змахувати) крилами3) нерівно битися (про пульс)5) метушливо (швидко) рухатися* * *I n1) тріпотіння, тремтіння; змахування; розмахування2) трепет, хвилювання3) переполох; сенсація5) швидкі, метушливі рухи6) тex. вібрація, нестійке коливання; деренчання7) paд. пульсуючі перешкоди, "виття"; тб. тремтіння зображення8) aв. флатер9) мeд. мерехтіння, тріпотінняII v1) тріпотіти, тремтіти; колихатися, розвіватися, майоріти; бити, змахувати крильми; нерівно битися ( про пульс)2) хвилювати, збуджувати, турбувати; хвилюватися, турбуватися, тривожитися3) ( flutter about) швидко е метушливо рухатися5) cпopт. робити пурхаючі рухи ногами ( плавання) -
11 сынау
I перех.1) испы́тывать/испыта́ть, подверга́ть/подве́ргнуть испыта́нию; проверя́ть/прове́рить ( кого-что)мотор сынау — испы́тывать мото́р
тормышта сынау — испыта́ть на пра́ктике
яңа хезмәткәрне сынау — прове́рить но́вого сотру́дника
рухи ныклыгын сынау — испы́тывать мора́льную сто́йкость
сынар өчен әйтү — сказа́ть с це́лью прове́рки
2) перен. пыта́ть, попыта́ть, испы́тывать/испыта́ть ( что)бәхет сынау — испыта́ть сча́стья (пойти́ на риск)
3) про́бовать, испро́бовать, опро́бовать ( что)үзеңнең көчеңне сынау — про́бовать свою́ си́лу
каләм сынау — про́бовать перо́
4) экзаменова́ть, проэкзаменова́ть ( кого); принима́ть/приня́ть экза́менукучыларны математикадан сынау — экзаменова́ть уча́щихся по матема́тике
•- сынап йөрү
- сынап калу
- сынап карау
- сынап килү
- сыный карау
- сыный төшү II сущ.1) прям.; перен. испыта́ние || испыта́тельныйзур сынаулар үтәргә — пройти́ больши́е испыта́ния
дәүләт сынаулары — госуда́рственные испыта́ния
тормыш сынаулары — жи́зненные испыта́ния
авыр сынау — тяжёлое испыта́ние
сынау очышы — испыта́тельный полёт
2) пед. экза́мен, испыта́ние || экзаменацио́нныйязгы сынаулар — весе́нние экза́мены
язма сынау — пи́сьменный экза́мен
сынау билетлары — экзаменацио́нные биле́ты
сынау комиссиясе — экзаменацио́нная коми́ссия
3) о́пыт, наблюде́ние; про́бахайваннар өстендә сынау үткәрү — провести́ о́пыт над живо́тными
4) апроба́ция•аңа сынау күзе белән карау — бро́сить на него́ испы́тывающий взгляд
- сынау алучысынау ташы — про́бный ка́мень
- сынау бирү
- сынау бирүче••сынау күзе — испы́тывающий (пытли́вый) взгляд
-
12 heave
In1) підйом2) піднімання3) хвилювання (моря); підіймання4) кидання5) кидок6) блювання7) геол. горизонтальне зміщення, зсув (ґрунту)8) pl вет. запал (у коня)IIv (past і p.p. hove, heaved)1) піднімати, підіймати2) мор. вибирати, витягуватиheave ho! — дружно!, разом!
3) переміщати; навантажувати (вугілля тощо)4) здійматися, підніматися й опускатися (про хвилі, груди)5) видихати, зітхати6) тужитися, напружуватися (при блюванні)7) здуватися (про грунт)heave ahead — мор. рухатися уперед
heave astern — мор. рухатися назад
heave down — мор. кренгувати
heave out — мор. розпустити вітрила
heave to — мор. а) лягати у дрейф; б) підходити; зупинятися
* * *I [hiːv] n1) підйом; піднімання, підняття; кидання; кидок; ривок2) здіймання, колихання, піднімання е опускання (моря; грудей)4) мop. ( вертикальні) коливання; ( вертикальна) хитавиця5) позив до блювоти; напад нудоти6) pl; cпopт. підтягування; згинання е розгинання рук7) гeoл. горизонтальне переміщення при скиданні; зсув; здуття, спучування ( ґрунту)8) pl; вeт. запал ( у коней)II [hiːv] v1) ( heave up) піднімати ( із зусиллям); мop. піднімати, вибирати, витягати2) кидати ( із зусиллям)3) піднімати е опускати, здіймати4) мop. повертати ( корабель); рухатися ( про корабель)5) випускати, видавати (стогін, подих); важко дихати6) робити блювотні рухи, тужитися ( при блюванні)7) здійматися, спучуватися ( про ґрунт) -
13 flutter
I n1) тріпотіння, тремтіння; змахування; розмахування2) трепет, хвилювання3) переполох; сенсація5) швидкі, метушливі рухи6) тex. вібрація, нестійке коливання; деренчання7) paд. пульсуючі перешкоди, "виття"; тб. тремтіння зображення8) aв. флатер9) мeд. мерехтіння, тріпотінняII v1) тріпотіти, тремтіти; колихатися, розвіватися, майоріти; бити, змахувати крильми; нерівно битися ( про пульс)2) хвилювати, збуджувати, турбувати; хвилюватися, турбуватися, тривожитися3) ( flutter about) швидко е метушливо рухатися5) cпopт. робити пурхаючі рухи ногами ( плавання) -
14 heave
I [hiːv] n1) підйом; піднімання, підняття; кидання; кидок; ривок2) здіймання, колихання, піднімання е опускання (моря; грудей)4) мop. ( вертикальні) коливання; ( вертикальна) хитавиця5) позив до блювоти; напад нудоти6) pl; cпopт. підтягування; згинання е розгинання рук7) гeoл. горизонтальне переміщення при скиданні; зсув; здуття, спучування ( ґрунту)8) pl; вeт. запал ( у коней)II [hiːv] v1) ( heave up) піднімати ( із зусиллям); мop. піднімати, вибирати, витягати2) кидати ( із зусиллям)3) піднімати е опускати, здіймати4) мop. повертати ( корабель); рухатися ( про корабель)5) випускати, видавати (стогін, подих); важко дихати6) робити блювотні рухи, тужитися ( при блюванні)7) здійматися, спучуватися ( про ґрунт) -
15 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
16 rattling
['ræt(ə)lɪŋ]adj1) гуркітли́вий, гучни́й2) енергі́йний, швидки́й (про ходу, рухи); си́льний ( про вітер)3) розм. прекра́сний, чудо́вийwe had a rattling time — ми чудо́во провели́ час
-
17 егалітаризм
ЕГАЛІТАРИЗМ (франц. egalitarisme, від egalite - рівність) - вчення про загальну рівність людей. Його витоки сягають міфів первісного суспільства про минулий золотий вік людства. До Е. зверталися Гесіод та інші античні автори. Аскетична майнова рівність притаманна ранньому християнству, пізніше деяким чернечим орденам, а згодом і сектантським. У докапіталістичну добу виникають соціальні рухи з утопіями переділу землі на засадах рівності. За капіталізму теоретично сформувалась ідея нівелювання майнових прав громадян за умови збереження приватної власності. Руссо обґрунтував ідею рівності на засадах суспільної угоди між егоїстичними за своєю природою індивідами. Втілити у життя ідею Е. намагалися у Великій Британії XVI ст. левеллери, у Франції - якобінці та послідовники Бабефа - бабувісти. Рівність, разом із свободою та братерством, проголошено ідеалами Французької буржуазної революції. За Енгельсом, Е. становить необхідний перехідний період від плебейсько-дрібнобуржуазної революційності до пролетарської. Його риси виразно прослідковуються у теорії та практиці "казарменого" соціалізму. Ідея зрівняльного землекористування з кін. XIX до серед. XX ст. поширилася в Азії, Сх. Європі, Африці та Латинській Америці. Принцип Е. поділяє сучасне гуманітарне знання на два напрями - неолібералізм, який обстоює різні форми регулювання доходів та життєвого рівня населення, і неоконсерватизм, який виступає проти надмірного втручання держави в економічні та соціальні стосунки. Між цими ідейними полюсами пролягає основне річище соціально-філософських підходів до проблеми рівності.Б.Головко -
18 викрутаси
мн.1) ( примхливі рухи) intricate movements, turns and twists2) (примхливість, вигадливість) pretentiousness sg., extravagance sg.3) ( про почерк) flourishes4) ( дивацтва у поведінці) vagaries, whims, freaksлюдина з викрутасами — freakish (eccentric, affected) person
5) ( виверти) tricks -
19 рух
ч1) motion; movementрух планет — motion ( revolution) of the planets
рух по спіралі — spiral motion, spiral revolution
зворотно-поступальний рух — alternate/reciprocal motion
обертальний рух — rotation, whirl
плавний рух — gliding motion, glide
турбулентний рух — whirl, eddy
приводити в рух — to put in motion, to set going
прийти в рух — to start moving; to be stirring to action ( активізуватися)
сила руху — impulse, impetus
в русі — astir, afoot, afloat, under way
вільні рухи спорт. — free-gymnastics
2) ( громадський) movementвизвольний рух — liberation ( emancipation) movement
рух на захист довкілля — environmentalist ( ecological) movement, environmentalism
3) ( транспортний) trafficзалізничний рух — railway traffic, train service, railway traffic
рух заднім ходом авт. — backing
правила вуличного руху — traffic regulations; highway code
4) -
20 коллык
сущ.1) прям.; перен. ра́бство, нево́ля, нево́льничество, кабала́ || ра́бский, нево́льничий, раболе́пныйколлыктан азат итү — освободи́ть от ра́бства
колониаль коллыкка каршы көрәш — борьба́ про́тив колониа́льного ра́бства (кабалы́)
рухи коллык — духо́вное ра́бство
коллык богауларын өзү — разорва́ть ра́бские це́пи
коллык хезмәте — нево́льничий труд
коллык психологиясе — ра́бская психоло́гия
2) ра́бство ( об общественном строе) || рабовладе́льческийколлык дәвере — эпо́ха ра́бства
борынгы коллык җәмгыяте — дре́внее рабовладе́льческое о́бщество
3) перен. раболе́пие, раболе́пство•- коллык кылу
- коллык көне
- коллык күрсәтү
- коллыкка төшү
- коллыкка чакыру
- 1
- 2
См. также в других словарях:
плавний — 1) (про рухи, мовлення тощо нешвидкий, без різких переходів), плавкий; розлогий, розложистий (перев. про звуки); округлий, м який, пластичний, еластичний, легкий, ґраційний (про рухи); плинний, рівний (перев. про мовлення) 2) див. поступовий 1) … Словник синонімів української мови
широкий — а, е. 1) Який має велику ширину (у 1 знач.); прот. вузький. || Який значно переважає за своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. || Товстий, масивний, великий (про частини тіла). || Те саме, що огрядний. 2) Який займає великий… … Український тлумачний словник
хвилястий — а, е. Який хвилюється, покритий водяними хвилями. || Формою, контурами і т. ін. схожий на хвилю; звивистий, покручений. || Який напливає хвилями (про хмари, туман, дим і т. ін.). || Який спадає у вигляді хвиль (про волосся, тканини і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
сторожкий — а/, е/. 1) Напружено уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого небудь (про людину); насторожений. || Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). || Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). 2) … Український тлумачний словник
меткий — а/, е/. 1) Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. || Про рухи такої людини, її руки і т. ін. || Який жваво і спритно рухається; рухливий (перев. про тварин). || Який швидко бігає; прудкий. Меткий на вигадки. 2) Який енергійно і … Український тлумачний словник
плавкий — а/, е/. 1) Здатний плавитися, розтоплюватися. || Який легко (при невисокій температурі) плавиться. •• Плавки/й запобі/жник замінна деталь в електричному колі, яка має легкоплавкий провідничок, що плавиться при перевантаженнях у мережі або… … Український тлумачний словник
пластичний — а, е. 1) Стос. до пластики (у 1 знач.). || Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. || У якому застосовується техніка ліплення, різьблення, висікання, виливання. 2) перен. Гармонійний, виразний. 3) Стос. до пластики (у 4 знач.). ||… … Український тлумачний словник
пружинистий — а, е. 1) Який має здатність пружинити; пругкий, як пружина. 2) Позбавлений різкості, але сильний (про рухи); пружний. 3) перен. Тугий, міцний (про тіло, м язи). || З тугим, гнучким тілом … Український тлумачний словник
пружний — пру/жна/, пру/жне/. 1) Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює первісну форму. || Який пружинить, чинить опір тискові. 2) перев. пру/жний, спец. Який має здатність відновлювати первісну форму та об єм після припинення дії якої… … Український тлумачний словник
меткий — 1) (швидкий і вправний у роботі, дії про людину; про рухи такої людини), моторний, спритний, проворний; прудкий (який швидко бігає) 2) (швидкий на розум), кмітливий, винахідливий … Словник синонімів української мови
несвідомий — 1) (який виникає, виявляється без контролю свідомости, не залежить від неї), неусвідомлений, позасвідомий; безконтрольний (який не спрямовується свідомістю); рефлективний, рефлекторний (перев. про рухи, реакцію на що н. який відбувається… … Словник синонімів української мови