Перевод: со всех языков на таджикский

с таджикского на все языки

про+камінь

  • 1 малость

    ж разг.
    1. кам, андак, камакак; оставить самую малость про запас камакак барои захира мондан (монондан)
    2. майда-чуйда, чизи (гапи) беҳуда (бекора, беаҳамият); волноваться из-за каждой малост и барои ҳар чизи беҳуда ташвиш кашидан
    3. в знач. нареч. андак, камакак; ему малостъ нездоровится андак тобаш нест; потерпите малость, он скоро придет андак сабр кунед, вай базудӣ меояд

    Русско-таджикский словарь > малость

  • 2 срезать

    I
    сов.
    1. что буридан, қатъ кардан, бурида ҷудо кардан; срезать цветок гулро буридан; срезать подгорелую корку хлеба пӯсти сӯхтаи нонро бурида ҷудо кардан
    2. перен. разг. кам кардан
    3. кого перен. разг. қатъ кардан, буридан, даҳон бастан, хомӯш кардан; срезать собеседника сухани ҳамсӯҳбатро қатъ кардан
    4. кого перен. прост. дар имтиҳон дармонондан, ғалтондан; его срезали по математике ӯро дар имтиҳони математика ғалтонданд <> срезать мяч спорт. тӯпро яклаба задан; срезать угол роҳро миёнбур кардан
    II
    несов. см. срезать

    Русско-таджикский словарь > срезать

  • 3 провешиваться

    I
    несов.
    1. см. прове­ситься I;
    2. страд, дар баркаш кам бароварда шудан
    II
    несов.
    1. см. про­веситься II;
    2. страд, хушк карда шудан

    Русско-таджикский словарь > провешиваться

  • 4 проконопачиваться

    несов.
    1. см. про­конопатиться;
    2. страд, маҳкам карда шудан

    Русско-таджикский словарь > проконопачиваться

  • 5 так

    1. нареч. ҳамин тавр, инак, ин хел, ҳамин хел; он сказал именно так вай маҳз ҳамин тавр гуфтааст
    2. нареч. ин қадар, он қадар, чунон; я так много ходил, что едва стою на ногах ман чунон бисёр гаштам, ки ба зӯр пойҳоям рост меистанд
    3. нареч. бенатиҷа, беҷазо; это так не пройдет ин беҷазо намемонад; так оставить этого нельзя ин корро бенатиҷа монондан мумкин нест
    4. нареч. ҳамту, беғаразона; он сказал это просто так ӯ инро ҳамту гуфт 5.нареч. разг. худ ба худ, ҳамту; болезнь не пройдет так дард худ ба худ намемонад; я итак достану, без лестницы ман ҳамту бе нардбон ҳам мегирам
    6. частица разг. ҳеҷ чиз, ҳеҷ, ҳеҷ гап не; что с тобой ? - Так ба ту чӣ шуд?- Ҳеҷ гап не
    7. союз дар он сурат, пас,набошад, -дия; работу сделал, так можно и отдохнуть корро иҷро карда бошӣ, дам гирифтан мумкин аст; работать, так работать кор кардан бошад - кор кардандия
    8. частица пас; бинобар ин; хӯш; так ты мне не веришь? пас ту ба ман бовар намекунӣ?; так едем? пас меравем?
    9. союз аммо, вале; афсӯс, ҳайф; я говорил ему, так он не сделал этого ман ба ӯ гуфта будам, аммо вай ин корро накард
    10. частица бале, ҳа, оре, дар ҳакиқат; так это он? ин кас дар ҳақиқат, вай бошад?; так вы не ошиблись бале, шумо хато накардед
    11. частица усил. чунин; чӣ хел; я так думаю, что ты неправ ман чунин фикр дорам, ки гапи ту ҳак нест; вот у него конь так конь! аспаш кирои таъриф будааст!
    12. частица огранич. қариб, тахминан; человек лет так пятидесяти одами тахминан панҷоҳсола
    13. частица масалан, чунончӣ; в Душанбе летом жарко, так, температура в тени доходит до сорока градусов дар Душанбе тобистон гарм мешавад, масалан дар соя ҳарорат ба чил дараҷа мерасад вот так ана халос, ана, анаю мана; вот так так кор ҳамту будаастда, ана, дидӣ, халос; вот так клюква!, вот так фунт!, вот так штука! прост. аҷабо!, кора бинед-а!; всё так фарз кардем хамин тавр бошад; розӣ ҳастам, гирем ки…; давно бы так кайҳо ҳамин тавр карданатон даркор буд; за - прост. муфт, ройгон; и так [уж] бе ҳамон ҳам, бе ин ҳам; и так [уж] достаточно бе ин ҳам кифоя аст; и так далее (и т. д.) ва хоказо, ва ғайра (ва ғ.); [и] так и сяк I) ҳам ин тавру ҳамон тавр; ҳар хел; она [и] так и сяк примеряла шляпу вай шляпаро ҳам ин тавру ҳам он тавр пӯшида медид 2) (кое-как) чала-чулпа, нимкора 3)(ни то, ни сё) як навъ, на нағзу на бад; [и] так и так, [и] так и этак 1) см. [и] так и сяк 1); 2) ҳам ин тавр, ҳам он тавр, ҳам инчунин, ҳам ончунон; как [бы] не так ! ҳамин тавр набудагист!, ин тавр набошад даркор!; пусть так хуб, майлаш, бошад, ҳамин тавр бошад, бигузор; так бы ҳамин, ҳамин тавр; так бы и бросил всё ҳамин тавр ҳамаашро мепартофтам; так вот 1) инак, ҳамин тавр; так вот, слушайте, что дальше про­изошло [хайр набошад] гӯш кунед, охираш чӣ шуд; 2) ана [аз] барои ҳамин; так вот ему и приходится уез­жать ана аз барои ҳамин аз ин ҷо рафтанаш лозим меояд; так его (их)! ҷазояш(он) бинад (бинанд)!, ҳақ!, меарзад!; так и 1) сахт, бисёр; слёзы так и льются из глаз ашк шаш катор аз чашмонаш мерезанд; солнце так и жжёт офтоб сахт месӯзонад 2) якбора, ҳамту; он так и обмер вай якбора карахт шуда монд 3) хеҷ; так они пойдёт с вами! вай ҳеҷ ҳамроҳи шумо намеравад!; так он тебя и послушал! магар вай гапи туро гӯш мекунад!; 4) нағз, хуб; я так и знал … ман нағз медонистам, ки …; так и быть шавад, шудан гирад, майлаш; так и есть дар ҳақиқат ҳам ҳамин тавр аст; так и знай(те) дониста мон(етон), дониста гир(ед), дар ёдат(он) бошад; так и знай, что это тебе не удастся дониста мон, ки ин корро карда наметавонӣ; так и надо (нужно) кому сазояш ҳамин аст, ҳаққаш ҳамин аст; так ему и надо! вай бо ҳамин сазовор аст!, ҳаққаш ҳамин!; так и так [мол, дескать] гӯё ҳамин хел; так или иначе 1) ба ҳар ҳол, ҳар тавре ки бошад 2) бо вуҷуди ин, ба ҳар ҳол; так как союз чунки, зеро ки…; я спешу, так как пора идти на работу ман мешитобам, чунки вақти ба кор рафтан шуд; так на­зываемый ба номаш, гӯё ки; так на так прост, сар ба сар; так нет аммо; баръакс; ему надо быть дома, так нет, он ушёл вай бояд дар хона мебуд, аммо рафта мондааст; так себе ҳамту, бад не, як навъ; как вы себя чувствуете? - Так себе аҳволатон чӣ тавр? - Як навъ; так сказать вводн. ел. гуфтан мумкин; так точно воен. ҳа, ҳамин тавр; так что союз бинобар ин, барои ҳамин ҳам; времени у нас мало, так что поторопись вақтамон кам, би­нобар ин ту тез бош; так чтобы союз ки…, то ки…, барои он ки…; надо выйти пораньше, так чтобы не опоздать барвақттар баромадан лозим, то ки дер намонем; будьте \так добры марҳамат фармоед, бемалол бошад, агар заҳмат нашавад

    Русско-таджикский словарь > так

См. также в других словарях:

  • кам'яний — а/, е/. 1) Прикм. до камінь 1), 2), 6), 8), 9). Кам яна брила. || Який утворився з каменю завдяки природним умовам. || У якому є каміння. || Зробл., побудований з каменю, каміння. Кам яний вік. •• Кам яна/ куни/ця цінний хутровий звір, що живе в… …   Український тлумачний словник

  • камікадзе — невідм., ч. 1) Японський військовий льотчик у період Другої світової війни, що гинув разом із літаком. 2) перен. Про того, хто ризикує чимось важливим, суттєвим …   Український тлумачний словник

  • Кам'янка-Дніпровська — іменник жіночого роду місто в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • кам'янсько-дніпровський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • кам'яна сіль — каменная соль, кухонная соль, поваренная соль halite, rock salt salmer Steinsalz 1) Те ж саме, що галіт. 2) Осадова г.п., складена майже повністю галітом, яка містить хлориди і сульфати натрію, калію, магнію і кальцію, броміди, йодиди, борати,… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння україни — государственный фонд драгоценных металлов и драгоценных камней Украины State Fund of Ukraine of precious metals and stones вся сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності та відповідно до… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння україни — государственное хранилище драгоценных металлов и драгоценных камней Украины State Depository of Precious Metals and Precious Stones of Ukraine включає цінності, зараховані до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • державний резерв розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння — государственный резерв разведанных месторождений драгоценных металлов и драгоценных камней State reserve of prospected deposits of precious metals and stones утворений для забезпечення перспективних потреб держави у дорогоцінних металах і… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • прок — прок, проки, прока, проков, проку, проку, прокам, прок, проки, проком, проками, проке, проках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • напівдорогоцінний — а, е. Який наближається за своїми характеристиками та якістю до дорогоцінного (про каміння). •• Напівдорогоці/нне камі/ння природні та штучні мінерали, органогенні утворення та гірські породи (бірюза, малахіт, опал, яшма та ін.) …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»