Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

про+гори

  • 81 прислушиваться

    прислушаться
    1) прислухатися и прислухуватися, прислухатися до чого, дослухатися и дослухуватися, дослухатися до чого (реже чого), причуватися и причувати, прислухати, дослухати, надслухати и -слухувати, наслухати(ся); (во все стороны) розслухати(ся), розслухатися, ослухатися, ослухатися; (образно) нахиляти ухо до кого, наставляти ухо кому. [До всього приглядавсь і пильно прислухавсь (Гліб.). Вона ждала й прислухувалась (Неч.-Лев.). Вона дослухується до кожного словечка (Грінч.). Дослухаються тих пісень та й собі переймають. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять (М. Вовч.). Надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (Франко). Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде (Основа 1861). Наслухайся, що там горлата голота базіка (Тобіл.). Стане і дослуха усе (Квітка). Причувається Оксана - усі добре сплять (Квітка). Приглядується і причува (Стор.). Можна було-б продати й дорожче, та не розслухався, не розібрав ціни (Васильк.). Нехай з гори розгляда та розслуха, відкіль вітер повіва (Квітка). Нахиляв ухо до січового розбишаки, як той про дику волю і козацьку криваву славу шептав (Куліш)]. -ваться к дыханию - прислухатися до дихання, духу слухати чийого. [Бий го і духу слухай (чи ще живий) (Франко)];
    2) (привыкнуть слушать) призвичаюватися, призвичаїтися до чого слухаючи;
    3) (надоесть) надокучити, обриднути слухаючи.
    * * *
    несов.; сов. - присл`ушаться
    прислуха́тися и прислу́хуватися и прислухо́вуватися и диал. прислуха́ти, прислуха́тися, дослуха́тися и дослу́хуватися, дослу́хатися; диал. причува́тися, причу́тися; ( вслушиваться) вслу́хуватися и вслуха́тися, вслу́хатися

    Русско-украинский словарь > прислушиваться

  • 82 сходить

    I несов.; сов. - сойт`и
    1) схо́дити, -джу, -диш и зіхо́дити, зійти́ (зійду́, зі́йдеш) и мног. посхо́дити; ( с лошади - обычно) зла́зити (зла́жу, зла́зиш) и зліза́ти, злі́зти и мног. позла́зити и позліза́ти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся) и мног. поспуска́тися; (оставлять занимаемое место - о сидящем, лежащем) устава́ти, уста́ти (уста́ну, уста́неш) и мног. повстава́ти; ( с чего) зсіда́ти, зсі́сти (зся́ду, зся́деш); (сойти - с какого-л. места) уступа́тися, уступи́тися (уступлю́ся, устуґпишся), диал. зступа́ти, зступи́ти

    не сходи́ть с языка́ — не схо́дити з язика́ (з уст)

    румя́нец \сходить шёл — рум'я́нець зійшо́в

    снег \сходить шёл — с поле́й сніг зійшо́в з полі́в

    \сходить ди́ть с горы́ — схо́дити (спуска́тися) з гори́

    \сходить ди́ть с конве́ера — схо́дити з конве́єра

    \сходить ди́ть с пути́ (с доро́ги, со своего́ пути́, со свое́й доро́ги) — перен. схо́дити з [свого́] шляху́ (з [своє́ї] доро́ги)

    \сходить ди́ть с ре́льсов — схо́дити з ре́йок (з ко́лії)

    2) (благополучно закончиться, проходить) мина́ти, мину́ти, схо́дити, зійти́

    ему́ всё \сходить дит — йому́ все мина́є (схо́дить)

    3) ( быть признаваемым за кого-что) схо́дити, зійти́, відбува́ти, відбу́ти, -бу́ду, -бу́деш

    волк \сходить ди́л за соба́ку — ( был принимаемый) во́вка прийма́ли за соба́ку

    де́рево \сходить дёт за сад — де́рево зі́йде за садо́к (за сад)

    4) ( оканчиваться - о грибах) прохо́дити, -дять, пройти́ (про́йдуть)
    5) ( выслеживать) охотн. висте́жувати, -жую, -жуєш, ви́стежити, вислі́джувати, -джую, -джуєш, ви́слідити, -джу, -диш
    II сов.
    схо́дити, -джу́, -диш; ( пойти) піти́ (піду́, пі́деш)

    \сходитьть к коло́дцу по во́ду — сходи́ти (піти́) до коло́дязя по во́ду

    \сходить жу́ посмотре́ть — піду́ подивлю́ся, піду́ подиви́тися

    \сходить ди́ть слоно́м — шах м. піти́ слоно́м

    Русско-украинский словарь > сходить

  • 83 montane

    ['mɒnteɪn]
    adj
    1) гори́стий
    2) гірськи́й ( про жителів)

    English-Ukrainian transcription dictionary > montane

  • 84 баш

    1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.
    2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.
    3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.
    4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.
    5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.
    6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.
    7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.
    8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.
    9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;
    10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.
    11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.
    13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

    Урумско-украинский словарь > баш

  • 85 інь та ян

    ІНЬ та ЯН - пара категорій, що належать до основних в кит. філософії. Вихідне етимологічне значення - сонячна й похмура погода або сонячний та тіньовий боки гори. Виражає полярність світових сил, універсальну дуальність Космосу В. икористовуються в широкому діапазоні при протиставленні антонімічних понять (речей, явищ, властивостей): активність - пасивність, верхнє - нижнє, небесне - земне. Вперше вжиті для визначення "Неба та Землі" як полярних начал ци ("пневми", матеріальної субстанції) в "Го юй" ("Промови царств"). В "Дао де цзін" ("Каноні про дао та де") дуальність подана парою понять - "спокій" і "рух". Найдавніша філософська трактовка категорій знаходиться в "І цзін" (розділ "Сі ци чжуань"): ідея І. т. Я. подана у вигляді двоєдиної великої першооснови (тай цзі) та, одночасно, в формі двоїстого циклу в межах довічно пульсуючого абсолюту (дао). В "Гунсунь-цзи" І. т. Я. співвідносяться з порами року та зміною дня і ночі. Подальша розробка категорій впроваджена представниками Дун Чжуншу, в інтерпретації якого вони отримали остаточне ствердження та стали основою для майже всіх подальших філософських конструкцій, зокрема неоконфуціанства І. дея присутності елементів полярності в протилежних началах (в Інь - Ян, в Ян - Інь) представлена в графічному зображенні "тай цзі" як темної та світлої "рибок", з'єднаних у коло, де темна має світле вкраплення, а світла - темне.

    Філософський енциклопедичний словник > інь та ян

Страницы

См. также в других словарях:

  • Гори, гори, моя звезда (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Гори, гори, моя звезда. Гори, гори, моя звезда Гори, гори, моя звезда …   Википедия

  • Гори в грузино-южноосетинском конфликте (2008) — Оккупация Гори Пятидневная война Разрушенная войсковая часть в Гори …   Википедия

  • Сказ про то, как царь Пётр арапа женил — Жанр историческая мелодрама Режиссёр Александр Митта …   Википедия

  • Сказ про то — Сказ про то, как царь Пётр арапа женил (фильм) Сказ про то, как царь Пётр арапа женил …   Википедия

  • Дом-музей Сталина в Гори — Дата основания 1937 Местонахождение Гори …   Википедия

  • Сказ про то, как царь Пётр арапа женил (фильм) — Сказ про то, как царь Пётр арапа женил Жанр историческая драма Режиссёр Александр Митта Автор сценария Юлий Дунский Валерий Фрид Александр Митта …   Википедия

  • підніматися — і підійма/тися, а/юся, а/єшся, недок., підня/тися, німу/ся, ні/мешся і підійня/тися, підійму/ся, піді/ймешся, док. 1) Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. || Переміщатися вгору, летячи; злітати. || перев. док. З явитися над поверхнею води;… …   Український тлумачний словник

  • столовий — а, е. 1) Прикм. до стіл I 1). Столова дошка. 2) Признач. для обіднього стола, використовуваний під час їжі. 3) Признач. для харчування. || Який іде на їжу людям (про овочі, фрукти). •• Столо/ве вино/ сухе і напівсухе вино, яке виробляють перев.… …   Український тлумачний словник

  • (прогрессивный )ретроград —    Про блоги, как и многие, по разным поводам высказывался не раз. Посматриваю в твиттер и фейсбук, но то ли я не шибко прогрессивный ретроград, то ли действительно ЖЖ ещё жив но пока я больше здесь.… …   Словарь оксюморонов русского языка

  • ПРОКЛОВА Елена Игоревна — • ПРО КЛОВА Елена Игоревна (р. 2.9.1953)    сов. актриса. Засл. арт. РСФСР (1984). С 1973, по окончании Школы студии МХАТа, в труппе этого т ра. Школьницей исполнила роль Тани в ф. Звонят, откройте дверь (1966). Играла девочек и подростков в ф.… …   Кино: Энциклопедический словарь

  • Последствия войны в Южной Осетии (2008) — В период с 14 августа по 16 августа 2008 года руководителями государств, вовлечённых в военные действия, был подписан план мирного урегулирования грузино южноосетинского конфликта («План Медведева Саркози»)[1], что формально фиксировало окончание …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»