-
1 простріл
ч мед. -
2 простріл
-у1) мед. простре́л2) спец. простре́л -
3 простріляти
= прострілювати II -
4 прострілювати
I = прострелити, прострілити II = простріляти; військ. -
5 прострілювати
I = простре́лити, простріли`типростре́ливать, прострели́тьII = простріля́ти1) ( проверять в стрельбе новое ружьё) простре́ливать, простреля́ть2) (только соверш.: стрелять в течение некоторого времени) простреля́ть -
6 прострілити
док. див. прострілювати I -
7 прострілити
см. прострілювати I -
8 простріляти
см. прострілювати II -
9 прострётся
etcse простереться -
10 прострілений
простре́ленный -
11 прострілювання
простре́ливание -
12 прострілюватися
простре́ливаться -
13 простріляний
простре́лянный -
14 прострілений
prostriłenyjприкм. -
15 გაიწვდის
прострётქართულ რუსული ლექსიკონი სიტყვიერი (Грузинско-русский глагольный словарь) > გაიწვდის
-
16 гаицвдис
прострётქართულ რუსული ლექსიკონი სიტყვიერი (Грузинско-русский глагольный словарь) > гаицвдис
-
17 простреливаться
прострі́люватися -
18 прострелянный
прострі́ляний -
19 Простреливание
прострілювання, пробивання; (ружья) прочищання вистрілом. -
20 простреливать
прострелить прострілювати, прострілити и прострелити, пробивати, пробити, (о мн.) попрострілювати, попробивати кого, що чим. [Прострілив-би я вас з лука (Руд.)]. Простреленный - прострі[е]лений, пробитий. [Ой пливе щука з Кременчука, да пробита з лука (Пісня)]. -ливать, прострелять -1) (ружьё) прочищати, прочистити ви[по ]стрілом (рушницю);2) -лять (известное время) - простріляти (якийсь час).* * *I несов.; сов. - прострел`итьпрострі́лювати, прострели́ти и прострі́литиII несов.; сов. - прострел`ять1) ( проверять ружьё) прострі́лювати, простріля́ти2) (несов.: стрелять в течение определённого времени) стріля́ти [ці́лий день], простріля́ти
См. также в других словарях:
прострёт(ся) — [простереть(ся)] … Словарь употребления буквы Ё
простріл — у, ч. 1) тільки прострі/л. Дія за знач. прострелити, прострілити. ||Прострелене місце. 2) розм. Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м язів і нервів; люмбаго … Український тлумачний словник
прострілювати — 1 дієслово недоконаного виду пробивати пострілом наскрізь; обстрілювати рідко прострілювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти зброю; стріляти деякий час … Орфографічний словник української мови
прострілений — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
прострілити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прострілюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
прострілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
простріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
простріляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прострілений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до прострілити 1). Прострілений наскрізь. || прострі/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
прострілювати — I юю, юєш, недок., простре/лити і рідко прострі/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Стріляючи, пробивати наскрізь. 2) тільки недок. Тримати під обстрілом який небудь простір, ділянку і т. ін.; обстрілювати. II юю, юєш, недок., простріля/ти, я/ю, я/єш … Український тлумачний словник
