Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

просвіра

  • 41 просвечиваться

    просві́чуватися

    Русско-украинский политехнический словарь > просвечиваться

  • 42 просвечивающий экран

    просві́чувальний екра́н

    Русско-украинский политехнический словарь > просвечивающий экран

  • 43 просвечивающийся

    просвітни́й

    Русско-украинский политехнический словарь > просвечивающийся

  • 44 просвежённый

    просві́жений; прові́трений

    Русско-украинский словарь > просвежённый

  • 45 просвеченный

    просві́чений

    Русско-украинский словарь > просвеченный

  • 46 сквозистый

    просві́тчастий; прозі́рчастий, прозо́ристий

    Русско-украинский словарь > сквозистый

  • 47 просвечивание

    Русско-украинский металлургический словарь > просвечивание

  • 48 просветление

    Русско-украинский металлургический словарь > просветление

  • 49 зазор

    •

    Словарь металлургической терминов > зазор

  • 50 просвечивающая электронная микроскопия

    Словарь металлургической терминов > просвечивающая электронная микроскопия

  • 51 просвечивающий растровый электронный микроскоп

    Словарь металлургической терминов > просвечивающий растровый электронный микроскоп

  • 52 просвечивающий электронный микроскоп

    Словарь металлургической терминов > просвечивающий электронный микроскоп

  • 53 просвещать

    просветить
    1) кого (образовывать) - освічувати, освітити кого, (поучать истинам и добру) просвіщати, просвічувати и просвічати, просвітити кого. [Працюй, освічуй, людей (Тесл.). Благайте-ж ви, щоб мудрістю своєю він просвітив вас (Грінч.). Учи нас! Просвіщай (Федьк.). Ми й непросвічених умієм просвічати (Сам.)]. -щать народ - освічувати народ;
    2) церк. (духовным светом) - просвічати и просвічувати, просвітити; см. Озарять. [Світло просвічує кожного чоловіка (Св. Пис.)]. -тить глаза, очи - просвітити очі. [Глянь на мене, незрячі очі просвіти (Псал.)];
    3) освічати, освітити, просвічати, просвітити; см. Освещать. [Як я (місяць) зійду рано звечора, то просвітю гори і долини (Чуб.)];
    4) просветить известное время - світити, просвітити певний час. [Місяць просвітив до півночи]. Просвещённый - освічений, просвічений. [Освічена наукою козачка (Куліш). Не просвічений світлом гуманности (О. Пчілка)].
    * * *
    несов.; сов. - просвет`ить
    1) (сообщать знания, давать образование) осві́чувати, освіти́ти
    2) (делать ясным, понятным; поучать истинам) просвіща́ти и просві́чувати, просвіти́ти

    Русско-украинский словарь > просвещать

  • 54 просвет

    1) (отверстие для света) просвіт (-ту), прозір (-зору), проріз (-зу); (оконный) верцадло, зверцадло; (в лесу, в зелени) просвіт, галява,прогалина, прогалявина, прогальовина. [Просвіт зробиш у ковчезі і зведеш його в локіть угорі (Св. Пис.). Шари хмар то густішають, то розходяться, обіцяючи подекуди прорізи (Корол.). Балкон зеленню повитий; в прогалявину видно (Тесл.)];
    2) арх. просвіт (-ту);
    3) (появление света, светлая минута) просвіток (-тку), просвіт (-ту). [Туман без просвітку (просвіту). Ніякого собі просвітку за щоденною роботою не бачили (Єфр.). Потяглись дні та ночі, одно за одним, без просвіту Грінч.)]. -свету нет (житья нет) - просвітку нема(є). [Через ту брехню немає мені просвітку (Мирн.)].
    * * *
    просві́т, -у и про́світ, про́зір, -зору; (перен.) про́світок, -тку и просві́ток; (отверстие, проём) о́твір, -вору

    Русско-украинский словарь > просвет

  • 55 просветлять

    просветлить
    1) (дом и т. п.) робити, зробити світлішим, яснішим (дім); (жидкость) очищати, очистити, проціджувати, процідити; (лицо, глаза и пр.) прояснювати и проясняти, прояснити (лице, очі);
    2) (духовно) просвітлювати, просвітлити. Просветлённый - (о жидкости) очищений, проціджений, (о лице и т. п.) прояснений, (духовно) просвітлений, просвітлий. [Високо здіймав пресвітле чоло (Л. Укр.). Він нам говорив про царство боже, де просвітлі люди уже не женяться й не віддаються (Л. Укр.)]. -ться -
    1) прояснюватися и -снятися, прояснитися; см. Проясняться; (о жидк.) очищатися, очиститися;
    2) (духовно) просвітлюватися, просвітлитися, просвітліти.
    * * *
    несов.; сов. - просветл`ить
    1) проясня́ти и проя́снювати, проясни́ти, просві́тлювати, просвітли́ти
    2) перен. просві́тлювати, просвітли́ти, проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

    Русско-украинский словарь > просветлять

  • 56 просвечивать

    просвечать, просветить
    1) что просвічувати, просвітити що чим;
    2) (сквозь что, виднеться в чём) просвічувати, просвітити, світитися крізь (через) що, в чому, висвічувати в чому; (проблескивать) проблискувати, проблиснути через що, в чому. [Крізь них (цятки краски) просвічували грубі нитки (Л. Укр.). Забулися про етичну ідею Немезиди, що висвічує в тій легенді (Крим.1). На клуні солома попровалювалася, крокви світяться (Кониськ.). Сивина ледві починала проблискувати в його волоссі (Грінч.)];
    3) (сквозить, быть прозрачным) світитися. [Сорочка так виносилась, що аж світиться (Грінч.). Бліде обличчя здавалося аж світилося наскрізь під чорним волоссям (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - просвет`ить
    1) просві́чувати, просвіти́ти
    2) (несов.: светиться, виднеться сквозь что-л.) просві́чувати, просві́чуватися, світи́тися; ( проблёскивать) пробли́скувати, -кує

    Русско-украинский словарь > просвечивать

  • 57 просветитель

    -ница просвітник, просвітниця, (славян.) просвітитель, -телька. [Кирило і Методій - просвітники (просвітителі) слов'ян. Побачив його, як освіченого наукою просвітника цього темного закутка України (Неч.-Лев.)].
    * * *
    ист.
    просвітни́к, просвіти́тель, -ля

    Русско-украинский словарь > просветитель

  • 58 просветление

    1) прояснювання, оконч. прояснення; (духовно) просвітлювання, оконч. просвітлення. [Се лиш так, для прояснення думки (Л. Укр.)];
    2) (состояние) просвітління, просвітлення, просвітлість (-лости); (прозрение) прозір (-зору). [Та було довкола темно, і в душі страшенно темно і просвітленнє не йшло (Франко). Хвилини душевного прозору].
    * * *
    1) проя́снення; проя́снювання
    2) перен. просві́тлення, просвітлі́ння, проя́снення

    Русско-украинский словарь > просветление

  • 59 просвещаться

    просветиться освічуватися, освітитися, бути освіченим, просвіщ[ч]атися, просвітитися, бути просвіченим. [Чи люд просвітиться тутешній? (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - просвет`иться
    1) (приобретать знания, становиться образованным) осві́чуватися, освіти́тися, просвіща́тися, просвіти́тися
    2) страд. (несов.) осві́чуватися; просвіща́тися

    Русско-украинский словарь > просвещаться

  • 60 просвещение

    1) освіта, просвіта, освіт (-ту). [Комісаріят народньої освіти. Треба поперед усього доброї освіти (Доман.). Історія української просвіти (Морд.). Освіт помалу між людьми ширився (Куліш)]. Эпоха, век -ния - доба, вік (століття) просвіти;
    2) (действ.) освічування, просвічування кого;
    3) церк. - см. Крещение; (праздник богоявления) - см. Богоявление.
    * * *
    осві́та; просві́та; ( действие) осві́чення

    век просвеще́ния — ист. вік просві́тництва

    Русско-украинский словарь > просвещение

Страницы

См. также в других словарях:

  • просвіта — 1 іменник жіночого роду освіта просвіта 2 іменник жіночого роду організація …   Орфографічний словник української мови

  • просвіжіти — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • просвітліти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • просвітній — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • просвіт — у, ч. 1) Проміжок, який утворюється між близько розташованими предметами; отвір у чому небудь, щілина між чимсь, крізь яку щось проникає, проглядається і т. ін. || Вільний простір чого небудь. || фізіол. Прохід між стінками судин, стравоходу і т …   Український тлумачний словник

  • просвітній — я, є, заст., іст. Прикм. до просвіта …   Український тлумачний словник

  • просвічування — 1 іменник середнього роду пронизування променями просвічування 2 іменник середнього роду просвітництво рідко …   Орфографічний словник української мови

  • просвітити — 1 дієслово доконаного виду пронизати променями просвітити 2 дієслово доконаного виду збагатити когось знаннями, культурою; зробити освіченим …   Орфографічний словник української мови

  • просвітитися — 1 дієслово доконаного виду проглянути про світло просвітитися 2 дієслово доконаного виду стати освіченим …   Орфографічний словник української мови

  • просвічений — 1 дієприкметник пронизаний променями просвічений 2 дієприкметник освічений рідко …   Орфографічний словник української мови

  • просвічувати — 1 дієслово недоконаного виду пронизувати променями; ставати видним рідко просвічувати 2 дієслово недоконаного виду наставляти; робити освіченим …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»