-
21 путь
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.* * *шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія -
22 путь
калейка; падарожжа; пуцявіна; сцяжына; сьцяжына; сцяжынка; сьцяжынка; троп; шлях* * *муж.— дарога, маршрут, шляха)
кружным шляхамб) перен.
абходным шляхам— па дарозе назад, назад ідучы (едучы)не стойце на пуці!б) перен.
не стойце на дарозе!а)
збіцца з дарогіб) перен.
збіцца з дарогі (збіцца з толку)пути-дороги нар.-поэт.
— шляхі-дарогі— збіць з дарогі (з толку, з панталыку)— збіцца з дарогі (з толку, з панталыку) -
23 путь
м1. роҳ, ҷода; зимний путь роҳи зимистонгард; воздушный путь роҳи ҳавоӣ; морской путь роҳи баҳрӣ; подземный путь роҳи зеризаминӣ; проложить путь роҳ кушодан2. гузаргоҳ, роҳи гузар; стоять на пут й дар гузаргоҳ истодан /V перен. роҳ; найти пут ь к чьему-л. сердцу ба дили касе роҳ ёфтан, дили касеро дарёфтан3. ж.-д. роҳ, роҳи оҳан; поставить поезд на запасный путь поездро ба роҳи оҳани эҳтиётӣ гузарондан4. мн. пути анат. роҳ; дыхательные путй роҳи нафас (нафасгирӣ)5. сафар, мусофират, саёҳат; отправиться в далёкий путь ба сафари дурудароз рафтан (баромадан); мы были в путй три дня мо се рӯз роҳ рафтем (сафар кардем)6. тараф, сӯй, роҳ, ҷониб, ҷиҳат; наш путь лежал лесом роҳи мо аз бешазор мегузашт; сбиться с путй роҳ гум кардан7. тарз, роҳ, тариқ(а), васила; действовать мирным путём бо роҳи сулҳчӯёна амал кардан8. уст. прост, (толк, прок) фонда, суд, нафъ, манфиат <> путь - дорога,путь-дороженька роҳ; жизненный путь ҳаёт, зиндагӣ; Млечный Путь астр. Роҳи Каҳкашон; окольным (обходным) путём бо роҳи ношоиста; последний путь роҳи охирин, роҳи вопасин; проводить в последний путь кого ба роҳи охирин гусел кардан; прямой путь к чему роҳи рост; счастливый путь!, счастливого путй!, в добрый путь! роҳи сафед!, сафари бехатар (бахайр)!, сафар муборак!; путь следования роҳи сафар; путй сообщения роҳҳои алоқа; сухим путём бо хушкӣ, бо роҳи хушкӣ; на путй к чему, по путй чего дар роҳи…; по путй 1) [дар] болои роҳ, [дар] сари роҳ, як сари қадам; зайти по путй к товарищу сари роҳ ба назди рафиқ даромадан 2) кому с кем дар як тараф (сӯ, ҷониб), ҳамроҳ; мне с вами по путй ман ҳам ба ҳамон тараф меравам, ман ҳамроҳи шумо, роҳи ману шумо як 3) кому с кем (заодно) ҳамраъӣ, ҳамроҳ, ҳамовоз; не по путй кому с кем ҳамраъй набудан; быть на путй к чему-л. ба ягон чиз наздик будан (шудан), дар сари роҳ будан; встать на путь чего роҳи муайянеро интихоб кардан; встать поперёк путй кому-л. пеши роҳи касеро банд кардан; вступить на путь чего-л. ба роҳе даромадан, пеша гирифтан; вывести на путь ба роҳ мондан; мустақил кардан; держать путь куда роҳ рафтан, озим шудан, ба ҷое раҳсипор шудан; заказать путь кому прост, садди роҳ шудан, роҳро бастан; путй заказаны кому роҳ баста шудааст; идти своим пут ём бо роҳи худ рафтан; идти по ложному путй бо роҳи хато рафтан; направить (наставить) на путь истины (на путь истинный) кого роҳи ҳақиқатро нишон додан, ба сӯи ҳақ ҳидоят кардан; пойти по плохому путй бо роҳи бад рафтан; пойти по путй наименьшего сопротивления роҳи осонтар ҷустан, аз душворӣ гурехтан; пробить себе пут ь ба худ роҳ кушодан; проложить путь кому-чему-л. барои касе, чизе роҳ кушодан; сбить с путй кого аз роҳ баровардан, гумроҳ кардан, бероҳа кардан; сбиться с \путь й аз роҳ баромадан, гумроҳ шудан, бероҳа шудан; совратить с \путьй истинного аз роҳ задан -
24 путь пут·ь
1) (направление деятельности) road, path, way, tackбыть на неверном пути — to be on the wrong lines / track / tack
быть на правильном пути (политическом) — to be on the right tack / track
встать / вступить на путь — to embark on the road (of)
намечать пути — to outline ways (of), to chart paths (for)
открыть путь для дальнейшего обсуждения — to leave the way open, to clear the way for further discussion
пойти по другому пути — to change one's tack, to take a different road
преградить путь агрессии — to block / to bar the way to aggression
проложить путь — to pave the way (to)
следовать мирным путём / по пути мира — to follow / to steer the course of peace
столкнуть на реформистский путь — to push (smb.) onto the path of reformism
стоять на правильном пути (политическом) — to be on the right tack / track
верный / правильный путь — right tack / track
неверный путь — wrong track / lines / tack
2) (способ) way, meansискать средний путь — to search for a middle course / way
другого / иного пути нет — there are no two ways about it
3) (дорога) way, routeводные / судоходные пути международного значения — navigable waterways of international concern
морской путь — sea route / lane
навигационные пути — navigation / sailing routes
-
25 путь
[put'] m. (gen., dat., prepos. e pl. пути)1.1) strada (f.), camminoстоять на чьём-л. пути — sbarrare il passo a qd
пути сообщения — comunicazioni (pl.), vie di comunicazione
2) binario3) viaggioдержать путь в... — andare a...
4) modo2.◆стоять на пути у + gen. — bloccare la strada ( anche fig.)
-
26 путь
пут||ьм1. (дорога) ὁ δρόμος, ἡ ὁδός/ ж.-д. ἡ γραμμή:запасной \путь ἡ πλαγία γραμμή· \путьй сообщения οἱ συγκοινωνίες· санный \путь δρόμος γιά τά ἐλκηθρα· морской \путь ἡ θαλασσία ὀδός· во́дным \путьем διά θαλασσής· воздушным \путьем ἀεροπορικώς· на моем \путьй στό δρόμο μου· проложить \путь (тж. перен) ἀνοίγω δρόμο· сбиться с \путьй а) χάνω τό δρόμο, б) перен παρεκκλίνω (или ἐκτρέπομαι) ἀπ' τόν δρόμο·2. перен ὁ δρόμος, ἡ ὁδός:по ленинскому \путьй στό δρόμο τοῦ λενι-νισμοδ· \путь к миру ὁ δρόμος πρός τήν εἰρήνη·3. (путешествие) τό ταξίδι:пуститься в \путь ξεκινώ γιά ταξίδι· счастливого \путьй! καλό ταξίδι!· держать \путь κατευθύνομαι, πορεύομαι, πηγαίνω· в двух днях \путьй от... δυό μέρες δρόμος ἀπό...·4. \путьи мн. анат. οἱ πόροι:дыхательные \путьи́ τα ἀναπνευστικά ὀργανα· желчные \путьй τά χολαγωγά ἀγγεΐα·5. (способ) τό μέσο[ν], ὁ τρόπος:каки́м \путьем? μέ τί τρόπο;· любым \путьем μέ κάθε μέσο, μέ κάθε τρόπο· тем или иным \путьем μέ τόν δνα ἡ τόν ἄλλο τρόπο· окольным \путьем, окольными \путьями ἐμμεσα, ἐμμέσως, ἀπό πλάγιο δρόμο· ◊ последний \путь ἡ κηδεία, τό τελευταίο ταξ(ε)ίδι· по \путьй στό δρόμο μου, καθ' ὀδόν наставить кого́-л. на \путь истины βάζω (или φέρνω) κάποιον στον ἰσιο δρόμο· совратить с \путьй ξεμυαλίζω, ἀποπλανώ· Млечный Путь астр. ὁ Γαλαξίας. -
27 проложить
1. line2. lay; pave; force; interlay; drawпроложил кабель; проложенный кабель — layed out a cable
3. hew4. pave5. sinkСинонимический ряд:1. провести (глаг.) провести; протянуть2. проторить (глаг.) протоптать; проторить -
28 путь
м.1. (дорога) гъогупроложить путь гъогу пщэн2. (сообщение, способ передвижения) гъогуводный путь псы гъогу3. ж.-д. гъогупоставить поезд на запасный путь мэшIокур гъогу хэщыгъэм тебгъэуцон4. (путешествие, поездка) гъогу, гъогууанво время пути гъогум тетэу3. перен. (направление) гъогусоциалистический путь развития хэхъоныгъэм исоциалистическэ гъогу◊ Млечный Путь астр. Шыф Лъагъу -
29 путь
1) yolпроложить путь - yol açmaqморской путь - deñiz yolu2) (путешествие) yol, seyaatотправиться в путь - yolğa çıqmaq3) анат. yol, yollarдыхательные пути - nefes yolları4) (перен. направление деятельности) yol, usulпути развития науки - ilimniñ inkişaf yollarıжизненный путь - ömür yolu, ayat yoluнам с вами по пути - yolumız birсчастливого пути! - yoluñız açıq olsun!, oğurlar olsun!, oğurlı yollar olsun! -
30 путь
1) ёлпроложить путь - ёл ачмакъморской путь - денъиз ёлу2) (путешествие) ёл, сеяатотправиться в путь - ёлгъа чыкъмакъ3) анат. ёл, ёллардыхательные пути - нефес ёллары4) (перен. направление деятельности) ёл, усулпути развития науки - илимнинъ инкишаф ёлларыжизненный путь - омюр ёлу, аят ёлунам с вами по пути - ёлумыз бирсчастливого пути! - ёлунъыз ачыкъ олсун!, огъурлар олсун!, огъурлы ёллар олсун! -
31 проложить
сов1) (трубы, дорогу) lay, build [bɪld]проложи́ть трубопрово́д — lay the pipeline
проложи́ть тропу́ через ле́с — cut/open a path (blaze a trail) through the forest
2) ( сделать прослойку) pack with/inпроложи́ть стекло́ бума́гой — pack glassware in paper
• -
32 путь
м1) Weg m; Bahn f3) (путешествие, дорога) Reise f4)••счастливого пути! — glückliche Reiseнам не по пути — unsere Wege trennen sichтаким путем — so, auf diese Weise, auf diesem Wegeстоять на чьем-либо пути — j-m (D) im Wege stehen (непр.) viидти своим путем — seinen eigenen Weg gehen (непр.) (s)проводить кого-либо в последний путь — j-m (D) das letzte Geleit geben (непр.) -
33 проложить
(путь) ӯдяӈӣ-мӣ; (дорогу) хоктоӈи-мӣ -
34 проложить
сов. что1. сохта кушодан, кашидан; проложить дорогу в горах дар кӯҳсор роҳ сохтан (кушодан) дар кӯҳистон роҳ баровардан2. андохгани фарш кардан, густурдан, паҳн кардан3. мондан, гузоштан (чизеро дар байни атрофи ягон низ); проложить стеклянную посуду бумагой дар байни зарфи шишагӣ коғаз мондан <> проложить дорогу (путь) кому-чему роҳ кушодан (додан); проложить курс корабля рӯи харита роҳи киштиро муайян кардан; проложить себе дорогу (путь) ба худ роҳ кушодан, комёб (соҳиб) шудан, муваффақ шудан; грудью проложить себе дорогу бо захмат ба худ рох кушодан, бо машакқат роҳ ёфтан -
35 путь
(род., дат., предл. п. ед. ч. \путьи, твор. п. \путьём, мн. ч. 11) С м. неод.1. tee (ka ülek.), rada; rööbastee; водный \путьь veetee, воздушный \путьь õhutee, морской \путьь meretee, \путьь в горах mägitee, tee mägedes, \путьь, ведущий на север põhja viiv v suunduv tee, зимний \путьь talitee, санный \путьь reetee, тупиковый \путьь umbtee, tupik, торговый \путьь kaubatee, запасный v запасной \путьь varutee, Млечный Путь astr. Linnutee, рельсовый \путьь rööbastee, железнодорожные \путьи raudteed, raudteevõrk, поезд стоит на втором \путьи rong seisab teisel teel, по \путьям ходить воспрещается raudteel käimine (on) keelatud, \путьь следования liikumistee, \путьи сообщения ühendusteed, \путьи отступления taganemisteed, объездной \путьь ümbersõidutee, окольными v обходными \путьями (1) ringi, kaudseid teid pidi, kaudsel teel, kaude, (2) ülek. sahkermahkri kaudu, kõverteid pidi, идти, не разбирая \путьи teed valimata astuma v minema, встретить по \путьи teel kohtama, зайти по \путьи üksiti v mööda minnes sisse astuma, преградить \путьь teed tõkestama, \путьь торможения, тормозной \путьь pidurdusteekond, \путьь тока el. voolurada, \путьь относительного грунта mer. põhjakurss, kurss kalda(märkide) suhtes, \путьь относительно воды mer. tõeline kurss, в \путьь teele, в \путьи teel, пуститься v двинуться v тронуться в \путьь teele asuma, идти каким \путьём millist teed valides v millist teed mööda minema, kustkaudu, другим \путьём teist teed, teistkaudu, ближним v коротким \путьём lühimat teed pidi, ехать просёлочным \путьём külavaheteidpidi sõitma, мирным \путьём rahulikul teel, экспериментальным \путьём katsetades, katse v eksperimendi teel, сбиться с \путьи teelt eksima, teed kaotama (ka ülek.), куда \путьь держишь? kõnek. kuhu lähed? mis tee jalge all on? \путьь решения вопроса probleemi lahendusviis, жизненный \путьь elutee, -rada, пройденный \путьь läbitud tee (ka ülek.), боевой \путьь lahingutee, sõjatee, стать на \путьь борьбы võitlusteele asuma, võitlema hakkama, стать на \путьь социализма sotsialismiteed valima, проложить \путьь teed rajama, расчистить \путьь teed puhastama (ka ülek.), идти своим \путьём ülek. oma rada minema, становиться на лёгкий \путьь kergemat teed valima, на ложном \путьи ülek. vääratel seisukohtadel, быть на \путьи к чему mida saavutamas v millele lähenemas olema, быть на \путьи к чему mida saavutamas v millele lähenemas olema;2. reis, sõit, tee(kond); добрый v счастливый \путьь, счастливого v доброго \путьи head teed, õnnelikku reisi, в \путьи sõidu ajal, teel, два дня \путьи kahe päeva tee(kond), на обратном \путьи tagasisõidul, tagasiteel;3. \путьи мн. ч. anat. teed; дыхательные \путьи hingamisteed;4. kõnek. van. tolk, tulu, kasu; в нём \путьи не будет temast õiget asja ei saa v õiget tolku ei tule;5. aj. õukonnaamet(kond) (Vana-Venemaal); ловчий \путьь jahi(amet)kond, конюший \путьь talliamet; ‚ комупо \путьи kellel on üks tee;без \путьи madalk. (ilma)asjata;\путьи kellel tee peal ees olema;стоять поперёк \путьи кому kellel risti tee peal ees olema;направить на \путьь истины vна истинный \путьь кого keda õigele teele juhatama, tõeteele juhtima;наставить на \путьь кого kellele elutarkust jagama v õpetama;проложить \путьь vдорогу чему, к чему, куда millele teed rajama;находить vнайти \путьь к сердцу кого kelle hinge v südame juurde teed leidma;проводить в последний \путьь кого keda viimsele teekonnale saatma -
36 проложить
-ложу, -ложишь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. проложенный, βρ: -жен, -а, -оρ.σ.μ.1. τοποθετώ, βάζω κατά μήκος• εκτείνω• απλώνω•проложить половики по коридорам απλώνω τα χαλιάστους διαδρόμους.
2. ανοίγω, διανοίγω, φτιάχνω•проложить дорогу через лес διανοίγω δρόμο στο δάσος.
3. σημειώνω τη διαδρομή (στο χάρτη).4. παρεμβάζω, τοποθετώ ανάμεσα•проложить стеклянную посуду соломой βάζω ανάμεσα στα γυαλικά, άχυρο.
εκφρ.проложить дорогу (путь) – ανοίγω το δρόμο (δημιουργώ ευνοϊκές συνθήκες ανάπτυξης)•проложить себе дорогу – σταδιοδρομώ μόνος μου. -
37 проложить
1. сов. чтоһалыу, үткәреү, һуҙыу2. сов. чтонанести на картуһыҙыу, картаға төшөрөү3. сов. чтопереложитьараға (уртаға) һалып ҡалдырыу (ҡыҫтырыу), аралаштырып һалыу -
38 Проложить,
прокладывать - aperire (viam rectam; iter ferro); facere (viam sibi; semitam);• проложить себе дорогу (мечом) через стан (ряды) (врагов) - agere limitem per agmen;
• проложить морской путь - viam per mare sternere;
-
39 проложить
совер.1. (провести) айгæрдын, акæнынпроложить дорогу через лес – хъæды фæндаг айгæрдын
2. (вложить между чем-л.) бавæрын -
40 проложить
совcolocar vt; ( построить) construir vt; (дорогу и т. п.) abrir vt; (нанести на карту, курс, путь и т. п.) traçar vt, ( переложить чем-л) interpor vt, intercalar vt, pôr vt (como enchimento)
См. также в других словарях:
ПРОЛОЖИТЬ — ПРОЛОЖИТЬ, проложу, проложишь, совер. (к прокладывать), что. 1. Положить вдоль, протянуть. Проложить половики по коридорам. 2. (несовер. также пролагать). Создать, устроить, образовать, провести, проторить (дорогу, путь и т.п.). Проложить дорогу… … Толковый словарь Ушакова
ПУТЬ — муж. (в вор. путь жен.) дорога, ездовая, накатанная полоса, ходовая тропа. Проложить путь. Мощеные пути. Пути непроезжие, распутица. Зимний, летний путь. Путь дорожка! общее пожелание встречному. | Самая езда, ходьба, плаванье, и | время, срок,… … Толковый словарь Даля
ПУТЬ — пути, пути, путь, путём, о пути, мн. пути, путей, путям, м. 1. Полоса земли, предназначенная, приспособленная для передвижения, то же, что дорога в 1 знач. «Кибитка летела по гладкому зимнему пути.» Пушкин. Проложить путь. куда–н. Летний путь. || … Толковый словарь Ушакова
путь — и, м. 1. Полоса земли, служащая для езды и ходьбы; дорога. Проложить новый путь. □ Выхожу один я на дорогу; Сквозь туман кремнистый путь блестит. Лермонтов, Выхожу один… Они, видите, поехали прямой дорогой, только ухабистой, где коням настоящего… … Малый академический словарь
ПРОЛОЖИТЬ — ПРОЛОЖИТЬ, ожу, ожишь; оженный; совер., что. 1. Устроить, провести (путь, линию связи). П. железнодорожные пути. П. нефтепровод. П. себе дорогу (также перен.: добиться хорошего положения в жизни). П. путь, дорогу кому чему н. (также перен.:… … Толковый словарь Ожегова
путь — и; м. 1. Полоса земли, служащая для передвижения (езды и ходьбы); дорога. Проложить новый п. (также: стать первооткрывателем, первопроходчиком в каком л. деле). Прямой, извилистый п. Зимний, летний п. П. в горах, в горы. Путь дорога, путь дорожка … Энциклопедический словарь
путь движения — ▲ путь ↑ передвижение проложить. протоптать. подъем. спуск (крутой #). ↓ переправа … Идеографический словарь русского языка
путь — и/; м. см. тж. на пути, на пути, по пути, путём, путевой 1) Полоса земли, служащая для передвижения (езды и ходьбы); дорога. Проложить новый путь. (также: стать первооткрывателем, первопроходчи … Словарь многих выражений
проложить — ложу, ложишь; проложенный; жен, а, о; св. что. 1. Положить, протянуть вдоль чего л. или перекинуть через что л. П. половики по коридорам. П. мосты через реки. П. каналы в засушливых районах страны. П. железнодорожные пути. П. нефтепровод. П.… … Энциклопедический словарь
проложить — ложу/, ло/жишь; проло/женный; жен, а, о; св. см. тж. прокладывать, прокладываться, пролагать, пролагаться, прокладывание … Словарь многих выражений
Проложить — сов. перех. 1. Оставить, образовать (след, тропу, дорогу и т.п.), пройдя или проехав. 2. Расчистить (путь, дорогу); продвинуться, устраняя препятствия. 3. Положить, расположить, уложить в определенном направлении. отт. Построить, соорудить… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой