Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

производить+в+чин

  • 1 производить

    произвести и произвесть
    1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;
    2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];
    3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;
    4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;
    5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -
    1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;
    2) вироблений, спродукований;
    3) переведений, зроблений, відбутий;
    4) виведений з чого;
    5) попромований в що. -ться -
    1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;
    2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;
    3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;
    4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;
    5) промуватися, бути попромованим.
    * * *
    I несов.; сов. - произвест`и
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́
    2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти
    3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти
    5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти
    6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)
    7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити
    II несов. см. соизволять

    Русско-украинский словарь > производить

  • 2 действие

    1) дія, діяння;
    2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;
    3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.
    * * *
    1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження
    2)

    де́йствия — (мн.: поступки, поведение) дії, род. п. дій, вчи́нки, -ків

    3) театр. ді́я, акт, -у
    4) мат. ді́я

    Русско-украинский словарь > действие

  • 3 произведение

    1) (действие) зродження, сплодження, зрощення; створення, витворення; зроблення, зчинення, учинення, справлення, спричинення чого; вироблення, спродукування; переведення; виведення; (в чин) попромування; срв. Производить;
    2) твір, утвір, витвір (- твору), виплід (-плоду); (изделие) продукт, вирі[о]б (-робу); (только литературное, научное) писання; срв. Порождение 3. [І от повстають так з почування, з уяви ті перші утвори людського духа, ті виплоди людської творчости, які потім назвали поезією (Єфр.). Письменство, як витвір і продукт культурної меншости (Єфр.). Твори світової літератури. Писання П. Мирного]. -ния природы, ума, человеческого духа - витвори (утвори) природи, розуму, людського духу. Научное, литературное -ние - науковий, літературний (письменський) твір, наукове, літературне писання. -ние искусства - мистецький твір. Художественное, классическое -ние - художній, класичний твір. Поэтическое -ние - поетичний твір, (а во мн. также) поезії (-зій). -ния нашей промышленности - продукти, вироби нашої промисловости;
    3) мат. - здобуток (-тку).
    * * *
    1) ( действие) прове́дення, прова́дження, прово́дження; ство́рення, утво́рення, ство́рювання, утво́рювання
    2) ( продукт творчества) твір, род. п. тво́ру; ( создание) ви́твір, -твору, у́твір; ( изделие) ви́ріб, -робу
    3) мат. добу́ток, -тку

    Русско-украинский словарь > произведение

  • 4 совершать

    несов.; сов. - соверш`ить
    1) ( делать) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти, чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти; ( производить) прова́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш; (преим. о чём-л. дурном) ко́їти, ско́їти, сов. споді́яти; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти; ( исполнять) вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати; (несов.: вершить) верши́ти

    \совершатьть нападе́ние — учиня́ти, учини́ти (роби́ти, зроби́ти) на́пад

    ши́ть переворо́т — учини́ти (зроби́ти, здійсни́ти) переворо́т

    \совершать ши́ть перелёт — зроби́ти перелі́т

    \совершать ши́ть покуше́ние — зроби́ти (учини́ти) за́мах

    \совершать ши́ть преступле́ние — учини́ти зло́чин

    2) (заключать - об условии, договоре) канц. склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш), уклада́ти, укла́сти
    3) ( об обряде) справля́ти, спра́вити, -влю, -виш и мног. посправля́ти; ( о богослужении) пра́вити несов., відправля́ти, відпра́вити и мног. повідправля́ти

    Русско-украинский словарь > совершать

См. также в других словарях:

  • производить в чин — См …   Словарь синонимов

  • чин — Устав, обряд, порядок; достоинство, звание, сан. Ср. . См. план, порядок, степень, церемония . принять ангельский чин, производить в чин... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999 …   Словарь синонимов

  • чин — а; мн. чины; м. 1. В России до 1917 г.: разряд, класс военных и гражданских служащих, получаемый по установленному порядку; лицо этого разряда, класса. Полковничий ч. В чине поручика. Получить ч. Гражданский ч. Младший, старший ч. Ч. офицера,… …   Энциклопедический словарь

  • чин — род. п. а, чиновник, укр. чин чин, образ, способ , блр. чын – то же, др. русск. чинъ порядок, правило, степень, чин, должность, собрание , ст. слав. чинъ τάξις (Зогр., Мар., Ассем., Супр., древняя основа на u; см. Мейе, Et. 453), болг. чин… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • чин — а; мн. чины/; м. см. тж. чин чином, чин по чину, чин чинарём 1) а) В России до 1917 г.: разряд, класс военных и гражданских служащих, получаемый по установленному порядку; лицо этого разряда, класса. Полковничий чин …   Словарь многих выражений

  • производить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я произвожу, ты производишь, он/она/оно производит, мы производим, вы производите, они производят, производи, производите, производил, производила, производило, производили, производящий, производимый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • чин — (слово церковно православного происхождения) (Пс.109:4 ; Евр.5:6 ,10; Евр.6:20 ; Евр.7:11 ,17,21) образ, значение, устав (от древнерусск. «чинить» производить, как в выражениях: «чин крещения», «чин погребения») …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • чин — (слово церковно православного происхождения) (Пс.109:4 ; Евр.5:6 ,10; Евр.6:20 ; Евр.7:11 ,17,21) образ, значение, устав (от древнерусск. «чинить» производить, как в выражениях: «чин крещения», «чин погребения») …   Полный и подробный Библейский Словарь к русской канонической Библии

  • Производить — несов. перех. 1. Делать, совершать. 2. Создавать, вызывать существование чего либо. 3. Вырабатывать, изготовлять, выпускать. 4. Давать жизнь, рождать. 5. Вызывать, порождать. 6. устар. Присваивать звание, чин. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Россия во второй четверти XVIII в. — Борьба за власть внутри господствующего класса В политической жизни России вторая четверть XVIII в. характеризуется борьбой внутри дворянства и дворцовыми переворотами. Петр I скончался 28 января 1725 г. и не успел перед смертью назначить себе… …   Всемирная история. Энциклопедия

  • Сперанский Михаил Михайлович — Сперанский (Михаил Михайлович) знаменитый государственный деятель. Сын священника; родился 1 января 1772 г., учился во владимирской семинарии, а затем в главной семинарии при Александро Невском монастыре в Петербурге, в которой по окончании курса …   Биографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»