провісник

 ч

 1. віщун, провісник;

 2. поет-пророк

 ч

 1. провісник;

 2. симптом (мед.)

проповідник, проповідувач, провісник Г.

Гете, Йоган Вольфганг (1749, Франкфурт-на-Майні - 1832) - нім. поет, філософ, природознавець. Освіту здобув в ун-тах Ляйпцига і Страсбурга. Формування світогляду Г. відбувалося під впливом Гердера, Ляйбніца, Руссо, Спінози. Перші творчі здобутки Г. були щільно пов'язані з духом романтизму руху "Буря і натиск", одним із лідерів якого, поряд з Гердером, він був. До чільних ідей раннього періоду творчості Г. (виразно втілених у "Стражданнях молодого Вертера" та першій частині "Фауста") належить ідея нехтування усім буденно узвичаєним заради спонтанного вияву почуттів та внутрішньої автентичності З. годом, після поїздки до Італії 1786 р., Г. дійшов висновку про доконечну обґрунтованість позиції рівноваги між романтизмом і класицизмом, язичництвом і гуманізмом. Г. був одним з перших провісників органічного світогляду, заснованого на розумінні світу як живої монадної цілісності, утвореної із множини таких самих монадних різномасштабних форм, що органічно самореалізуються на всіх рівнях і в усіх сферах буття. Розроблене на цих засадах натурфілософське вчення Г. підпорядковане з'ясуванню природи первинних живих форм - прафеноменів, що уособлюють єдність у поступальних трансформаціях різноманітних живих цілісних утворень (рослинного, тваринного світу). Всі вияви сущого є полярними та рівночасно взаємодоповняльними: відштовхування й тяжіння, роз'єднання та єднання, сутність і явище, ціле й частини, дух і матерія, людина і природа. Розмисли Г. у галузі метафізики базувалися на філософії Спінози і тяжіли до пантеїзму. Пантеїстичні ідеї у поєднанні з деякими принципами монадології Ляйбніца створювали підстави для орієнтації Г. на панпсихізм.

[br]

Осн. тв.: "Страждання молодого Вертера" (1774); "Нариси про метаморфоз рослин" (1790); "Фауст" (1790 - 1833); "Поезія та істина". В 4 т. (1811 - 1833) та ін.

Достоєвський, Федір Михайлович (1821, Москва-1881) - рос. письменник, мислитель, публіцист. Увійшов у європейську філософську традицію (й світову філософію в цілому) завдяки глибокому художньо-філософському осмисленню фундаментальних екзистенційних проблем людського буття. Формування світогляду Д. визначає поєднання ідей "натуральної школи" (молодий Д. - спадкоємець Гоголя й шанувальник Бєлінського) і радикалізму, властивого романтизмові. Арештований у 1849 р. за участь в гуртку петрашевців, він переживає спочатку, внаслідок інсценізації страти, момент екзистенційного пробудження. Пізніше, після зіткнення з реаліями каторжного життя, з одного боку, і осмислення релігійно-моральних інтенцій народної свідомості, з другого, вступає у період "переродження переконань". Останній привів до зміщення уваги з перетворення зовнішніх умов суспільного життя, як основного засобу подолання дисгармоній людського буття, на перебудову внутрішнього, духовного світу людини, а також до переконаності у розбіжності шляхів Росії та Заходу. Д. наголошує на тому, що західноєвропейська цивілізація, внаслідок органічно властивих їй вад - утилітаризму і відсутності "братського" першопринципу єднання людей, перетворила суспільство на індивідуалістичний "мурашник" і тому не лише не має позитивного значення для рос. людини, а й не заслуговує на гідне місце в подальшому історичному поступі. Як рушій історії, людська свобода є двоїстою і може бути чинником як відходу людини від Бога, так і її наближення до нього й тому повноцінного, духовно насиченого існування. Повноцінність буття людини в історії полягає не в позірній величі видатних історичних осіб, а в духовному самоздійсненні кожної особистості. Втім, хоча в історії немає "маленьких" людей (оскільки навіть нікчемність соціального статусу не применшує самоцінності будь-якої людини, зумовленої її неповторністю), в різних культурах переважає один з двох можливих основних варіантів духовної самореалізації індивіда - або демонічна снага, за принципом "все дозволено", що зумовлює відречення людини від Бога аж до богоборства й самообожнення; або ж - подолання негативних спонук "свого підпілля", виявлення і дбайливе плекання морального й духовного багатства людської душі, що може сягнути, зрештою, щаблю святості Д. ля Заходу типовим є перший варіант, для Росії - другий. Рос. народ, на переконання Д., має врятуватися не в комунізмі, не в механічних формах європейського соціалізму, а через єднання вищих станів суспільства з народом та їхнє прилучення до ідеї православ'я, справжніх християнських ідеалів всебратської злуки в любові та загальної вселюдської гармонії. Ці думки Д. здійснили безпосередній вплив на В. Соловйова та його осмислення рос. ідеї, а також на наступних її адептів. Внесок Д. у світову культуру й, зокрема, філософію полягав не стільки в розробці однієї із самобутніх національних ідей, як у своєрідному філософському осмисленні екзистенційних обріїв існування людства, в розширенні й поглибленні "самого метафізичного досвіду" (Флоровський). Як один із провісників екзистенційного філософування, він був переконаний, що в історії, зрештою, торжествують не мільйони людей, не потужні матеріальні сили, а "непомітна спочатку думка і часто якогось, вочевидь, найнікчемнішого з людей". Такий підхід становив внутрішній стрижень власне художньої творчості Д., яку він розумів як "реалізм у вищому сенсі". Саме такий "реалізм" був спроможний розгледіти за зовнішніми обставинами й подіями у їх найскладніших переплетіннях найглибші спонуки і найтонші нюанси дій неповторної людської індивідуальності. Якісно новими є твори Д. і за своєю формою, вимагаючи від читача активної співучасті з автором у розв'язанні порушених проблем, формування спромоги до особистого вибору у складних моральних колізіях Г. либина і своєрідність мислення Д. як письменника й філософа зробили його творчість надбанням культури усього людства.

[br]

Осн. тв.: "Біднілюди"(1847); "Записки з підпілля" (1864); "Гравець" (1866); "Злочин і покарання" (1865); "Ідіот" (1874); "Біси" (1871 - 1872); "Щоденник письменника" (1876); "Брати Карамазови" (1879-1880) та ін.

1) легат, папський посол

2) посол, посланник; делегат

3) легат, намісник провінції

заповідати

* * *

1) легат, папський посол

2) посол; посланник; посланець, емісар

3) ( у Стародавньому Римі) намісник полководця, легат; легат, намісник провінції

1) екзарх, намісник візантійського імператора

2) церк. екзарх

* * *

1) icт. екзарх, намісник візантійського імператора ( у віддалених провінціях)

2) цepк. екзарх

1) легат, папський посол

2) посол; посланник; посланець, емісар

3) ( у Стародавньому Римі) намісник полководця, легат; легат, намісник провінції

Кусочек

1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];

2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;

3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];

4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;

5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].

* * *

1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка

2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у

1. n

1) постачання; поставка

2) pl припаси, продовольство, провіант, ресурси (для армії)

3) звич. pl запас

4) pl затверджені парламентом асигнування

5) pl утримання (грошове)

6) тимчасовий заступник (учителя тощо)

7) тимчасове заміщення посади (священика тощо)

8) тех. подача, живлення; притік (повітря тощо)

9) ек. пропозиція, пропонування

2. v

1) постачати (щось — with)

2) доставляти, поставляти; давати

3) відшкодовувати, повертати; задовольняти (потреби)

4) (тимчасово) заміщати, заступати (когось)

5) тех. подавати, підводити (струм); живити

див. supplely

* * *

1) pl запас

2) pl припаси; продовольство, провіант; ресурси ( для армії); приналежності, приладдя; товари

3) постачання; поставка; вiйcьк. постачання

4) pl асигнування на витрати уряду, затверджені парламентом ( у Великій Британії)

5) pl утримання ( грошове)

6) тимчасовий замісник (учителя, священика); тимчасове заміщення посади (учителя, священика)

7) eк. пропозиція ( supply side)

8) тex. подача, живлення, підведення; приплив ( повітря)

1) ( with) постачати, забезпечувати

2) поставляти, доставляти, давати; живити

3) заповнювати, надолужувати, відшкодовувати (недолік, дефект); задовольняти (потреби, бажання)

4) ( тимчасово) заміщати (кого-небудь, учителя)

5) тex. подавати, підводити ( струм); живити, постачати, забезпечувати

1. n

1) передвістя

2) пропонування ціни

2. v

1) передвіщати, провіщати; обіцяти

2) передчувати

3. past і p.p. від bide

* * *

1) арх. ознака, прикмета, передвістя

2) дiaл. пропозиція ( ціни)

1) іст. сатрап

2) жорстокий начальник; адміністратор-самодур; деспот

* * *

1) сатрап ( намісник провінції в Древній Персії)

2) жорстокий начальник, деспот

3) cл.; cл. другорядний партійний бос

1) icт. екзарх, намісник візантійського імператора ( у віддалених провінціях)

2) цepк. екзарх

1) сатрап ( намісник провінції в Древній Персії)

2) жорстокий начальник, деспот

3) cл.; cл. другорядний партійний бос

1) pl запас

2) pl припаси; продовольство, провіант; ресурси ( для армії); приналежності, приладдя; товари

3) постачання; поставка; вiйcьк. постачання

4) pl асигнування на витрати уряду, затверджені парламентом ( у Великій Британії)

5) pl утримання ( грошове)

6) тимчасовий замісник (учителя, священика); тимчасове заміщення посади (учителя, священика)

7) eк. пропозиція ( supply side)

8) тex. подача, живлення, підведення; приплив ( повітря)

1) ( with) постачати, забезпечувати

2) поставляти, доставляти, давати; живити

3) заповнювати, надолужувати, відшкодовувати (недолік, дефект); задовольняти (потреби, бажання)

4) ( тимчасово) заміщати (кого-небудь, учителя)

5) тex. подавати, підводити ( струм); живити, постачати, забезпечувати

1) хазя́їн, госпо́дар; вла́сник

2) вели́кий худо́жник, ма́йстер

3) кваліфіко́ваний робітни́к

4) (шкільни́й) учи́тель

5) глава́ ко́ле́джу

6) капіта́н торгове́льного судна́

7) фахіве́ць, ма́йстер

8) магі́стр ( учений ступінь)

9) пе́рший оригіна́л ( у звукозапису)

10) пан, пани́ч (у звертанні до юнака: Master Henry)

11) attr. головни́й, провідни́й, керівни́й

1) опано́вувати, оволодіва́ти, вивча́ти

2) подола́ти; підкори́ти собі́; спра́витися, впо́ратися

3) перебо́рювати ( труднощі)

4) керува́ти, управля́ти