-
1 проволочений
техн. проборонённый, проволоченный, протя́нутый -
2 проволакивать
проволочь и проволочить1) проволікати, проволокти, протягати, протягти - кого, що, (сквозь что) протягати, протягти крізь що. [Протягла нитку крізь намистину]. -вать проволоку - протягати дріт;2) (время) зволікати, дляти, продляти (час), (дело) зволікати (справу); см. Длить, Тянуть. Проволоченный - проволочений, протягнений. -ваться -1) проволікатися, протягатися (через що);2) длятися, зволікатися з чим. -лочиться - проволочитися, прошлятися якийсь час.* * *несов.; сов. - проволоч`ить1) проволіка́ти, проволокти́ и проволочи́ти2) (несов.: время) протягти́, протягну́ти -
3 протаскать
известное время)1) протаскати, протягати що (який час). [Цілий день протаскав дрова (Ум.)];2) (проносить одежду) протягати (одежу);3) (проводить кого) протягати, проволочити кого. [Два роки його по судах протягали]. Протасканный - протасканий, протяганий; проволочений.* * *1) протяга́ти, протаскати2) ( проносить) проноси́ти, протяга́ти, протаска́ти3) (кого-л.) протяга́ти, проволочи́ти, протаска́ти -
4 протаскивать
протащить протягати, протягти, проволікати, проволокти, проволочити, (что-л. громоздкое, вульг.) проперти, протарабанити, протарганити що крізь що, що повз що, куди. Протащенный - протягнений и протягнутий, проволочений.* * *несов.; сов. - протащ`ить1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, прота́скувати, протаска́ти; ( проволакивать) проволіка́ти, проволокти́ и проволочи́ти2) (перен.: неприметным или обманным путём проводить что-л.) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягнути, прота́скувати, протаска́ти3) (перен.: подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти
См. также в других словарях:
проволочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проволочити … Український тлумачний словник
проволочений — 1 дієприкметник протягнений проволочений 2 дієприкметник проборонований … Орфографічний словник української мови
