-
81 да что говорить
• ЧТО И ГОВОРИТЬ; (ДА) ЧТО (ТАМ <ТУТ, И>) ГОВОРИТЬall coll[these forms only; indep. clause or sent adv (parenth); fixed WO]=====⇒ definitely, undoubtedly, truly (used to emphasize that there is no reason to argue or disagree with the statement that precedes or follows):- true;- to be sure;- sure enough;- [in limited contexts] really and truly.♦ "Ну, при нём-то [председателе сельсовета] не будут подкладывать", - сказал он, опуская бинокль. "Что и говорить, при нем не посмеют", - согласились женщины... (Искандер 3). "Well, with him [the chairman of the village soviet] there they won't cheat," he said, lowering the binoculars. "No question about it, with him there they won't dare," the women agreed... (3a).♦ [Комсорг:] Вон у химиков, вы посмотрите, у них дела гораздо хуже. Да что говорить! (Вампилов 3). [Komsomol Organizer:] In the chemistry department it's much worse, that's for sure! (3a).♦ Да что тут говорить, вопиющую несправедливость её [Фаины] упорства мог снести только Лева... (Битов 2). Really and truly, only Lyova could have borne the flagrant injustice of her [Faina's] stubbornness... (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > да что говорить
-
82 да что и говорить
• ЧТО И ГОВОРИТЬ; (ДА) ЧТО (ТАМ <ТУТ, И>) ГОВОРИТЬall coll[these forms only; indep. clause or sent adv (parenth); fixed WO]=====⇒ definitely, undoubtedly, truly (used to emphasize that there is no reason to argue or disagree with the statement that precedes or follows):- true;- to be sure;- sure enough;- [in limited contexts] really and truly.♦ "Ну, при нём-то [председателе сельсовета] не будут подкладывать", - сказал он, опуская бинокль. "Что и говорить, при нем не посмеют", - согласились женщины... (Искандер 3). "Well, with him [the chairman of the village soviet] there they won't cheat," he said, lowering the binoculars. "No question about it, with him there they won't dare," the women agreed... (3a).♦ [Комсорг:] Вон у химиков, вы посмотрите, у них дела гораздо хуже. Да что говорить! (Вампилов 3). [Komsomol Organizer:] In the chemistry department it's much worse, that's for sure! (3a).♦ Да что тут говорить, вопиющую несправедливость её [Фаины] упорства мог снести только Лева... (Битов 2). Really and truly, only Lyova could have borne the flagrant injustice of her [Faina's] stubbornness... (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > да что и говорить
-
83 да что там говорить
• ЧТО И ГОВОРИТЬ; (ДА) ЧТО (ТАМ <ТУТ, И>) ГОВОРИТЬall coll[these forms only; indep. clause or sent adv (parenth); fixed WO]=====⇒ definitely, undoubtedly, truly (used to emphasize that there is no reason to argue or disagree with the statement that precedes or follows):- true;- to be sure;- sure enough;- [in limited contexts] really and truly.♦ "Ну, при нём-то [председателе сельсовета] не будут подкладывать", - сказал он, опуская бинокль. "Что и говорить, при нем не посмеют", - согласились женщины... (Искандер 3). "Well, with him [the chairman of the village soviet] there they won't cheat," he said, lowering the binoculars. "No question about it, with him there they won't dare," the women agreed... (3a).♦ [Комсорг:] Вон у химиков, вы посмотрите, у них дела гораздо хуже. Да что говорить! (Вампилов 3). [Komsomol Organizer:] In the chemistry department it's much worse, that's for sure! (3a).♦ Да что тут говорить, вопиющую несправедливость её [Фаины] упорства мог снести только Лева... (Битов 2). Really and truly, only Lyova could have borne the flagrant injustice of her [Faina's] stubbornness... (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > да что там говорить
-
84 что говорить
• ЧТО И ГОВОРИТЬ; (ДА) ЧТО (ТАМ <ТУТ, И>) ГОВОРИТЬall coll[these forms only; indep. clause or sent adv (parenth); fixed WO]=====⇒ definitely, undoubtedly, truly (used to emphasize that there is no reason to argue or disagree with the statement that precedes or follows):- true;- to be sure;- sure enough;- [in limited contexts] really and truly.♦ "Ну, при нём-то [председателе сельсовета] не будут подкладывать", - сказал он, опуская бинокль. "Что и говорить, при нем не посмеют", - согласились женщины... (Искандер 3). "Well, with him [the chairman of the village soviet] there they won't cheat," he said, lowering the binoculars. "No question about it, with him there they won't dare," the women agreed... (3a).♦ [Комсорг:] Вон у химиков, вы посмотрите, у них дела гораздо хуже. Да что говорить! (Вампилов 3). [Komsomol Organizer:] In the chemistry department it's much worse, that's for sure! (3a).♦ Да что тут говорить, вопиющую несправедливость её [Фаины] упорства мог снести только Лева... (Битов 2). Really and truly, only Lyova could have borne the flagrant injustice of her [Faina's] stubbornness... (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > что говорить
-
85 что и говорить
[these forms only; indep. clause or sent adv (parenth); fixed WO]=====⇒ definitely, undoubtedly, truly (used to emphasize that there is no reason to argue or disagree with the statement that precedes or follows):- true;- to be sure;- sure enough;- [in limited contexts] really and truly.♦ "Ну, при нём-то [председателе сельсовета] не будут подкладывать", - сказал он, опуская бинокль. "Что и говорить, при нем не посмеют", - согласились женщины... (Искандер 3). "Well, with him [the chairman of the village soviet] there they won't cheat," he said, lowering the binoculars. "No question about it, with him there they won't dare," the women agreed... (3a).♦ [Комсорг:] Вон у химиков, вы посмотрите, у них дела гораздо хуже. Да что говорить! (Вампилов 3). [Komsomol Organizer:] In the chemistry department it's much worse, that's for sure! (3a).♦ Да что тут говорить, вопиющую несправедливость её [Фаины] упорства мог снести только Лева... (Битов 2). Really and truly, only Lyova could have borne the flagrant injustice of her [Faina's] stubbornness... (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > что и говорить
-
86 что там говорить
• ЧТО И ГОВОРИТЬ; (ДА) ЧТО (ТАМ <ТУТ, И>) ГОВОРИТЬall coll[these forms only; indep. clause or sent adv (parenth); fixed WO]=====⇒ definitely, undoubtedly, truly (used to emphasize that there is no reason to argue or disagree with the statement that precedes or follows):- true;- to be sure;- sure enough;- [in limited contexts] really and truly.♦ "Ну, при нём-то [председателе сельсовета] не будут подкладывать", - сказал он, опуская бинокль. "Что и говорить, при нем не посмеют", - согласились женщины... (Искандер 3). "Well, with him [the chairman of the village soviet] there they won't cheat," he said, lowering the binoculars. "No question about it, with him there they won't dare," the women agreed... (3a).♦ [Комсорг:] Вон у химиков, вы посмотрите, у них дела гораздо хуже. Да что говорить! (Вампилов 3). [Komsomol Organizer:] In the chemistry department it's much worse, that's for sure! (3a).♦ Да что тут говорить, вопиющую несправедливость её [Фаины] упорства мог снести только Лева... (Битов 2). Really and truly, only Lyova could have borne the flagrant injustice of her [Faina's] stubbornness... (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > что там говорить
-
87 НО
носоюз sed.* * *Iони́ бы́ли там, но он их не ви́дел — estuvieron allí pero él no les vio
э́то возмо́жно, но едва́ ли вероя́тно — esto es posible pero poco probable
не то́лько там, но (так же) и здесь — no sólo allí sino también aquí
он не то́лько ви́дел их, но да́же и говори́л с ни́ми — no sólo los vio sino que habló con ellos
2) союз противительно-присоединительный peroони́ се́ли в тень, но и в тени́ бы́ло жа́рко — estaban sentados a la sombra pero allí hacía también calor
дед до́лго молча́л, но пото́м заговори́л — el abuelo estuvo callado un gran rato pero después habló
3) с. нескл. pero mма́ленькое "но" — una pequeña objeción, un pero
тут есть одно́ "но" — aquí hay un pero
II межд.безо вся́ких "но"!, никаки́х "но"! разг. — ¡sin ningún pero!
1) ( при понукании) ¡arre!, ¡hoe!, ¡iriá!2) ( в ответ на угрозу) ¡ya verás!* * *Iони́ бы́ли там, но он их не ви́дел — estuvieron allí pero él no les vio
э́то возмо́жно, но едва́ ли вероя́тно — esto es posible pero poco probable
не то́лько там, но (так же) и здесь — no sólo allí sino también aquí
он не то́лько ви́дел их, но да́же и говори́л с ни́ми — no sólo los vio sino que habló con ellos
2) союз противительно-присоединительный peroони́ се́ли в тень, но и в тени́ бы́ло жа́рко — estaban sentados a la sombra pero allí hacía también calor
дед до́лго молча́л, но пото́м заговори́л — el abuelo estuvo callado un gran rato pero después habló
3) с. нескл. pero mма́ленькое "но" — una pequeña objeción, un pero
тут есть одно́ "но" — aquí hay un pero
II межд.безо вся́ких "но"!, никаки́х "но"! разг. — ¡sin ningún pero!
1) ( при понукании) ¡arre!, ¡hoe!, ¡iriá!2) ( в ответ на угрозу) ¡ya verás!* * *conj. -
88 конец
кон||е́ц1. (окончание чего-л.) fino;вре́мя подхо́дит к \конеццу́ la tempo finiĝas;2. ekstremaĵo;pinto (кончик);♦ в оди́н \конец unudirekte;в о́ба \конецца́ tien kaj reen;положи́ть \конец чему́-л. meti finon al io, alfinigi ion;на худо́й \конец en la plej malbona okazo;со всех \конеццо́в све́та el ĉiuj partoj de la mondo;едва́ своди́ть \конеццы́ с \конецца́ми apenaŭ venki materialajn malfacilaĵojn, barakti en materialaj malfacilaĵoj;в \конецце́ \конеццо́в finfine.* * *м.1) (предел, граница) fin m, término m; extremo mконе́ц пути́ (доро́ги) — fin del camino
из конца́ в коне́ц — de un extremo a otro
- до конца2) ( последний момент) final m, fin mпод коне́ц — al fin, al final
коне́ц го́да — final del año
коне́ц неде́ли — fin de semana, week end
в конце́ дня — al final del día, al declinar (al terminar) el día
к концу́ ме́сяца — al final del mes, al finalizar (al terminar) el mes
бли́зиться к концу́ — tocar a su fin
3) ( какого-либо предмета) cabo m, punta f; extremo m, extremidad f; borde m, margen m ( край)4) разг. ( кончина) fin m; muerte fтут ему́ и коне́ц (пришёл) — aquí llegó su fin
5) разг. (путь, расстояние) distancia f, recorrido m, trecho mв о́ба конца́ — de ida y vuelta
в оди́н коне́ц — en una dirección
сде́лать большо́й коне́ц — cubrir una gran distancia
6) мор. ( канат) amarra f, cabo mотда́ть концы́! — ¡largar amarras!
7) мн. концы́ спец. ( обрезки) borra de algodón, estopa f••в конце́ концо́в — al fin y al cabo, al fin y a la postre, por último
без конца́ — continuamente, ininterrumpidamente, sin fin
оди́н коне́ц — un solo destino, un solo fin
на худо́й коне́ц — en el peor de los casos, por mal que vaya
в коне́ц — por completo
оди́н коне́ц — es inevitable
во все концы́ — por doquier, en todas partes
со всех концо́в — de todos los lados, de todas las partes
де́лать, начина́ть не с того́ конца́ — hacer, empezar al revés
конца́ нет (не ви́дно) — no tiene fin (término), no se ve el fin (el término)
конца́-кра́ю (кра́я) э́тому нет, ни конца́, ни кра́ю (кра́я) нет — no tiene límite; es más largo que un día sin pan
концо́в не найти́ — no saber (no encontrar) por donde empezar; no atar cabos
(и) де́ло с концо́м!, (и) де́лу коне́ц! — ¡todo está hecho!, ¡sanseacabó!
пря́тать (хорони́ть) концы́ в во́ду — borrar las huellas (hasta la sombra), tirar la piedra y esconder la mano
положи́ть (класть) коне́ц ( чему-либо) — poner fin (coto) (a)
своди́ть концы́ с конца́ми — arreglárselas; darse trazas
па́лка о двух конца́х — arma de dos filos
коне́ц - де́лу вене́ц погов. — el fin corona la obra
коне́ц! ( при радиопереговорах) — ¡corto!
* * *м.1) (предел, граница) fin m, término m; extremo mконе́ц пути́ (доро́ги) — fin del camino
из конца́ в коне́ц — de un extremo a otro
- до конца2) ( последний момент) final m, fin mпод коне́ц — al fin, al final
коне́ц го́да — final del año
коне́ц неде́ли — fin de semana, week end
в конце́ дня — al final del día, al declinar (al terminar) el día
к концу́ ме́сяца — al final del mes, al finalizar (al terminar) el mes
бли́зиться к концу́ — tocar a su fin
3) ( какого-либо предмета) cabo m, punta f; extremo m, extremidad f; borde m, margen m ( край)4) разг. ( кончина) fin m; muerte fтут ему́ и коне́ц (пришёл) — aquí llegó su fin
5) разг. (путь, расстояние) distancia f, recorrido m, trecho mв о́ба конца́ — de ida y vuelta
в оди́н коне́ц — en una dirección
сде́лать большо́й коне́ц — cubrir una gran distancia
6) мор. ( канат) amarra f, cabo mотда́ть концы́! — ¡largar amarras!
7) мн. концы́ спец. ( обрезки) borra de algodón, estopa f••в конце́ концо́в — al fin y al cabo, al fin y a la postre, por último
без конца́ — continuamente, ininterrumpidamente, sin fin
оди́н коне́ц — un solo destino, un solo fin
на худо́й коне́ц — en el peor de los casos, por mal que vaya
в коне́ц — por completo
оди́н коне́ц — es inevitable
во все концы́ — por doquier, en todas partes
со всех концо́в — de todos los lados, de todas las partes
де́лать, начина́ть не с того́ конца́ — hacer, empezar al revés
конца́ нет (не ви́дно) — no tiene fin (término), no se ve el fin (el término)
конца́-кра́ю (кра́я) э́тому нет, ни конца́, ни кра́ю (кра́я) нет — no tiene límite; es más largo que un día sin pan
концо́в не найти́ — no saber (no encontrar) por donde empezar; no atar cabos
(и) де́ло с концо́м!, (и) де́лу коне́ц! — ¡todo está hecho!, ¡sanseacabó!
пря́тать (хорони́ть) концы́ в во́ду — borrar las huellas (hasta la sombra), tirar la piedra y esconder la mano
положи́ть (класть) коне́ц ( чему-либо) — poner fin (coto) (a)
своди́ть концы́ с конца́ми — arreglárselas; darse trazas
па́лка о двух конца́х — arma de dos filos
коне́ц - де́лу вене́ц погов. — el fin corona la obra
коне́ц! ( при радиопереговорах) — ¡corto!
* * *n1) gener. borde, cola, cuerno, extremidad, fondo, margen (êðàì), orilla, cabo, chicote (верёвки, троса), dejo, extremo, fin, final, paradero, pie (страницы, реплики и т.п.), remate, suelo, tope, término, regatón2) navy. (êàñàá) amarra, virador (верёвки)3) colloq. (êîñ÷èñà) fin, (ïóáü, ðàññáîàñèå) distancia, muerte, rabo, recorrido, trecho4) amer. concho5) liter. coronación, coronamento, coronamiento6) eng. (свободный) chicote (троса), cuento, culata, lado vivo (провода, кабеля), terminal (провода), punta, termino, virador (снасть)7) econ. conclusión -
89 так
так1. (таким образом) tiel, tiamaniere;\так же, как... tiel same kiel...;\так и́ли ина́че tiel aŭ aliel, ĉiaokaze;\так наприме́р ekzemple;\так то́чно ĝuste tiel;\так, что́бы... tiel ke (+ imperativo);2. (настолько) tiom;он \так измени́лся, что... li tiom ŝanĝiĝis ke...;бу́дьте \так добры́ estu (tiom) afabla;3. частица (утвердительная) jes;4. союз (следовательно) do;\так вот где... do jen kie...;♦ и \так да́лее kaj tiel plu;\так ему́ и на́до kiel li meritis, tiel li profitis;\так и быть! do estu tiel!;\так как ĉar;\так себе́ разг. meze, iele;не \так ли? ĉu ne?;здесь что́-то не \так io ne taŭgas ĉi tie.* * *1) нареч. ( таким образом) así, de (esta) maneraтак, как ну́жно — como se debe
так же, как... — lo mismo que..., así como...
так и́ли и́на́че — de un modo o de otro
(и) так и э́так — así y así, ya de una manera ya de otra
не так ли? — ¿no es así?
сде́лайте так — hágalo así
так говори́тся — así se dice
так говоря́т — así (lo) dicen
говори́ть так, что́бы всем бы́ло слы́шно — hablar de manera que todos oigan
э́то тебе́ так (да́ром) не пройдёт! — ¡esto no te pasará así!; ¡esto no te quedará impune!
он так мно́го ходи́л, что уста́л — anduvo tanto que se cansó
она́ так умна́ — es tan inteligente
не так ско́ро — no tan de prisa
бу́дьте так до́бры́ — tenga la bondad (de)
3) частица утверд. eso, eso es, síтак он вам сказа́л? - И́менно так! — ¿eso le ha dicho? - ¡Precisamente eso!
4) союз ( следовательно) luego, puesтак вы его́ зна́ете! — ¡pero le conoce Ud.!
так вот где... — luego es aquí, donde..., pero es aquí, donde...
••так как союз — porque, ya que, puesto que, como
так называ́емый — (así) llamado, supuesto, sediciente
так сказа́ть разг. — por decirlo así
так и есть! — ¡así es!; ¡en realidad!
так и быть! — ¡sea así!, ¡así sea!
за так прост. — así como así, de balde, de mogollón
так его́ (её, их)! — ¡dale (dales) duro!
так ему́ и на́до — se lo merece; le está (muy) bien, le está bien empleado
так то́чно! воен. — ¡a sus órdenes!
так себе́ разг. — así, así; tal cual, medianamente; regular (в знач. сказ.); así no más (Лат. Ам.)
так на так прост. ( при мене) — taz a taz
как так? — ¿cómo así?
как бы не так! — ¡de ningún modo!, ¡ni por asomo!, ¡ni por esas!
тут что́-то не так — aquí hay gato encerrado
и так да́лее (сокр. и т.д.) — (y) así sucesivamente, etcétera (сокр. etc.)
* * *1) нареч. ( таким образом) así, de (esta) maneraтак, как ну́жно — como se debe
так же, как... — lo mismo que..., así como...
так и́ли и́на́че — de un modo o de otro
(и) так и э́так — así y así, ya de una manera ya de otra
не так ли? — ¿no es así?
сде́лайте так — hágalo así
так говори́тся — así se dice
так говоря́т — así (lo) dicen
говори́ть так, что́бы всем бы́ло слы́шно — hablar de manera que todos oigan
э́то тебе́ так (да́ром) не пройдёт! — ¡esto no te pasará así!; ¡esto no te quedará impune!
он так мно́го ходи́л, что уста́л — anduvo tanto que se cansó
она́ так умна́ — es tan inteligente
не так ско́ро — no tan de prisa
бу́дьте так до́бры́ — tenga la bondad (de)
3) частица утверд. eso, eso es, síтак он вам сказа́л? - И́менно так! — ¿eso le ha dicho? - ¡Precisamente eso!
4) союз ( следовательно) luego, puesтак вы его́ зна́ете! — ¡pero le conoce Ud.!
так вот где... — luego es aquí, donde..., pero es aquí, donde...
••так как союз — porque, ya que, puesto que, como
так называ́емый — (así) llamado, supuesto, sediciente
так сказа́ть разг. — por decirlo así
так и есть! — ¡así es!; ¡en realidad!
так и быть! — ¡sea así!, ¡así sea!
за так прост. — así como así, de balde, de mogollón
так его́ (её, их)! — ¡dale (dales) duro!
так ему́ и на́до — se lo merece; le está (muy) bien, le está bien empleado
так то́чно! воен. — ¡a sus órdenes!
так себе́ разг. — así, así; tal cual, medianamente; regular (в знач. сказ.); así no más (Лат. Ам.)
так на так прост. ( при мене) — taz a taz
как так? — ¿cómo así?
как бы не так! — ¡de ningún modo!, ¡ni por asomo!, ¡ni por esas!
тут что́-то не так — aquí hay gato encerrado
и так да́лее (сокр. и т.д.) — (y) así sucesivamente, etcétera (сокр. etc.)
* * *part.gener. (ñàñáîëüêî) tanto (после гл.), (следовательно) luego, (таким образом) asй, de (esta) manera, eso, eso es, pues, sì, tal, talmente, tan (перед прил. или нареч.) -
90 то
то Iс. р. к тот.--------то IIсоюз: то... то... jen... jen..., foje... foje...;то ли... то ли... aŭ... aŭ...;не то... не то... ĉu... ĉu..., aŭ...aŭ...;♦ а не то se ne, tiam;да и то kaj eĉ tio;то и де́ло ĉiŭmomente.* * *Iсоюз, употр. при перечислениито..., то... — ya..., ya...; ora..., ora...
не то..., не то... — o..., o...; sea..., sea...
то тут, то там — ya por aquí, ya por allá
то вверх, то вниз — ora arriba, ora abajo
то дождь, то снег — ora llueve, ora nieva
не то дождь, не то снег — o llueve, o nieva
не то идти́, не то остава́ться — (o) ir o quedarse
••IIсм. тотIII частица( тогда) entonces; чаще опускаетсяе́сли уж по́здно, то не ходи́ — si es tarde, (entonces) no vayas
раз так, то я ему́ напишу́ — si es así yo le escribiré
* * *Iсоюз, употр. при перечислениито..., то... — ya..., ya...; ora..., ora...
не то..., не то... — o..., o...; sea..., sea...
то тут, то там — ya por aquí, ya por allá
то вверх, то вниз — ora arriba, ora abajo
то дождь, то снег — ora llueve, ora nieva
не то дождь, не то снег — o llueve, o nieva
не то идти́, не то остава́ться — (o) ir o quedarse
••IIсм. тотIII частица( тогда) entonces; чаще опускаетсяе́сли уж по́здно, то не ходи́ — si es tarde, (entonces) no vayas
раз так, то я ему́ напишу́ — si es así yo le escribiré
* * *predic.1) gener. aquel, aquello, aquél, aquélla, lo cual, reclamación2) colloq. aquella den -
91 господин
1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).* * *1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дійгоспода́ — мн. пани́, -ні́в; собир. па́нство, (в формуле обращения и дипл.) пано́ве
2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я -
92 несчастье
нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).* * *неща́стя, безща́стя; ( горькая судьба) безтала́ння, недо́ля, нетала́н, -у; ( беда) біда́, ли́хо, диал. поту́га; ( несчастный случай) причи́на, прити́чинак \несчастье тью, на \несчастье тье, по \несчастье тью — [як] на неща́стя, [як] на біду́, [як] на ли́хо; ( к сожалению) на жаль; к
мое́му \несчастье тью — на моє́ неща́стя (ли́хо, безголів'я, безголо́в'я), на мою біду́, мені́ на неща́стя
-
93 нос
1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.* * *ніс, род. п. носаве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)
в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)
да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити
драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)
из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го
на \нос су́ — на но́сі
наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́
не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са
\нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс
опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са
оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́
оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом
под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)
под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го
пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са
с \нос са, с \нос су — з но́са
сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́
утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́
уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)
уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)
-
94 отход
1) відхід (-ходу) [Відхід поїзда], відступ (-пу). Без -ду (не отходя) - не відходячи, безодхідно, без відступу. Стой тут без -ду - стій тут без відступу. На -де - на відході, на відхіднім. [Крикнув на відхіднім уже з вулиці (Франко)]. Отход души - схід душі. [Ударив тричі в старий дзвін на схід душі]. Больной на -де - х(в)орий конає, кінчається, на сході, на сконі. При -де почты - на відході пошти. Отход у маятника широк - відхил у маятника (у вагадла) широкий. Даваемый на -де - відхідний. [Обід відхідний];2) (конец) кінець (-нця). На -де - на кінці, на прикінці. Праздник на -де - празник, свято кінчається. Собрание в -де - збори кінчаються. На -де праздника (под конец) - наприкінці свята, празника, під (на) кінець свята;3) (отхожее место) - см. Отхожий.* * *1) відхі́д, -хо́ду; ( отплытие) відплиття́на отхо́де — (на исходе; при кончине) на відхо́ді
2) см. отходы -
95 представлять
представить1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.* * *несов.; сов. - предст`авить1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 111) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти -
96 что
* * *I мест.2) (в знач.: «как», «какой») як, які, шточто, твоя голова лучше?
— што (як), твая галава лепш?ну что, как у вас на даче?
— ну што, як у вас на дачы?3) (в знач.: «почему», «зачем») чаго, што4) (в знач.: «сколько») колькі, шточто было духу, пустился бежать
— колькі было духу, пусціўся бегчы5) (в относительном употреблении) што, якідерево, что тут росло
— дрэва, што (якое) тут расло(одно-другое-третье) разг. адно-другое-трэцяе, што-што-шточто вспомнил, что забыл, что перепутал
— што ўспомніў, што забыў, што пераблытаў (адно ўспомніў, другое забыў, трэцяе пераблытаў)(уж) на что разг.
— ужо ж які (да чаго) (перед сущ. или прил.), ужо ж як (да чаго) (перед нареч. или глаг.)— што за клопат?, якая патрэба?— што толку?, якая рацыя?, які сэнс?8) (в знач.: что я говорю?, даже не) ды што тамдостаточно одного слова, намёка… что намёка! взгляда
— досыць (дастаткова) аднаго слова, намёку… ды што там намёку! — позіркуни за что, ни про что
— ні за што, ні пра што, без дай прычыны— няма чаго, няма патрэбы, без патрэбы, не трэба— лічыць за нішто, не лічыццаII союз1) штознаю, что скажешь
— ведаю, што скажашдосадно, что ты опоздал
— прыкра, што ты спазніўсячто ни день, крепнет борьба за мир во всём мире
— што ні дзень, мацнее барацьба за мір ва ўсім свецечто в городе, что в деревне
— што ў горадзе, што ў вёсцы2) (в знач. сравнительного союза) яккручину, что тучу, не уносит ветром
— тугу, як хмару, не зносіць ветрам -
97 что
1. мест.1) what (в различных значениях)он не знает, что это значит — he does not know what this means
2) which (и это, а это)он пришел поздно, что не было обычно — he came late, which was not usual
3) that (который, которая и т.д.; как дополнение часто опускается)та книга, что на столе — the book that is on the table
(та) книга, что он дал ей — the book that he gave her; the book he gave her
это все, что там написано — that is all that is written there
все, что он знал — all he knew
дайте ему не это письмо, а то, что она принесла вчера — do not give him this letter, but the one she brought yesterday
4) anything ( что-нибудь)••к чему — what for, what's the use of
не за что — don't mention it, no problem
не к чему — there is no sense/point in doing
не что иное как — nothing but, nothing else than, nothing more nor less than
ни к чему — разг. it is of no use to smb.; there is no need to do smth.
что к чему — what's what, what it's all about
что ли — разг. perhaps, maybe, or something
А мне-то что? — what's it to me, what do I care?
вот что — now, look here
к чему бы это — разг. what could that mean
ни за что на свете — not for anything, not for all the world
ни за что ни про что — разг. for nothing, all in vain ( пропасть); for no reason at all ( обидеть)
уйти ни с чем — to go away empty-handed, to go away having achieved nothing; to get nothing for one's pains
2. союзчто ни слово, то ложь — every word is a lie
то, что — (the fact) that
он сказал, что она придет — he said (that) she would come
это так просто, что каждый поймет — it is so simple that anybody can understand it
это такое трудное слово, что он не может его запомнить — it is such a difficult word that he cannot remember it
то, что он это сделал, их удивило — (the fact) that he did it surprised them
он узнал о том, что она уехала — he learnt that she had left
они думали, что он умный человек — they thought him to be a clever man
они ожидали, что он придет — they expected him to come
-
98 во всяком случае
тж. во всяком разепрост.1) (при всех условиях, при любых обстоятельствах, несмотря ни на что) anyway; at any rate; in any case; whatever happens; at all events- Я ставлю рубль. - Нет, нет, нет... копейку ставь! - Дураки вы. Ведь рубль во всяком случае дороже копейки, - объясняет гимназист. (А. Чехов, Детвора) — 'I'll stake a rouble.' 'No, no, no... You must put down a kopeck.' 'You stupids. A rouble is worth more than a kopeck anyway,' the schoolboy explains.
Стихи, конечно, слабые - это ясно... И с чего он решил, что в редакции может понравиться? Да тут навалом таких тетрадей, со всей страны, он сам видел - целыми кипами по шкафам. Во всяком случае, он сейчас заберёт всё, расплатится и уедет. (И. Ракша, Евразия) — Of course the poems were bad - that was obvious... What had made him think they would like them at the publishers? Why, they had mountains of that sort of exercise book, from all over the country, he had seen them himself, lying in piles in the cupboards. At any rate he would pick it all up, pay his bill and leave.
2) (хотя бы, всё-таки; самое меньшее, не меньше чем) <or> at leastЕй казалось, что прожила она тут очень долго, целую жизнь, или уж во всяком случае несколько очень значительных лет, в течение которых она стала много старше душой. (М. Алигер, Соловьиная песня) — She felt as though she had lived there a long time, a whole lifetime, or at least for several very important years during which she had matured considerably.
Вообще-то рынок этот назывался вовсе не Птичьим, а Калитниковским - так, во всяком случае, было написано на воротах. (А. Рекемчук, Мальчики) — It was really Kalitnikovsky Market, or at least that was what was written up over the gate.
Русско-английский фразеологический словарь > во всяком случае
-
99 Наугарить
начадити чим; (шерстью) насмалити (шерстю); (при неодуш. субъекте) начадіти. [Лямпа начаділа (Київщ.)]. Наугаренный - начаджений; насмалений. Как тут -но! - як тут начадили! якого тут чаду нароблено! -
100 здесь
here наречие:
См. также в других словарях:
ТУТ — 1. местоим. То же, что здесь. Т. много людей. Т. рассказчик замолчал. Чем т. поможешь? Я т. ни при чём. 2. частица. Употр. при нек рых местоименных словах, подчёркивая отрицание, отрицательное отношение к чему н. (разг.). Он её любит Какая т.… … Толковый словарь Ожегова
ТУТ — (1) ТУТ (1) нареч. (разг.). То же, что здесь в 1, 3 и 4 знач. «Я ее не слышу, но я чувствую, что она тут.» Тургенев. «Забав их сторож неотлучный, он тут.» Пушкин. «Я, всех оббегав, тут.» Маяковский. «Орел немного посидел и тут же на другой овин… … Толковый словарь Ушакова
ТУТ — (1) ТУТ (1) нареч. (разг.). То же, что здесь в 1, 3 и 4 знач. «Я ее не слышу, но я чувствую, что она тут.» Тургенев. «Забав их сторож неотлучный, он тут.» Пушкин. «Я, всех оббегав, тут.» Маяковский. «Орел немного посидел и тут же на другой овин… … Толковый словарь Ушакова
ТУТ — (1) ТУТ (1) нареч. (разг.). То же, что здесь в 1, 3 и 4 знач. «Я ее не слышу, но я чувствую, что она тут.» Тургенев. «Забав их сторож неотлучный, он тут.» Пушкин. «Я, всех оббегав, тут.» Маяковский. «Орел немного посидел и тут же на другой овин… … Толковый словарь Ушакова
Тут… недалеко — Тут... недалеко Жанр драма Режиссёр Георгий Николаенко В главных ролях Юрий Никулин Лев Дуров Борис Токарев … Википедия
Тут… недалеко (фильм) — Тут... недалеко Жанр драма Режиссёр Георгий Николаенко В главных ролях Юрий Никулин Лев Дуров Борис Токарев … Википедия
Тут... недалеко — Жанр драма Режиссёр Георгий Николаенко В главных ролях Юрий Никулин Лев Дуров Борис Токарев Кинокомпания Киностудия им. М. Горького Длительность … Википедия
Тут... недалеко (фильм) — Тут... недалеко Жанр драма Режиссёр Георгий Николаенко В главных ролях Юрий Никулин Лев Дуров Борис Токарев Кинокомпания Киностудия им. М. Горького Длительность … Википедия
ПРИ — предл. с пред. о месте, у, близь, около, возле. Город при реке, но, называя ее, говорят на. Владимир при реке, на Клязьме. При городе слобода, под городом, пригородье. | О людях, в бытность, в присутствии. Это бмло при мне и при многих свидетелях … Толковый словарь Даля
Тут — I м.; = тута 1. Южное дерево с сочными съедобными плодами, листья которого служат кормом для шелкопряда; тутовое дерево. 2. Древесина такого дерева. II нареч. обстоят. места разг. 1. В месте, куда указывает говорящий. 2. В этом месте; здесь. III… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Тут — I м.; = тута 1. Южное дерево с сочными съедобными плодами, листья которого служат кормом для шелкопряда; тутовое дерево. 2. Древесина такого дерева. II нареч. обстоят. места разг. 1. В месте, куда указывает говорящий. 2. В этом месте; здесь. III… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой