причіплювати

См. также в других словарях:

• причіплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• причіплювати — юю, юєш і причіпля/ти, я/ю, я/єш, недок., причепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. приче/плять; док., перех. 1) Чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого небудь. || Приєднувати (вагон, паровоз і т. ін.) до чогось за допомогою зчепу. 2) перен., розм …   Український тлумачний словник

• причіплюватися — ююся, юєшся і причіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., причепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. приче/пляться; док. 1) Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого небудь; закріплюватися. || Прилаштовуватися на самому краю чого небудь. 2) перен.,… …   Український тлумачний словник

• причіплювання — я, с. Дія за знач. причіплювати і причіплюватися …   Український тлумачний словник

• причіплюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до причіплювати …   Український тлумачний словник

• причіпляти — див. причіплювати …   Український тлумачний словник

• прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… …   Словник синонімів української мови

• дзірґати (сья) — причіплювати(ся), вішати(ся) до когось, на щось (не дзіргайсья по нім; дзірґнувсья на бантині) …   Лемківський Словничок

• при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… …   Словник лемківскої говірки

• підчіплюватися — ююся, юєшся, недок., підчепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. підче/пляться; док. 1) Причіплюватися до чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до підчіплювати …   Український тлумачний словник