Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

причинять+убыток

  • 1 причинять

    причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -
    1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;
    2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?
    * * *
    несов.; сов. - причин`ить
    (что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    Русско-украинский словарь > причинять

  • 2 нажигать

    нажечь
    1) см. Наджигать;
    2) (накалять) розжарювати, розжарити, розпікати, розпекти, (о мног.) порозжарювати, порозпікати що;
    3) (угля, извести и т. п.) напалювати, напалити, випалювати, випалити, (о мног.) понапалювати, повипалювати чого. [Напалив багато вапни (Сл. Ум.)];
    4) (клеймо) випалювати, випалити, випікати, випекти, (о мног. или во мн. местах) повипалювати, повипікати що. [Випік тавро (Сл. Ум.)];
    5) кого - під'юджувати, під'юдити, підбивати, підбити кого на що, підохочувати, підохотити кого до чого; срв. Подстрекать;
    6) см. Надувать 3. Нажжённый -
    1) см. Надожжённый;
    2) розжарений, розпечений, порозжарюваний;
    3) напалений, випалений, понапалюваний, повипалюваний;
    4) випалений, випечений, повипалюваний;
    5) під'юджений, підбитий, підохочений. -ться - розжарюватися, розжаритися, порозжарюватися; бути розжарюваним, розжареним, порозжарюваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ечь
    1) (сжигать, расходовать) спа́лювати, спали́ти
    2) ( наготавливать пережиганием) напа́лювати, напали́ти и мног. понапа́лювати

    \нажигать ть, \нажигать чь угля — напа́лювати, напали́ти вугі́лля

    3) (нагревать, накаливать) напа́лювати, напали́ти и мног. понапа́лювати; ( напекать) напіка́ти, напекти́, -печу, -печеш

    \нажигать ть, \нажигать чь печь — напа́лювати, напали́ти піч

    со́лнце \нажигать жгло лицо́ — со́нце напекло́ обли́ччя (лице́)

    4) ( выжигать на поверхности) випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати, випіка́ти, ви́пекти и мног. повипіка́ти

    \нажигать ть, \нажигать чь тавро́ — випіка́ти, ви́пекти тавро́

    5) (перен.: причинять ущеро, убыток) нагріва́ти, нагрі́ти
    6) (перен.: донимать) допіка́ти, допекти́

    \нажигать чь кнуто́м — допекти́ (ударить: ужа́рити, упекти́, оперіщити) батого́м

    Русско-украинский словарь > нажигать

См. также в других словарях:

  • причинять — Доставлять, вызывать, влечь за собою, оказывать, навлекать, нагонять, наделать, делать, накликать, наносить, вносить, приносить, подавать повод, порождать, послужить, производить, доводить до, подвергать чему, иметь последствием что. Вводить в… …   Словарь синонимов

  • ПРИЧИНЯТЬ — ПРИЧИНЯТЬ, причинить что, быть причиною, причинником чего; делать, творить, соделывать, учинять, чинить, производить. Ливень причинил паводок. Саранча причинила бесхлебицу. Он мне причинил убыток, обиду, реже говорят причинить барыш, удовольствие …   Толковый словарь Даля

  • БИТЬ ПО КАРМАНУ — Выражение бить по карману в современном русском языке относится к разговорно фамильярному стилю устной речи и обозначает: причинять убыток . Это выражение вошло в литературный язык из устного торгово промышленного диалекта и получило права… …   История слов

  • обидѣти — ОБИ|ДѢТИ (190), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1.Отнестись (относиться) несправедливо, причинить (причинять) зло, совершить (совершать) насилие: Не оправьдаи неправьдьнааго аште и дрѹгъ ти ѥсть. ти обидить правьдьнааго аште и вра||гъ ти ѥсть. Изб 1076, 27–27 об.; …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • бить — бью, бьёшь; повел. бей; прич. страд. прош. битый, бит, а, о; деепр. (устар.) бия; несов. 1. Ударять, колотить. Где то, на большой высоте, по колонне начали бить кувалдой. С. Антонов, Первая должность. Если молотят несколько человек, цепом нельзя… …   Малый академический словарь

  • КАРМАН — КАРМАН, кармана, муж. 1. Часть одежды (брюк, пальто, пиджака) в виде вшитого в нее небольшого мешка для некрупных вещей и денег. Боковой карман. Задний карман брюк. 2. перен. употр. как символ материального благосостояния, богатства (разг.). Не… …   Толковый словарь Ушакова

  • КАРМАН — КАРМАН, а, муж. 1. Вшитая или нашивная деталь в одежде небольшое обычно четырёхугольное вместилище для платка, для мелких нужных под рукой вещиц. Вшивной, накладной к. Боковой, нагрудный к. К. с отворотом, с клапаном. Положить, убрать, запихнуть… …   Толковый словарь Ожегова

  • Бить по карману — кого. Причинять убыток, ущерб кому либо. Отчаянный только звонками донимал, а этот прямо по карману бьёт, кусок у тебя отнимает (Салтыков Щедрин. В среде умеренности и аккуратности). Увеличивая вес пакета наложением пяти печатей, они тем самым… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • бить —   Битый, час (разг.) целый час, неопределенно долгое время.     Толковать битый час.   Бить баклуши бездельничать первонач., как предполагают, делать очень несложное дело раскалывать полено на баклуши, т, е.. чурки, для выделки из них мелких… …   Фразеологический словарь русского языка

  • вред — Повреждение, потеря, порча, ухудшение, осложнение, невыгода, подрыв, убыток, утрата, ущерб, изъян, пагуба, авария, крушение. Понести, потерпеть вред: на этом товаре я ожегся. Риск пополам (барыши и убытки). Шаг назад. Прот. .. Ср. . См. убыток… …   Словарь синонимов

  • ПРОТАРИВАТЬ — или проторять, проторить дорожку, наторить, проложить ездой, наездить, проколеить, накатать; пробить ходьбой, протоптать. Дороженьку проторил, худу славу проложил, ·песен. Один проторил тропу, а все ходят. ся, быть проторену. Проторивание ·длит.… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»