причепитися

см. причіплюватися

 причепитися

1) to stick (to), to cling (to); to tie (on)

2) ( приставати) to importune; to pester; ( присікуватися) to cavil (at), to nag (at)

пристать

1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);

2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];

3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];

4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;

5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];

6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;

7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];

8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];

9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;

10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].

* * *

несов.; сов. - прист`ать

1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)

2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися

3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися

4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти

5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати

6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́

7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити

8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

1. n

піст

2. v

1) зв'язувати, зав'язувати; прив'язувати; скріпляти; прикріпляти (до чогось — to, upon, on)

2) зміцнювати; загвинчувати, згвинчувати; затискати

3) замикати (ся); закривати, зачиняти (двері); застібати (ся)

4) тверднути, застигати, заклякнути; тужавіти

5) спрямовувати, зосереджувати (увагу, погляд тощо)

6) приписувати, нав'язувати, покладати; звертати, звалювати (вину)

* * *

1) зв'язувати, скріплювати; зав'язувати; прикріплювати, прив'язувати; (on, upon) нав'язати ( сварку)

2) укріплювати; згвинчувати, загвинчувати; затискати

3) замикати; закривати; закриватися, замикатися; застібати (тж. fasten on); застібатися

4) тверднути, тужавіти, застигати; схоплюватися

5) (on, upon) приписувати, звалювати ( вину на когось)

6) спрямовувати, зосереджувати (погляд, увагу)

7) (on, upon) зачепитися, ухопитися; причепитися, присікатися

прилипнуть

1) прилипати, липнути, прилипнути, приставати, пристати, прикипати, прикипіти, (диал.) припадати, припасти, улипати, улипнути, (во множ.) поприлипати, поприставати и т. д. до чого. [Прохолола сорочка мокра та так і прилипла до тіла (Тесл.). Ганчар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки (Шух.)]. Смола - пла к руке - смола пристала (прилипла, улипла) до руки. Снег и грязь -пают к колёсам - сніг і грязь (болото) липнуть до коліс. -пать, -нуть к кому (не давать покоя) - чіплятися, причепитися, липнути, прилипнути до кого. [Пусти до себе злидні на три дні, вони до тебе на віки прилипнуть (Конис.)]. -лип что банный лист - причепився (учепився) як реп'ях, пристав (прилип) як шевська смола до чобота; 2 (о болезнях) приставати, пристати до кого, переходити, перейти на кого, чіплятися, сов. причепитися до кого, вчепитися кого, начепитися на кого.

* * *

несов.; сов. - прил`ипнуть

прицепиться

1) причі[е]плюватися и причіплятися, причепитися до чого, чіплятися до чого и на чому, почепитися на чому, учепитися и чепитися за що и чого, (во множ.) попричі[е]плюватися, почіплятися и т. д., бути причепленим до чого, почепленим до чого и на чому, учепленим за що и до чого. [Як реп'ях той, учепиться за латані поли (Шевч.). Не довго думаючи, він чепився на ту берізку (Франко). Пропасниця мене чепилась вчора (Маковей)];

2) чіплятися, причепитися до кого, учепитися кого и до кого; см. Придираться, Привязываться 3, Приставать 4. [Причепився, як реп'ях (Номис). Що-ж бо ви, мамо, мене нині вчепилися, як оса? (Франко)].

* * *

1. n

1) бот. колючка, шип; жорстка колюча оболонка (насіння)

2) реп'ях, лопух

3) ворсувальна шишка

4) надокучлива (настирлива) людина

5) задирка

6) брусок

2. v

виймати реп'яхи (колючки) (з вовни)

* * *

1) шип, колючка, тверда колюча оболонка ( насіння)

2) реп'ях

3) ворсувальна шишка

4) надокучлива людина

5) бор

1. n

1) заморожування

2) холод, мороз

2. v (past froze; p.p. frozen)

1) морозити, заморожувати; сковувати (морозом) (тж перен.); побити морозом

2) замерзати; перетворюватися на лід; укриватися кригою

3):

it is freezing hard — сильно морозить

4) примерзати; змерзатися

5) мерзнути, замерзати; клякнути, заклякнути

6) перен. холонути, застигати

7) твердіти, тужавіти

8) тримати на одному рівні, заморожувати

9) ек. блокувати, забороняти продаж готової продукції

10):

to freeze the puck — спорт. затримувати шайбу у своїй зоні

11) амер. стандартизувати (конструкцію тощо)

12) тех. прихоплювати, заїдати

* * *

1) заморожування; холод, мороз

2) заморожування, утримання на одному рівні (нaпp., про ціни)

1) замерзати, перетворюватися на лід; покриватися льодом

2) заморожувати (мeд.); сковувати ( морозом), стинати ( кригою); сковувати (нaпp., про страх)

3) морозити; побити морозом; морозити, підморожувати ( про погоду)

4) примерзати; змерзатися

5) мерзнути, замерзати; холонути, клякнути

6) застигати; твердіти, затвердіти

7) завмирати на місці, не ворушитися; засидітися (на посаді, на місці); не рости, не рухатися вперед

8) остуджувати (запал, прояв почуттів)

9) заморожувати, тримати на одному рівні (нaпp., ціни); eк. забороняти використання, виробництво або продаж сировини або готової продукції; заморожувати; блокувати

10) aмep. остаточно прийняти, стандартизувати ( конструкцію)

11) тex. прихвачувати, заїдати

1. n

1) клямка, засув, засувка; шпінгалет, накладка

2) американський замок

2. v

1) зачиняти на засув

2) зачинятися на засув (про двері, вікно)

3) амер. спіймати

* * *

1) клямка; запор, засувка; шпінгалет

2) американський замок

1) замикати або закривати на засувку, клямку, шпінгалет

2) (on, onto) причепитися до кого-небудь; таскатися за ким-небудь, ходити по п'ятах за ким-небудь; зрозуміти

1. n

1) пазур, кіготь

2) порошкоподібний сандарак

3) раптовий напад (наскок); стрибок

4) вирізаний (витиснений) отвір

2. v

1) схопити пазурами (кігтями)

2) затирати сандараком

3) переводити, копіювати вугільним порошком (узор)

4) нападати; налітати; атакувати, накидатися (on, upon); кидатися униз

5) несподівано зайти

6) ухопитися (за щось); скористатися (помилкою тощо); причепитися (до дрібниці)

7) вибивати (видавлювати) малюнок

8) вирізувати отвір; прикрашати дірочками (зубцями)

9) пробивати, просвердлювати

* * *

1) пазур ( хижого птаха)

2) раптовий наліт, наскок, стрибок

1) налітати, накидатися, атакувати; прямувати вниз

2) схопити пазурами

3) раптово ввірватися, увійти, налетіти

4) ( з радістю) ухопитися (за помилку, промах); чіплятися ( до будь-якої дрідниці)

1) затирати сандараком

2) копіювати ( візерунок) вугільним порошком

1) вибивати, витискувати опуклий малюнок ( на золоті або сріблі)

2) вирізати отвори візерунка ( по шкірі або тканині)

3) пробивати, просвердлювати

1) зв'язувати, скріплювати; зав'язувати; прикріплювати, прив'язувати; (on, upon) нав'язати ( сварку)

2) укріплювати; згвинчувати, загвинчувати; затискати

3) замикати; закривати; закриватися, замикатися; застібати (тж. fasten on); застібатися

4) тверднути, тужавіти, застигати; схоплюватися

5) (on, upon) приписувати, звалювати ( вину на когось)

6) спрямовувати, зосереджувати (погляд, увагу)

7) (on, upon) зачепитися, ухопитися; причепитися, присікатися

1) клямка; запор, засувка; шпінгалет

2) американський замок

1) замикати або закривати на засувку, клямку, шпінгалет

2) (on, onto) причепитися до кого-небудь; таскатися за ким-небудь, ходити по п'ятах за ким-небудь; зрозуміти

задраться

1) задиратися, задертися и задратися, залуплюватися, залупитися, (о дереве при строганье) заскалюватися, заскалитися. [Кора залупилася];

2) (ссориться) задиратися, задертися, заводитися, завестися, заїдатися, заїстися, зачіпатися, зчепитися з ким, налазити на кого, чіплятися, причепитися до кого. [Я його не займаю, а він сам налазить].

* * *

несов.; сов. - задр`аться

1) задира́тися, заде́ртися и задра́тися, -дере́ться и мног. позадира́тися

2) ( вызывать на ссору) задира́тися несов., заво́дитися, -джуся, -дишся, завести́ся, -веду́ся, -веде́шся, зачіпа́тися, зачепи́тися, -чеплю́ся, -че́пишся

3) страд. несов. задира́тися; роздира́тися, задира́тися; засіка́тися

(несов.) нацепить

I. начі[е]плювати, начепити, почепити, (о мног.) поначі[е ]плювати, почіпляти що на кого, на що. [Начепила ланцюжок (Котл.). Почепив собі сакви на плечі (Греб.). Взяла землі під вишнею, на хрест почепила (Шевч.)]. Нацепленный - начеплений, почеплений поначі[е]плюваний. -ться -

1) (стр. з.) начі[е]плюватися, бути начі[е]плюваним, начепленим, поначі[е]плюваним. [Поначіплювано густо струни золотії (Куліш)];

2) (возвр. з.) начі[е]плюватися, начепитися, поначі[е]плюватися. -питься на кого (перен.) - причепитися до кого;

3) (вдоволь, сов.)- а) (цепляя) начіплятися, попочіпляти (досхочу); б) (цепляясь) начіплятися, попочіплятися (досхочу).

II. Нацеплять (сов.) - начіпляти, поначі[е]плювати чого на кого, на що. [Начіпляє кораликів, щоб її любити (Пісня). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе (Н.-Лев.)]. Нацеплянный - начіпляний, поначі[е]плюваний.

* * *

несов.; сов. - нацеп`ить

придраться чі[е]плятися, причепитися, учепитися кого или до кого, за що, сікатися, присікуватися, присікатися присіпатися до кого, скі[и]патися прискі[и]патися, наскі[и]патися до кого, на кого или проти кого, уїдатися, уїстися, угризатися, угризтися в кого и на кого, нападатися, напастися, налазити, накопуватися, накопатися, накасуватися, накасатися на кого. [Чіплятися до слів. Чеплявся за всяку приключку (Крим.). Тривайте, не дуже сікайтесь: є ще на-світі (люди), що вміють і люблять по-нашому читати (Квітка)]. Срв. Привязываться 2.

* * *

несов.; сов. - придр`аться

примазаться

1) примазуватись, примазатися, примащуватися, примаститися, (во множ.) попримазуватися, попримащуватися чим, бути примазаним, примащеним чим. Срв. Намазываться, Подмазываться;

2) (к кому) примазуватися, примазатися, присахатися, причепитися до кого; срв. Пристать, Привязаться;

3) (волочиться) прилабузнюватися, прилабузнитися до кого;

4) (в игре) примазуватися, примазатися.

* * *

несов.; сов. - прим`азаться

1) прима́зуватися, прима́затися

2) (перен.: присоединяться) прима́зуватися, прима́затися и поприма́зуватися

3) карт. прима́зувати, прима́зати

4) страд. (несов.) прима́зуватися, прима́щуватися