Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

приходить к заключению

  • 1 приходить

    прийти, притти и придти
    1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];
    2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прийт`и
    прихо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́сти

    мне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та

    он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка

    прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися

    прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

    прийти́ в я́рость — розлютува́тися

    прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати

    прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися

    прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися

    приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися

    приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним

    приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)

    приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися

    приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися

    приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися

    приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися

    приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́

    приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу

    Русско-украинский словарь > приходить

  • 2 мысль

    думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.
    * * *
    ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дка

    име́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що

    Русско-украинский словарь > мысль

  • 3 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 4 усматривать

    несов.; сов. - усмотр`еть
    1) ( присматривать) догляда́ти, догля́нути и догля́діти, несов. угля́діти, угле́діти
    2) (наблюдая, видеть, замечать) ба́чити, поба́чити, добача́ти, доба́чити; несов. угля́діти, угле́діти
    3) (приходить к выводу, заключению) убача́ти, уба́чити; ( видеть) ба́чити, поба́чити

    Русско-украинский словарь > усматривать

  • 5 получать

    несов. получа́ть, сов. получи́ть
    (брать, принимать) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (добывать, приобретать) здобува́ти, здобу́ти; (приобретать значение, приходить в какое-л состояние) набува́ти, набу́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > получать

  • 6 получать

    несов. получа́ть, сов. получи́ть
    (брать, принимать) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (добывать, приобретать) здобува́ти, здобу́ти; (приобретать значение, приходить в какое-л состояние) набува́ти, набу́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > получать

  • 7 набувати

    получа́ть (приобретать значение, приходить в какое-л состояние), матем.; техн. принима́ть ( приобретать), приобрета́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > набувати

  • 8 вдруг

    нар.
    1) (внезапно) враз, нараз, раптом, зненацька, нагло, напруго, як стій, вмить. [Враз, несподівано, з боку почувся брязкіт рушниць (Коцюб.). Аж нараз почувся стукіт (Франко). Раптом стихло усе (Л. Укр.). Зненацька проміння ясне од сну пробудило мене (Л. Укр.). Ми розмовляємо, коли це як стій приходить він. Заслаб напруго. Помер як стій (нагло)];
    2) (сразу, разом) - разом, відразу, враз. [Музики разом стали, неначе струни порвали (Неч.-Лев.). Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (Коцюб.). Вся моя злість на Йвася відразу десь і зникла (Грінч.)];
    3) как вдруг - аж, аж гульк, аж ось, як ось, коли, коли разом, коли раптом. [Тільки-що поблагословивсь їсти, аж тая стріла так і встромилася у печеню (Гр.). Сиджу, книжку читаю. Як ось батько: «Козаки!» (Тесл.). Поспішала в Московщину; аж гульк зіма впала (Шевч.). Сиділа увечері пізно в своїй хаті, коли у двері щось стук-стук (М. Вовч.)].
    * * *
    нареч.
    1) ( внезапно) ра́птом, враз, нара́з, коли́, коли́ це, на́гло, ( неожиданно) знена́цька, при́тьмом и притьмо́м, при́тьма

    как \вдруг — коли́ ра́птом, коли́ це (враз, нара́з), аж ось, ( глядь) аж (коли́) гульк (глядь)

    2) ( сразу) ра́птом, відра́зу, ра́зом, враз
    3) ( разом одновременно) ра́зом, враз, за́раз
    4) (в знач. част.: а если?) ра́птом, аж (а) ра́птом, а що як, а бува́

    Русско-украинский словарь > вдруг

  • 9 ветшать

    сов. изветшать
    1) падатися, старішати;
    2) (дряхлеть) старітися, підтоптуватися.
    * * *
    старі́ти и ста́ріти; ( стариться) старі́тися; ( приходить в упадок) занепада́ти, підупада́ти; ( разрушаться) руйнува́тися

    Русско-украинский словарь > ветшать

  • 10 впадать

    впасть
    1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];
    2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;
    3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];
    4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.
    * * *
    несов.; сов. - впасть
    1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися
    2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)
    3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися

    Русско-украинский словарь > впадать

  • 11 глохнуть

    оглохнуть глухнути, оглухнути.
    * * *
    1) глу́хнути
    2) (о звуках; о моторе) глу́хнути, стиха́ти, затиха́ти
    3) (перен.: постепенно исчезать, слабеть) глу́хнути; ( приходить в упадок) занепада́ти; (зарастать сорняком, дичать) зароста́ти бур'яно́м, дича́віти, дичі́ти; диал. глушіти

    сад гло́хнет — сад дича́віє

    Русско-украинский словарь > глохнуть

  • 12 дивиться

    удивиться, надивиться
    1) (приходить в удивление, изумляться) кому, чему - дивуватися, здивуватися з кого, з чого, кому, чому [З його всі дивуються. Дивувала зима, дивувалася, де то сила її подівалася (Крим.)], чудуватися, зчудуватися з кого, з чого, кому, чому. [Ціле місто чудує з нас (Н.-Лев.)], (сильно) дивом дивуватися (сов. дивом здивуватися);
    2) дивиться на кого, на что (смотреть на кого-л., на что-л. с удивлением) - дивуватися, здивуватися на кого, на що, чудувати на кого, на що. [Довго, довго дивувались на її уроду (Шевч.). А на мене люди дивували (Кониськ.). Всі на його чудують (Мнж.)].
    * * *
    (кому-чему, на кого-что) дивува́тися (з кого-чого, кому-чому, на кого-що), чудува́тися (кому-чому, з кого-чого)

    Русско-украинский словарь > дивиться

  • 13 договариваться

    договориться до чего
    I. договорюватися, договоритися, добалакуватися, добалакатися до чого.
    II. Договариваться, договориться (условливаться) - договорятися, договоритися з ким, домовлятися з ким [Кажуть: «Можна й на місяць ізгодитись». Тай почали договорятись (Марко Вовчок: «Сестра»). Договорилась вона так, щоб мені очі зав'язати, і вона мене вела (Рудч. Казки, т. II (1870), ст. 149)], годитися, погодитися, єднатися, поєднатися, умовлятися, умовитися, домовлятися, домовитися, поряджатися, рядитися, порядитися, законтрактовуватися, законтрактуватися, (гал.) пактувати, -ся. [Дівчата у строк годяться. Погодилися брати хуру, та підвід нема. А що, Опанасе, - єднайся на год! Прийшли старости єднатися за вінчання. Порядилися (змовилися) за ціну. Порядивсь одвезти на вокзал]. Договаривающиеся стороны - договірні, рядні сторони, контрагенти.
    * * *
    несов.; сов. - договор`иться
    1) ( приходить к соглашению) догово́рюватися и договоря́тися, договори́тися, домовля́тися, домо́витися, умовля́тися, умо́витися
    2) ( в разговоре доходить до крайности) догово́рюватися, договори́тися; добала́куватися, добала́катися

    Русско-украинский словарь > договариваться

  • 14 дуреть

    одуреть
    1) дуріти, здуріти, безглуздіти, збезглуздіти з чого;
    2) (терять сознание) нетямитися, знетямитися, непритомніти, знепритомніти, чманіти, очманіти з чого.
    * * *
    дурі́ти; ( приходить в состояние одури) чумані́ти

    Русско-украинский словарь > дуреть

  • 15 забвение

    забуття, забуток (-тку). Приходить, притти в -ние - забуватися, забутися, іти (піти) в непам'ять (у забуток). Предавать, предать -нию - у непам'ять (у забуток) повертати, повернути (пускати, пустити) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. Вызывающий, дающий -ние - забутний, забутковий. [Чи мені дано такого зілля забутного чи що? (Г. Барв.)].
    * * *
    тж. забв`енье
    забуття́, забува́ння; (в сочетании с глаголами іти́, впада́ти) непа́м'ять, -ті

    предава́ть, преда́ть \забвение нию — забува́ти, забу́ти, -бу́ду, -бу́деш, пуска́ти, пусти́ти в непа́м'ять, поверта́ти, поверну́ти в небуття́

    Русско-украинский словарь > забвение

  • 16 закатываться

    закатиться за что, под что
    1) закочуватися, закотитися, (о мн.) позакочуватися за що, під що. [Копійка закотилася під піч. Очі йому аж під лоба закотилися];
    2) (о солнце, луне) заходити, зайти, закотитися, спочивати, спочити, лягати, лягти, западати, запасти. [Сонечко вже мало спочивати. Підходять до яру, тут їм спочило як- раз сонце]. -ется его звезда (слава) - його слава падає;
    3) (смехом) розлягатися, розлягтися, заливатися, залитися, розтинатися, розітнутися сміхом, реготом; заходитися, зайтися зо сміху. [Він аж зайшовся зо сміху].
    * * *
    I несов.; сов. - закат`аться
    1) загорта́тися, загорну́тися, -го́рнеться
    2) засу́куватися, засука́тися, -сука́ється и -су́читься, зака́чуватися, -чується, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, -ко́титься; згорта́тися, згорну́тися
    3) уко́чуватися, -чується, укоти́тися (уко́титься); уторо́вуватися, -ро́вується, уторува́тися, -ру́ється
    4) несов. запрото́рюватися
    5) сов. стоми́тися (-млю́ся, -мишся) від ката́ння, утоми́тися від ката́ння
    6) сов. поча́ти кача́тися
    II несов.; сов. - закат`аться
    1) зако́чуватися, закоти́тися, -кочу́ся, -ко́тишся и мног. позако́чуватися
    2) ( о светилах) захо́дити, -дить, зайти́, -йде́, зако́чуватися, закоти́тися; запада́ти, запа́сти, -паде
    3) (перен.: приходить к концу, угасать) згаса́ти, зга́снути
    4) см. закатывать II 2)
    5) (смехом, кашлем) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся
    6) страд. несов. зако́чуватися; уко́чуватися; улашто́вуватися

    се́рдце \закатываться вается (\закатываться ти́лось) — се́рце захо́диться (зайшло́ся)

    Русско-украинский словарь > закатываться

  • 17 заменять

    заменить (кого, что) заміняти, замінити, переміняти, перемінити, заступати, заступити кого, що, ставати, стати за кого, замість кого; (служить чем) відбувати за що, за кого. [Це слово треба замінити иншим. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів (Чуб. II). А на господарстві заступити мене нікому (Мова). У залі містечкового клубу, що заступала театр, було повно народу (М. Левиц.). Вона мені замість матери стала. Та воно не піч, а тільки за піч тут одбува (М. Вовч.)]. -нить чем - замінити, об[д]мінити що на що. [Досить тільки одмінити деякі старі слова на наші теперішні (Єфр.)]. -нить тюремное заключение денежным штрафом - замінити ув'язнення на грошову пеню. Одна мысль быстро -няет другую - думка думку побиває. Не могу уйти из дому, некому меня -нить - не можу піти з хати (з дому), бо нема кому заступити мене; ні від кого мені піти з дому, бо сама-одна. Он -нён новым лицом - його замінила (заступила) нова людина. Заменённый - замінений, перемінений (на кого, на що), заступлений.
    * * *
    несов.; сов. - замен`ить
    заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-чего; приходить на смену) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    Русско-украинский словарь > заменять

  • 18 замешательство

    1) заколот (-ту); см. Беспорядок;
    2) (смятение) замішка, замішанина, замішання, зам'ятня (ж. р.) сум'яття (ср. р.), (суетня) заметушіння. Вызвать -во - сколотити кого, справити сум'яття серед кого. Приходить, притти в -ство - мішатися, замішатися, стати ні в сих, ні в тих. [І поговорити-б то, і замішалась, що й не знає що й казати (Квітка)]. Привести в -ство - змішати, збити з пантелику кого.
    * * *
    1) ( беспорядок) метушня́, сум'яття́
    2) ( смущение) збенте́ження, зніякові́ння, ні́яковість, -вості и нія́ковість; ( растерянность) розгу́бленість, -ності; ( смущать) бенте́жити и збенте́жувати, збенте́жити кого

    приходи́ть, прийти́ в \замешательство во — бенте́житися, збенте́житися, ні́якові́ти, зні́якові́ти

    Русско-украинский словарь > замешательство

  • 19 замешивать

    -ся, замесить, -ся
    I. (о тесте, месиве) замішувати, -ся, замісити, -ся. [Круте тісто замісилося]. -сить неумело, небрежно - заколоцкати. Замешенный - замішений.
    II. Замешивать, -ся, замешать, -ся -
    1) (смешивать вместе) замішувати, -ся, замішати, -ся. [Борошенця туди усипать і замішать (Рудч.). У нас однії ложечки не стало: мабуть з вашими замішалася (Проскур. п.). Замішався, як ополоник межи ложками (Номис)];
    2) (приводить, приходить в беспорядок) змішувати, -ся, змішати, -ся, замішати, -ся, сколочувати, -ся, сколотити, -ся;
    3) (впутывать, -ся) уплутувати, -ся, уплутати, -ся в що, (фамил.) пришивати, -ся, пришити, -ся до чого, (неперех.) встряг[в]ати, встря(г)нути в що, втручатися, втрутитися в що, до чого. [І його нащось уплутали в ту справу (пришили до тієї справи). Чого він туди встряв? Не треба було до тієї справи втручатися]. Замешанный - замішаний; уплутаний в що, пришитий до чого.
    * * *
    I несов.; сов. - замес`ить
    замі́шувати, заміси́ти, -мішу́, -мі́сиш и мног. позамі́шувати
    II несов.; сов. - замеш`ать
    1) ( впутывать) заплу́тувати, заплу́тати, уплу́тувати, уплу́тати
    2) (сов.: начать мешать) поча́ти міша́ти; ( разбалтывая) поча́ти розмі́шувати; ( о жидкости) поча́ти колоти́ти

    Русско-украинский словарь > замешивать

  • 20 зариться

    1) на кого, на что - квапитися на кого, на що, зазіхати на кого, на що, заздритися на що, поривати очі на кого, на що, сягати за чим, ласитися на що, (диал. зап.) потворитися на кого, на що. [Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя (Кан. п.). На чуже зазіхає (Коцюб.). На велику худобу, батьківщину її, заздрились (Г. Барв.)];
    2) (задориться, приходить в азарт) розпалятися, розпалюватися, (раздражаться) іритуватися.
    * * *
    зазіха́ти, за́здритися, ла́ситися (ла́шуся, ла́сишся); ква́питися, -плюся, -пишся

    Русско-украинский словарь > зариться

См. также в других словарях:

  • приходить к выводу — делать заключение, заключать, умозаключать, решать, судить, делать вывод, приходить к заключению, выводить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Герцен, Александр Иванович — — родился 25 го марта 1812 г. в Москве. Он был внебрачным сыном родовитого московского помещика Ивана Алексеевича Яковлева. Последний принадлежал к тому поколению, которое Г. впоследствии называл "иностранцами дома, иностранцами в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • заключать — Выводить (следствие), сделать вывод (заключение), строить умозаключение; запирать, заточать (в тюрьму, в монастырь), сажать в тюрьму, брать под стражу, арестовать. Ср …   Словарь синонимов

  • Усматривать — I несов. перех. Вглядываясь, видеть, замечать что либо. II несов. перех. 1. Приходить к какому либо выводу, заключению на основании рассмотрения, изучения чего либо; открывать, устанавливать, распознавать наблюдением. 2. Приходить к заключению о… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • выводить — Заключать, судить, сделать вывод, заключение, строить умозаключение. См. заключать, изгонять, писать, судить, уничтожать, чистить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999.… …   Словарь синонимов

  • делать вывод — решать, выводить, судить, приходить к заключению, заключать, умозаключать, делать заключение, приходить к выводу Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • решать — Разрешать, разгадывать, отгадывать; присуждать, определять, постановлять приговор. Решать окончательно, бесповоротно. Твердо решился. Решить (сделать) задачу. Судья решил дело в мою пользу. Быстро решать = разрубать (рассечь) гордиев узел. Я… …   Словарь синонимов

  • судить — Обсуждать, рассуждать, разбирать, рассматривать, выводить, заключать; производить, творить (чинить) суд, разбирать дело, оценивать, взвешивать, критиковать. Кто прав, кто виноват, судить не нам . Крыл. Судить вкривь и вкось (неправильно). О всем… …   Словарь синонимов

  • умозаключать — делать вывод, судить, приходить к заключению, приходить к выводу, решать, выводить, заключать, делать заключение Словарь русских синонимов. умозаключать см. заключать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык …   Словарь синонимов

  • Главный виновник — (Urheber, auteur) этим термином обозначается в уголовном праве лицо, при содействии других участников совершившее преступное деяние. По господствующей теории соучастия в преступлении, Г. виновник определяет своей деятельностью не только характер… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Предсказывать — несов. перех. и неперех. 1. Говорить заранее о том, что произойдет в будущем. 2. На основании имеющихся данных приходить к заключению о ходе, развитии, наступлении, появлении чего либо. 3. Являться признаком наступления чего либо. Толковый… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»