Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

присвоить+(себе)

  • 1 право

    I. нареч. -
    1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];
    2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].
    II. сущ.
    1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;
    2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];
    3) право, правознавство; см. Правоведение.
    * * *
    I сущ.
    пра́во

    права́ — мн. права́, род. п. прав

    II вводн. сл. жарг.
    спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г

    \право сло́во — спра́вді

    Русско-украинский словарь > право

  • 2 Присво[а]ивать

    и Присвоять присвоить
    1) себе что - присвоювати и присвояти, своїти, присвоїти, привлащувати и привлащати, привластити, собічити собі що. -воить чужое имущество, имение и т. п. - привластити, присвоїти чуже майно (добро), чужу маєтність і т. ин. [Завелись князі поміж собою битись, братні ділениці собі привлащувати (Куліш). Ви десятин двадцять моєї землі привластили (Кониськ.). Той ґрунт був на двох, а тепер він його своїть (Харк.). Не чуже бо добро він собі присвоїв, а своїм власним даром нас чарує (Куліш). Все собічить: і то моє, і це не ваше (Свидн.)]. -воить себе власть, право - присвоїти собі владу, узяти собі право; (захватить) загарбати собі владу, право. -воить титул, непринадлежащее имя - присвоїти титул, присвоїти (прибрати) неналежне ймення. -воить чужую мысль - присвоїти чужу думку;
    2) кому, чему что - надавати, надати кому що и чого, визнавати, визнати за ким, за чим що, признавати, признати, приділяти, приділити кому, чому що; срв. Приписывать. Закон -воил большие преимущества этой должности - закон надав великі привилеї цьому урядові;
    3) (кого к чему) призвичаювати, призвичаїти, узвичаювати, узвичаїти, призвичувати, призвичити кого до чого;
    4) (о животных) - см. Приручать. Присвоенный -
    1) присвоєний, привлащений
    2) наданий кому, визнаний за ким, признаний кому. Привилегии -ные некоторым должностям - привилеї надані деяким урядам;
    3) при[у]звичаєний, призвичений до чого;
    4) см. Приручённый.

    Русско-украинский словарь > Присво[а]ивать

  • 3 жадный

    1) (жаждущий, хотящ. пить) жадний, жажденний, спраглий, жадібний; (страстный) жадібний, пожадливий, жагучий. [Жадна земля випила за літо сонце (Коц.). Спраглі губи. Жадібними грудима впивав у себе вільне повітря (Крим.). І швидко жадібному люду воду холодну, солодку з важкої баклажки вділяє (Л.-Укр.). Жадібна втіха];
    2) (обжорливый) ненажерливий, пажерливий, ненажерний, ненаїдний, ненаситний. [Коні, сказано, худобина пажерлива];
    3) (алчный, желающий всё присвоить) жаднючий, зажерливий, ненажерливий, жаденний, неситий, ненаситний, невситимий на що, загребущий, жадобен (-бна, -бне) на що. [Жаднючий пан. І в кого він такий ненажерливий вдався? все йому мало (Тоб.). От іще ненаситні люди, все їм мало. Неситі очі. Наші люди невситимі на землю (Кон.). Руки загребущі]. Жадный (скупой) человек - см. Жадёха.
    * * *
    1) жа́дібний и жаді́бний, жа́дний и жадни́й, пожа́дливий, жадли́вий, жажди́вий; диал. запопа́дливий, запопа́дний; ( ненасытный) заже́рливий, ненаже́рливий, ненаже́рний, хти́вий, диал. захла́нний, нена́тлий, ненатле́нний
    2) поэз. см. жаждущий 3)

    Русско-украинский словарь > жадный

См. также в других словарях:

  • присвоить (себе) — ▲ присвоить (кому) ↑ рефлексивный присвоительство. присвоить. прикарманить. прибрать [прибирать] к рукам. наложить [накладывать. налагать] лапу [руку] на что. запускать [запустить] руку [лапу] во что, куда [в карман чей]. греть [погреть. нагреть] …   Идеографический словарь русского языка

  • присвоить (кому) — ▲ сделать ↑ (чем), принадлежащий присвоить кому сделать принадлежащим кому л. (# значение). установить. относить к кому чему (# расходы на чей либо счет). причислять. в счет (# зарплаты). на счет чего, какой (на чужой #. на собственный #).… …   Идеографический словарь русского языка

  • присвоить — прикарманить, зажулить, зажилить, зажать, замотать, разворовать, хапануть, откупиться, огрести, нахапать, урвать, хапнуть, растратить, дерябнуть, отхватить, тырбануть, похитить, наворовать, откусить, уворовать, зачитать, наложить руку, взять,… …   Словарь синонимов

  • присвоить — свою, своишь; присвоенный; воен, а, о; св. что. 1. Завладеть чем л., сделать что л. самовольно своей собственностью. П. чужие деньги, вещь. П. находку. П. права на наследство. П. обманным путём. Вероломно п. 2. Приписать себе что л., выдать за… …   Энциклопедический словарь

  • присвоить — сво/ю, сво/ишь; присво/енный; во/ен, а, о; св. см. тж. присваивать, присваиваться, присваивание, присвоение что 1) …   Словарь многих выражений

  • отмежевать себе — (иноск. шут.) забрать, присвоить себе что либо неправильно, по праву сильного Ср. Это такой землемер, что подушку из под головы отмежует …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • мошенничать — ▲ присвоить (себе) ↑ посредством, обман мошенник. мошенничать. мошеннический. мошенничество завладение чужим имуществом путем обмана. мошенство (прост). жульничество. жулик. жульничать. жульнический. жуликоватый. сжульничать. обжулить. обвесить.… …   Идеографический словарь русского языка

  • ПРИСВОЯТЬ — или присва(о)ивать, присвоить себе что, завладеть чем, захватить чужое, присобить, приусобить, присамить, взять силою, властью, хитростью; отбить, отнять. | кому, чему, что, отдать в собь, признать чьим; приписать чему свойство, качество; дать… …   Толковый словарь Даля

  • ДОСТОЕВСКИЙ, Федор Михайлович — (1821 1881)    Великий русский писатель мыслитель не скрывал глубокой противоречивости своего личного религиозного опыта и неоднократно признавался, что на протяжении всей жизни мучился вопросом о существовании Бога и что чем больше его разум… …   Эстетика. Энциклопедический словарь

  • Поземельная община — Содержание: I. П. община в Западной. Европе. II. П. община в Византии. III. П. община во внеевропейских странах. IV. П. община в Древней Руси и в Великороссии. V. П. община в Малороссии и в Литве. VI. П. община (современное положение; вопрос о П …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Поземельная община — Содержание: I. П. община в Западной. Европе. II. П. община в Византии. III. П. община во внеевропейских странах. IV. П. община в Древней Руси и в Великороссии. V. П. община в Малороссии и в Литве. VI. П. община (современное положение; вопрос о П …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»