-
21 монашество
1) чернецтво. [Потім у Київі манастир Печерський проявився і школою чернецтва на всю руську землю стався (Куліш). Зав'яла квітка, вмерла бідолашна; в чернецтві сором свій дівоцький скривши (Куліш)]. Принять -во, постричься в -во - прийняти чернецтво, піти (постригтися) у ченці (у черці), (о женщине) у черниці;2) (пребывание в этом сане) чернецтво, чен[р]цювання, чернечення, (только о женщине) черничення; срв. Монашествовать. [Був чернець один у манастирі, що все врем'я свойого чернецтва в лінощах провів і у неробстві (Франко)];3) (чёрное духовенство) чернецтво, (ирон.) ма[о]нашва.* * *рел.1) черне́цтво2) собир. ченці́, -ці́в, мона́хи, -хів, черці́, -ці́в -
22 над
и Надо предл.1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.* * *тж. н`адо; предл. с твор. п.1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим
над доро́гою — над (понад) доро́гою
сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою
2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)рабо́тать — над
кни́гой — працюва́ти над кни́гою
рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою
3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)
-
23 надлежащий
прлг. належний, (правильный, подходящий, настоящий) слушний, (соответствующий) відповідний, (нужный) потрібний, (дельный) путящий. [Коли цю всю працю буде зроблено, я з неї в належній мірі скористуюся (Грінч.). Вінчання, учиненого проти його волі, він не визнав за слушне (Ор. Левиц.). До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був (Борзенщ.). Не знайшов відповідних та влучних аргументів (Рада.)]. В - щее время - в належну годину, належної години, слушного часу, у слушний час. [Сю пиху замишляв збити султанові слушного часу (Куліш)]. -щее доказательство - належний довід (-воду), -ний доказ (-зу). -щая цена - відповідна (належна, справедлива) ціна. -щим образом, по -му - як слід, як треба, як годиться, як належить, належно, слушно, гаразд, до діла, до ладу, до пуття, путяще. [Всю працю буде як треба зроблено (Грінч.). Сам ти гаразд не тямиш, що робиш (Комар.). Аби було все до діла зроблено (Канівщ.)]. Он имеет -щий возраст, чтобы занять оту должность - він дійшов потрібних (відповідних) літ, щоб обійняти цю посаду. Дети не имеют -щего ухода - діти не мають належного (відповідного, путящого) догляду. [Діти зосталися без путящого догляду (Грінч.)]. Оказывать кому -щее почтение - віддавати кому належну честь (шану, пошану). Принимать, принять -щие меры - вживати, вжити належних (відповідних) заходів.* * *нале́жний; (правильный, подходящий) слушний; ( соответствующий) відпові́дний; ( нужный) потрі́бний\надлежащий им о́бразом (способом) — нале́жно, як нале́жить, нале́жним чи́ном, по-нале́жному; ( как следует) як слід; ( как надо) як тре́ба
-
24 надменный
гордий, гордовитий, гордуватий, надутий, пихатий, пишний, гоноровитий, високоносний, чванливий, чванькуватий, пиндючний, бундючний. [Горді очі, думи, люди (Сл. Гр.). Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.). Гордувата, чванькувата - носочка й коцюбою не дістати (М. Вовч.). Така думка світилася на її гордуватому виду (Г. Барв.). Одмовився надутими речами (Куліш). Пан пихатий (Грінч.). Потривай же ти, високомисна, високоносна пані (Мова)]. Принимать, принять -ный вид - набирати, набрати бундючного (гордовитого и т. п.) вигляду, пишатися, запишатися, набундючуватися, набундючитися, напужуватися, напужитися, надиматися, надутися. [Це сказала Кайдашиха й запишалася (Н.-Лев.). Шахрай з бундючним виглядом (Самійл.)].* * *гордови́тий, пого́рдливий, гордува́тий; ( спесивый) пиха́тий, пихли́вий; ( заносчивый) зарозумі́лий, гоноро́витий; ( пренебрежительный) знева́жливий; диал. фуду́льний -
25 наказание
1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);3) стар. - наука, навчання (чого).* * *ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́нняв \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́
[вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким
су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим
теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння
-
26 намерение
I. намір, (замысел) замір, замисл (-лу), задум (-му), (мысль) думка. [Не входжу в наміри його (Франко). Мала щирий замір послужити просвіті (Грінч.)]. Враждебные -ния относительно кого - ворожі заміри (замисли) проти кого. Дурное -ние - поганий замір. Похвальное, прекрасное -ние - похвальний, прекрасний (прегарний, чудовий) намір. Без -ния - без наміру, ненавмисне, невмисне, (диал.) без замірення. [Ти умисне, чи невмисне убив її? (Кониськ.). Звиняйте, я це сказав без замірення (Хорольщ.)]. С -нием - з наміром, (нарочно) умисне, навмисне. [Я вмисне навів цей уривок із спогадів, щоб показати… (Рада)]. Сделать что с дурным хорошим -нием, с наилучшими -ниями - зробити що бажаючи злого, добра, зробити що з поганим заміром (замислом), з гарним, з найкращим наміром. Не с добрыми -ниями - не з добрими замірами, не з добрим духом. [Остерегайтеся, гетьмане мій, бо він не з добрим духом (Куліш)]. С заранее обдуманным -нием - з наперед (із заздалегідь) узятим наміром. Приехать с -нием увидеть кого - приїхати, маючи на думці (маючи намір или щоб) побачити кого. Иметь, питать -ние - мати намір (замір), мати на думці; см. Намереваться. [Він має замір оженитися з удовою (М. Вовч.). Сватати Саню він і в голові собі не покладав, бо мав на думці тільки трохи пожартувати (Н.-Лев.)]. Иметь корыстные -ния - мати корисливі заміри. Питать самые лучшие -ния относительно кого - мати найкращі наміри супроти кого. Принимать, принять -ние - брати, взяти намір, наважуватися, наважитися. [Реакція знов наважилася повернути той стан, що повстав був на Україні після 1876 року (Рада)]. Возыметь -ние - см. Вознамериться. Помогать -ниям кого - сприяти намірам (замірам) кого. Упорствовать в своём -нии - уперто триматися свого заміру.II. см. Намеривание.* * *на́мір, -у; (замысел, умысел) замі́р, -убез [вся́кого] \намерение ния — без [уся́кого] на́міру (за́міру)
с \намерение нием — з на́міром; з замі́ром; ( нарочно) навми́сно, навми́сне, уми́сно, уми́сне
-
27 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
28 начальство
1) (власть) влада, зверхність (-ности), (реже) начальство, (правительственное) уряд (-ду), (управление) керування, порядкування, урядування, орудування, оруда, (командование) командування. Под -ством кого, чьим - під владою в кого, чиєю, під урядом (проводом) чиїм під одудою (зверхністю) чиєю, (под предводительством) за приводом чиїм, (стар.) за головою чиєю. [Під його урядом було багато сільських шкіл (Рідний Край). Українське театральне товариство під орудою Садовського (Афіша). Поляки ходили за приводом князя по чужих землях (Куліш). Щоб ми за твоєю (,гетьмане Хмельницький,) головою пили та гуляли (Ант.-Драг.)]. Главное -ство - головна влада; (командование) головне командування. Главное -ство над войском - головне командування (над) військом. Поручать, поручить -ство над городом кому - доручати, доручити владу (зверхність) над містом кому, доручати, доручити керувати (правити) містом (урядувати над містом) кому. Поручить -ство над армией кому - доручити командувати (командування) армією кому. Принимать, принять -ство над кем, над чем - переймати, перейняти (на себе) провід (владу) над ким, над чим, (над войском) переймати, перейняти (на себе) командування військом;2) см. Начальствование 1 и 2;3) - а) начальство, начальник; срв. Начальник. [Тебе вибрано за начальство (Рудч.)]. Это моё -ство - це моє начальство, це мій начальник; б) (начальники) начальство, начальники, (старшие) старші (-ших), (преимущ. военное, устар.) старшина, (власть) влада, уряд; (власть имущие) зверхники (-ків), владущі кола. [Ті часи, як голоси начальство тільки мало (Самійл.). Поліціянт лаявся, бо був гнівний: від старших йому сьогодні добре впало (Грінч.). Військова старшина (Стор.). Те, що спадає від рота нашим зверхникам, нам вистачило-б на життя (Куліш)]. Высшее -ство - вище начальство, вища влада, вищий уряд. Докладывать, доложить по -ству о чём - доповідати, доповісти начальству що, (сообщать) повідомляти, повідомити начальство про що, подавати, подати до відома начальству що;4) (круг власти, сан) начальство, зверхність (подвластная сфера) начальство, (подначалие) підвладність, підручність (-ности). [Він зверхности достоєн (Куліш)].* * *под \начальство вом — ( под руководством) під керівництвом
по \начальство ву доносить (посылать) — доносити (сообщать: повідомляти; посилати) керівництву
-
29 ночлег
нічліг, (редко) ночліг (-лігу), (действие ещё) нічлігування, (редко ночлігування) ночівля; (приют для -га) ночівля, (реже) нічліг. [Ідуть собі парубки на нічліг до гаю (Рудан.). Десь ворохнулася тривожна думка за свій ночліг (Микит.). Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування (Г. Барв.). Сонце встає, понад полем блищить, десь за морем ночівлю покинуло (Самійл.)]. Останавливаться, остановиться на -лег - зупинятися (ставати), зупинитися (стати), (о мног.) поставати на ніч (на ночівлю и на ночівля), ставати, стати ночувати, заночувати, обночуватися. [Ідуть вони аж до ліса, стають ночувати, - поставали на ніч (Рудан.) Обночувався в Дрогобичі у старого Туртельтавба (Франко)]. Принимать, принять на -лег кого - приймати (пускати), прийняти (пустити) на ніч кого, (давать, дать -лег кому, диал.) ночувати, переночувати, заночувати кого. [Я вас не можу ночувати, бо я дуже рано їду (Яворськ.). Згодився переночувати його в себе (Франко)]* * *нічлі́г, -у; ( ночёвка) ночі́вляостанови́ться на \ночлег г — зупини́тися (ста́ти) на ніч (на ночі́влю)
-
30 обязательство
зобов'язування, сов. зобов'язання. [Їй надається право… вступати в зобов'язання]. -во письменное - зобов'язання на письмі, писане зобов'язання. -во долговое - зобов'язання боргове. -ва взаимные - зобов'язання взаємні, обопільні. Принять на себя -ва по отношению к кому - взяти на себе зобов'язання до кого. Исполнить свои -ва - виконати свої зобов'язання, додержати своїх зобов'язаннів. Давать -во, брать -во - см. Обязываться.* * *зобов'я́зання и зобов'яза́ннядолгово́е \обязательство — эк. боргове́ зобов'я́зання
-
31 ответ
1) відповідь (-ди), відказ (-зу), відмова, (устар.) відвіт (-ту), обзив (-ву), (только письменный) відпис (-су), відписка, відповість (-вісти). Каков вопрос, таков и -вет - яке питання, така й відповідь (відмова, відповідання). У него на всё есть -вет - він на все відповідь (відказ) має, має що відказати. В -вет - на відповідь, на відказ, на відмову кому. Давать, дать -вет кому - відповідь давати (дати), відказ держати, (только письменно) відписувати, відписати, дати відписку, сов. відвістити, відповістити кому; срв. Отвечать. Жду вашего -та - жду (чекаю) на вашу відповідь (на вашу відповість, на ваш відпис), жду (чекаю) вашої відповіди (відповісти, відпису). В -вет на ваше письмо - відповідаючи на листа вашого. Утвердительный -вет - згода. Он дал утвердительный -вет - він подав свою згоду. Отрицательный -вет - незгода, відмовна відповідь;2) відповідь, відвіт. Принять что на свой -вет - взяти що на свою відповідь. См. Ответственность. Быть в -те - відповідати за що. См. Отвечать 2.* * *ві́дповідь, -ді, відмо́ва; відві́т, -у, одві́т; відпові́т, -у; ( отклик) ві́дгук, -у; диал. відка́з, -у -
32 охрана
1) охорона, оборона. -на труда, материнства - охорона праці, материнства. Меры -ны - заходи до охорони. Усиленная -на - по[з]більшена охорона. Принять чрезвычайные меры для -ны революционного порядка - вжити надзвичайних заходів до охорони революційного ладу;2) сторожа, варта, чата. Пограничная -на - кордонна (прикордонна) сторожа (варта, чата). Иметь под своей -ной - держати за своєю сторожею, (охороною, вартою). Находящийся под -ной - пильнований, вартований, чатований.* * *охоро́на; (действие: хранение) вартува́ння; ( стража) ва́рта, ча́ти, род. п. чат, ча́та; (защита диал.) осло́на -
33 поверить
кому чему, в чём см. Поверять 3.* * *I( принять за истину) пові́рити; пойня́ти ві́ри, поня́ти (дійня́ти) ві́риII см. поверятьпове́рь — в знач. вводн. сл. запевня́ю [тебе́], пові́р
-
34 попроситься
попроситися, попрохатися. Срв. Проситься.* * *попроси́тися; попроха́тися; (упросить, взять, принять) упроси́тися, упроха́тися, припроси́тися -
35 порешить
1) (дело) вирішити (справу); (принять решение) покласти, урадити и -тися, прирадити (що робити); срв. Решить. [Молодь поклала оборонятись (Коцюб.). І поклав у першу неділю сватів заслати (М. Вовч.). Порадились, порадились і урадили послухати пана(Франко). А чи урадилися ви, хлопці, як-же саме зробити, щоб було вже добре? (Бердян.). В середу прирадили ми вінчатися (Кониськ.)]. -шить на чём - стати на чому. На том и -ли - на тому й стали. [Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде у найми (Коцюб.)];2) (убить) рішити, (грубо) упорати кого. -шил сам с собою - рішив сам з собою. -шил своего врага - рішив (упорав) свого ворога.* * *1) ( решить) ви́рішити, поріши́ти; (обычно с неопр.) покла́сти; ( закончить) кінчи́ти, закінчи́ти и закі́нчити2) (уничтожить; убить) ріши́ти; ( прикончить) поріши́ти -
36 посчитаться
(с кем) порахуватися, (окончательно) поквитуватися, розквитатися з ким.* * *1) порахува́тися; ( поквитаться) поквита́тися, поквитува́тися2) (с кем-чем - принять во внимание, в расчет кого-что-л.) порахува́тися (з ким-чим), зва́жити, ува́жити (на кого-що) -
37 правление
I. см. Правка.II. 1) (действие) керування, кермування, правування ким, чим; порядкування, справування, урядування и т. д. - см. Править. -ние делами, страной - керування, порядкування справами, країною, управування речами, урядування над країною и т. д. [Деспотичне царське урядування]. Образ -ния - форма урядування, (державний) лад. Деспотический образ -ния - деспотичний лад;2) (руководительство, начальство) керунок (-нку), уряд, управа, заряд (-ду), (командование, стар.) реймент (-нту). [Під чиїм рейментом]. Бразды, кормило -ния - урядове стерно, керма урядування, урядова влада. Принять -ние - стати на уряд, прийняти уряд, обняти уряд;3) (учреждения, заведения, общества) управа, рада, заряд (-ду), (гал.) виділ (-лу). Член -ния - член управи, ради, (гал.) виділовий (-вого);4) (название учреждения) уряд (-ду), розправа. Податное -ние - податковий уряд. Губернское -ние - губернська розправа. Волостное -ние - волость, волосна розправа.* * *1) ( действие) правлі́ння, керува́ння; урядува́нняо́браз \правление — спо́сіб правлі́ння; ( государственный строй) держа́вний лад
2) ( выборный орган) правлі́ння; ( управа) упра́ва; ( расправа) ист. розпра́ваволостно́е \правление — волосна́ упра́ва
-
38 православие
православність (-ности), православна віра, благочестя (-тя), (церк.) православиє. Поборник, приверженец -вия - православник. Принять -вие - пристати на православну віру.* * *рел.правосла́в'я -
39 предосторожность
(свойство) обережність, осторога, обачність; см. Осторожность; (самые меры) оберега, застережні (запобіжні) заходи. Меры -сти - заходи до за[о]стереження, за[о]стережні заходи, обереги проти чого. Принять меры -сти от несчастных случаев - вжити застережних заходів проти нещасливих випадків, застерегтися проти нещасливих випадків (перед нещасливими випадками).* * *обере́жність, -ності, осторо́га; ( осмотрительность) оба́чність -
40 рука
бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки
взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого
бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го
вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки
вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)
вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що
да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́
да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)
держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́
ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться
зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо
игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́
из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає
из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но
име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де
как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го
мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що
мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку
на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!
на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)
на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч
не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому
обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч
опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки
от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки
передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)
подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку
под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно
попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку
по \рука ка́м! — зго́да!
по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х
прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук
приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)
проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́
\рука ка́ми — и
нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́
с \рука ка́ми — и
нога́ми з — рука́ми й нога́ми
\рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)
\рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го
\рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч
идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким
\рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!
\рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)
\рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!
\рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть
\рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти
своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка
уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки
умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки
См. также в других словарях:
Принять — приму, примешь, прош. принял, приняла, приняло; принявший, сов. (к принимать) 1. кого–что. Взять, получить от того, кто отдает. «Мария Ивановна приняла письмо дрожащею рукою.» Пушкин. Принять подарок. Принять посылку. || Взять, схватить… … Толковый словарь Ушакова
Принять — приму, примешь, прош. принял, приняла, приняло; принявший, сов. (к принимать) 1. кого–что. Взять, получить от того, кто отдает. «Мария Ивановна приняла письмо дрожащею рукою.» Пушкин. Принять подарок. Принять посылку. || Взять, схватить… … Толковый словарь Ушакова
ПРИНЯТЬ — приму, примешь, прош. принял, приняла, приняло; принявший, сов. (к принимать) 1. кого–что. Взять, получить от того, кто отдает. «Мария Ивановна приняла письмо дрожащею рукою.» Пушкин. Принять подарок. Принять посылку. || Взять, схватить… … Толковый словарь Ушакова
Принять — приму, примешь, прош. принял, приняла, приняло; принявший, сов. (к принимать) 1. кого–что. Взять, получить от того, кто отдает. «Мария Ивановна приняла письмо дрожащею рукою.» Пушкин. Принять подарок. Принять посылку. || Взять, схватить… … Толковый словарь Ушакова
Принять — приму, примешь, прош. принял, приняла, приняло; принявший, сов. (к принимать) 1. кого–что. Взять, получить от того, кто отдает. «Мария Ивановна приняла письмо дрожащею рукою.» Пушкин. Принять подарок. Принять посылку. || Взять, схватить… … Толковый словарь Ушакова
Принять — приму, примешь, прош. принял, приняла, приняло; принявший, сов. (к принимать) 1. кого–что. Взять, получить от того, кто отдает. «Мария Ивановна приняла письмо дрожащею рукою.» Пушкин. Принять подарок. Принять посылку. || Взять, схватить… … Толковый словарь Ушакова
принять — как принято, примем.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. принять взять, получить, приобрести, обрести; утвердить, провести; зачислить, встретить, во хмелю, хватить, совершить … Словарь синонимов
принять — Принять на себя что 1) согласиться быть ответственным за что н. Принять на себя вину. 2) обязаться что н. исполнить. Принять на себя труд что н. делать. Принять к сердцу что отнестись к чему н. очень сочувственно, с большой… … Фразеологический словарь русского языка
ПРИНЯТЬ — ПРИНЯТЬ, приму, примешь; принял, яла, яло; принятый ( ят, ята, ято); совер. 1. кого (что). Взять, получить даваемое, передаваемое, сдаваемое; получить в своё ведение. П. подарок. П. радиограмму. П. товар. П. дела по акту. Комиссия приняла готовый … Толковый словарь Ожегова
принять — (неправильно принять), приму, примет; прош. принял, приняла (не рекомендуется приняла), приняло, приняли (неправильно принял, приняла, приняло, приняли); прич. принявший (неправильно принявший); дееприч. приняв (неправильно приняв) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
принять — доклад принять • действие, получатель закон принять • реализация, согласие меры принять • реализация предложение принять • реализация, согласие приглашение принять • действие, получатель, реализация, согласие принять активное участие • действие… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
