-
1 compulsorily
-
2 enforceable rule
-
3 enforced
вимушений; застосовний; виконаний ( про вирок); здійснений примусово у судовому порядку; застосований примусово, проведений (у життя) примусово; забезпечений правовою санкцією, забезпечений примусово; примушений (в т. ч. до виконання вимог); стягнутий примусово у судовому порядку- enforced dissolution
- enforced idleness
- enforced law
- enforced sale
- enforced selling-out
- enforced sentence
- enforced settlement -
4 enforce
примушувати; проводити ( у життя) примусово; домагатися виконання ( закону тощо); забезпечувати виконання (дотримання) (закону, норм тощо); забезпечувати правовою санкцією; здійснювати примусово ( в судовому порядку); застосовувати примусово (право, закон); здійснювати ( або стягувати) примусово у судовому порядку- enforce a court decisionenforce an article by appropriate legislation — застосовувати статтю шляхом прийняття відповідного закону (законодавства)
- enforce a decision
- enforce a judgement
- enforce a judgment
- enforce a law
- enforce a patent
- enforce a rule
- enforce a provision
- enforce a security
- enforce a sentence
- enforce a statute
- enforce a writ
- enforce by an action
- enforce conformity
- enforce discipline
- enforce international law
- enforce judgement
- enforce judgment
- enforce laws
- enforce legally
- enforce legitimate authority
- enforce order
- enforce payment
- enforce penalty
- enforce political demands
- enforce right
- enforce sanction
- enforce standards of conduct
- enforce strict discipline
- enforce the law
- enforce the laws
- enforce the payment of duties
- enforce trade embargo -
5 enforceable instrument
документ, що застосовується примусово; документ, що примусово проводиться у життя -
6 enforceable legal instrument
правовий документ, що застосовується примусово; правовий документ, що примусово проводиться у життяEnglish-Ukrainian law dictionary > enforceable legal instrument
-
7 commandeer
v1) примусово набирати в армію2) реквізувати3) розм. привласнювати* * *vпримусово забирати в армію; реквізувати; привласнювати -
8 forcibly
adv1) насильно, силою; примусово2) яскраво, переконливо* * *adv1) насильно, силою, примусово2) сильно, яскраво, переконливо -
9 by force
насильно, силою, примусово -
10 commandeer
набирати примусово ( до армії); реквізувати; розм. привласнюватиcommandeer aircraft while in flight — захоплювати літак ( тощо) під час польоту
-
11 compulsorily insured
застрахований примусово; застрахований за рішенням суду -
12 compulsory proceeding
= compulsory proceedings процедура видачі примусової ліцензії -
13 condemn
бракувати, вибраковувати; конфісковувати, відчужувати примусово; накладати арешт; оголошувати наказом; засуджувати, робити догану; визнавати винним; присуджувати ( термін ув'язнення); засуджувати ( на смертну кару); визнавати непридатним до споживання- condemn a license license
- condemn a ship
- condemn a vessel
- condemn of a crime
- condemn the crime
- condemn the use of torture
- condemn to death
- condemn to imprisonment
- condemn to penal servitude -
14 enforce a patent
-
15 enforce right
забезпечувати дотримання права; здійснювати право примусово -
16 enforceable
забезпечений правовою санкцією; який має позовну силу; який може бути здійснений примусово в судовому порядку- enforceable at lawenforceable right to compensation — право на компенсацію, що має позовну силу
- enforceable by law
- enforceable condition
- enforceable contract
- enforceable in court
- enforceable in court of law
- enforceable in law
- enforceable instrument
- enforceable legal instrument
- enforceable law
- enforceable obligation
- enforceable right
- enforceable rule -
17 enforceable in court
= enforceable in court of law який може бути здійснений примусово у судовому порядку -
18 enforceable in law
який може бути здійснений примусово за законом; забезпечений правовою санкцією -
19 enforcer
орган, що реалізує право; особа, яка примусово здійснює право -
20 expropriate
позбавляти; (примусово) відчужувати, позбавляти права власності ( на майно), експропріювати; відмовлятися ( від прав)- expropriate property
- expropriate the expropriators
- 1
- 2
См. также в других словарях:
примусово — Присл. до примусовий … Український тлумачний словник
примусово — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
мусово — примусово … Лемківський Словничок
91.140.10 — Системи центрального опалювання ГОСТ 4.413 86 СПКП. Котлы теплофикационные водогрейные. Номенклатура показателей ГОСТ 10617 83 Котлы отопительные теплопроизводительностью от 0,10 до 3,15 МВт. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 10617 75 ДСТУ… … Покажчик національних стандартів
виконавчий — а, е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим небудь. •• Викона/вча вла/да одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів. Викона/вче судочи/нство заключна стадія цивільного процесу, на… … Український тлумачний словник
димосос — а, ч. Пристрій для підсилення тяги в топках. || Насос або вентилятор примусової тяги … Український тлумачний словник
експатріюватися — ю/юся, ю/єшся, недок. і док. 1) Добровільно або примусово залишати Батьківщину. 2) тільки недок. Пас. до експатріювати … Український тлумачний словник
завдавати — даю/, дає/ш, недок., завда/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) чого, рідко що. Робити, чинити кому небудь щось неприємне; заподіювати. || У сполуч. з деякими іменниками означає дію, результат якої виражено іменником. || Викликати, спричиняти що… … Український тлумачний словник
обшук — у, ч. Ретельний офіційний огляд кого , чого небудь із метою виявлення чогось прихованого або недозволеного. || Слідча дія, що провадиться примусово для виявлення знарядь злочину, предметів, документів тощо, які мають значення для встановлення… … Український тлумачний словник
остарбайтер — а, ч. і ж. Робітник або робітниця, походженням із Східної Європи, які примусово працювали на заводах, шахтах та фермах у Німеччині та Австрії під час Другої світової війни … Український тлумачний словник
переміщати — а/ю, а/єш і перемі/щувати, ую, уєш, недок., перемісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. Змінювати місцезнаходження чого небудь; переносити з одного місця в інше. || Змінювати місцеперебування кого небудь. || Посилати працювати, виконувати які небудь … Український тлумачний словник
