Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

прикладка

  • 1 прикладка

    1) (дейст.) прикладання, (оконч.) прикладення;
    2) см. Приклад 1.
    * * *
    1) ( при прицеливании) прикла́дка
    2) ( прикладывание) приклада́ння

    Русско-украинский словарь > прикладка

  • 2 каламбур

    каламбур (-ру), прикладка, двозначність (-ности).
    * * *
    каламбу́р

    Русско-украинский словарь > каламбур

  • 3 кличка

    1) (человека) прикладка, прізвище. [Смотрителеві тюрма дала прізвище «морда» (Коцюб.). Видумав на нього прізвище «дрохва» (Крим.)]. Давать, дать -ку кому - дражнити, продражнити кого; срвн. Кликать 3. [По-вулишному Макухою дражнять (Сл. Гр.)]. По -ке - на прізвище;
    2) (животного) назва, окличка. Животное знает свою -ку - тварина знає свою назву, слухає оклички. Пропала собака по -ке «Том» - забіг собака назвою (на окличку) «Том». По псу и -ка - по Савці свитка; якої масти, так і кличуть (Приказки). Не смотри на -ку, смотри на птичку - не в тім сила, чи кобила сива, а в тім, чи везе (Приказка).
    * * *
    ( человека) прі́звисько, при́кладка; ( животного) о́кличка, на́зва

    Русско-украинский словарь > кличка

  • 4 насмешливый

    глузливий, глумливий, насмішкуватий, (реже) глуз[м]овитий. [Почував на собі глузливі погляди робітників (Черкас.). Глумлива усмішка (Коцюб.). Насмішкуваті очі (Н.-Лев.). Насмішкуватий голос (Л. Укр.). Іди звідси, глузовитий дядю! (Куліш)]. -вое прозвище - глузливе (глумливе) прізвище (прізвисько), прикладка.
    * * *
    насмі́шкуватий, глузли́вий; посмі́шкуватий, смішкува́тий; ( глумливый) глумли́вий

    Русско-украинский словарь > насмешливый

  • 5 начёт

    I. 1) (действие) нараховування, налічування, оконч. нарахування, налічення; срв.
    I. Начитывать;
    2) нарахування и нараховання (-ння), налік (-ку), налічка; (недочёт) недолік (- ку), недолічка. На нём -ту сто рублей - за ним недоліку сто карбованців. Делать, сделать - чёт на кого - робити, зробити нарахування (нараховання) на кого, нараховувати, нарахувати на кого.
    II. Начёт - примовка и примовки (-вок), приказка и приказки (-зок); прикладка и прикладки (-док); см. Прибаутка.
    * * *
    бухг.
    нарахува́ння

    Русско-украинский словарь > начёт

  • 6 острота

    1) см. Острость;
    2) дотеп (-пу), докладка, прикладка. -та ума - дотепність. -роты - прикладки, дотепи. Пускать -ты - прикладки прикладати кому, сипати дотепами, квітки кому пришивати.
    * * *
    I остр`ота
    ( остроумное выражение) до́теп, -у; (насмешка, прибаутка) диал. до́кладка, при́кладка
    II острот`а
    го́стрість, -рості, гострота́, гострина́

    Русско-украинский словарь > острота

  • 7 пасквиль

    пас[ш]квіль; прикладка.
    * * *
    па́сквіль, -ля

    Русско-украинский словарь > пасквиль

  • 8 погудка

    1) (напев, мотив) голос, спів;
    2) (прибаутка) примо[і]вка, вигадка, прикладка, приказка. Старая -дка на новый лад - стара пісня по-новому співана.
    * * *
    диал.
    1) ( напев) спів, -у, на́спів; погу́дка
    2) ( прибаутка) примо́вка и при́мовка

    Русско-украинский словарь > погудка

  • 9 прибаутка

    присмішка, примовка, приказка, приповістка, приговірка, прикладка, верзунка. [«Здоров зноси та в краще вберись» - кинув присмішку Літошевський (Н.-Лев.)]. Говорить -тки, -тками - приказувати, говорити смішками, присмішками. [Приказувати - значиться сказати якусь приказку, примовку (Н.-Лев.)].
    * * *
    примо́вка и при́мовка, припові́дка, припові́стка, при́повість, -ті; пригові́рка; диал. при́кладка; ( присказка) при́казка

    Русско-украинский словарь > прибаутка

  • 10 приговор

    1) присуд (-ду), вирок (-року), (рус.) приговор (-ру), (обвинительный) засуд, осуд, (постановление, решение) ріши[е]нець (-нця), декрет (-ту), (суждение) суд (-ду). [Суд читає присуд (Грінч.). Суди судили і вироки свої давали ляцькою мовою (Куліш). Всі уже знали той приговор (Коцюб.). Засуд тої комісії буде без апеляції (Франко). Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне (Кобел. п.). Вважає себе коли не за справжнього лінгвіста, то хоч за таку людину, яка сміє авторитетно вирікати свій суд про філологічні й лінгвістичні справи (Крим.)]. Заочный -вор - позаочний присуд. Окончательный, условный - вор - остаточний, умовний присуд. Оправдательный -вор - виправдальний присуд (вирок). Обвинительный -вор - засуд, осуд, присуд вини. Смертный -вор - смертний присуд, смертний засуд, засуд на горло. -вор суда - присуд, вирок судовий. Составить -вор - скласти вирок, присуд. Постановлять -вор - давати, дати вирок. Выполнить, привести в исполнение -вор - виконати присуд. Приведение -вора в исполнение - виконування, виконання присуду. Отменить -вор - скасувати присуд. Об'явить -вор - виголосити вирок (присуд). Получить по -вору суда - дістати (одержати) за постановою суду, за вироком судовим. Мирской -вор - громадський присуд. Высказывать, произносить свой -вор над чем-нб. - давати свій суд над чим;
    2) приказка, примовка, прикладка, приповістка, приговір (-вору); см. Прибаутка.
    * * *
    тж. пригов`ор
    1) ( судебный) ви́рок, -у, при́суд, -у; рішене́ць, -нця́; при́говор, -у
    2) ( постановление) ухва́ла, постано́ва
    3) (мнение, суждение) ви́рок, при́суд; диал. за́суд, -у
    4) (слова, сопровождающие действие) пригові́р, -во́ру; ( прибаутка) примо́вка и при́мовка, припові́дка, пригові́рка

    Русско-украинский словарь > приговор

  • 11 прикладной

    1) (прибавленный) доданий, прикладений до чого, прикладаний (прикладываемый). -ное прозвище - прикладне (прикладане) прізвище или просто прикладка;
    2) прикладний. -ная наука - прикладна наука. -ная математика - прикладна математика;
    3) (о человеке) практичний, до всього здібний, голінний до чого.
    * * *
    прикладни́й

    прикладно́е иску́сство — прикладне́ мисте́цтво

    Русско-украинский словарь > прикладной

  • 12 приложение

    1) (действие) прикладення и приложення, притулення, (применение) застосування; (прибавление) докладення, додання, долучення. -ние науки к ремёслам - прикладення, застосування науки до реместв. Точка -ния силы, физ. - точка приложення сили. -ние печати - прикладення и приложення, притиснення печатки. С -нием копии, документов - з доданням (з долученням) копії, документів, додаючи (долучаючи) копію документи;
    2) (что приложено) додаток (-тка), прилога (-ги). -ние к книге - додаток до книги. Бесплатное -ние - безплатний додаток;
    3) грам. - прикладка. Приложенный, Приложить, -ся - см. Прикладывать, -ся, Прилагать, -ся.
    * * *
    I
    1) прокла́дення, проклада́ння; торува́ння
    2) перекла́дення, переклада́ння
    II
    1) ( действие) прикла́дення, приклада́ння; додання́, додава́ння, доклада́ння; застосува́ння, прикла́дення, застосо́вування, приклада́ння; доклада́ння
    2) ( добавление) дода́ток, -тка
    3) грам. при́кладка

    Русско-украинский словарь > приложение

  • 13 прозвание

    1) прозвання - см. Прозывание;
    2) прізвище, прі[о]звисько, прозивка; (гуц.) порекло; (шутливое) прикладка; см. Прозвище. По -ванию - на прізвище, на прізвисько, прізвиськом. [Ой, я родом Іваненко, на прізвище Петренко (Пісня). Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна (Голов.). Був один із них, Прокопович Лука, прізвиськом Індик (М. Лев.)]. Дать -ние кому - приложити прізвище кому, прикладку прикласти кому.
    * * *
    прозва́ння; ( прозвище) прі́звисько, прі́звище, диал. про́звище, про́звисько, при́кладка

    Русско-украинский словарь > прозвание

  • 14 прозвище

    прізвище, прізвисько, (гуц.) порекло; (насмешливое) прикладка, докладка. [Хороше прізвище для панни - «злюка» (Куліш). Скажу всім, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали (Чуб.)]. Давать, дать -ще - прізвище (прізвисько, ймення) прикладати, приложити и прикласти кому, прикладку прикладати, прикласти, докладку докладати, докласти кому, (реже) на кого; (образно) пришпилити квітку кому. [І не дурно таке ймення приложили йому люде (Кониськ.). Вона мене злодійкою узива і усякі докладки доклада (Квітка). На їх будуть прізвища прикладати (Милорад.)].
    * * *
    прі́звисько; прі́звище; диал. про́звище, про́звисько, при́кладка

    Русско-украинский словарь > прозвище

  • 15 Накличка

    1) см. Наклик 1;
    2) прізвище, прикладка; срв. Кличка.

    Русско-украинский словарь > Накличка

  • 16 Присловие

    1) приказка - см. Приговорка;
    2) (прозвище) прикладка, докладка;
    3) грам. - прислівна часточка.

    Русско-украинский словарь > Присловие

См. также в других словарях:

  • ПРИКЛАДКА — ПРИКЛАДКА, прикладки, мн. нет, жен. (воен.). Действие по гл. приложиться во 2 знач. прикладываться. Заряжение винтовки, прикладка и прицеливание. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • прикладка — сущ., кол во синонимов: 2 • прикладывание (6) • прицеливание (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • прикладка — (334) примовка [MО,V] …   Толковый украинский словарь

  • Прикладка — ж. разг. Принятие необходимого для прицеливания положения. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • прикладка — прикладка, прикладки, прикладки, прикладок, прикладке, прикладкам, прикладку, прикладки, прикладкой, прикладкою, прикладками, прикладке, прикладках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • прикладка — прикл адка, и, род. п. мн. ч. док …   Русский орфографический словарь

  • прикладка — и, ж. 1) діал. Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст; примовка. || зневажл. Глузливий, перев. римований дотеп, глузливе прізвисько. 2) лінгв. Означення, що виражається… …   Український тлумачний словник

  • прикладка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • прикладка — при/клад/к/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • Прививка* — П. называется особый прием, посредством которого живая часть одного растения вводится в ткань другого, для того чтобы при дальнейшем росте оба эти индивидуума срослись в одно неразрывное целое. Так как и прививаемая часть растения ( прививок ,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Прививка — П. называется особый прием, посредством которого живая часть одного растения вводится в ткань другого, для того чтобы при дальнейшем росте оба эти индивидуума срослись в одно неразрывное целое. Так как и прививаемая часть растения ( прививок ,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»