Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

прийти к концу

  • 1 прийти

    -сь см. Приходить, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > прийти

  • 2 израсходоваться

    ви́тратитися, -трачуся, -тратишся, потра́титися, -тра́чуся, -тра́тишся; ( прийти к концу) ви́йти, -йде, бу́ти ви́траченим

    Русско-украинский словарь > израсходоваться

  • 3 к

    Ко, предл.
    1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];
    2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;
    3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!
    * * *
    предл. с дат. п.; тж. ко

    подъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції

    сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу

    к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)

    к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося

    лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го

    4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

    оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа

    Русско-украинский словарь > к

  • 4 приходить

    прийти, притти и придти
    1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];
    2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прийт`и
    прихо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́сти

    мне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та

    он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка

    прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися

    прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

    прийти́ в я́рость — розлютува́тися

    прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати

    прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися

    прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися

    приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися

    приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним

    приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)

    приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися

    приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися

    приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися

    приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися

    приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́

    приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу

    Русско-украинский словарь > приходить

  • 5 бешенство

    1) (водобоязнь) сказ, каз, скаженість, шаленість;
    2) лють (р. -ти), шал, шаленство, шальга, озвіріння. Прийти в -во - сказитися, посатаніти, розсатаніти, озвіріти. [Розсатанівши, той ухопив брата за горло]. Привести в -во, довести до -ва - сказити. [Така наруга сказила-б хоч кого]. Яд -ва - скаженина. [Заким староста зібрався повезти Захара до лікаря, скаженина взяла своє].
    * * *
    1) сказ, -у; каз; скажени́на, скажені́вка, скажени́ця
    2) перен. скаже́ність, -ності, оскажені́ння; ( неистовство) шале́нство, шал, -у, шале́ність, лють, -ті, лю́тість, -тості, лю́тощі, -щів, несамови́тість, -тості, навіже́ність, навіже́нство

    Русско-украинский словарь > бешенство

  • 6 блуждать

    1) (бродить) блудити, -ся, блукати, бродити, тиняти, -ся. [Ходжу, блуджу, нуджу світом];
    2) (сбившись с пути) блудити, блукати;
    3) (о глазах: бегать) блукати. [Його очі неспокійно блукали. Блукати поглядом]. Пойти, отправиться блуждать - піти в світи, у блуд піти. Блуждая прийти куда-л. - приблудити, -ся, заблудити, приблукати, -ся, заблукати, -ся.
    * * *
    блука́ти, блуди́ти; ( слоняться) броди́ти, ника́ти, тиня́тися

    Русско-украинский словарь > блуждать

  • 7 взбеситься

    1) скази́тися
    2) ( прийти в крайнее раздражение) розлютува́тися, розлюти́тися, розлюті́ти, роззлости́тися, роздратува́тися, скази́тися и мног. покази́тися, знавісні́ти, оскажені́ти; розмордува́тися, осатані́ти, посатані́ти, злютува́тися

    Русско-украинский словарь > взбеситься

  • 8 взыграть

    1) заграти. [Ой заграй, заграй та синесеньке море та під тими байдаками (Шевч.)];
    2) звеселитися. [Серце звеселилося мені в грудях, як почула це].
    * * *
    возвр. - взыгр`аться
    загра́ти; ( сделаться бурливым) розбу́рхатися; ( прийти в радостное состояние) звесели́тися

    Русско-украинский словарь > взыграть

  • 9 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 10 возрастать

    -расти, взрастать, взрасти
    1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;
    2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].
    * * *
    несов.; сов. - возраст`и
    зроста́ти, зрости́, вироста́ти, ви́рости

    Русско-украинский словарь > возрастать

  • 11 воспрепятствовать

    перебити, перепинити, перешкодити, завадити, стати на перешкоді, стати на заваді, стати на переметі, стати на перечепі комусь, чомусь. [Що вам перебило прийти? Хіба дурному розум завадить? (погов.). Йому й муха на заваді]; (воспретить) поборонити, сперечити. [А як ти сьому поборониш, то гляди, щоб не було гріха на твоїй душі (Квітка). Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч (Кам'ян. п.)].
    * * *
    (кому-чему) перешко́дити, ста́ти на перешко́ді (кому-чому); ( не допустить) не допусти́ти, не дозво́лити (чого); ( запретить) заборони́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > воспрепятствовать

  • 12 вспоминаться

    несов.; сов. - всп`омниться
    1) зга́дуватися, згада́тися, спомина́тися, спом'яну́тися; спога́дуватися, спогада́тися; прига́дуватися, пригада́тися и мног. поприга́дуватися
    2) (сов.: опомниться) диал. опам'ята́тися, отя́митися, прийти́ до тя́ми, ого́втатися, спам'ята́тися

    Русско-украинский словарь > вспоминаться

  • 13 высматривать

    высмотреть
    1) см. Выглядывать;
    2) см. Выглядеть 2;
    3) глядіти, наглядати, нагле[я]діти, пильнувати, назирати, назорити, пантрувати, випантрувати, визирати, визирити, виглядати, виглядіти що; (осмотреть) видивлятися, видивитися в чому. [Вовк гусячий табунчик назорив (Греб.). Пантрує,- чи не можна потягти чого. Прибігає до костьола, глядить свою пані (Рудан.). Визирають доброї нагоди. Скрізь ми там видивилися (Куліш)]. Притти чтобы высмотреть - прийти на виглядки, на підгляди, на розгляди, на визирки. Высматривая - визираючи, визирцем, визирці;
    4) высмотреть - см. Выняньчить. Высмотренный - вигляджений, визорений, назорений, виняньчений.
    * * *
    несов.; сов. - высмотреть
    1) (осматривая, находить, замечать) вигляда́ти, ви́глядіти, видивлятися, ви́дивитися; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти, сов. назори́ти
    2) ( старательно разглядывать) видивля́тися, ви́дивитися; ( осматривать) огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, обгляда́ти, обгля́нути; ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, розгля́нути
    3) (несов.: смотреть, выглядывая откуда-л.) вигляда́ти, визира́ти

    Русско-украинский словарь > высматривать

  • 14 движение

    1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];
    2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;
    3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];
    4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;
    5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;
    6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.
    * * *
    1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння
    2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у

    Русско-украинский словарь > движение

  • 15 доставаться

    достаться припадати, припасти, -ся, приходитися, прийтися, діставатися, дістатися (о мног. подіставатися), доводитися, довестися, упадати, упасти. [Йому з батьківщини припала клуня. Котрі гроші легко приходяться, легко й проводяться. А їй довелася запаска гарна. Поділили ми борошно, і впало нам по два пуди]. Доставшийся в добычу - здобичний. [Ви здобичні гроші пропиваєте (Куліш)]. Доставшийся по наследству - спадковий, спалий, припалий на спадщину. Тяжело досталось - гірко прийшлося. [Гірко мені тії гроші прийшлися]. Победа нелегко досталась - перемога нелегко обійшлася (дісталася). Достаться кому (плохо), безл. - дістатися, впасти, нагоріти, натруситися кому. [Дітям від мачухи добре дістається. Від старших йому сьогодні добре впало. І тобі й мені від Івана натруситься].
    * * *
    несов.; сов. - дост`аться
    1) дістава́тися, діста́тися; (о части, полученной при распределении) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся; (выпадать кому-л., на чью-л. долю) випада́ти, ви́пасти
    2) (приходиться плохо; получать выговор, наказание) дістава́тися, діста́тися, перепада́ти, перепа́сти; попада́ти, попа́сти
    3) страд. несов. дістава́тися; вийма́тися; дістава́тися, здобува́тися, добува́тися; роздобува́тися

    Русско-украинский словарь > доставаться

  • 16 дрогнуть

    1) см. Дрожать;
    2) (вздрогнуть) здвигнути, здвигнутися, стенутися, стрястися, зрушитися; (о живом существе) здригнутися, кинутися, тіпнутися. [Ударив кулаком по столу, аж вікна здвигнули (Мирн.). Здвигнулися, стенулися сіни, як бояри сіли, ще й не так стенуться, як горілки нап'ються. Увесь Київ здвигнувся (Куліш). Верби стоять - не стенуться. Вулкан зрушивсь. Він аж кинувся з переляку. Рука тіпнулася, чарка впала додолу (Л. Укр.)]. Неприятель дрогнул - ворог подавсь, завагавсь, стенувся. [Ворожі лави завагалися]. См. Дрожать, задрожать.
    * * *
    I
    ( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзти
    II
    ( вздрогнуть) здригну́тися, стену́тися, стину́тися; диал. здригну́ти; ( задрожать) затремті́ти, задрижа́ти; ( шевельнуться) ворухну́тися, рухну́тися; ( мигнуть) бли́мнути; ( прийти в смятение) завага́тися; ( пошатнуться) похитну́тися, схитну́тися, стену́тися, стину́тися; ( начать отступать) пода́тися

    Русско-украинский словарь > дрогнуть

  • 17 заволноваться

    захвилювати(ся), (забурлить) забурхати, забурхотіти, зашпувати, закипіти. [Заколихалися, захвилювали блакитні прозорі хвилі (Грінч.). Повійнув вітер, і захвилювала трава в степу. Море так силне зашпувало й забурхотіло (Крим.). Знову закипіло синє море (Шевч.)]; (о жив. сущ.) захвилюватися, схвилюватися, занепокоїтися; см. Взволноваться.
    * * *
    захвилюва́тися; ( прийти в колебательное движение) захвилювати; ( затревожиться) затриво́житися

    Русско-украинский словарь > заволноваться

  • 18 заглохнуть

    заглухнути заглушитися. [Заглух мачок у бур'яні]. Заглохший - заглухлий.
    * * *
    1) ( затихнуть) зати́хнути, сти́хнути, заглу́хнути

    мото́р \заглохнуть х — мото́р заглу́х

    2) (притупиться, забыться - о чувствах, мыслях) заглу́хнути
    3) ( прийти в запустение) заглу́хнути; ( прийти в упадок) занепа́сти, -паду́, -паде́ш; ( одичать) здича́віти, здичі́ти, мног. подича́віти; ( зарасти сорными травами) зарости́ бур'яно́м; ( засохнуть) засо́хнути

    де́ло \заглохнуть хло — спра́ва призабу́лася, діло призабу́лося, ( прекратилось) спра́ва припини́лася, ді́ло припини́лося

    самова́р \заглохнуть х — самова́р пога́с

    Русско-украинский словарь > заглохнуть

  • 19 зазнаваться

    зазнаться зарозуміватися, зарозумітися, задаватися, задатися, запаніти, запишатися, запишнитися, розібратися, (заноситься) високо нестися, заноситися, занестися. [Не дуже задавайсь! Ти, Хусе, міг-би й сам прийти до мене - вже надто запанів! (Л. Укр.). Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? (Пісня)].
    * * *
    несов.; сов. - зазн`аться
    става́ти (стаю́, стає́ш) зарозумі́лим, ста́ти (ста́ну, ста́неш) зарозумі́лим, сов. зарозумі́тися; (несов.: гордиться) задава́тися, -даю́ся, -дає́шся

    Русско-украинский словарь > зазнаваться

  • 20 закатываться

    закатиться за что, под что
    1) закочуватися, закотитися, (о мн.) позакочуватися за що, під що. [Копійка закотилася під піч. Очі йому аж під лоба закотилися];
    2) (о солнце, луне) заходити, зайти, закотитися, спочивати, спочити, лягати, лягти, западати, запасти. [Сонечко вже мало спочивати. Підходять до яру, тут їм спочило як- раз сонце]. -ется его звезда (слава) - його слава падає;
    3) (смехом) розлягатися, розлягтися, заливатися, залитися, розтинатися, розітнутися сміхом, реготом; заходитися, зайтися зо сміху. [Він аж зайшовся зо сміху].
    * * *
    I несов.; сов. - закат`аться
    1) загорта́тися, загорну́тися, -го́рнеться
    2) засу́куватися, засука́тися, -сука́ється и -су́читься, зака́чуватися, -чується, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, -ко́титься; згорта́тися, згорну́тися
    3) уко́чуватися, -чується, укоти́тися (уко́титься); уторо́вуватися, -ро́вується, уторува́тися, -ру́ється
    4) несов. запрото́рюватися
    5) сов. стоми́тися (-млю́ся, -мишся) від ката́ння, утоми́тися від ката́ння
    6) сов. поча́ти кача́тися
    II несов.; сов. - закат`аться
    1) зако́чуватися, закоти́тися, -кочу́ся, -ко́тишся и мног. позако́чуватися
    2) ( о светилах) захо́дити, -дить, зайти́, -йде́, зако́чуватися, закоти́тися; запада́ти, запа́сти, -паде
    3) (перен.: приходить к концу, угасать) згаса́ти, зга́снути
    4) см. закатывать II 2)
    5) (смехом, кашлем) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся
    6) страд. несов. зако́чуватися; уко́чуватися; улашто́вуватися

    се́рдце \закатываться вается (\закатываться ти́лось) — се́рце захо́диться (зайшло́ся)

    Русско-украинский словарь > закатываться

См. также в других словарях:

  • прийти к концу — израсходоваться, истратиться, завершиться, исчерпаться, иссякнуть, кончиться, разрешиться, закончиться, подойти к концу, окончиться, истощиться, довершиться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • прийти — приду/, придёшь; пришёл, шла/, шло/; прише/дший; придя/; св. см. тж. приходить, приход 1) а) Идя, направляясь куда л., достичь какого л. места; прибыть (также о средствах передвижения) Прийти/ домой …   Словарь многих выражений

  • прийти — приду, придёшь; пришёл, шла, шло; пришедший; придя; св. 1. Идя, направляясь куда л., достичь какого л. места; прибыть (также о средствах передвижения). П. домой. П. в гости. П. к другу. П. в театр. П. слишком рано, поздно, вовремя. Когда придёт… …   Энциклопедический словарь

  • прийти к шапочному разбору — прийти куда либо слишком поздно, когда все уже кончилось. По древнерусскому обычаю при входе в помещение или в церковь мужчины снимали шапки и складывали их у входа. Каждое собрание, сходка заканчивались разбором шапок. Опоздавший приходил к… …   Справочник по фразеологии

  • подойти к концу — иссякнуть, кончиться, довершиться, исчерпаться, прийти к концу, истратиться, окончиться, разрешиться, завершиться, закончиться, израсходоваться, истощиться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • к шапочному разбору прийти — К шапочному разбо/ру прийти (явиться и т.п.) К концу, когда всё закончилось, все уходят …   Словарь многих выражений

  • Прекращение действия, бытия, состояния — Имена существительные     ГИ/БЕЛЬ чего и без доп., крах чего и без доп., круше/ние чего и без доп.     Прекращение существования чего либо, уничтожение, разрушение чего либо.     ИСЧЕЗНОВЕ/НИЕ кого чего, вымира/ние кого чего.     Прекращение… …   Словарь синонимов русского языка

  • иссякнуть — кончиться, поиссякнуть, прийти к концу, подойти к концу, высохший, высохнуть, засохший, исчезнуть, пересохнуть, истощиться, пересохший, усохнуть, истратиться, израсходоваться, засохнуть, иссохнуть, закончиться, пропасть, исчерпаться, выйти,… …   Словарь синонимов

  • истощиться — исчезнуть, подойти к концу, иссякнуть, лопнуть, иссячь, исчерпаться, израсходоваться, ослабиться, кончиться, обескровиться, истратиться, прийти к концу, выйти, истечь. Ant. обогатиться, улучшиться, добавиться, увеличиться, повыситься, умножиться… …   Словарь синонимов

  • исчерпаться — кончиться, истощиться, подойти к концу, иссячь, иссякнуть, прийти к концу, выйти, истечь. Ant. обогатиться, улучшиться, добавиться, увеличиться, повыситься, умножиться Словарь русских синонимов. исчерпаться см. кончиться Словарь синонимов… …   Словарь синонимов

  • уга́снуть — ну, нешь; прош. угасла, ло; прич. прош. угасший и угаснувший; сов. (несов. угасать и гаснуть). 1. Перестать гореть, светить, светиться; погаснуть. Пламя угасло. □ В избе было темно, хоть глаз выколи; острый запах дыма свидетельствовал, что лучина …   Малый академический словарь

Книги

Другие книги по запросу «прийти к концу» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»