Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

придворний

См. также в других словарях:

  • придворний — а, е. 1) Який перебуває на службі при дворі (див. двір II), належить до близького оточення монарха. Придворний музикант. || Який є власністю двору, обслуговує двір, виражає інтереси двору і т. ін. || Який відбувається при дворі. Придворний бал.… …   Український тлумачний словник

  • придворний — 1 прикметник який має стосунок до монаршого двору придворний 2 іменник чоловічого роду, істота особа, наближена до монарха …   Орфографічний словник української мови

  • дворецкій — придворний титул, в XV XVII ст. керівник придворного управління …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • надворный — придворний, дворова прислуга …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • стольник — придворний чин у Росії у XVII ст. див. столник …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • стольник — а, ч. У Росії 13 17 ст. – придворний чин, за рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку – придворний, що прислуговував за князівським або царським столом) …   Український тлумачний словник

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • басданс — у, ч. Придворний танець другої половини 15 – початку 16 ст., відомий у Франції, Нідерландах та Італії …   Український тлумачний словник

  • гофмейстер — а, ч. У царській Росії – спершу придворний урядовець, що відав канцелярією, касою тощо, згодом – почесне придворне звання …   Український тлумачний словник

  • гофрат — а, ч., іст. У німецьких і австрійських монархічних державах – придворний радник …   Український тлумачний словник

  • двірський — дві/рська/, дві/рське/, іст. 1) Належний до панського двору. || у знач. ім.: а) дві/рськи/й, дві/рсько/го, ч. Той, хто належав до панського двору; б) дві/рська/, дві/рсько/ї, ж. Приміщення для челяді. 2) Належний до царського двору; придворний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»