-
1 help
1. n1) допомогаto be of little help — давати мало користі; мало допомагати
can I be of any help to you? — чи можу я допомогти вам чимсь?, чи можу я бути вам корисним?
2) помічник3) амер. робітник, працівник (на фермі); слуга, прислуга; наймит; хатня робітниця4) збірн. працівники, службовці5) засіб, порятунок2. v1) допомагати, подавати допомогуto help smb. with one's advice — допомогти комусь порадою
2) сприяти5) пригощатися6) полегшувати (біль тощо)I can't help it — я нічого не можу вдіяти; це не моя вина
it can't be helped — розм. нічого не вдієш
□ help down — допомогти зійти вниз
□ help forward — сприяти; просувати
□ help in — допомогти зайти, увійти у, до
□ help into — допомогти надіти, подати
□ help off — допомогти зняти (одяг)
□ help on — допомогти просунути (справу)
□ help out — допомогти вийти із скрутного становища, виручити
□ help over — допомогти у скрутному становищі, виручити
□ help up — допомогти встати; підтримати когось
* * *I [help] n1) допомога2) помічникmother's help — бонна; працівники, службовці
4) засіб, порятунок5) див. helping I6) підказка, діалогова документаціяII [help] v1) допомагати, надавати допомогу2) сприяти3) обслуговувати ( за столом); подавати ( страву)4) полегшувати (біль, страждання)5) пригощатиhelp yourself! — пригощайтеся, будь ласка!
6) вибирати, брати7) вкрасти, поцупити8) to help smb into smth допомогти кому-небудь увійти куди-небудь; вийти звідки-небудь9) than one can help не більше, ніж потрібно -
2 help
I [help] n1) допомога2) помічникmother's help — бонна; працівники, службовці
4) засіб, порятунок5) див. helping I6) підказка, діалогова документаціяII [help] v1) допомагати, надавати допомогу2) сприяти3) обслуговувати ( за столом); подавати ( страву)4) полегшувати (біль, страждання)5) пригощатиhelp yourself! — пригощайтеся, будь ласка!
6) вибирати, брати7) вкрасти, поцупити8) to help smb into smth допомогти кому-небудь увійти куди-небудь; вийти звідки-небудь9) than one can help не більше, ніж потрібно
См. также в других словарях:
поживати — I а/ю, а/єш, недок., розм. Проводити життя, жити, існувати. •• Жи/ти пожива/ти фольк. жити якийсь певний, звичайно тривалий, час. II а/ю, а/єш, недок., пожи/ти, иву/, иве/ш, док., перех., розм. 1) Уживати для їжі, пиття; їсти, пити. || наказ. сп … Український тлумачний словник
