-
1 прибрать
сов. что1. тж. без доп. разг. ҷо ба ҷо кардан, ба тартиб андохтан (овардан), рӯбучин кардан, тоза кардан; прибрать в комнате хонаро ба тартиб овардан2. (спрятать) ғун-доштан, пинҳон кардан, ба ҷо кардан3. разг. ба дасти худ гирифтан, соҳибӣ кардан, аз они худ кардан бог прибрал кого прост, худо гирифт, худо зад; прибрать вожжи к рукам зимом ба даст гирифтан; прибрать к рукам 1) (подчинить себе) ба дасти худ гирифтан 2) (захватить) ба тасарруфи худ даровардан
См. также в других словарях:
приб. — приб. прибор приб. прибавочный приб. прибавление Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
прибій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
прибічи — біжу, жиш, Пр. Прибігти, прибігати; бігом досягти якого небудь місця … Словник лемківскої говірки
прибігати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибігти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибіднення — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
прибіднено — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
прибіднитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибіднювання — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
прибіднювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
прибіднюватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
