Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

прибавить

  • 1 прибавить

    Русско-украинский политехнический словарь > прибавить

  • 2 прибавить

    Русско-украинский политехнический словарь > прибавить

  • 3 прибавить

    см. Прибавлять.
    * * *

    Русско-украинский словарь > прибавить

  • 4 прибавлять

    прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - приб`авить
    1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

    приба́вьте — в знач. вводн. сл. дода́йте

    2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

    прибавля́ть, приба́вить в ве́се — набува́ти, набу́ти (набавля́ти, наба́вити) ваги́

    прибавля́ть, приба́вить в плеча́х — портн. збі́льшувати, збі́льшити в плеча́х

    прибавля́ть, приба́вить хо́ду (ша́гу) — приско́рювати, приско́рити ходу́ (крок), піддава́ти, підда́ти хо́ду, придава́ти, прида́ти ходи́; прибавля́ти, приба́вити хо́ду (кро́ку)

    3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

    Русско-украинский словарь > прибавлять

  • 5 красный

    1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;
    2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;
    3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);
    4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.
    * * *
    1) черво́ний

    кра́сное кале́ние — червоний жар

    \красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник

    2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

    для (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу

    кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц

    \красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру

    \красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра

    3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

    Русско-украинский словарь > красный

  • 6 подтапливать

    подтоплять, подтопить
    1) (водою) підтоплювати, підтопити, (о мног.) попідтоплювати;
    2) -тапливать, подтопить (печь) - підпалювати, підпалити, підтопити (піч, у печі). [Підтопили в печі, гріли окропи (П. Мирн.)];
    3) подтопить масла, воску (растопив прибавить) - підтоплювати, підтопити. Подтопленный -
    1) підтоплений, (о мног.) попідтоплюваний;
    2) підпалений, підтоплений. -ся -
    1) підтоплюватися, підтопитися, бути підтопленим;
    2) підпалюватися, підпалитися, бути підпаленим;
    3) (снизу) підтоплюватися, підтопитися. [Масло внизу вже підтопилось].
    * * *
    I несов.; сов. - подтоп`ить
    1) ( протапливать) підто́плювати, підтопи́ти, [тро́хи] прото́плювати, [тро́хи] протопи́ти
    2) (масло, воск) підто́плювати, підтопи́ти
    II несов.; сов. - подтоп`ить
    ( водой) підто́плювати и підтопля́ти, підтопи́ти

    Русско-украинский словарь > подтапливать

  • 7 примеривать

    и Примерять примерять и Примерить
    1) что, что к чему - примірювати и приміряти, при[по]міряти що, що до чого, (только одежду) прикидати, прикинути; (только обувь) прибувати, прибути що. [Приміряла сорочечки, шовком повимережувані (Квітка). Будем приміряти черевички до ніжок (Рудч.). Чи ти прибувала черевики? Не малі? (Кост. п.)];
    2) (прибавить меряя) примірювати и приміряти, приміряти, (о земле) прирізувати, прирізати що, чого до чого. Примеренный -
    1) приміряний, прикинутий; прибутий;
    2) приміряний, прирізаний. -ться -
    1) примірюватися и примірятися, бути приміряним; прирізуватися, бути прирізаним;
    2) к чему - пристосовуватися до чого, рахуватися з чим, з[у]важати на що; см. Соображаться (с чем), Приноравливаться к чему;
    3) на кого - замірятися, заміритися, намірятися, намірятися на кого (що робити) (см. Намериваться), (из ружья) націлятися, націлитися в (на) кого.
    * * *

    Русско-украинский словарь > примеривать

  • 8 сделать

    зроби́ти, -блю́, -биш, мног. пороби́ти; (наработать; смастерить) уроби́ти; ( прибавить к изготовленному ранее) підроби́ти; (управиться, успеть с чем-л.) упо́рати; (осуществить что-л.) вдіяти, поді́яти; (совершить что-л.) учини́ти (учиню́, учи́ниш), утвори́ти (утворю́, утво́риш), споді́яти; (учинить что-л. предосудительное, нежелательное) ско́їти, уко́їти; (причинить беду, горе) заподі́яти; (смастерить, совершить что-л.; о проделке) утну́ти, утя́ти (утну́, утне́ш); (устроить что-л.) зору́дувати, -дую, -дуєш

    де́ло \сделать лано — спра́ві (ді́лу) кіне́ць, ді́ло зро́блено

    не \сделатьть с собо́й чего́ — не заподі́яти (не зроби́ти) собі́ чого́

    ничего́ не мо́жет \сделатьть — нічо́го не мо́же зроби́ти (не вді́є)

    \сделатьть бо́лее вырази́тельным — увира́знити, зроби́ти вира́знішим (більш вира́зним)

    \сделатьть впечатле́ние — спра́вити вра́ження

    \сделатьть вы́говор — ви́словити дога́ну

    \сделатьть невозмо́жным — зроби́ти неможли́вим, унеможли́вити

    \сделатьть переворо́т — учини́ти (зроби́ти) переворо́т

    \сделатьть поку́пки — зроби́ти поку́пки, скупи́тися

    \сделатьть разнообра́зным — урізномані́тнити, зроби́ти різномані́тним

    \сделатьть упрёк — ви́словити до́кір, дорікну́ти, докори́ти

    \сделатьть шту́ку с ке́м-либо — ( совершить проделку) ви́кинути ко́ника кому́-не́будь

    ша́гу не \сделать лаю не — зру́шуся (не зру́шу) з мі́сця, кро́ку не зроблю́

    Русско-украинский словарь > сделать

  • 9 Кушань[и]е

    1) (яство, снедь) страва, потрава, наїдок (-дка), їство, їжа, їда, (зап.) їдло. [Не варили страви (Коцюб.). Жарт у розмові - це наче сіль у страві (Крий.). Тут їли різнії потрави, і все з полив'яних мисок (Котл.). Потраву козаки варили (Греб.). Подали солодкі потрави (Н.-Лев.). Весь стіл був заставлений напитками та наїдками (Мирний). І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства? (Шевч.)]. Готовить -нье - варити їсти. Горячее -нье - варена страва, варево, варене (-ного). Разогретое -нье - гріта страва. Жареное -нье - печеня, печене. -нье на столе - страва, (теснее: завтрак) сніданок (-нку), (обед) обід (-ду), (ужин) вечеря на столі. Прибавить -нье к обеду - зготувати ще одну страву (потраву) на обід;
    2) (процесс) їдіння, їдження, їжа, їда.

    Русско-украинский словарь > Кушань[и]е

  • 10 Прикашивать

    прикосить
    1) чего (прибавить) - прикошувати, прикосити, вкошувати, вкосити що, чого;
    2) (вы[с]косить всё) викошувати, викосити, повикошувати, поскошувати (геть усе). Прикошенный -
    1) прикошений;
    2) викошений, пови[пос]кошуваний. Коса скоро -нашивается - коса швидко тупиться.

    Русско-украинский словарь > Прикашивать

  • 11 Примолвливать

    примолвить что к чему
    1) (прибавить) докидати, докинути (слово) що, чого до чого, примовляти(ся), примовити(ся). [Слухає, що люди говорять, та й свого слова докидає. Їй аби люди, аби послухать та свого докинуть (Коцюб.). Тут і я примовив (Г. Барв.)];
    2) примовляти, примовити; см. Приговаривать. [Ніхто так не вміє до чарки примовляти, як вона];
    3) -вить кого чем - см. Приласкать, Приветить.

    Русско-украинский словарь > Примолвливать

См. также в других словарях:

  • ПРИБАВИТЬ — ПРИБАВИТЬ, прибавлю, прибавишь, совер. (к прибавлять). 1. что или чего. Сделать добавление к чему нибудь в каком нибудь количестве, дополнить что нибудь чем нибудь. Прибавить овса лошадям. Прибавить метр материи на платье. Прибавить пять рублей.… …   Толковый словарь Ушакова

  • прибавить — скорость • изменение, много прибавить ходу • изменение, много прибавить шагу • изменение, много прибавить шёпотом • действие, непрямой объект, повтор …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • прибавить — добавить, присоединить, присовокупить, приобщить; примолвить; набавить, надбавить, накинуть; причислить, приплюсовать; увеличить, поднять, повысить, расширить, распространить, дополнить, обогатить, раздувать кадило, раздуть кадило, украсить,… …   Словарь синонимов

  • Прибавить — (иноск.) преувеличивать, т. е. прибавить отъ себя къ разсказу. Ср. Въ Москвѣ прибавятъ вѣчно втрое: Вотъ будто женится на Сонюшкѣ. Пустое! Грибоѣдовъ. Горе отъ ума. 1, 3. Фамусовъ. См. Прикрашивать …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • прибавить — ПРИБАВИТЬ, влю, вишь; вленный; совер. 1. кого (чего). Сделать, причислить, дать, положить в дополнение к чему н. П. денег. П. сахару в кушанье. П. работников. 2. что и чего. Увеличить размер, вес, количество, скорость чего н. П. шагу. П. зарплату …   Толковый словарь Ожегова

  • прибавить — (дать, положить, насыпать, налить и т. д. в дополнение к чему л.; увеличить количество, размер, скорость и т. п.) что и чего. 1. что (полный охват предмета действием; конкретное указание размера, величины и т. п.). Прибавить зарплату. Прибавить… …   Словарь управления

  • прибавить — глаг., св., употр. часто Морфология: я прибавлю, ты прибавишь, он/она/оно прибавит, мы прибавим, вы прибавите, они прибавят, прибавь, прибавьте, прибавил, прибавила, прибавило, прибавили, прибавивший, прибавленный, прибавив 1. см. нсв …   Толковый словарь Дмитриева

  • прибавить — (иноск.) преувеличивать, т.е. прибавить от себя к рассказу Ср. В Москве прибавят вечно втрое: Вот будто женится на Сонюшке. Пустое! Грибоедов. Горе от ума. 1, 3. Фамусов. См. прикрашивать …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • прибавить — ПРИБАВЛЯТЬ, яю, яешь; несов. (сов. ПРИБАВИТЬ, влю, вишь). 1. без доп. Преуспевать, идти в гору, делать карьеру. 2. с кем и без доп. Заниматься любовью …   Словарь русского арго

  • прибавить — ▲ присоединить ↑ дополнительно прибавить присоединить дополнительно еще некоторое количество. придать (# храбрости). под... (подлить). подбавить. подбросить (# средств). подкинуть. подложить. поддать (# пару). наддать. до... (дооборудовать).… …   Идеографический словарь русского языка

  • прибавить шагу — См. ходить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. прибавить шагу спешить, ходить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»