-
21 power
n1. сила, влада2. держава3. pl повноваження- absolute power абсолютна/ верховна влада- acceding powers держави, що приєдналися (до договору, протоколу)- colonial power колоніальна держава- dual power двовладдя- emergency powers надзвичайні повноваження- exceptional powers виключні повноваження- executive power виконавча влада- great powers (the) великі держави- judicial power судова влада- large powers широкі повноваження- leading power (the) провідні держави- legislative power законодавча влада- major power велика держава- maritime power морська держава- non-nuclear power неядерна держава- nuclear power ядерна держава- official powers офіційні повноваження- political power політична влада- signatory powers держави, що підписали документ- state power державна влада- veto power право вето- wide powers широкі повноваження- power base амер. політична підтримка при проведенні кампанії тощо- abuse of power зловживання владою- assumption of power захоплення влади- delegation of powers передача повноважень- division of powers розподіл повноважень- verification of powers перевірка повноважень- party in power правляча партія, партія при владі- to be beyond one's powers бути понад чиюсь силу/не під силу- to come to power прийти до влади- to confer the necessary powers to smbd. видати/ надати комусь необхідні повноваження- to delegate one's powers to smbd. передати комусь свої повноваження- to do all in one's power зробити все можливе- to examine the powers перевірити повноваження- to exceed the powers перевищити повноваження- to exercise one's powers здійснювати свої повноваження- to exhibit one's full powers пред'явити свої повноваження- to invest smbd. with full powers наділити/ наділяти когось повноваженнями- to preserve one's powers зберігати свої повноваження- to prolong the powers of parliament продовжити повноваження парламенту- to seize power захопити владу- vested with powers and authority наділений повноваженнями та владою- within one's powers в межах своїх повноважень- delegated powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях)- granted powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях) -
22 executive clerk veto
вето, що накладається главою виконавчої влади; право виконавчої влади на вето ( стосовно законів тощо); вето президента -
23 power to veto acts of Congress
право накладати вето на закони, що видаються Конгресом ( США)English-Ukrainian law dictionary > power to veto acts of Congress
-
24 limited line-item veto
обмежено право ( президента) накладати вето на певні фінансові статті федерального бюджету ( США) -
25 pass
1) паспорт, перепустка; охоронне свідоцтво; прохід2) переходити (про право, власність тощо); приймати (закон, резолюцію тощо); проходити (про закон, поправку тощо); виносити (вирок, рішення тощо); обертатися•pass a law over the Presidents veto by a two-thirds vote — приймати закон, подолавши вето Президента двома третинами голосів
pass a vote of no confidence vis-a-vis the government — висловлювати вотум недовіри уряду ( про парламент)
pass on a document to an unauthorized person — передавати документ особі, яка не має права ознайомлення з ним
- pass a death sentencepass state secrets to a foreign government — передавати державні таємниці іноземній державі (іноземному уряду)
- pass a decision
- pass a draft law
- pass a judgement
- pass a judgment
- pass a law
- pass a new law
- pass a non-guilty judgment
- pass a non-guilty judgement
- pass a resolution
- pass a resolution as amended
- pass a rumble
- pass a sentence
- pass a verdict of guilty
- pass an act
- pass away
- pass bribe
- pass budget
- pass by limitations
- pass customs clearance
- pass into possession
- pass into smb.'s possession
- pass into the possession
- pass law
- pass legislation
- pass off as genuine
- pass off as one's own
- pass over a veto
- pass the bar examination
- pass the customs
- pass through border control
- pass through the customs
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПРАВО ВЕТО — см. Вето … Юридический словарь
Право вето — см. Вето … Энциклопедия права
ПРАВО ВЕТО — ВЕТО … Юридическая энциклопедия
Право вето — Вето (от лат. veto запрещаю) право, означающее полномочие лица или группы лиц в одностороннем порядке заблокировать принятие того или иного решения. Вето может быть абсолютным (например, как в Совете Безопасности ООН, где постоянные члены могут … Википедия
право вето — см. вето. * * * см. Вето … Большой юридический словарь
ПРАВО ВЕТО — (см. ВЕТО) … Энциклопедический словарь экономики и права
ПРАВО ВЕТО — см. Вето … Энциклопедия юриста
Вето — (veto) В переводе с латинского означает я запрещаю . Запрещение, блокирование или отказ дать согласие на принятие законопроекта или предложения в области политики. Все постоянные члены Совета Безопасности (Security Council) ООН (United Nations)… … Политология. Словарь.
Вето Президента Российской Федерации — закреплённое в Конституции РФ право Президента РФ отклонить принятый Федеральным Собранием федеральный закон и направить его палатам для повторного рассмотрения. Право вето, или так называемое право негативного контроля, одна из важнейших… … Элементарные начала общей теории права
ВЕТО — [лат. veto запрещаю] запрещение, отмена, приостановление действия какого л. решения, постановления. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006. ВЕТО по латыни запрещаю; право одного лица останавливать решение общего собрания, напр., народного… … Словарь иностранных слов русского языка
Вето — (от лат. «veto» я запрещаю) отказ главы государства утвердить принятый парламентом закон, который нельзя преодолеть (абсолютное, или резолютивное, вето) либо который может быть преодолен (относительное, или суспензивное, вето). В международном… … Элементарные начала общей теории права