правомочний

См. также в других словарях:

• правомочний — а, е, юр. Який користується законним правом або має певні повноваження …   Український тлумачний словник

• правомочний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• Вжиток за чинною граматикою — А. До першої групи належать лексеми, вжиток яких є згідним із чинною граматикою. Варіянтне написання тут виключаємо, оскільки воно не мотивоване семантичним богословським розрізненням. Рекомендуємо // Замість // Коментар блага (земні) // * дібра… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

• дійсний — а, е. 1) Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. ді/йсне, ного, с. Реально існуюче. •• Ді/йсне число/ мат. позитивне число, від ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ри/нок ек. ринок, на якому дилер може… …   Український тлумачний словник

• правомочність — ності, ж., юр. Абстр. ім. до правомочний …   Український тлумачний словник

• дійсний — 1) (який насправді існує / існував), правдивий, достеменний, справжній, справдешній 2) (який має законні повноваження), правомочний …   Словник синонімів української мови

• повноважний — (який має певні повноваження, права), дійсний, правомочний …   Словник синонімів української мови