-
121 entitle
1) право давати ( щось)2) (на)давати право, надавати правовий титул; уповноважувати; давати назву (заголовок); присвоювати титул (звання) -
122 entitled
озаглавлений; який має право; який отримав правовий титулentitled to appear before the court — який має право виступати в суді; який має право доступу до суду
- entitled to damagesentitled to institute proceedings — який має право подавати позов ( або починати судовий процес)
- entitled to inherit
- entitled to pension
- entitled to reduction
- entitled to refund
- entitled to sign
- entitled to sign for a company
- entitled to succeed
- entitled to vote -
123 establish machinery
-
124 estate
власність, майно; земельне володіння; маєток; майновий інтерес в нерухомості; право речового характеру; майново-правовий інтерес ( або титул); майорат; стан, суспільна група- estate administratorestate accepted with assets and liabilities — майно, прийняте з активами і пасивами
- estate agent
- estate at sufferance
- estate at will
- estate by the entirety
- estate contract
- estate division
- estate duty
- estate entail
- estate for life
- estate for years
- estate from year to year
- estate fund
- estate in bankruptcy
- estate in common
- estate in coparcenary
- estate in dower
- estate in expectancy
- estate in expectancy
- estate in fee-simple
- estate in fee-tail
- estate in inheritance
- estate in joint tenancy
- estate in land
- estate in possession
- estate in real property
- estate in remainder
- estate in reversion
- estate in severalty
- estate in tail
- estate in the entirety
- estate inventory
- estate of a deceased person
- estate of a living person
- estate of decedent
- estate of freehold
- estate of inheritance
- estate of matrimony
- estate owner
- estate pur autre vie
- estate tail
- estate tail female
- estate tail male
- estate tax
- estate upon condition -
125 estate in inheritance
майново-правовий титул, що успадковується -
126 et uxor
-
127 evidence of title
-
128 expert legal analysis
См. также в других словарях:
правовий — а/, е/. Стос. до права (у 1, 2, 4 знач.). •• Міжнаро/дна правова/ допомо/га співробітництво держав у наданні взаємної допомоги в галузі правосуддя. Правова/ держа/ва в політико юридичній теорії – держава, найважливішими ознаками якої є панування… … Український тлумачний словник
правовий — [правови/й] м. (на) во/му/ воув і/м, мн. воув і/ … Орфоепічний словник української мови
правовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
авторсько-правовий — а, е. Стос. до авторського права на свою інтелектуальну власність … Український тлумачний словник
договірно-правовий — а/, е/. Заснований на договірному праві, на його нормах … Український тлумачний словник
економіко-правовий — а/, е/. Який пов язаний з економікою та правом, базується на їх засадах. •• Еконо/міко правови/й про/стір єдиний комплекс економічних і правових заходів на якій небудь певній території … Український тлумачний словник
історико-правовий — а, е. Який пов язаний з історією та правом … Український тлумачний словник
міжнародно-правовий — а/, е/. Що стосується міжнародного права, норм, що регулюють відносини між державами. •• Міжнаро/дно правова/ відповіда/льність зобов язання одного суб єкта міжнародного права ліквідувати шкоду, завдану іншому суб єкту в результаті порушення… … Український тлумачний словник
авторсько-правовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
державно-правовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
міжнародно-правовий — прикметник … Орфографічний словник української мови