-
81 ძეგლი
пам'ятник -
82 ხსოვნა
пам'ять -
83 hukommelse
пам'ять -
84 huske
пам'ятати -
85 mindes
пам'ятати, згадувати -
86 mindesmærke
пам'ятник -
87 pamiątkowy
пам'ятний; меморіальний -
88 pamiętać
пам'ятати -
89 pamiętliwy
пам'ятливий -
90 pamiętny
пам'ятний -
91 эманет
пам'ятна річ, застава Г, СЛ; пор. аманат. -
92 память формы
-
93 computer memory
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > computer memory
-
94 память
1) (способность помнить) пам'ять (-ти), (реже) тямка. -ть к числам - пам'ять на числа, до чисел. Твёрдая -ть - добра пам'ять. В здравом уме и твёрдой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (или: в цілому і повному розумі) бувши. Дурная, слабая -ть - ледача пам'ять. Короткая -ть - коротка пам'ять. Врезаться (врезаться) в -ть - в тямки (в тямку) вбиватися (вбитися), в тямку вдаватися (вдатися), в помку даватися (датися), в пам'ять (в пам'ятку) впадати (впасти) кому. [Добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.). Чимсь вона йому в тямки вбилася]. Выбрасывать, выбросить из -ти - викидати; викинути з пам'яти (з тямки, з голови). Держать в -ти - мати на пам'яті (в тямці), держати в голові. Не задержалось в -ти - не впало в пам'ятку, не вдержалося голови. Запечатлевать, запечатлеть в -ти - відбивати, відбити (закарбувати) в пам'яті, в пам'ятку. Запечатлеться в -ти - відбитися в пам'яті, впасти в пам'ятку, бути в тямку. Зараниваться, зарониться в -ть - западати, запасти в пам'ятку. Изглаживаться (изгладиться), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из -ти - виходити (вийти) з пам'яти, випадати (випасти) з пам'яти, зникати (зникнути) з пам'яти, викидатися (викинутися) з пам'яти, вилітати, вилетіти з пам'яти, кому, голови не держатися. [Вона ніколи в мене з пам'яти не виходила і до віку не вийде (Конис.)]. Изощрять, -рить -ть - виправляти (гострити), виправити пам'ять. Лишаться, лишиться -ти - тратити, утратити пам'ять позбуватися, позбутися пам'яти. Оставаться, остаться в -ти - пам'ятатися, запам'ятатися. Притуплять, притупить -ть - притирати, притерти пам'ять. -ть притупилась - пам'ять притерлася. Удержать в -ти - запам'ятати, запам'ятувати. [Він добре запам'ятував кожне слово]. Удерживаться в -ти - держатися голови. Это совсем вон у меня из -ти - це зовсім (геть) випало мені з пам'яти. На -ти вертится - на думці крутиться. Приводить, привести в -ть кого - опам'ятати кого. Приходить, прийти в -ть - до пам'яти приходити, прийти, опам'ятатися. Без -ти - непритомно, без помку. [Він непритомно впав на стілець. Плив без помку]. Не идёт из -ти - не йде з пам'яти, з думки кому що. Без -ти влюблён - шалено закоханий. -ть изменила кому - пам'ять зрадила кого. Если не изменяет мне -ть, то это случилось в прошлом году - коли (як) не зраджує мене пам'ять, то це сталося минулого року (торік). Учить на -ть (наизусть) - учити на пам'ять. С -ти, по -ти - з пам'яти, з голови. Сказать, прочитать по (с) -ти - по пам'яті, з голови проказати. Отшибло кому -ть - памороки забило кому;2) (воспоминанье) пам'ять, пам'ятка, пам'ятання, згадка, спомин, споминок (-нку). [Небіжчик лишив добру по собі пам'ять. Пам'ятання про тебе час у мене не відніме (Куліш). Один по однім роки встають у спомині моїм (Черняв.)]. На -ть - на пам'ять, на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на згадування, на пам'ятання, на незабудь про кого, про що. [Я вам на незабудь спишу думки сумні (Л. Укр.)]. В -ть кого - на пам'ять (на спомин, на спогад) про кого, про що. За мою -ть, на моей -ти - за моєї пам'яти. [За моєї пам'яти такого не бувало]. Для -ти - на пам'ятку, на незабудь. [Запишу собі на пам'ятку]. Блаженной -ти - святої пам'яти. По старой -ти - за давньою звичкою. Дай бог -ть, -ти - дай, боже, на пам'ять. [Дай, боже, на пам'ять, у вівторок, чи що не діялось]. Я дам ему о себе -ть - я йому пригадаюся. Приводить, привести что кому на -ть - нагадувати, нагадати, пригадувати, пригадати кому що. [Усе пригадав собі, а того таки не згадав]. Приходить (прийти) на -ть - приходити (прийти) на згадку, навертатися (навернутися) на пам'ять, спадати (спасти) на думку кому, даватися (датися) на згадку, уставати (устати) в думці. [Прийшла йому на згадку давня розмова. Але той мотив ніяк не давався на згадку (Л. Укр.)]. Стёрлась -ть о ком - згладилася пам'ять про кого, слід загув на ким. [Їх давно на світі нема, і слід за ними загув].* * *1) па́м'ять, -ті2) ( воспоминание) па́м'ять, спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка3) (способность воспринимать действительность) па́м'ятьбольно́й лежа́л без па́мяти — хво́рий лежа́в неприто́мний (без па́м'яті; без тя́ми)
-
95 memory
n1) пам'ять; здатність запам'ятовуватиto bear (to keep, to have) in memory — пам'ятати, тримати в пам'яті
to escape (to slip, to fade from) one's memory — забуватися, випадати з чиєїсь пам'яті
to refresh smb.'s memory — нагадати комусь (про щось)
2) спогад, спомин3) посмертна слава, репутація4) тех. запам'ятовуючий пристрій (машини)* * *n1) пам'ять, здатність запам'ятовувати2) спогад, пам'ять (про що-небудь, про кого-небудь)3) посмертна слава, репутація4) машинна пам'ять, запам'ятовувальний пристрій комп'ютераmemory guard /protection/ — захист пам'яті; cпeц. пам'ять
memory of generations — бioл. механізм спадковості, пам'ять поколінь
5) тex. запис, реєстрація -
96 monumental
adj1) що увічнює пам'ять; який є пам'ятником2) що є пам'яткою; що має неминущу історичну цінність3) монументальний4) колосальний, дивовижний; незвичайний5) що стосується пам'ятникаmonumental mason — майстер, який виготовляє надгробники
6) пам'ятний* * *a1) який увічнює, пам'ятником; який є пам'ятником2) монументальний; колосальний4) icт. пам'ятний -
97 изглаживаться
изгладиться1) вирівнюватися, вирівнятися, бути вирівняним;2) згладжуватися, згладитися, бути згладженим;3) (из памяти) затиратися, затертися в пам'яті, згладжуватися, згладитися в пам'яті, зникати зникнути, виходити, вийти, вивітрюватися, вивітритися з пам'яти (з тямки). [Не міг ваш образ ніколи затертися в нашій пам'яті (Крим.). Усі прикрі вражіння згладилися в пам'яті (Крим.). І все, що давно з пам'яти зникло, зненацька так ясно з'явилось (Л. Укр.). Жити і вмирати буду, а тота хвиля не вийде мені з пам'яти (Франко). Почуваю, що дещо вже вивітрюється з тямки (Крим.)]. И память уже -лась об этом - і з пам'яти людям уже те вийшло (зникло), і спомин про те вже зник, згас. [Спомин про їх уже згас (Грінч.)]. Память об этом событии никогда не -тся - пам'ять (спогад) про цю подію ніколи не забудеться.* * *несов.; сов. - изгл`адитьсязгла́джуватися, згла́дитися; ( стираться) стира́тися, сте́ртися (зітре́ться)\изглаживаться ться из па́мяти — згла́джуватися, згла́дитися (стира́тися, сте́ртися) з па́м'яті, затира́тися, зате́ртися в па́м'яті
-
98 memorial
1. n1) пам'ятник, меморіал2) меморандум; пам'ятна записка; замітка3) pl хроніка, літопис4) детальний виклад фактів у петиції5) юр. виписка з документа6) церк. поминання7) бух. книжка для щоденного запису торгових операцій, меморіал2. adjпам'ятний, меморіальний; що нагадуєM. Day — амер. день пам'яті полеглих під час воєн (30 травня)
3. vскладати (подавати) петицію* * *I n1) пам'ятник; меморіал, монумент2) юp. меморандум; пам'ятна записка; icт. записка, замітка; неофіційна дипломатична заява3) pl хроніка, літопис5) юp. виписка з документа6) цepк. поминання7) eк. меморіал, книга для щоденних записів торговельних операційII a1) пам'ятний, меморіальний; який встановлюється на згадкуmemorial service — заупокійна служба; поминальна служба
2) = memorativeIII v -
99 monument
n1) пам'ятник, монументa monument to smb., smth. — пам'ятник комусь, чомусь
2) пам'ятка3) (the м.) колона в Лондоні (на згадку про пожежу 1666 р.)4) надгробний пам'ятник (скульптура)* * *n1) пам'ятник2) ( the Monument) колона в Лондоні на згадку про пожежу 1666 p.3) icт. надгробний пам'ятник -
100 наизусть
нрч.1) (на память) на пам'ять; (по памяти) з пам'яти, по пам'яті, з голови. [Батько приневолював його вивчити на пам'ять відомий напис (Крим.). (Півень) на пам'ять свою пісню знає (Рудан.). Знав з голови багато всяких його (Шевченкових) щирих слів (Грінч.)]. Говорить, сказать, читать, прочитать -зусть - проказувати, проказати, читати, прочитати з пам'яти (по пам'яті, з голови). [Я її (Кулішеву «Граматку») всю по пам'яті і тепер прокажу (Кониськ.). Коли вночі не спиться, я читаю собі з голови (Кониськ.)];2) см. Наобум.* * *нареч.напа́м'ять
См. также в других словарях:
памѧть — ПАМѦТ|Ь (891), И с. 1. Память, способность помнить: имѣ˫а ѹбо присно на пам˫ати слово г҃не. ЖФП XII, 43а; и сице ѹстрои на пам˫а(т) добрыихъ ѥмѹ дѣлъ. СкБГ XII, 24г; а быша сѧ не забыли. познаите. на памѧть держите. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПАМ — или пам. многозначная трёхбуквенная аббревиатура. ПАМ Перевод архимандрита Макария перевод Библии архимандрита Макария ПАМ пралидоксим (реактиватор) пам. памятник Па/м паскаль на метр. См. Паскаль (единица… … Википедия
ПАМ — полковая артиллерийская мастерская воен. ПАМ пралидоксим реактиватор ПАМ подвижная артиллерийская мастерская полевая артиллерийская мастерская воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. С … Словарь сокращений и аббревиатур
памѧтьныи — (12) пр. Сохраняемый в памяти: ѥдини же памѧтьни бышѧ. и прослѹшѧ на небеси и на земли. Изб 1076, 6; Петръ рекомыи бл҃гыхъ памѧтьнъ чьрньць. ЧудН XII, 74в; то же СбТр XIV/XV, 188; нои же слышавъ сию рѣчь ѿ г(с)а б҃а д҃хомъ взрадовасѧ зане… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтивъ — (3*) пр. Памятливый, хорошо помнящий: ѹчаше бо ˫а ѡ сп҃сньи и не велика сѹща приимати, но памѧтивѹ быти о см҃рти и ѡ бѹдѹщемь сѹдѣ (μνημονεύειν) ГА XIV1, 221б; бѧше же грѣшенъ чл҃вкъ и лютъ велми в своѥмь житьи… памѧтивъ злу и мздоiмець и ротникъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьникъ — ПАМѦТЬНИК|Ъ (3*), А с. 1.Письменное свидетельство: ѥгда въ времѧ стр(с)ти и бывшемѹ трѹсѹ въ мнозѣхъ бо ѡбрѣтениихъ быша Ѥлиньстии памѧтници. (ὑπομνήμασιν) ГА XIV1, 140а. 2. Тот, кто помнит: помѧни г҃и блѹдьнаго содомлѧнина горъдаго бѹ˫аго… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтовати — ПАМѦТ|ОВАТИ (2*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Помнить: Петръ абьѥ въ Римъ избѣже, Лѹкии же по чл҃вч(с)тѣи кръви шествоваше, ˫ако не меч томь мнѧше хранити слѹжьбѹ. въ начатцѣ же въстѹплении ѥго толика и така скверна дв҃ца цр(к)вьны˫а || и вьздержании сѹщимъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтописьць — ПАМѦТОПИСЬЦ|Ь (2*), А с. Тот, кто ведет зап. достопамятных событий: икономомъ же и памѧто||писцемъ. и правителемъ. (χαρτουλαρίους) КР 1284, 292в–г; к симъ же проклинаю и кльну… ѹчители и памѧтописци того непо(д)бнаго и сквьрнаго манента. и фомѹ и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
памѧтьствовати — ПАМѦТЬСТВ|ОВАТИ (1*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Зд. Перечислять: ѿ Вень˫амина и наченъ памѧтьствовати и на Левгию дошедъ (ἀριϑμήσας) ГА XIV1, 59б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пам'ятник — Пам ятник: альбом, спогади [IV] спогади [46 1,46 2] … Толковый украинский словарь
пам'ятання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови