-
21 помогать
помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!* * *несов.; сов. - пом`очь(кому-чему) допомага́ти, допомогти́, помага́ти, помогти́ (кому-чому); (преим. морально) зара́джувати, зара́дити (кого, кому-чому); пособля́ти, пособи́ти, підпомага́ти, підпомогти́, підмага́ти, підмогти́, спомага́ти, спомогти́ (кому-чому), запомага́ти, запомогти́ (кому; кого-що); (оказывать помощь, выручать) зарято́вувати, зарятува́ти (кого-що); (безл.: приводить к нужному результату) помага́тися, помогти́ся -
22 пособлять
пособить кому пособляти, пособити, підсобляти, підсобити, (до)помагати, (до)помогти кому чим и в чому. -бить кому в нужде - запомогти, заратувати, зарадити кого в біді, ставати, стати в пригоді кому чим. -бить горю - зарадити лихові, горю; срв. Помогать, Помочь. -бить себе (в затруднительном положении) чем - зарадитися, зарадити собі, заратуватися (лихої години) чим. Ничто тебе не -бит - нічого тобі не пособиться (безл.).* * *несов.; сов. - пособ`итьпідсобля́ти, підсоби́ти, пособля́ти, пособи́ти, запомага́ти, запомогти́; ( помогать) допомага́ти, допомогти́, помага́ти, помогти́ -
23 скудно
нареч.убо́го, мізе́рно, ску́дно; бі́дно; нужде́нно, злиде́нно -
24 скудность
убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, -ності, ску́дність, скудо́та; бі́дність; нужде́нність, злиде́нність, зли́дні, -нів -
25 убогий
-
26 убого
нареч.убого; бі́дно; злиде́нно, нужде́нно, мізе́рно; нікче́мно -
27 убогость
убо́гість, -гості, убо́зтво; бі́дність, -ності; злиде́нність, нужде́нність, мізе́рність; нікче́мність -
28 убожество
1) ( уродство) калі́цтво2) ( бедность) убо́зтво, убо́гість, -гості, бі́дність, -ності; убо́зтво; ( нищета) злиде́нність, нужде́нність, мізе́рія; ( ничтожность) нікче́мність3) ( о человеке) убо́зтво; (ничтожество прен.) нікче́ма, нікче́мник -
29 Изнуждать
изнудить1) кого - см. Одолевать, Истомлять;2) что у кого - см. Вынуждать;3) кого - см. Принуждать. -нудиться (измаяться в нужде) - знуж(д)итися. Изнуждённый -1) вимушений (напр., вимушена відповідь);2) зну(д)жений. -
30 Колотырить
1) (перебиваться в нужде) бідувати, злиднювати, побиватися в злиднях, харпакувати;2) (попрошайничать) настирливо жебрати;3) (живиться на чужой счёт) дармоїжкувати, живитися на дурничку;4) (сколачивать копейку) грошву збивати, копійчину гнати;5) (барышничать) баришувати;6) (приворовывать) прикрадати, злодійкувати;7) (ссорить людей) каламутити, колотити кого;8) (болтать) плескати, ляпати, торохтіти, теревенити;9) (бездельничать) байдикувати;10) (перечить бесцельно) заїдатися з ким, гарчати на кого, сікатися до кого. -
31 Колотырник
1) (перебивающийся в нужде) харпак (-ка);2) (надоедливый проситель) настира, жебрун (-на);3) (торговец, срывающий копейку) жмикрут;4) (перекупщик) перекупник;5) (пройдоха) проноза, пройдисвіт, крутій (-тія);6) (любитель поесть-попить на чужой счёт) дармоїд;7) (бездельник) ледащо (-ща);8) (пустомеля) лепетя;9) (сварливый человек) колотник, заїда.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
в нужде и кулик соловьем свищет — Ср. По нужде и закону премена бывает. Что и говорить! В нужде и кулик соловьем свищет. И святые в нужде согрешили, не то, что мы грешные! Салтыков. Г да Головлевы. 3. См. нужда закон изменяет. См. нужда скачет, нужда пляшет, нужда и песенки поет … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
По нужде и закону перемена бывает — Из литературно педагогического памятника Петровской эпохи «Юности честное зерцало, или Показание к житейскому обхождению» (опубл. 1717), которое представляет собой сборник правил хорошего тона для дворянской молодежи того времени. Составитель… … Словарь крылатых слов и выражений
по нужде — См. нужда... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. по нужде посрать; (малой): поссать, помочиться; неохотно, нужда Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Доктор Кто: Дети в нужде — Заново рождённый (Born Again) Серия «Доктора Кто» … Википедия
Муж на службе, а жена в нужде - оба равны. — Муж на службе, а жена в нужде оба равны. См. МУЖ ЖЕНА Муж на службе, а жена в нужде оба равны. См. НАЧАЛЬСТВО СЛУЖБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
сходивший по большой нужде — прил., кол во синонимов: 13 • испражнившийся (29) • насеривший (11) • обдриставшийся … Словарь синонимов
сходивший по нужде — прил., кол во синонимов: 11 • испражнившийся (29) • нагадивший (52) • облегчившийся … Словарь синонимов
ходивший по большой нужде — прил., кол во синонимов: 4 • испражнявшийся (29) • обдрищивавшийся (9) • … Словарь синонимов
ходивший по нужде — прил., кол во синонимов: 9 • делавший по большому (10) • испражнявшийся (29) • … Словарь синонимов
По нужде — НУЖДА, Шы, мн. нужды, нужд, нуждам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
По нужде поп ест и боб. — По нужде поп ест и боб. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа