по+коням!

перекусить

1) перекушувати, перекусити, (о мног.) поперекушувати що чим [Перекуси нитку зубами];

2) (закусить, немного) перекушувати, перекусити, під'їсти, (преимущ. о животн.) перешамнути, перешамати, перехамнути чого. Срв. Перехватить. [Чи не перекусили-б чого з дороги хоч трохи? Підкинь коням сіна, - нехай перешамнуть]. Перекушённый - перекушений. [Перекушене горло].

* * *

подбросить підкидати, підкинути; (только вверх) викидати, викинути (диал.) підвергати, підвергти (н. вр. підвержу, -жеш); (мяч для удара палкой) підгилювати, підгилити. [А підкинь у грубу ще дров. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро (Рудч.)]. А что, кто выше -сил мяч? - А що, хто вище викинув м'яча и м'ячем (підкинув м'яча)? -сить что под что - підкинути що під що. [Підкинув його під припічок (Грінч.)]. -сить сена лошадям - підкинути, (немножко) підтрусити сіна коням. Ему -сили ребёнка - йому підкинуто дитину. Подброшенный - підкинутий, підкинений.

* * *

несов.; сов. - подбр`осить

постлать

1) (постель) стелити (стелю, -лиш), постелити, слати (стелю, -леш, -лють), послати постіль, слатися, послатися, (о коврах ещё) простилати, простелити, розстеляти, розстелити, розстилати, розіслати (розстелю, -леш), простирати, простерти, (о мн.) порозстеляти, попростирати що. [Простерла килим на підлозі великий - усю підлогу застелила. Килим простелили (розіслали) на траві та й посідали на йому]. -тлать скатерть на стол - розіслати скатерть на столі; застелити стіл скатертиною (настільником). -ть сена, соломы (как постель) - настеляти, настелити, наслати сіна, соломи. [Настели сіно товсто, щоб спати м'яко було]. -тлать соломы на подстилку лошадям, скоту - послати соломи коням, худобі;

2) -ть пол - мостити, помостити підлогу (поміст). [Поміст у хаті помостили]. Постланный - постелений, посланий, простелений, розстелений, розісланий, настелений; помощений.

* * *

несов.; сов. - постл`ать

прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.

* * *

несов.; сов. - приб`авить

1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

прицепить причі[е]плювати и причіпляти, причепити що до чого, чіпляти, почепити що до чого и на що, учепити що в що и до чого. [До шиї білий камінь причепіте (Макс.). Бере Мошко тую шаблю, до боку чіпляє (Рудан.). У квітки вбралась, стьожки почепила - пішла (Тесл.). Обох учепив коням у хвости і пустив у світи (Рудч.)]. Прицепленный - причеплений, почеплений, учеплений.

* * *

несов.; сов. - прицеп`ить

прокормить

1) прохарчовувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити прогодовувати, прогодувати; (довольствовать) контентувати, проконтентувати, згодовувати, згодувати кого. [Як вона їх за ті гроші прохарчовує, і сам не знаю (Звин.). На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку (Неч.-Лев.). Зосталося двоє дітей, і тих нічим прогодувати (Грінч.). Всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб.)]. -мить в течение зимы - перезимувати, визимувати, (о мног.) поперезимовувати, повизимовувати кого, що. [Навчи-ж мене літати за те, що я тебе перезимувала (Рудч.) Насилу визимувала свою худобу (Грінч.)]. -мить в течение лета - перелітувати, вилітувати кого, що. -мить до определенного времени - доконтентувати кого до якого часу. [До весни ще далеко, - чим він нас доконтентує до весни? (Драг.)];

2) (истратить на прокорм) схарчовувати, схарчувати, схарчити, згодовувати, згодувати, вихарчовувати, вихарчити, витрачати, витратити на харч. [Овес тепер дорогий: більше коням згодуєш, ніж заробиш]. Прокормленный - прохарчований, прогодований, проконтентований; схарчований, згодований, витрачений на харч.

* * *

несов.; сов. - прокорм`ить

1) прогодо́вувати, прогодува́ти и згодува́ти; ( предоставляя продовольствие) прохарчо́вувати, прохарчува́ти

2) (кормя, расходовать) згодо́вувати, згодува́ти

3) (несов.: кормить в течение определённого времени) годува́ти [ці́лий тиждень], прогодува́ти

vi

1. (s)

a) ich bin ganz schön aufgesessen меня сильно подвели.

Sie werden sehen, wie sie aufsitzen! вот увидите, когда попадётесь!

б) jmdn. aufsitzen lassen подвести кого-л. Der Handwerker hat uns aufsitzen lassen. Jetzt warten wir bald eine halbe Stunde auf ihn.

Er wird uns doch nicht etwa aufsitzen lassen!

Sie hat mich leider aufsitzen lassen.

2. (s): aufgesessen! по коням!

3. (h)

а) принимать сидячее положение. Ich wunderte mich, daß er schon kurz nach der Operation im Bett aufgesessen hat.

б) не ложиться (спать). Die ganze Nacht hat er aufgesessen, um seine Arbeit zu Ende zu schreiben.

Nächtelang habe ich aufgesessen, als meine Mutter schwer krank war.

1. noun

1) лошадь, конь; to take horse сесть на лошадь; ехать верхом; riding horse верховая лошадь; to horse! по коням!; spare horse запасная лошадь

2) кавалерия, конница;

horse and foot

а) конница и пехота;

б) изо всех сил

3) конь (гимнастический снаряд)

4) рама; станок; козлы

5) mining включение пустой породы в руде

6) (attr.) конный; конский; лошадиный; fig. грубый; horse artillery конная артиллерия

dark (или black)

horse

а) 'темная лошадка' (скаковая лошадь, о достоинствах которой мало известно; тж. перен.о человеке);

б) amer. polit. неожиданно выдвинутый, неизвестный ранее кандидат (на выборах)

don't look a gift horse in the mouth посл. дареному коню в зубы не смотрят

horse opera amer. collocation ковбойский (теле)фильм

straight from the horse's mouth = из первых рук, из первоисточника

cob, colt, filly, foal, gelding, hunter, mare, nag, pony, stallion, steed, stud

2. verb

1) садиться на лошадь; ехать верхом

2) поставлять лошадей

3) obsolete взвалить человека, которого порют, себе на спину (помогая при наказании)

horse around

* * *

(n) лошадь

* * *

* * *

* * *

кон

конь

лошадь

покрывать

пороть

случать

* * *

3 Ἀβαδδών

3 Ἀβαδδών

3 Ἀβαδδών

1) верховая езда

2) место случки кобыл

3) общая сумма

4) воен. сигнал "по коням"

5) конный завод

6) ценность, стоимость; достоинство

1) horse; steed поэт.

2) шахм. knight

3) спорт vaulting-horse

•

••

- не в коня корм

1) (относящийся к коням) at…, atlı

2) (относящийся к всадникам) atlı

конный патруль - atlı patrul

1) (относящийся к коням) ат…, атлы

2) (относящийся к всадникам) атлы

конный патруль - атлы патруль