Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

по+контракту+с

  • 1 заключение

    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;
    2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;
    3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;
    4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.
    * * *
    1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння
    2) ( тюремное) ув'я́знення

    подверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся

    3) ( вывод) ви́сновок, -вку
    4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення

    в \заключение ние — на закі́нчення

    Русско-украинский словарь > заключение

  • 2 заключать

    заключить
    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];
    2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];
    3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];
    4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];
    5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.
    * * *
    несов.; сов. - заключ`ить
    1) ( запирать) замика́ти, замкну́ти и мног. позамика́ти; ( в тюрьму) ув'я́знювати, ув'язни́ти
    2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш

    \заключатьть в ско́бки (в кавы́чки) — бра́ти, узя́ти в дужки́ (в лапки)

    \заключатьть в объя́тия — обніма́ти, обня́ти, -німу́, -ні́меш, обійма́ти, обійня́ти, хапа́ти, схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми

    3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)
    4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати
    5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти
    6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти

    Русско-украинский словарь > заключать

  • 3 контракт

    контракт (-ту), договір (-вору), умова. Заключать, -чить -ракт - складати, скласти умову, робити, зробити контракт (договір), умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися, брати, взяти контракт з ким. [Ніхто з богом контракту не бере (Номис)]. По -ту - за контрактом, за договором, за умовою. -кты (февр. ярмарка в Киеве) - контракти (- тів), контрактовий ярмарок (-рку).
    * * *
    контра́кт, -у

    Русско-украинский словарь > контракт

  • 4 контрактура

    мед. контрактура, скорчення, зсудомлення. Свести (поразить) -рой - справчити, скорчити, (і)зсудомити кого.
    * * *
    фиоиол., мед.
    контракту́ра

    Русско-украинский словарь > контрактура

  • 5 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 6 подлинник

    оригінал (-лу), (сочинения) первотвір (-твору), (рукописи, письма) первопис (- пису). -ник контракта - оригінал контракту. -ники писем - автентичні листи. Согласно с - ником - з оригіналом згідно (в згоді). Согласно -ннику - згідно з оригіналом.
    * * *
    1) оригіна́л, -у; (преим. о литературном произведении) первотві́р, -тво́ру, першотві́р
    2) ( образец) жив. взіре́ць, -рця́

    Русско-украинский словарь > подлинник

См. также в других словарях:

  • контракту́ра — контрактура …   Русское словесное ударение

  • Убийцы по контракту (фильм) — Фильм РусНаз = Убийцы по контракту ОригНаз = Hired To Kill Изображение = Жанр = боевик Режиссёр = Актёры = Оливер Рид imdb id = 0102043 Время = 97 мин. Страна = США Продюсер = Сценарист = Композитор = Оператор = Компания = Бюджет = Год =… …   Википедия

  • Обеспечение исполнения обязательств по государственному контракту — Эта статья или раздел описывает ситуацию применительно лишь к одному региону. Вы можете помочь Википедии, добавив информацию для других стран и регионов. Обеспечение исполнения обязательств по государственному контракту юридические меры, имеющие… …   Википедия

  • Стоимость товаров, полученных по товарообменному (бартерному) контракту при экспорте и импорте товаров — Стоимостью товаров, полученных по товарообменному (бартерному) договору (контракту), а также договору (контракту) товарного кредита (товарного займа, займа в виде вещей), является стоимость товаров, предусмотренная договором (контрактом), при… …   Официальная терминология

  • Акт о приемке работ, выполненных по трудовому договору (контракту), заключенному на время выполнения определенной работы — (форма № Т 73) применяется для оформления и учета приемки сдачи работ, выполненных работником по трудовому договору (контракту), заключенному на время выполнения определенной работы; является основанием для окончательного или поэтапного расчета… …   Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия

  • Невыполнение Обязательств По Контракту — несоблюдение поставщиком условий контракта, что влечет за собой приостановку платежей и расторжение контракта. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • месяц поставки по контракту спот — Ближайший месяц из тех, на которые в текущий момент совершаются сделки, когда должна быть реально поставлена товарно сырьевая продукция. Следовательно, в конце января ближайшим месяцем поставки товарно сырьевой продукции с датой по контракту в… …   Финансово-инвестиционный толковый словарь

  • величина нагрузки, предъявляемая к оплате (согласно контракту) — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN billing demand …   Справочник технического переводчика

  • вопросы, относящиеся к контракту — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN pending contractual matter …   Справочник технического переводчика

  • глубина скважины по контракту — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN contract depthwell contract depth …   Справочник технического переводчика

  • заключительные испытания по контракту — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN final contract tests …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»