по+долгу

1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;

2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].

* * *

1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

2) ( взятое взаймы) борг, -у

фін., юр. зобов'язання; борг

вид боргового зобов'язання (charge) з майновим забезпеченням під нерухомість (real property) чи власність (property¹); ♦ зобов'язання може бути у формі застави (mortgage), оренди (lease), ліцензії (license¹) і т. д.

encumbrance:: incumbrance; encumbrance — довг (діас., діал.); encumbrance ‡ encumbrance

═════════◇═════════

борг/борговий/заборгованість < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1435 р.: «а кто своєго должника лицє(м) (познал), а оусхочє(т) права жадати о своємъ долгу, що би пошо(л) до брашова»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)

* * *

1) потяг, невиразне бажання (прагнення)

2) (the would) бажане; воля

1) допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу, узгодженого з минулим часом у головному реченні

2) допоміжне дієслово для утворення умовного способу

3) службове дієслово, що виражає звичну або повторювану дію в минулому

4) модальне дієслово, що виражає:

а) упертість, наполегливість

б) бажання

5) ввічливе прохання

* * *

1) тяга, невиразне бажання або прагнення

2) ( the would) воля (в противоп. долгу или необходимости)

1) past вiд will II

2) виражає волю, бажання, схильність; I would not do it for anything я ні за що не стану цього робити

3) виражає перевагу I would rather stay at home я з великим задоволенням залишився б дома; I would rather not speak about it мені б не хотілося про це говорити

4) виражає сильне бажання: I would I were young again як я хотів би знову стати молодим

5) виражає прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)

6) виражає пропозицію, сумнів

7) виражає дію, що повторюється або є звичною

8) неправ. див. should; в 1-ій oc. од., мн.: I would be glad to go there я був би радий туди поїхати ІІІ Б допоміжне дієслово

9) в підрядному доповнювальному слугує для вираження майбутнього часу, узгодженого з минулим часом в головному реченні

10) слугує для утворення форм 2-ої 3-ої oc. умовного способу в головному реченні при підрядному умови

1) тяга, невиразне бажання або прагнення

2) ( the would) воля (в противоп. долгу или необходимости)

1) past вiд will II

2) виражає волю, бажання, схильність; I would not do it for anything я ні за що не стану цього робити

3) виражає перевагу I would rather stay at home я з великим задоволенням залишився б дома; I would rather not speak about it мені б не хотілося про це говорити

4) виражає сильне бажання: I would I were young again як я хотів би знову стати молодим

5) виражає прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)

6) виражає пропозицію, сумнів

7) виражає дію, що повторюється або є звичною

8) неправ. див. should; в 1-ій oc. од., мн.: I would be glad to go there я був би радий туди поїхати ІІІ Б допоміжне дієслово

9) в підрядному доповнювальному слугує для вираження майбутнього часу, узгодженого з минулим часом в головному реченні

10) слугує для утворення форм 2-ої 3-ої oc. умовного способу в головному реченні при підрядному умови

изменить

1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;

2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.

* * *

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *

остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.

* * *

несов.; сов. - ост`аться