поґрунтувати

См. также в других словарях:

• ґрунтувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Стверджувати що небудь переконливими доказами. 2) Покривати ґрунтовкою полотно, признач. для живопису, або якусь поверхню, що готується для фарбування та нанесення якої небудь речовини …   Український тлумачний словник

• рунтувати — у/ю, у/єш, недок., перех., діал. Руйнувати …   Український тлумачний словник

• ґрунтувати — (на чому робити що н. на якійсь основі), базувати, будувати …   Словник синонімів української мови

• ґрунтувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• рунтувати — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

• рунтувати — тую, єш, Ол. Руйнувати, нищити; перекидати усе. Кыртиця рунтуе луку …   Словник лемківскої говірки

• рунтувати — нищити (кертиця вшитки грядки зрунтувава) …   Лемківський Словничок

• наґрунтувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до ґрунтувати 2) …   Український тлумачний словник

• поґрунтувати — у/ю, у/єш. Док. до ґрунтувати 2) …   Український тлумачний словник

• заґрунтувати — див. заґрунтовувати …   Український тлумачний словник

• обґрунтувати — див. обґрунтовувати …   Український тлумачний словник