-
1 dissemination
- dissemination of conventional arms поширення звичайної зброї/ звичайних видів зброї- dissemination of (false) information поширення (неправдивих) відомостей- dissemination of nuclear weapons поширення ядерної зброї- indiscriminate dissemination of nuclear weapons нічим не стримуване поширення ядерної зброї- indiscriminatory dissemination of conventional arms безладне поширення звичайних видів зброї -
2 non-dissemination
nвідмова від поширення ядерної зброї; зобов'язання не передавати ядерну зброю іншим державам; нерозповсюдження ядерної зброї* * *nвідмова від поширення ядерної зброї; зобов'язання не передавати або заборона передачі ядерної зброї іншим країнам -
3 non-dissemination
nвідмова від поширення ядерної зброї; зобов'язання не передавати або заборона передачі ядерної зброї іншим країнам -
4 illegal nuclear proliferation
English-Ukrainian law dictionary > illegal nuclear proliferation
-
5 disseminate
- to disseminate ideas поширювати ідеї- to disseminate (false) information поширювати (неправдиві) відомості- to disseminate knowledge поширювати знання- not to disseminate nuclear weapon не допускати поширення ядерної зброї -
6 nuclear proliferation
-
7 dissemination
n1) розкидання, розсівання2) бот. поширення насінням3) розповсюдження, поширення* * *n1) розкидання, розсіювання, дисемінація; бoт. розсіювання насіння; поширення насінням -
8 proliferation
n1) біол. проліферація; розмноження2) кількісне зростання; поширення* * *n1) бioл. проліферація; швидке розмноження, розростання2) кількісне зростання; поширення -
9 proliferation
розповсюдження, поширення -
10 війна
ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.М. Цюрюпа
См. также в других словарях:
непоширення — я, с. Відмова від поширення. Режим непоширення ядерної зброї … Український тлумачний словник