-
61 затріпотіти
-
62 різноформатний потік
-
63 селевий потік
earth flow, mud flow, mud stream; rubble flow -
64 тріпотіння
сtrembling, quivering; quiver, tremor, quake; ( від хвилювання) trepidation -
65 тріпотіти
to quiver, to tremble, to quake, to throb, to shiver, to shake; ( про серце) to palpitate -
66 дисконтований потік готівки
Українсько-англійський словник > дисконтований потік готівки
-
67 галіпот
-ухво́йная смола́, живи́ца -
68 гамма-потік
-о́куга́мма-пото́к -
69 джек-пот
-уджек-по́т -
70 затріпотіти
затрепета́ть; ( забиться) затрепыха́ться; (заколебаться от ветра - о парусах, знамёнах) заполоска́ться -
71 розтріпотітися
располоска́ться -
72 тріпотіння
трепета́ние, тре́пет; трепыха́ние; мерца́ние -
73 тріпотіти
трепета́ть, трепета́ться; дрожа́ть; ( биться) трепыха́ться; (колебаться от ветра - о парусах, знамёнах) полоска́ться, полоска́ть; (о колеблющемся неровном свете, блеске) мерца́ть, мига́ть -
74 ціпотіння
диал.пища́ние; попи́скивание -
75 ціпотіти
диал.пища́ть; ( слабее) пи́нькать; ( время от времени) попи́скивать -
76 джек-пот
dżek-potч.jack-pot, loteria -
77 затріпотіти
zatripotityдієсл. -
78 затріпотіти
затрымцець -
79 тріпотіти
трымцець -
80 Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа
ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКА ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА (ЛВШ) - започаткована польськ. філософом Твардовським, учнем Брентпано, у Львові в 1895 р Н. а початковому етапі діяльності предметом вивчення в ЛВШ стає істиннісне значення. Переважна більшість дослідників, що входили тоді до ЛВШ, поділяли думку Твардовського про абсолютний характер "істини", дискутуючи лише з приводу її одвічного характеру. Розпочата в 1913 р. дискусія закінчилася видатною працею Тарського про дефініцію істинного висловлювання. Атмосферу творчих пошуків в ЛВШ передає вислів Твардовського, котрий говорив, що "служіння об'єктивній правді набирає етичного значення". Він не обмежував своїх учнів у виборі предмета дослідження, одначе вимагав сумлінного ставлення до методів, які загалом можна окреслити як критичний аналіз. Цим доброзичливим ставленням до особистості дослідника пояснюється різноманітність філософських дисциплін, що культивувалися в ЛВШ. До першого покоління учнів Твардовського належали: Лукасевич (1878 - 1956), Лесьнєвський (1886 - 1939), Котарбінський (1886 - 1981), Чежовський (1889 - 1981), Айдукевич (1890 - 1963), Вітвіцький (1878 - 1948), Балей (1885 - 1952), Завірський (1882 - 1948), Татаркевич (1886 - 1980). Формально у розвитку ЛВШ розрізняють два періоди: львівський (1895 - 1915) і варшавський (1915 - 1939), а також наступні чинники, що характеризують це інтелектуальне співтов-во: генетичний - педагогічна діяльність Твардовського і його учнів; географічний - розташування школи у Львові та Варшаві; часовий - ЛВШ виникла в кін. XIX ст. і діяла до поч. Другої світової війни; зрештою, змістовий - сукупність спільних ідей. У першому періоді філософські дослідження концентрувались у Львові, у другому, після отримання Йольщею незалежності, вплив учнів Твардовського поширився на всі ун-ти країни, але головно сконцентрувався у Варшаві, де всі філософські кафедри посіли вихідці зі Львова. Бурхливий розвиток математичної логіки на поч. XX ст. обумовив зацікавленість цією філософською дисципліною варшавських математиків, внаслідок чого співпраця філософів і математиків принесла видатні наукові досягнення у математичній логіці, а певні математичні теорії - теорія множин і топологія - були свідомо обрані для експлікації і дослідження властивостей логічних систем, які в свою чергу контролювали розбудову математичних структур. Таким чином, постала нова галузь на перетині логіки і математики - метаматематика С. аме тому ЛВШ перед Другою світовою війною стає відомою у світі переважно як школа логічна, потім - логіко-філософська позитивістського спрямування (проти чого ще в 30-ті рр. протестували Лукасевич та Айдукевич), а під кін. XX ст. її почали зараховувати до аналітичного гурту у філософії. Спеціалізацію в логіці Лукасевич поєднував із дослідженням явища причинності і використовував його для вирішення проблеми детермінізму, висловлюючись за індетермінізм. Позиція індетермінізму - за критичного прочитання Аристотеля - дозволила Лукасевичу підважити засаду "виключеного середнього", що відкрило шлях спочатку до побудови тризначної логіки, а потім низки логік з багатьма істиннісними значеннями. Використовуючи математичну логіку, Лукасевич аксіоматизував силогістику Аристотеля, винайшов бездужковий запис формул. Лесьнєвський розглядав предмет не як елемент множини в дистрибутивному смислі, а як частину цілого. Наслідком його намагань стали три теорії - прототетика (теорія перших тез), онтологія і мереологія (теорія колективних множин або агрегатів), доповнені теорією дедукції, в якій описувалися номіналістичні настанови Лесьнєвського. Котарбінський трактував предмети як матеріальні речі, потім як тіла, тобто мислячі речі. Ця доктрина спочатку отримала назву "реїзм", а потім "конкретизм" і "соматизм". Спрямованість Котарбінського на ефективне відтворення речей у практиці знайшла вираз у створенні нової дисципліни - праксеології; було також засновано перший у світі Ін-т праксеології. На підставі того, що практичні дії мають виразне етичне забарвлення, Котарбінський розвиває систему незалежної етики, очоливши цей напрям. Чежовський, Завірський і Айдукевич присвятили себе логіці і методології наук, Вітвіцький і Балей - психології, Татаркевич - історії філософії та естетиці. В 1904 р. за ініціативою Твардовського було створене у Львові Польське філософське тов-во, а в 1933 р. Лукасевичем у Варшаві закладено підвалини Польського логічного тов-ва. Під головуванням Твардовського у міжвоєнний період відбулося три філософських з'їзди - у Львові (1923), Варшаві (1927) та Кракові (1936). Друга світова війна призвела до припинення діяльності ЛВШ як наукового тов-ва. В період 1939 - 1948 рр. ЛВШ втратила загалом 34 вчених. Хоча й залишалися корифеї - Чежовський, Айдукевич, Котарбінський, Татаркевич, Яськовський, Мостовський, Слупецький, але внаслідок ідеологічного тиску комуністичного режиму ЛВШ була позбавлена інтелектуального оточення і не змогла відродитися; зрештою, спеціалізація у конкретній дисципліні ставала більш суттєвою.Б. ДомбровськийФілософський енциклопедичний словник > Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа
См. также в других словарях:
пот — пот/ … Морфемно-орфографический словарь
потёк — потёк, потёки, потёка, потёков, потёку, потёкам, потёк, потёки, потёком, потёками, потёке, потёках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ПОТ — пота, о поте, в поту, мн. поты, м. 1. Прозрачная жидкость, выделяемая подкожными железами. «С лица катится пот остылый.» Пушкин. «Весь в поту, от страха бледный, чрез кладбище шел домой.» Пушкин. «Лицо было в поту, волосы растрепаны.» Л.Толстой.… … Толковый словарь Ушакова
пот — бросить в пот, проливать пот, работать до поту лица, холодный пот выступил на лбу.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пот налет, мыло, пена, испарина Словарь русских… … Словарь синонимов
пот-а-фэ — известнейшее блюдо французской кухни, сочетающее одновременно суп (бульон), отварное мясо (обычно говядину) и овощи (корни, листья). Согласно Мирабо, пот а фэ – очень древнее блюдо и очень разнообразное. Как и потэ, его готовят в большом… … Кулинарный словарь
пот — а, предлож. о поте, в поту; мн. поты, ов; м. 1. Бесцветная жидкость, выделяемая подкожными железами; испарина; потение. Вытирать п. со лба. Вызвать п. Ночной п. Липкий, обильный пот. Средство от пота. Крупные капли пота. Устранить запах пота. П.… … Энциклопедический словарь
пот — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? пота и поту, чему? поту, (вижу) что? пот, чем? потом, о чём? о поте и в поту; мн. что? поты, (нет) чего? потов, чему? потам, (вижу) что? поты, чем? потами, о чём? о потах 1. Потом называют… … Толковый словарь Дмитриева
потёк — 1. ПОТЁК, потёка, муж. (разг.). След, оставшийся от текущей жидкости. Потёк на стене. Потеки на потолке. 2. ПОТЁК2, потекла. прош. вр. от истечь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОТЁК — 1. ПОТЁК, потёка, муж. (разг.). След, оставшийся от текущей жидкости. Потёк на стене. Потеки на потолке. 2. ПОТЁК2, потекла. прош. вр. от истечь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
потёк — 1. ПОТЁК, потёка, муж. (разг.). След, оставшийся от текущей жидкости. Потёк на стене. Потеки на потолке. 2. ПОТЁК2, потекла. прош. вр. от истечь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
потёк — 1. ПОТЁК, потёка, муж. (разг.). След, оставшийся от текущей жидкости. Потёк на стене. Потеки на потолке. 2. ПОТЁК2, потекла. прош. вр. от истечь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова