потягти

1) потяну́ть, повле́чь; (прям.: передвигая) потащи́ть; ( не отрывая от поверхности чего-нибудь) поволочи́ть, поволо́чь; (направить куда-нибудь, захватив, подхватив с собой, и перен.) увле́чь; (извлечь что-нибудь, находящееся внутри) вы́тащить

2) ( украсть) потяну́ть, стяну́ть, стащи́ть, утащи́ть

3) (о струе воздуха, о распространении запаха) безл. потянуть, понести́

4) ( направиться) потащи́ться, повле́чься; ( пойти) побрести́, поплести́сь

5) (вытерпеть, выдержать) вы́тянуть

6) (прожить, просуществовать - о больном) протяну́ть

7) ( выпить) потяну́ть

8) ( сильно ударить) тре́снуть, влепи́ть; ( во всю длину чего-нибудь) вы́тянуть; (чем-нибудь гнущимся, эластичным) стегну́ть

техн. потяну́ть

 потягти

потягти, потягтися, потягнутися, поволоктися, поплентатися, (насм.) попхатися, пот[ш]елепатися, потеліпатися, пошелевкатися, полемзати, потараб[г]анитися. [Потяг він на заробітки (Квітка). Взявши торбу, потяг у Вільшану (Шевч.). Потяглися додому. Тихою ходою поволікся додому (Крим.). Поплентався старий до шинку. І попхався на Вкраїну гетьман Скоропада (Руд.)].

* * *

потягти, потягнути, потаскати, (поволочь) поволокти, (грубо) поцупити, потараб[г]анити, поперти, потирити що; см. Тащить. [Тут коні не потягнуть. Потяг сердечную в діброву (Гліб.). Із бою потаскали в стан (Котл.). Куди ти попер дошку?].

* * *

1) to drag, to pull, to draw; ( щось важке) to lug, to haul

2) ( украсти) to filch, to pinch, to pilfer; амер. to swipe

3) ( заважити) to weigh

4) безос. ( про струмінь повітря)

5) ( вабити)

1) (силой) потягти, поволокти, (вульг.) потар(а)ганити що. Срв. Потащить. -лечь за собой кого - потягти за собою кого. -или бедняжку на виселицу - потягли бідолаху на шибеницю. -лечь за собой последствие - (с)причинитися до чого, викликати, потягти, дати наслідок. [Ця політика потягла за собою цілу низку (целый ряд) наслідків ваги надзвичайної (Єфр.)]. Это -чёт за собой важные последствия - це викличе важливі по собі наслідки;

2) к чему - повабити, потягти, порвати до чого, закортіти, скортіти кого и кому до чого. [Мене потягло до театру. Скортіло його до шинку].

* * *

1) ( потащить) поволокти́, потягти́ и потягну́ти

2) (перен.: куда-л., к кому-чему) потягти́; ( поманить) пова́бити

3) (вызвать что-л. как последствие) потягти́, спричини́ти, спричини́тися, ви́кликати; ( повести) повести́; ( к плохим результатам) призвести́

1) потягти, поволокти, (вульг.) поцупити кого, що за що, куди. [Потягни за кінець, то воно й розвяжеться (Ррінч.). А до суду за це не потягнуть?]. -нем за одно - будемо за одно стояти, в один гуж тягти. -нуть руку за кем - потягти руку за ким и за кого, похлібити за ким. [За нас руку потяг (Сим.). Я похлібив за ним (Черк. п.)];

2) потягти, посунути. Птица -нула - птиця потягла, полетіла;

3) безл. - потягти кого, закортіти кого и кому. [І потягло його в поле непереможною, могучою силою (Грінч.). Стало їй нудно і закортіло до книжки (Григ.). Йому (и його) закортіло додому];

4) (на весах) потягти, заважити, затягти, винести. [А скільки цей кавун (= арбуз) заважить? Мабуть фунтів з десяток затягне (потягне). Візьми листок тютюну з поля, да городніх три, дак і не винесуть (Борз.)];

5) (затянуться из трубки, понюхать табаку) смикнути (люльки, табаки), смок(т)нути, (сильно) смоктонути люльки, тютюну, пакнути (з люльки). [Смачно, мов роменського тютюну смоктнеш (Квітка). Смокнув раз - ні, не куриться: загасла цигарка (Звин.). Не встиг і разу пакнути. Смоктонув, аж у голові запаморочилось]; б) (глотнуть) смокт(о)нути. [Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової (Квітка)]; 7 -

9) см. Потягивать 1, 4 - 5. Потянутый - потягнений: Срв. Тянуть.

* * *

и Побресть побре[и]сти, потягти(ся), (поплестись) почвалати, поплентатися куди. Срв. Брести. По отцовской дорожке -брёл - батьківською стежкою пішов.

* * *

потянуть

1) тягти (помалу, час від часу) що; потягти (деякий час) що;

2) (спиртные напитки) несов. попивати, пити (вульг.) цмулити, дудлити (потроху, час від часу) що. [То в карти гуляє, то в беседі горілочку цмулить (Грінч.)];

3) (трубку) несов. пихкати, попихкувати, потягати, смоктати, цмулити. [Лежить у садку під грушею, люльку пихкає (М. Вовч.). Козак-сердега люлечку потягає (Метл.)];

4) (сов. потянуть) потягати, потягти, подихати, подихнути, повівати, повінути; срв. Пахнуть. [З теплим леготом запах потяг з теребінт і міґдалю (Франко)]. -вает, -нул ветерок - подихає, подихнув (потягає, потяг, повіває, повінув) вітерець. -нуло холодом, дымом - потягло холодом, димом. [Вже й димом потягає (Куліш)];

5) (ударить кнутом, хворостиной и т. п., сов. потянуть) потягати, потягти, оперізувати, оперезати, періщити, оперіщити, сов. скраяти, поцупити кого (пугою, лозиною і т. ин.). [Раз мати потягла його патиком так сильно по голові, що повалився на землю (Франко)]. См. ещё Потянуть.

* * *

1) потя́гувати, потяга́ти

2) ( попивать) попива́ти

3) ( покуривать) поку́рювати, попи́хкувати; ( посасывать трубку) посмо́ктувати

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

потягтися, поволоктися. [Відпочив трохи та й далі потягся (поволікся)].

* * *

1) потягти́ся, потягну́тися; ( пойти) поволокти́ся

2) перен. потягти́ся, потягну́тися

-ся потягти, -ся, поволокти, -ся. [Насилу поволік потомлені ноги (Неч.-Лев.). Знов потягся до шинку. Потягли волоком, бо не подужали нести].

* * *

покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.

* * *

несов.; сов. - покр`ыть

1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти

2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти

4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти

5) (несов.: обругать) покри́ти

6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти

1) потягтися. [Потяглися сумні дні та ночі]. Деньжонки -нутся ещё на месяц - грошей потягне, стане ще на місяць. -ся к кому, к чему - потягтися до кого, до чого. [Дитина потяглася до матери. Потягся до вікна, до сонця]. -ся к чему-л. выше находящемуся - потягтися, поп'ястися и попнутися до чого. -нулся за большим и малое потерял - погнався за великим і мале втратив;

2) потягтися, (постлаться) постягтися, простягтися. [Тінь довга постяглась по зелених грядках (Г. Барв.)]. Лес -нулся под гору - ліс потягся по-під гору;

3) (направиться) потягти и потягтися, посунути. [Потягли в свої улуси з турками татари (Шевч.). Люди потяглися в Херсонщину, де бог хліба дав (Марк.)]. Тучи -нулись на закат - хмари потяглися (посунули) на захід;

4) см. Потягиваться. Срв. Тянуться.

* * *

1) (таща, снимать, удалять, перемещать, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( сволакивать) зволіка́ти, зволокти́, -лочу́, -лоче́ш и зволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и мног. позволіка́ти

2) ( относить) відно́сити, -но́шу, -но́сиш, віднести́

3) (сов.: заставить пойти) ви́тягти, ви́тягнути; ( насильно отвести) потягти́, потягну́ти

4) (сов.: украсть, утащить) потягти́, потягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, ( грубо) поти́рити

несов.; сов. - утащ`ить

1) тягти́, потягти́, тягну́ти, потягну́ти; ( оттаскивать) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти

2) ( красть) тягти́, потягти́, тягну́ти, потягну́ти, цу́пити, поцу́пити