-
1 Пота
нар. поти. -
2 потаённо
потаємці, потаєнці, таємно, потайки.* * *нареч.тає́мно, пота́ємно, потає́мне, потає́мки, потає́мці; ( тайком) по́тай, по́тайки, по́тайці, по́тайно, потайко́м -
3 потаённый
(по)таємний, потайний. [Потаємний лаз через стару стіну у замок (Морд.). Таємна думка. Таємний замір. Потайний вихід. Потайні двері].* * *1) прич. пота́єний, ута́єний, зата́єний -
4 потаённость
таємність (-ости).* * *тає́мність, -ності, потає́мність -
5 потаємна строчка
потайна́я стро́чкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > потаємна строчка
-
6 колірна сліпота
цветова́я слепота́Українсько-російський політехнічний словник > колірна сліпота
-
7 сліпота
физ. слепота́ -
8 потаять
пота́нути, пота́ти -
9 потайная строчка
потає́мна стро́чкаРусско-украинский политехнический словарь > потайная строчка
-
10 потайная строчка
потає́мна стро́чкаРусско-украинский политехнический словарь > потайная строчка
-
11 шадрик
пота́ш, -у и по́таш, -у -
12 потаить
(что) потаїти, затаїти що, потаїтися, утаїтися з чим. [Сором сказати, а гріх потаїти (Номис). Там Прудиуса і писаря його Грицька дуже бридко виставлено, що ніби царську казну затаїли (Котл.)]. Потаенный - потаєний, затаєний.* * *(что) потаї́ти, утаї́ти, затаї́ти (що), потаї́тися, утаї́тися (з чим) -
13 скрытно
нареч.по́тай, по́тайки, по́тайці, потайко́м, по́тайно; потає́мно, потає́мки, потає́мне, потає́мці, скри́тно, скру́тоскры́тность — пота́йність, -ності; пота́йливість, -вості, скри́тність, скри́тість, -тості
-
14 втайне
потайки, потай, таємно, потаємно, тайкома, крадькома, криткома, нишком. Втайне от кого - потай кого.* * *нареч.по́тай, по́тайки, по́тайці, по́тайно, потайко́м; потає́мно, потає́мки, потає́мне, потає́мці; ( тайно) тає́мно; ( в глубине души) у глибині́ душі́ -
15 крадучись
крадькома, тихцем; см. Красться.* * *дееприч., в знач. нареч.крадькома́, скра́дливо, диал. кра́дьки; ( тайком) по́тай, по́тайки, по́тайці, по́тайно, потайко́м, потає́мно, потає́мки, потає́мне, потає́мці; диал. покрадо́ма -
16 тайком
нареч.по́тай, по́тайки, тайко́м, тайкома́, по́тайці, по́тайно, потайко́м; потає́мно, потає́мки, потає́мне, потає́мці, спо́тання, спо́тайна, спо́тайня; диал. покрадо́ма; ( скрытно) скри́тно, скри́то -
17 тишь
ти́ша, тишина́в тиши́ — а) (в тихое, спокойное время) в ти́хий (спокі́йний) час; б) (в тихом, спокойном месте) у за́тишку и у зати́шку, у ти́ші; диал. у за́тишу; в) (в знач. нареч.: втайне) по́тай, по́тайки, по́тайці, по́тайно, по́тайком; потає́мно, потає́мки, потає́мне, потає́мці
\тишь да гладь — мир і (та) спо́кій
-
18 украдкой
прост. укр`адучи, укр`адучись; нареч.крадькома́; по́крадьки, кра́дьки; ( втихомолку) ни́шком, сти́ха, ни́щечком, зни́шка; ( тайком) по́тай, по́тайки, по́тайці, по́тайно, потайко́м, потає́мно, потає́мки, потає́мне, потає́мці, спо́тання, спо́тайна, спо́тайня, зап. покрадо́ма; ( незаметно) скра́дливо, скрада́ючись -
19 куриный
курячий. -ное мясо - курятина. -ный суп - юшка з курятиною. -ный мор - куряча моровиця, промірок (пошесть) на кури. -ная память - куряча пам'ять. -ная слепота (болезнь) - куряча сліпота, курочка. -ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. - жовтець (р. жовтеця) польовий; Chelidonium majus L. - чистотіл (-лу), бородавник (-ку); Caltha palustris L. - калюжниця звичайна.* * *ку́рячийкури́ная па́мять — ку́ряча па́м'ять
кури́ная слепота — а) мед. ку́ряча сліпота́; б) бот. ку́ряча сліпота́
-
20 мысль
думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.* * *ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дкаиме́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що
См. также в других словарях:
пота́ль — поталь, и … Русское словесное ударение
пота́ш — поташ, а, ом … Русское словесное ударение
ПОТА — нареч., сев., вост. пока, дока, дотоле, покамест, потуды, по то время, дотуды. Пришла пота, что подай попа, крестить. Пока бьют, пота и крича, после не поверят. Пота дружба, пока нужда. Пока молод, пота и весел. Потаемест(о), то же, пота, по тех … Толковый словарь Даля
ПОТА — ПОТА, нареч. (из потамест, а это из по та места по то время) (старин. и обл.). До тех пор. «Пока Митрофанушка еще в недорослях, пота его и понежить.» Фонвизин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Пота — Потамий, Потап Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
потаємці — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
потаїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
потаємці — рідко потає/нці, присл., розм. Те саме, що потаємно … Український тлумачний словник
пота — неизм. До тех пор (обычно в паре: пока... пота). ► [Простакова:] Вить, мой батюшка, пока Митрофанушка еще в недорослях, пота его и понежить: а там лет через десяток, как войдет, избави Боже, в службу, всего натерпится. // Фонвизин.… … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
потаєнці — див. потаємці … Український тлумачний словник
потаїти — аю/, аї/ш, док., перех. і без додатка. 1) Приховати, утаїти що небудь від інших. || Не показати своїх почуттів, ставлення до кого небудь. || Не викрити, не виказати кого небудь. Потаїти ворогів. •• Не потаю/ перев. у знач. вставн. сл. скажу… … Український тлумачний словник