Перевод: с украинского на русский

с русского на украинский

посіпака

См. также в других словарях:

  • посіпака — іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл …   Орфографічний словник української мови

  • посіпака — (прислужник, готовий допомагати в будь яких діях, перев. ганебних), поплічник, полигач, поплентач, підпомагач, підлигач, сіпака …   Словник синонімів української мови

  • посіпака — и, ч. і ж., зневажл. Прислужник, готовий допомагати в будь яких діях, перев. ганебних; поплічник …   Український тлумачний словник

  • посіпацький — а, е, зневажл. Прикм. до посіпака …   Український тлумачний словник

  • сіпака — и, ч. і ж., заст., зневажл. 1) Доскіпливий, уїдливий начальник. 2) Посіпака …   Український тлумачний словник

  • поплічник — а, ч. 1) Товариш, співучасник в якій небудь почесній справі, сподвижник. || Той, хто допомагає в якій небудь роботі; помічник, підручний. || Той, хто поділяє напрямок чиїх небудь думок, дій; прибічник, однодумець. 2) зневажл. Співучасник яких… …   Український тлумачний словник

  • пособник — а, ч. Той, хто допомагає кому небудь (перев. у здійсненні підступних, злочинних намірів тощо); поплічник, посіпака …   Український тлумачний словник

  • прибічник — а, ч. 1) Той, хто підтримує, захищає кого , що небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник. || зневажл. Те саме, що посіпака. 2) заст. Наближена, довірена особа …   Український тлумачний словник

  • собачник — а, ч., розм. 1) Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. 2) перен., зневажл. Те саме, що посіпака. || Уживається як лайливе слово. 3) Любитель (у 1 знач.) собак. 4) Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів …   Український тлумачний словник

  • прислужник — 1) (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), слуга, поплічник, попихач, побігач, посіпака, підпомагач, поштурховисько, лакей, лаку[и]за, холоп, холуй, раб, пес (перев. зі сл. вірний ,… …   Словник синонімів української мови

  • спільник — I (той, хто, поділяючи чиї н. погляди, думки, бере / може взяти спільно з ним участь у чому н.), прибічник, поплічник; співучасник (той, хто спільно з ким н. бере участь у чомусь); пособник, полигач, співумисник, посіпака, підпомагач (той, хто… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»